Ні для кого не секрет, що кампанія люстрації чиновників провалилася. І тут все зрозуміло: цілі, які влади закладали в цей юридично безграмотний і надзвичайно корупційний акт, уже досягнуті, і немає сенсу далі копирсатися в скелетах у шафі. Усім, кому потрібно, дали індульгенцію, і вони продовжили служити новому керівництву. Усі, хто займав «прибуткові посади», але не зміг їх оплатити, полетіли з роботи. Причому в обох випадках близькість до «кривавого режиму» не грала ніякої ролі. І до речі, щось подібне вже було за президента Ющенка, який теж «люстрував» 25 тис. чиновників з тим же результатом: на місце корупційного порядку прийшов корупційний хаос. Місцеві вибори показали, що членство в ПР було не більше ніж пропуском у бюрократичний ліфт, як раніше — корочка «Нашої України», а тепер — значок «Солідарності». І в цьому плані завершення люстраційної кампанії — це навіть якийсь плюс. Країна перебуває в такому важкому стані, що остаточно розрушити в ній хоч якусь систему управління кадровою чехардою — це маразм, навіть якщо він здійснюється з найблагородніших намірів.
Але, як би там не було щодо української бюрократії, яка завжди за актуальну владу, поки під нею не хитається крісло, існує група осіб, щодо яких люстрація та розслідування компетентних органів мають проводитися в обов'язковому порядку. Йдеться про чиновників, які є членами ОППГ (організованої злочинно-політичної групування) Януковичів. У різні часи вони впроваджувалися в держапарат для надання бізнесу «папи» та його сім'ї адміністративної підтримки. Багато з цих кротів спокійно пережили політичний крах свого босса і сьогодні працюють у держапараті на відповідальних посадах. І це велике питання — в чиїх інтересах. Ось, наприклад, усі люстраційні комісії пройшов керівник Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України Максим Валерійович Пампура. І це дивно, враховуючи, що прямий зв'язок цього чиновника з оточенням Александра Януковичів — ні для кого не секрет. Цей персонаж розпочав свою кар'єру в ФДМ Донецької області ще на початку 2000-х років на посаді провідного фахівця відділу малої приватизації та об'єктів незавершеного будівництва.
Кому він «допомагав» на цій невеликій, але прибутковій посаді, стане зрозуміло трохи нижче. У 2010 р., одразу після обрання В. Януковича президентом України, пан Пампура несподівано очолив регіональне відділення ФДМ. І в 2013 р. його прізвище вже фігурувало в гучному вугільному скандалі: при його активній підтримці в 2012–2013 рр. фірми Александра Януковича приватизували, а фактично позбавили державу активів п'яти гірничо-збагачувальних фабрик у Донецькій області — «Комсомольської», «Вузлової», «Червона зірка», «Україна» та «Росія». Експерти стверджують, що економічна цінність цих збиткових підприємств полягала в тому, що через них легалізувався потік вугілля з так званих «копанок» (привіт луганській «принцесі копанок» Наталії Королевській). Не зайве згадати, що перед крахом режиму доходи сім'ї Януковича лише від вугільного бізнесу досягали 7 млрд грн на рік (майже 1 млрд дол.). І є всі підстави вважати, що це був не унікальний випадок. Після воцарення папи на Банковій Саша Стоматолог прихопив у Донецькій області величезну кількість державної власності — земельні ділянки, об'єкти нерухомості, підприємства.
Благодаря вірному Пампурі виявилося, що все це «погано лежить». Втім, не слід перебільшувати рівень особистих контактів Максима Пампури з членами президентської сім'ї. Тут він дрібна сошка. Безпосередньо «пов'язаною особою» він був і залишається з бізнесменами сім'ї «другого ешелону». Справа в тому, що рідний брат Максима Валерійовича Андрій Валерійович Пампура вже багато років працює віцепрезидентом скандально знаменитої в Донецькій обл. корпорації ДМС, господарем якої вважається спільник Стоматолога Андрій Алеша. Втім, вважається, що насправді фірма, яка займається чим тільки не — від продажу металобрухту й будівництва до охоронної діяльності та реклами, насправді також належить Януковичам. Головним чином ДМС відома в регіоні своїм рейдерським бізнесом. На її рахунку ціла серія незаконних захоплень підприємств, будинків і земельних ділянок у м. Донецьку, зокрема таких лакомих об'єктів як ТОВ «Ветковський завод», спортивний майданчик по бул. Пушкіна, 2, будинок нічного клубу по вул. Економічній, 34, трест «ДонбасТрансБуд». Андрія Пампуру пов'язують з тезкою не лише ділові, але й давні дружні стосунки.
Вони однокласники — разом закінчували Донецький юридичний інститут МВС України, разом займалися «спортом». Андрій Алеша, до речі, є головою донецької обласної організації Федерації рукопашного бою України. Але про це «захоплення» нижче. У ЗМІ бізнес-піднесення Алеші зазвичай пов'язують з ім'ям Юри Єнакіївського (Іванющенка), довгі роки тісно «співпрацював» у кримінальній площині з донецьким губернатором Януковичем, а після його президентського тріумфу — став головним рейдером Сім'ї. Втім, коли зірка Єнакіївського почала заходитися й першу скрипку в бізнесі президентського клану став грати Саша Стоматолог, Андрій Алеша перебіг під його крило. Близькість Алеші до Сім'ї найкраще видна з гучної історії з захопленням і знищенням у с. Отрадному під Ялтою історичної будівлі найстарішого в Україні винзаводу інституту «Магарач» та розширення за його рахунок «Чайного будиночка» президента Януковича. Фактично, ставши за дорученням Сім'ї «радником» директора інституту, Андрій Алеша організував його розорення в дивовижно короткий термін.
І буквально через півроку пішов на підвищення. Напередодні нов. 2014 р., замість посадженого в кутузку кримінального авторитета Євгенія Анісімова, він був призначений смотрящим від Партії регіонів по Запорізькій області — формально радником запорізького губернатора Олександра Пеклушенка. І до речі, незважаючи на всі події наступних двох років, звідти ніде не подівся. Уже при новій владі його ім'я пов'язують з рядом економічних афер, серед яких, наприклад, обман вкладників уже ліквідованого АКБ «Автокразбанк», одним з бенефіціарів якого багато років був Андрій Алеша. У 2014 р. на рахунках Автокразбанка й Південкомбанка, який, як відомо, належав ще одному другові Александра Януковича Руслану Ципляку, залишилося близько 100 млн грн учасників державної програми доступного житла. Ім'я Андрія Алеші фігурувало в ЗМІ й завдяки явно корупційному підряду, згідно з яким восени 2015 р. належна Алеші «Будівельно-консалтингова група «Базис» погодилася відремонтувати в Артемівську інтер'єри порожнього школи-інтернату для розселення біженців із зони АТО (29 кімнат!) за 14 млн грн.
Не будемо гадати, яку допомогу в організації цього й цілої низки інших шахрайств надають Андрію Алеші брати Пампури. Це справа компетентних органів, зокрема недавно створеного Антикорупційного бюро. Очевидно лише одне: у Донецькій області, чий губернатор Павло Жебривський стільки разів заявляв, що він очистить регіон від влади «донецьких кланів», спокійно орудує група осіб, які наживаються на державному бюджеті, причому група з близького оточення екс-президента Януковича. І мало того, у 2014 році вона брала найактивнішу участь у сепаратистському бунті в м. Донецьку, одним з організаторів і фінансистів якого був Саша Стоматолог. Як ми вже зазначали, Андрій Алеша до недавнього часу був президентом Донецької обласної федерації рукопашного бою. На її базі тренувалися бойовики охоронного агентства «Шквал», що входило в структуру корпорації ДМС, — бойовий загін рейдерів. Крім того, навколо федерації скупчувалося багато колишніх і діючих працівників донецьких спецслужб, які забезпечували Алеші гарні зв'язки серед правоохоронців.
Десяток кримінальних справ, заведених проти нього, так ніяк і не закінчилися. Достовірно відомо, що члени донецької ФРБ уже 3 березня 2014 р. брали найактивнішу участь у першому штурмі Донецької ОДА, зокрема нейтралізували міліцейську охорону. Заступник Алеші по федерації Юрій Сівоконенко, він же голова громадського об'єднання «Союз ветеранів Донбасу «Беркут», до недавнього часу був одним з найактивніших діячів ДНР і навіть суперником Захарченка на «виборах». Що ж стосується економічної діяльності корпорації ДМС на території, контрольованій бойовиками, є інформація, що сьогодні вона займається контрабандою вугілля на територію України й фінансовими махінаціями. Власне, для організації цього трафіку Андрій Алеша й його оточення все ще сидять в Україні. На фоні всіх цих фактів чистим глумленням виглядає список заходів, які, згідно з офіційним сайтом, проводить Донецьке регіональне відділення Фонду державного майна України, яке очолює Максим Пампура: очищення влади й боротьба з корупцією. Яке нахабне глумління!