Серед шуму навколо різних скандалів у НАБУ залишаються без уваги ключові кадрові питання. На посаду заступника керівника оперативно-технічного управління НАБУ, функціональні інструкції якого передбачають курування питань проведення негласних слідчо-розшукових дій («зовнішнього спостереження» та «прослуховування»), призначено колишнього працівника СБУ, який за часів Якименко займав посаду заступника начальника департаменту оперативно-технічних заходів.
Йдеться про Олега Демка. Куратори процесу його призначення на цю посаду з числа окремих керівників НАБУ та членів ради громадського контролю антикорупційного відомства називають його професіоналом та хорошим фахівцем. Однак виникає питання: чому ігнорується закон про люстрацію, який, до речі, ніхто не скасовував?
Демко може бути й відмінним фахівцем, гарним сім'янином та порядною людиною. Але йдеться про відповідальну роботу у дуже відповідальному антикорупційному органі, якого громадськість піднесла майже до рівня «Ноєвого ковчега» держави Україна. За інформацією з НАБУ, полковник Демко був призначений заступником начальника департаменту «прослуховування» навесні 2013 року разом з начальником цього департаменту Віктором Чангаром — прямою креатурою Якименко. Варто також зазначити, що після призначення Якименко в СБУ зняли з посад понад половину керівників, призначених ще за часів Хорошковського та навіть Калініна, або вивели їх «у розпорядження» — така своєрідна процедура існує у військових та СБУ.
Напрямок, який курував Демко — радіоконтррозвідка. Справедливості ради слід зазначити, що в цій галузі він є відмінним фахівцем, який закінчив КВІРТУ та розпочав службу в Міноборони СРСР саме як радіоелектронник. Однак якщо за часів СРСР доводилося займатися радіоелектронною боротьбою у військах, то до 2014 року радіоконтррозвідка СБУ займалася не чим іншим, як зняттям інформації з мереж мобільного зв'язку спеціальними передвижними комплексами. Комплексами багатомільйонної вартості, які «перепахують ефір» у будь-якому місці.
Звичайно, можна припустити, що за часів Якименко спецслужба не займалася прослуховуванням опозиції та бізнесу, а працювала виключно в межах закону. Однак звідки в мережі раз за разом з'являються телефонні розмови політиків та бізнесменів, велика частина яких припадає саме на часи Євромайдана? Крім того, повідомляється, що за кілька днів перед призначенням на посаду Демко був відкомандирований до РФ «з обміну досвідом».
Чи задавала конкурсна комісія НАБУ відповідні питання полковнику у відставці Демку? Хоча б з цікавості? Щодо самої відставки: полковник Демко на початку квітня 2014 року звільнений у запас за станом здоров'я. За станом здоров'я! І в квітні 2014 року! У той квітень, коли Росія аннексувала Крим і розпочала повномасштабну війну на Донбасі та у Південно-Східній Україні. Коли в обласних військкоматах стояли черги добровольців, а в самій СБУ кадрові відділи були завалені рапортами про участь у затвердженій указом Турчинова антитерористичній операції. У тому ж квітні, коли були вбиті та поранені в розв'язаній Росією війні перші працівники СБУ.
Чи призивався Демко Службою мобілізації та територіальної оборони після звільнення у запас з СБУ? Чому конкурсна комісія не запитала у полковника у відставці про суму, видану державою при виході на пенсію за станом здоров'я? І про те, яким чином це здоров'я поліпшилося настільки, що дозволило претендувати на керівну посаду в НАБУ через неповних два роки?
Але це все так звані моральні аспекти, а йдеться про норми закону. Положення закону про люстрацію встановлюють, що людина підпадає під дію цього закону і не має права працювати на державній службі, якщо вона займала посаду керівника або заступника керівника самостійного структурного підрозділу центрального апарату СБУ з листопада 2013 по лютий 2014 року. А Департамент оперативно-технічних заходів СБУ є саме таким підрозділом.
Чи вказав Демко всі обставини, що цікавлять та передбачені законом, у відповідній заяві? Звичайно, не можна людині приписувати всякі гріхи або те, чого вона реально не робила. Але, погодьтеся, питання існують. І поки хороший фахівець та реальний претендент на відповідальну посаду не дасть чесної відповіді на них, про яку б то не було прозорість у роботі головного антикорупційного органу не може бути й мови.