Золоте руно України та контрабас – 2

Настав час продовжити розповідь про ринок ювелірної продукції України, обвитий чутками та таємницями. Хоча «схеми», «обнали» та «відкати» вже нікого не дивують, великі гравці, які підпорядковують собі всю галузь, як-от «Золотий Вік», заслуговують на значно більшу увагу, ніж багато інших, оскільки обсяги продажів ювелірних та супутніх виробів лише в їхній торговельній мережі становлять мільйони доларів на місяць, з яких едва чи сплачуються податки. За словами деяких представників галузі, складно уявити, що щомісяця під брендом «Золотий Вік» в Україні відкривається 5–6 гарних ювелірних салонів з 30–50 кг лише золотих ювелірних виробів. За простим розрахунком, при «відпускній» ціні ювелірного золота близько 1000 грн за грам, лише в «товарі» кожного новозбудованого магазину «Золотого Віку» «закопано» щонайменше 30 млн грн, що при такому темпі розвитку та нинішньому курсі валют становить від 5 млн доларів щомісяця!Це пов'язано з тим, що одному з головних акціонерів «Золотого Віку» Романові Петренку доводиться сидіти в СІЗО російського міста Майкопа за звинуваченням у контрабанді дорогоцінних металів, про що ми писали раніше. Але спостережливому читачеві необхідно зрозуміти, звідки таке «щастя» – як власникам мережі «Золотий Вік» вдалося за останні кілька років здійснити такий видатний прорив у багатомільярдний ювелірний бізнес? Після спілкування з експертами ринку виявилося, що зовнішня складність походження такого «везення» компанії «Золотий Вік» дуже обманлива і приховується не так далеко від пильного погляду громадськості, не кажучи вже про досвідчені, хоча й періодично підкуплені очі правоохоронних органів. Спробуємо викласти все послідовно.Джерелами дорогоцінних ювелірних виробів для мережі «Золотий Вік», як з'ясувалося, значною мірою виступають запорізьке приватне підприємство «Юг-Золото» (вул. Криворіжська, 24, телефони: +38(067)320-67-64, 0800-50-10-42) та створена у 2014 році компанія «Столичні ювеліри», через які, за чутками в галузі, здійснюється як «відмивання» чималої «готівкової» виручки «Золотого Віку», так і «легалізація» ввезених контрабандним шляхом ювелірних виробів із Туреччини. При цьому існує стійка думка, що так зване «турецьке золото», чистота й якість якого, на жаль, дуже далекі від діючих в Україні стандартів, якимось «чудесним» чином отримує українські проби ще на території Туреччини! При доставці його на склади «Юг-Золото» або «Столичних ювелірів», останні в основному лише організовують систему логістики по салонам «Золотого Віку», яких на території України вже понад 200. Навіть якщо припустити, що їх саме стільки, то, розуміється, якщо в них на реалізації знаходиться в середньому до 50 кг золотовмісних ювелірних виробів – вартість товару в них значно перевищує 10 млрд грн або приблизно 370 млн доларів, з яких едва чи навіть частково сплачені податки.І все це без урахування вартості дорогоцінних каменів, які зусиллями керівника Асоціації ювелірів України Григорія Мажаровського та начальника Управління державної політики у сфері пробірного нагляду та документів суворої звітності Мінфіну Владислава Тройна були з очевидно злочинним умислом виведені зі сфери державного оподаткування, згідно з останніми постановами Кабінету Міністрів України. Уточнимо, що нещодавно виробник ювелірного виробу повинен сплатити в державну казну аж 10% від вартості дорогоцінного металу, що міститься у ювелірному виробі, а не так, як раніше – 5% від продажної вартості всього виробу. Чи потрібно пояснювати, наскільки вигідно виробникам елітних ювелірних виробів, що містять дорогоцінні камені, сплатити Уряду або, конкретно, у Пенсійний фонд, жалюгідні гроші за метал, які навіть не порівнюються з названим 5%-«тягарем» часів Януковича? Це лежить в основі стрімкого подорожчання ювелірних виробів «соціального» спрямування, як-от низькобюджетні обручки, нательна ритуально-релігійна символіка масового споживання тощо.До речі, станом на 3 березня цього року пан Владислав Троян розраховується і звільняється з займаної посади за власним бажанням, і існує обґрунтована думка, що вже найближчим часом він повернеться на одну з керівних посад у корпорацію «Золотий Вік», до опису діяльності якої пропонуємо повернутися далі. Слід зазначити, що й «Столичні ювеліри», й «Юг-Золото», як і власне «Золотий Вік», мають свої «дзеркала» на території Росії, так чи інакше пов'язані зі своїми українськими «двійниками». Зокрема «Юг-Золото» утримує кілька салонів у Краснодарі та Таганрозі, «Столичні ювеліри» – очевидно, у Москві, а про необмежені простори, завойовані «Золотим Віком» у Росії, ймовірно, скоро можна буде почути в якихось «былинах» повітового міста «N», адже розслідування щодо контрабанди в Республіці Адигея ще продовжується.Однак не лише витончена експансія бізнесу «Золотого Віку» під гучний «контрабас» викликає цікавість.Виявляється, у будь-якого великого ювелірного бізнесу, як правило, є не менш прибуткові «дочірні» підприємства у вигляді ломбардів та позичкових лавок, як їх називали понад століття тому.Отже, цим нехитрим «підрозділом» компанії «Золотий Вік» виявляється мережа ломбардних закладів під назвою «Ломбард-Капітал». За словами учасників ринку позабанківського позичкового капіталу, «Ломбард-Капітал» заявляє, що за роки свого існування видав кредитів на суму, що перевищує 100 млн грн. При цьому фахівці фінансової сфери, враховуючи розросту в останній час мережу компанії «Ломбард-Капітал», сміливо оцінюють її капіталізацію на рівні 80–90 млн доларів, що в цілому відповідає рівню невеликого регіонального або вузькогалузевого банку, однак без жодного додаткового навантаження у вигляді банківських ліцензій, численних перевірок Нацбанку, SWIFT, DRAFT та чітко регламентованих правил роботи, оподаткування тощо.Не новина, що ломбард – чудовий варіант дістати не лише колишні у використанні досить дорогі ювелірні вироби, але й так звану лом дорогоцінних металів за 10–20% від його реальної вартості, оскільки переважна більшість постійних «клієнтів» ломбардів, які не викупляють «заставу», – маргіналізовані люди з кримінальним минулим та свиріпою ігровою або, що невимірно гірше, наркотичною залежністю, які погоджуються за запропоновані крихти на багато чого. У наведеному нами раніше судовому рішенні згадувався саме ювелірний металолом, контрабанда якого на територію Республіки Адигея Російської Федерації вменяється в провину керівнику «Золотого Віку» Романові Петренку, однак суду й слідству, очевидно, поки що невідома природа його походження.Одеські ювеліри у цьому зв'язку висловили припущення, що систематично вивозимий лом дорогоцінних металів та «ювелірка» зі «схронів» мережі «Ломбард-Капітал» переправляються на територію Росії, де проходять переробку та передпродажну підготовку на місцевих підприємствах мережі «Золотий Вік» і, власне, реалізуються набагато заможнішому російському громадянину.Таким чином, загнані за межу бідності чесні українці, які з потреби несуть «останнє» в ломбард, щоб просто сплатити комунальні платежі, виявляються всупереч своїй волі втягнутими в злочинний ювелірний бізнес, який натхненний і керується з території країни-агресора. Залишається лише сподіватися, що представники українських правоохоронних структур все ж таки звернуть увагу на таких українських ювелірів, як «Золотий Вік», які вмудрилися при розвалюючомуся вітчизняному виробництві «жирувати» на турецькому золотому «контрабасі», вивозячи з країни справжнє золото. Як не дивно, але в Росії ювелірні поробки з Туреччини зараз особливо не продаються, а в Україні їх продають на вагу за ціною повноцінного банківського золота!Слід попередити, що в ломбарді турецьку поробку можуть і не прийняти, оскільки перша ж перевірка покаже, що її хімічний склад, м'яко кажучи, не відповідає очікуванню і не лише клієнта. Будьте пильні, дами й панове!