Ми активно стежимо за змінами в Міністерстві соціальної політики України, зокрема за призначенням та звільненням директорів Державного центру зайнятості, нібито з метою реформування служби зайнятості для ефективного використання коштів Фонду державного соціального страхування України на випадок безробіття. Однак незрозуміло, як можна щось нове починати робити зі старими кадровими працівниками, які пройшли школу «як збагачуватись за рахунок бюджету» періоду Кучми-Януковича. Не зрозуміло, як керівництво Державної служби зайнятості хоче щось змінити, якщо прислухається до порад директорів обласних центрів зайнятості, «заляпаних» минулим режимом Януковича, які були у вертикалі цієї служби та брали активну участь у розкраданні коштів Фонду за допомогою створених схем. Для громадськості нагадуємо, що хабарниками є не лише ті, які вимагають хабаря, але й ті, які за допомогою штучно створених схем розкрадають державний бюджет України.
Сьогодні розповімо про директора Івано-Франківського обласного центру зайнятості Горбаля Григорія Михайловича, який керує цим центром з 1993 року. Це досить цікава особистість, хоча б тим, що від початку своєї кар'єри в службі зайнятості з 1991 року зумів переконувати своїх вищих керівників у своїй незамінності, навіть після «революції гідності» (таракани б йому позаздрили). А в ті часи без переконливих «грошей» чи схем, які б приносили гроші, не можна було утриматись на таких посадах.
З відкритих джерел про Горбаля Г.М.: народився 29 травня 1960 року в селі Горожанка Монастириського району Тернопільської області. Трудову діяльність у службі зайнятості розпочав з червня 1991 року. З листопада 1993 року очолює Івано-Франківський обласний центр зайнятості. Одружений, має двох синів. У 2000 році нагороджений Почесною грамотою Міністерства праці та соціальної політики України з врученням пам'ятного знака «За сумлінну працю». У 2001 році нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. 19 вересня 2008 року в рамках Міжнародного академічного рейтингу популярності «Золота фортуна» нагороджений Почесною відзнакою «За благодійність».
За сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків, вагомий особистий внесок у вирішення питань соціального захисту населення та з нагоди відзначення Дня працівника соціальної сфери в жовтні 2008 року нагороджений Подякою Прем'єр-міністра України. За особисті заслуги в справі соціального захисту населення, високий професіоналізм та з нагоди Дня працівника соціальної сфери в жовтні 2008 року присвоєно почесне звання «Заслужений працівник соціальної сфери України». У 2009 році нагороджений Подякою голови Городенківської районної ради за вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток району, активну громадську позицію та сумлінне служіння громаді. У 2010 році нагороджений Подякою Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за вагомі досягнення у праці, високий професіоналізм. У 2010 році нагороджений медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям» за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у розвиток Івано-Франківської області. У 2010 році нагороджений відзнакою Державного центру зайнятості «За бездоганну службу» за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у виконання завдань, пов'язаних з реалізацією державної політики зайнятості в Україні. У 2011 році нагороджений Почесною грамотою Івано-Франківської обласної державної адміністрації за зайняте друге місце у номінації «Територіальні органи центральних органів виконавчої влади» третього Всеукраїнського конкурсу «Приязна адміністрація» в Івано-Франківській області.
За досягнення найкращих результатів роботи у 2012 році, вагомий особистий внесок у виконання завдань, пов'язаних з реалізацією державної політики зайнятості в Україні, соціального захисту населення від безробіття, у 2013 році нагороджений Почесною грамотою Державного центру зайнятості з врученням нагрудного знака «Почесна грамота Державного центру зайнятості». У 2013 році нагороджений нагрудним знаком Правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за значний внесок у розвиток системи загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з нагоди Дня працівника соціальної сфери й 23-ї річниці утворення державної служби зайнятості. Ознайомившись з короткими характеристиками всіх директорів обласних центрів зайнятості України, дійшли висновку, що Державний центр зайнятості не скупиться на нагороди.
Здавалось би, що Горбаль Г.М. — ідеальний керівник, якого хвалять і в Києві, і в області (доречі, зверніть увагу, хвалили його до «революції гідності», тобто за часів попередніх влад). Проведемо паралель з колишнім директором Державного центру зайнятості України Володимиром Галицьким (про померлих поганого не говорять, але без цього прикладу ніяк). Володимир Галицький очолював Держслужбу зайнятості з травня 2003 по квітень 2005 та з серпня 2006 до 25 листопада 2011 року (день його арешту). Паралельно з керівництвом Державним центром зайнятості Володимир Галицький був керівником виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування України на випадок безробіття. Бюджет Фонду у 2010 році становив 7,3 млрд грн. Саме в цьому ж році Горбаль Г.М. відзначився — нагороджений Подякою Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за вагомі досягнення у праці, високий професіоналізм (ще й як).
Під час арешту В.Галицького та під час обшуків у кількох банківських скриньках, які належали затриманим (було ще кілька «піймано»), були виявлені валютні цінності на загальну суму 7,5 млн доларів США, велика кількість золотих годинників і дорогоцінних каменів. Де ж можна заробити таке багатство у бідній Україні? Відповідь — з Фонду державного соціального страхування України на випадок безробіття, який поповнюється із наших зарплат. Щоб уміло викрасти кошти з фонду, існували своєрідні схеми, і без участі директорів обласних центрів зайнятості це практично неможливо, оскільки треба пояснити, куди акумулювати кошти і на які потреби. А потреби були різні, наприклад сумнозвісні дотації роботодавцям на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення. Роботодавці, які мали справу з такими дотаціями, знали про так званий «відкат» 15-20 відсотків від суми. Так і не обходилось без нашого персонажа Горбаля Г.М., який був у ланцюжку тодішньої влади і допомагав складати копійку до копійки, що й наскладали на 7,5 млн доларів США (це лише ті, які засвітились).
Розкрадання Фонду також здійснювались через тотальне придбання основних засобів, вартість яких була завищена в рази. Відповідні закупки проводились під контролем директорів обласних центрів зайнятості, у тому числі Горбаля. Не зрозуміло, чому фінансова інспекція України не проведе якісну перевірку використання коштів Фонду хоча б за часів Януковича. Чи громада України має чемно і тихо пробачити горе-керівникам розкрадання бюджетних коштів? Враховуючи те, що люди від довготривалої влади дістають слабість (Путін «рускім міром» захворів), хотіли дізнатись, чим заслаб наш сьогоднішній герой. І виявилось, що крім малювання схем відкатів, його слабке місце — це жінки, особливо 25-30 років, а найособливіше блондинки. Ніби нічого поганого не має, однак замість подарунків (духи, квіти, коштовності), він дарує роботу в своєму «царстві» — центрі зайнятості, з відповідним просуванням по кар'єрній сходинці, навіть не сходинці, а швидкісний ліфт.
Так, в одному з районних центрів зайнятості керувала, на той час, пасія Горбаля Г.М., яка за незначний час, заручившись безмежною підтримкою обласного директора (не просто так) та використовуючи різного роду схеми, починаючи від «відкатів» по дотаціях роботодавцям і закінчуючи одноразовими виплатами для започаткування власного бізнесу, спромоглась перейти з взятої у найм квартири до власного елітного житла та придбанням не менш елітної машини. За інформацією, інших легальних доходів, крім заробітної плати, у цієї особи не було (бізнесу не мала, батьки — службовці невисокого рівня, чоловіка на той час не було). На сьогоднішній день пан Горбаль опікується наступною особою, яку було прийнято на роботу в обласний центр зайнятості — так звана Тетяна Василівна Плесканка, доречі, з того ж району, що й героїня попереднього абзацу, однак повноваженнями вона наділена більшими. Пані Тетяна Василівна поки що задовольняє своє «Я», доводячи своїх колег по роботі до сліз, принижень, а в окремих випадках до понижень у посадах і звільнень з роботи. Допуск до людей з благословення Горбаля має як в обласному, так і в районних центрах зайнятості.
Щоб попасти у немилість пані Плесканки Т.В., достатньо, як кажуть, «не так подивитись» чи обмовитись не тим словом. При вирішенні будь-якого кадрового рішення фахові здібності працівників центрів зайнятості та норми трудового законодавства не враховуються Горбалем Г.М., однак приймається виключно особиста думка Тетяни Василівни. За останній рік роботи цієї особи одні з кращих працівників центрів зайнятості масово звільняються з роботи, оскільки не витримують психологічного тиску як Горбаля Г.М., так і Плесканки Т.В. Хотіли ближче познайомитись з Тетяною Василівною, дізнатись про її феноменальні розумові здібності у сфері служби зайнятості, оскільки за два роки роботи ця особа вже встигла займати посаду заступника начальника відділу обласного центру зайнятості, а тепер уже начальником одного з відділів та в. о. директора Яремчанського РЦЗ, але вона не вловима і на роботі застати її нереально. Крім того, за даними однієї з філій вищого закладу України, який заочно закінчила Тетяна Василівна, основна оцінка знань складала «задовільно», що складно співставити з таким кар'єрним зростом.
Швидше всього, вона володіє знаннями чи навиками, які до вподоби Горбалю. Як стало відомо, директор центру зайнятості, де на даний час працює Плесканка Т.В., звільнився за власним бажанням після переводу її у згаданий центр зайнятості. На рішення бувшого районного директора був реальний тиск директора обласного центру зайнятості Горбаля Г.М. Складається думка, що Горбаль Г.М. має на меті подарувати сьогодні Тетяні Василівній районний центр зайнятості, а в подальшому більш вагому посаду в структурі та надати можливість працювати не менш активно, як його попередня пасія. І чи не проглядаються ознаки корупційних дій Горбаля Г.М., який призначає Плесканку Т.В. на посаду в. о. директора районного центру зайнятості, де працює її рідна сестра?
А тепер запитання до Міністра соціальної політики та керівництва Державного центру зайнятості: чи можна реформувати цю службу до європейського рівня, якщо після «революції гідності» і до сьогодні такі значні посади займають пережитки минулого зі своєю заангажованістю і відсутністю будь-яких моральних принципів, як директор обласного центру зайнятості Горбаль Г.М.? Далі буде…