Нещодавно банківський ринок облетіла новина про те, що банк «Глобус» змінить власника. Замість нинішньої власниці Олени Сильнягіної, яка контролювала фінустанову через ТОВ «Українські медіа технології» та ТОВ «Кетлен», його основним акціонером стане управляючий директор інвестиційної компанії «Аваль Брок» Дмитро Полковський. Для звичайних громадян у цій інформації немає нічого цікавого — невеликий банк 4-ї групи за класифікацією НБУ. Скільки таких уже було і скільки ще буде ліквідовано — одному Нацбанку відомо. До речі, цю долю цілком могла б розділити й «Глобус»: він досі перебуває у списку банків із непрозорою структурою власності, так званих «схемних». А таким Гонтарева заявила недвозначно — не розкриєте кінцевих власників — піддетеся ліквідації. Але серед банкірів та людей, які обертаються у фінансових колах, ця інформація викликала набагато більший резонанс. Адже, на відміну від недалекого НБУ, у банківському середовищі для всіх не секрет, що реальним власником «Глобуса» є зовсім не два незрозумілі ТОВ на чолі з громадянкою Сильнягіною, а Сергій Геннадійович Мамедов, близький друг і соратник іншого Сергія Геннадійовича — Арбузова, який все мріє повернутися на Батьківщину.
Те, що новим акціонером «Глобуса» став саме Дмитро Полковський, банкірів не здивувало, адже з Сергієм Мамедовим його пов'язують довгі роки дружби та продуктивної роботи, спрямованої на збагачення себе та своїх покровителів. Багато хто ще пам'ятає скандал, який розгорівся у вересні 2012 року з компанією «УкрКарт», яка саме в цей час мала отримати статус інформаційного еквайра — тобто право надавати послуги з онлайн-передачі податківцям інформації з усіх касових апаратів країни. Так звана «касова реформа», яку впровадили Сергій Арбузов та тогочасний головний фіскал Олександр Клименко, додала чимало головного болю підприємцям і сулила можливість заробити величезні гроші (обсяг ринку оцінювався в 80–90 млн гривень на рік) компаніям, які обслуговували цю затію. «УкрКарт» як раз була однією з них, оскільки володіла необхідною технічною базою. Правда, у неї був і власник — на вересень 2012 року «УкрКарт» контролював відомий політик і банкір Василь Горбаль. Але, за його словами, які незабаром стали основою для повноцінної кримінальної справи, перед самим отриманням компанією статусу еквайра його змусили передати право власності.
«Мені передали пропозицію від Сергія Мамедова, який був людиною Арбузова, і, наскільки я розумію, залишається людиною Арбузова, щодо необхідності передачі цієї компанії їм у власність», — говорив Горбаль у коментарі виданню «Наші гроші». Майже через 2 роки Василь Горбаль подав заяву до правоохоронних органів про те, що Сергій Мамедов буквально змусив його передати права власності на «УкрКарт», погрожуючи кримінальним переслідуванням його брата Олега. Це сталося, за словами екс-нардепа, 28 вересня 2012 року. І того ж дня діловими ЗМІ пройшла інформація про те, що мажоритарним акціонером «УкрКарта» стала інвестиційна компанія «Аваль Брок» на чолі… з кумом Мамедова Дмитром Полковським. Незабаром ця історія потрапила на сторінки кримінальної справи (42014100000000598 в ЄРДР), відкритої за заявою Горбаля, де зазначається, що той самий Полковський, перебуваючи в прямому змові з Мамедовим, особисто не постидився «відібрати» у Горбаля компанію. Правда, родство родством, але до особистого володіння таким цінним активом Полковського так і не допустили, лише до оперативного управління на користь двох Сергіїв.
Причому, за іронією долі, молодший з них — Мамедов — майже в той же час очолював і Укргазбанк, власником якого до його національного визнання також був Василь Горбаль. І саме через мамедовський банк «Глобус» в інтересах Мамедова-Арбузова виводилися кошти з державного банку, про що ще у 2014 році з парламентської трибуни заявляв народний депутат Олексій Кайда. Після зміни влади в країні та втечі «Сім'ї» та її опричників до Росії Мамедов був усунений з посади голови правління «Укргазу», і для «Глобуса» настали важкі часи — очевидно, таланти «Банкіра року 2013» були все ж таки специфічні… Малозастосовні в умовах неможливості підживлюватися з держкошторисів. Тут необхідно віддати належне критикованому багатьма Нацбанку — саме його дії щодо очищення банківського ринку в цьому випадку виявилися дуже ефективними. Земля під ногами схемщиків буквально запалала. А тут ще й ця вимога опублікувати кінцевих бенефіціарів… Адже не Сильнягіну ж з її добре відомим у НБУ «багажем» у вигляді ТВ-каналу БТБ (а саме він був директором цього ЗМІ під час його створення під потреби Арбузова) показувати громадськості.
Саме цим і пояснюється раптова зміна акціонера «Глобуса». До того ж «Глобус» опинився в зоні пристального контролю силових органів — і СБУ, і Генпрокуратури, і новоствореного Національного антикорупційного бюро, оскільки за цим банком були написані десятки депутатських запитів як щодо старих, так і щодо нових гріхів. Тому «Глобус» почали терміново виводити з-під удару. На щастя, поспіх доречний лише при ловлі блох, а «скамейка запасних» у Сергія Мамедова за останню пару років пореділа настільки, що замість перевіреної Олени Сильнягіної йому довелося поставити (або тут доречніше термін «підставити»?) номінальним власником «Глобуса»… власного кума Дмитра Полковського.
Тобто не просто свого прямого свояка, але й того, хто перебуває під кримінальною справою про вимагання! А до спостережної ради ввести свого заступника ще з часів Укргазбанку Олену Дмитрієву. Втім, є всі підстави вважати, що переміщення банку «Глобус» з однієї кишені в іншу не введуть в оману ні НБУ, ні правоохоронні органи. На щастя, природа цієї фінустанови така, що дуже скоро знову привернеться увагу регулятора та правоохоронців. Залишається лише сподіватися, що не ціною нових виплат через Фонд гарантування вкладів. А оскільки надійного кадрового резерву у Сергія Мамедова вже немає, то йому доведеться або «хоронити» свою улюблену установу (що майже прямим текстом йому з колегами порадили в Нацбанку), або виходити на арену самому — а це вже чревате виникненням нових, не менш щекотливих питань…