З біографією прикарпатських Бонні й Клайда — Столярик Ірини та її хлопця Банаха Дмитра — ви вже ознайомилися в попередній статті «Мінздох Прикарпаття або все за фэншую». Як видите, усі наші пророцтва втілилися в реальність. Тому йдемо далі. Як ми вже знаємо, у 2012 році ця гангстерська парочка відчайдушила в успіху. Заробленими в Тернополі грошима закінчилися, звичка красиво жити ніяк не відходила в минуле, а до пенсії вже так мало залишилося. Проте після революції гідності, до речі, у якій вони участі не брали, доля посміхнулася аферистам.
Вони знову бік о бік на коні й при грошах! Тернополянин Ігор Білоус, родич по матері, їхній рятівник, довірив їм велику посаду в області — посаду начальника головного управління Мінздоху, а потім фіскальної служби в Івано-Франківській області. Спочатку в квітні 2014 року її під шумок призначили виконуючою обов'язки начальника Мінздоху, а з вересня 2014 призначена на посаду начальника головного управління ДФС в Івано-Франківській області. Прийшла на посаду начальника ДФС наша Ірина в зношеному й потертому одязі, з дешевим мобільником. Тепер після тривалої «академки» ця парочка знову при грошах. Тепер наша Ірина цвіте й пахне, одяг від відомих кутюр'є, новенький айфон не випускає з рук. Та що там говорити, стрибнула з болота в королівське крісло. Ось так змінила революція гідності долю нашої героїні. Спочатку навіть говорити толком не вміла. Податківці згадують, що в перші дні правління Ірини прийшов «Правий сектор» з наміром викрити сімейний підряд у податковій, познайомитися, запитати, хто така, так Ірина зі страху Рахмілівське крісло замочила (відео на Ютубі), думала, що її скинуть з трону, блеяла таке, що в голову не укладалося.
Але це було давно, тепер Ірина оперилася як павич і нічого не боїться. Але це не суттєво, йдемо далі. Не встигла парочка прийти до влади, як швидко розгорнули у фіскальній службі Прикарпаття свою бурхливу хабарницьку діяльність за вже напрацьованою в «файному місті» Тернополі схемою. Відмінність полягає в тому, що на Тернопільщині вони були самі й організаторами, й самі виконавцями. А тут на Франківщині вони руки марнувати не хочуть, вони добре все планують, а виконавці з колишньої команди Рахміля, швидко перефарбовані в нову команду Ірини, готові старатися. На питання «Не зрозуміли, чому «прийти» в множині», відповідаю, тому що сама Ірина не керує, керують і приймають рішення обидва. Жодне рішення Ірина Михайлівна не приймає без узгодження з Дмитром. Девіз сім'ї: «Гроші відкривають усі двері», стимулює грошову працездатність парочки. А схема тернопільська проста: забрати гроші у підприємця. Загнавши в кут підприємство, загрожують великими штрафами, кримінальними справами, закриттям бізнесу, і в зрозумілій формі пропонують альтернативний варіант: або мільйони в бюджет, або третина в кишені.
Для цього Ірина передбачила систему, за якою всі перевірки підприємств без винятку розглядаються в обласній податковій певними особами, які далі вже «надувають» ймовірні штрафи з подальшим вимаганням грошей. З цими ж намірами Ірина у 2014 році збільшила управління перевірок обласної ДФС майже вдвічі, з 18 до 30, а у 2015 — до 60 працівників, 60 озвірілих «податківців», готових за гроші матір рідну продати. Дуже благородно, скоротила податкові інспекції на місцях і скорочені одиниці забрала в управління перевірок, або як кажуть самі податківці управління поборів. І обсяги хабарів не такі, як у Тернополі. Там вона була всього-навсього заступницею, а тут цілий начальник головного управління. Основний «штовхач» у групуванні Ірини — Віктор Глушпенко, він же в податкових колах «Глупий» або «Бішений». Як кажуть податківці, обидві прізвиська відповідають реальності, сердитий, як квочка. Його Ірина витягла з Калуша, де він підробляв начальником податкової інспекції. Дмитро Банах порекомендував Ірині Вітька як єдину людину, яка зможе керувати злочинними схемами «сім'ї».
У житті Віктор Глушпенко — податковий гопник-беспредельник, який як не «доїть» — не проживе. Хоча розумом не сильний, але наглості немає меж, він є основною рушійною силою бандитського групування Ірини. Колись у 2010–2011 роках він керував управлінням перевірок в обласній податковій і був так обнаглів, що перестав з Рахмілем ділитися поборами, останній після того як побачив, що Глупий забув таблицю ділення й купив собі джип БМВ Х5, слив його «на хімію» в Калуш.
Кому ж потрібні невдячні конкуренти, ще й з такими великими апетитами! Столярик взяла Глупого на грошовий ділянку, щоб керував схемою поборів. Глупий спочатку платив Царице частку від поборів сумлінно. Але через деякий час Глупий вирішив, що його важка праця й великий розум варті більшого. Поки Столярик «дрімала», підібрав в управління перевірок своїх вірних людей, і тепер працює на себе. Місячний обсяг хабарів Віктора тільки з перевірок становить від 50 до 200 тисяч «зелених». Якщо спочатку Глупий для Ірини щомісячно віддавав від 30 до 150 тисяч, то після довгих роздумів ця цифра зменшилася до 20–40 тис. Поки Ірина про це не здогадується, зменшення обсягів поборів списує на кризу. Вона й не помітила, що Віктор також придбав трохи нерухомості, правда не за кордоном, поки що в рідній Україні. Працює, навіть запихався як вол у борозді. З схем «доєння» з початку діяльності групування відібрали у бізнесу вже близько трьох мільйонів «зелених». Єдиний, хто пішов всупереч системі, це ТОВ «Продовольча компанія Екопродукт», яке відмовилося платити хабар Ірині, так їм доначислили близько 11 мільйонів гривень податків разом зі штрафними санкціями.
Сергій Поліщук, директор фірми, вже й не радий, що ввязався в боротьбу з системою, перший шлях обійшовся б дешевше. Крім схем видоювання грошей з бізнесу Бонні й Клайд паралельно розгорнули нову схему заробітку — поборів за посади всередину податкової служби. Підходящим моментом стала реорганізація служби у 2014–2015 роках, яка дала нашій Царице повноваження переназначати кадровий склад головного управління й податкових інспекцій. Принцип схеми простий: платиш гроші — отримуєш крісло. Розцінки такі: від 10 до 50 зелених за посаду начальника інспекції, 5–15 за посаду заступника начальника інспекції. Хто з начальників інспекції відмовився — на пенсію, посади зайняли молоді, креативні мітники. Керувати поборами в деяких районах брали навіть фрукти, які й дня не працювали в податковій, у них краще «грошове» бачення справи. Але не думайте, що все так примітивно, це плата лише за призначення, а далі «переможці конкурсу» повинні працювати за затвердженою на «сімейній» раді схемою з виплатою щомісячної данини для Царици. Деяким і не пощастило, авансом відав, а посаду не отримав.
Але як запевнила Ірина, це питання часу. Павло Плешкан двадцятку відав, посаду не отримав, переживав за гроші й умер через невдалі кадрові махінації Ірини. Тільки з цих «реорганізаційних» угод Столярик скосила майже півмільйона зелених. Дуже креативну схему Ірина втілила в життя, впроваджуючи перевірені групи працівників у спецпідрозділ «Фантом», який контролює переміщення товарів на створеному митному посту на умовній границі з зоною АТО. Особливостям роботи цієї схеми й розмірам доходів від її дії буде присвячена окрема стаття. Гроші капають, але Бонні й Клайд не дурні, на людях ведуть себе скромно, їздять на недорогих автомобілях. Люстрація ж «на часі», негоже так сильно світитися. Хоча в іншому себе не обділяють. Податківці кажуть, що навіть клозет собі на роботі окремий зробила. Встигла навіть особняк у Туреччині прикупити, у курортному місті Мармарис, який оформила на свою дочку Катрук Наталію. У столиці особняк заволоділа. Дочці своїй дорогій купила елітну квартиру в центрі Тернополя й особняк у передмісті.
Та що там говорити, насолоджуються життям, воно ж таке коротке, а спробувати хочеться всього. Для відводу очей Ірина створила громадську організацію «Промінь ІФ», у якій на зарплаті сидять колишні податкові міліціонери-оборотні, яких колись звільнили зі служби. Керує цією організацією сам Дмитро Банах, її неофіційний сожитель, він же Банан. До нового Закону про корупцію був офіційно директором, а після переоформили на іншу особу, конфлікт інтересів бачите з Іришкою. Але фактично керує все одно безпосередньо він. Як хвалять члени цієї організації, зарплату отримують особисто з рук Дмитра й вона в п'ять разів більша за ту, що платили в податковій міліції, плюс відсотки від обороту. Тут схема теж не нова, щоб не напоротися на підставу при вимаганні хабарів, пропонують бізнесменам за податкові гріхи віддати гроші нібито на АТО. Але звичайно організація «Промінь-ІФ», отримавши гроші, на АТО віддає не більше 5% поборів, отриманих у вигляді благодійного внеску. Тільки через «Промінь-ІФ» у 2014 пройшло готівкою майже 150 тисяч «уе», у 2015 оборот істотно збільшився — близько 600 тисяч «уе».
По переказам, як каже сам імператор-Банах, «Промінь-ІФ» не приймає, оскільки банківська система нестабільна, а готівка — гарант стабільності. Насправді ця солодка парочка не залишає за собою слідів, готівка все ж надійніше. Як же потім пояснити правоохоронцям, куди пішли гроші, отримані по банку. А так відповідь буде дуже проста: «ніяких грошей не було!» Це не всі схеми, які використовує Ірина для збагачення «сім'ї». Дуже прибутковою зробила Ірина й відшкодування ПДВ. Як вона каже, стабільний дохід: 20–25%, і руки марнувати не потрібно. А відшкодовано ПДВ Іриною у 2014 році 1 мільярд 300 мільйонів гривень, а у 2015 році парочка взагалі преуспіла, відшкодували вдвічі більше ніж у попередньому році — 2 мільярди 800 мільйонів, з них з відкатом для «сім'ї» — приблизно половина. Суму відкату вичислить навіть школяр. Навіть рогатинські фірми, з якими колись Віктор Рахміль нехтував зв'язуватися через неприємний запах, отримали лакомі шматки кілька мільйонів у вигляді відшкодування ПДВ, не кажучи вже про «повітряне» ПДВ місцевим мільярдерам.
А як при Ірині заробила схема відкатів при вивозі спиртів в обхід податкових постів на акцизних ДП «Укрспирт», нікому з колишнього керівництва податкової служби навіть і не снилося. Схему контролює особисто Банан. В обхід податкових постів у с. Підгайчики й Залуччя-Долішне Івано-Франківської області приблизно 30–40% від всього обсягу відвантажується невраховуваних спиртів без сплати акцизу й ПДВ. У вересні минулого року дві машини невраховуваного спирту поймали гаішники Коломийського району. Справу замяли цієї ж ночі, Дмитро особисто виїжджав на місце події. Тепер правоохоронці в частці. З цієї схеми у 2014 році в бюджет не надійшло близько мільйона гривень акцизного податку й ПДВ, у 2015 — близько двох мільйонів. «Сім'я» з таких втрат бюджету отримала мільйон, правда гривень. Теж гроші.
А запитайте, куди дивиться місцева влада? Насправді пан Олег Гончарук, місцевий губернатор, не задоволений тим, що на вверненій йому території «доять» бізнес. Дізнавшись про ці угоди Ірини, закрутив носом, як тертого хрону понюхав, але він людина нова в чиновницьких схемах, тому зробити нічого не може, оскільки нічого не розуміє в цих угодах. Але навіщо щось змінювати, якщо Ірина, як вона сама каже, навела блат з «цим лохом» і періодично заносить особисто в конверті кругленьку суму розміром у десять тисяч зелених. Горе-губернатор й не здогадується, що йому парочка уділяє одну сотую награбленого на вверненій йому території. Команду Ірина теж підібрала підходящу для «роботи». Першим замом взяла Вікторію Сусаніну. Хоча Вікторія працювала недовго. У роботі нічого не розуміла, для неї, що ПДВ, що податок на прибуток, це все податки. Але до грошей була лакома, як кіт до ковбаси. Ця дама крутила афери заодно зі Столярик ще з фінвідділу. Вікторія до приходу у фіскальну службу працювала на посаді начальника Івано-Франківського фінвідділу й поки Анушкевичус «захоплювався оковитою», трохи цапала бюджетні кошти, а Столярик, працюючи в міській фінінспекції, закривала на це очі.
Ну звичайно, за певну частку. Як видите, люди близькі духом, грошовим духом… Не встигла Вікторія прийти на посаду першого зама, як затіяла капітальний ремонт у своєму кабінеті. Тепер колишній скромний кабінет Василя Летюка перетворився в царський палац з італійською меблями. Змінила там все, щоб й не пахло комуністичним духом. Сумарна вартість ремонтів обійшлася Вікторії, вірніше її підлеглим начальникам інспекцій, у п'ятнадцять тисяч зелених. Навіщо віддавати гроші на АТО, на якусь віртуальну річ, свій кабінет все ж ближче до серця. Правда, не сподобалося Вікторії в податковій, повернулася назад у фінвідділ. Там, мабуть, більше «платять». Не встиг кабінет провітритися від запаху Вікторії, так наступного дня в нього водрузився вже знайомий вам Вітька Глупий. Ще одним замом привела з Тернополя колишнього подільника Дмитра й кума — Ромка Панасюка, у фіскальній службі приклеїли прізвисько «Панас». Сам по собі ніжний, як равлик. Цей бідолаха в Тернополі вище плінтуса й не виповз, всю свою трудову діяльність, якщо так це можна назвати, прошатався на посаді рядового працівника.
А тут такий вражаючий підйом… Ох, як не цінують у Тернополі фахівців. Він, як і Столярик, позаземними розумовими здібностями не відрізняється, зате виправдовує довіру, в касу «сім'ї» прилагає вчасно й у повному обсязі. Ремонти в кабінеті не робив, тому що ще «приходні» до кінця не оплатив. Проте хватка до поборів як і у Глупого теж міцна. Надувся, як індик, і гребе, й гребе… Його Ірина планувала на посаду начальника ГНІ у м. Івано-Франківськ, найпоборніша ж інспекція, тут свій чоловік потрібен, щоб усі побори транзитом доходили без недостач. Але ось Гончарук вписався зі своїм кандидатом якимось неплановим Любомиром Слободяном і поламав усі плани Бонні. Ще один бідний родич затесався й чекає посаду Сергій Вербовой, але цьому чогось не везе. Цей як прийшов з Тернополя обощипаний, мов курка з ринку, таким й залишився. Як його Ірина не пихала, він ніде не влізав. Планувала навіть поставити Сергія начальником обласної податкової міліції, але туди теж не пролізнув. Зате пролізнув у спецпідрозділ «Фантом», «оформлений» касиром на створеному митному посту на умовній границі з зоною АТО, і там пригодився.
Недавно Ірина взяла до себе замом Наташку Зікратую, коханку Віктора Рахміля, але ця львиця ще себе не проявила. У податках теж не сильна, але помалу думає, де зібрати для Ірини гроші за посаду. Істотно підпортили Ірині команду, призначивши без її згоди першим заступником — начальником слідчого управління Віктора Лилика, ця людина поки себе не скомпрометувала й не бере участі в злочинних схемах Ірини. Хоча невідомо, наскільки його вистачить. Ірина навіть не здогадується, що колишній слуга народу Володя Фалдина, сусід Ірини по с. Клузов, він же Пилосос, дуже не задоволений тим, як його кинула Ірина. Злий, аж у роті чорно, рве й мечеться після того як його опустили нижче плінтуса, грізить сусідці помстою, хоча виду не показує, робить вид, що задоволений. Цей ще «брав» по скромному (якщо порівнювати з Бонні й Клайдом), як згадують податківці — по божеськи. Він точить «ліжі» на посаду начальника головного управління, оскільки його конкретно зачмирили, і пізніше потрапив бідолаха під люстрацію, але в відповідь від «тягачів» почув: чекай, нехай визнають неконституційним закон про люстрацію й тоді спробуємо тебе пропихнути, поки що ніяк, вибачай.
Про громадськість Ірина теж не забуває. Скидає зі столу крошки Ірина «Правому сектору». Віддасть «Правим» раз на півроку тисяч п'ять-десять гривень, нібито для лікування атошників, а ті й раді. Сидять, мовчать, тому що й цього не дадуть, вже їх не дуже бояться, як у старі добрі часи революції. Дуже добре влаштувалися у своїх стільцях оновлені пилососи, як писав минулого року Лютий Блогер. Як упиті кабани, нічим не брезгують, тільки щоб «брюхо набити». Хоча насправді Лютий Блогер — це невдала ідея Ірини, цими діями вона переважно спрямувала гнів народу на колишнє оточення Віктора Рахміля. Текст статей Лютого Блогера писала особисто Ірина, назви автомобілів податківців поддиктовував Дмитро. Потрібно їй це було, щоб звільнити «старих» чиновників нібито за бажанням народу й поставити своїх, «чесних» податківців.
Так би мовити «Діючи за волею народу! А я така біла й пухнаста!». Як писала Ірина пером Лютого Блогера: «старі кадри вросли в «прогнилу систему», зовсім не здатні змінити свою ідеологію, шкалу своїх цінностей, вони й далі сподіваються перефарбовуючись крастити, крити й збагачуватися за рахунок простих людей». І що сталося тепер? Як виявилося, ці «нові, революційні» набагато гірші за «старих, застійних». Як видите, «сім'я» збагачується, насолоджуючись життям, нова влада в частці, правоохоронні органи, у тому числі СБУ й прокуратура дрімають, оскільки й самі не впевнено сидять. Злочинне групування під керівництвом сім'ї Ірини Столярик, незважаючи ні на що, продовжує відбирати у бізнесменів великі суми грошей, які замість того, щоб дійти до бюджету, осідають у касі «сім'ї». Ну, ніяк наїстися не можуть, прилипли як мухи на мед. Ось така халва, малята, так у нас на Прикарпатті пройшла люстрація, ось такі чесні обличчя з народу привела нам революція гідності. Але якщо серйозно, гине наша надія на краще майбутнє.
Розве для цього вмирали люди на Майдані, аборади цього повертаються з АТО каліками наші молоді хлопці, щоб ця зарозуміла тернопільська сволота створювала бандитські групування й обдирала наших людей? Може все ж стара влада була краща, може їх назад повернути. Задумайтеся, люди добрі… Продовження буде…