Петро Порошенко та Михеїл Саакашвілі: конфлікт за владу в українській владі

Усім відомо, як Саакашвілі ставиться до Яценюка. Вкрай негативно. Але як Саакашвілі ставиться до Наталії Яресько? Ще гірше. Більше того, нещодавно нібито Саакашвілі висунув Порошенку ультиматум: якщо Яресько стане прем'єром, то вся «грузька команда реформаторів» піде зі скандалом. У цьому демаршу є кілька цікавих моментів. По-перше, розвіяний міф про те, що Саакашвілі підтримує Держдеп США. Він його ніколи не підтримував. Михо підтримували лише деякі американські компанії, у сфері інтересів яких перебуває Одеський припортовий. Заради безпеки цих інтересів Михо й був відправлений в Україну. Усе подальше, включаючи появу в Україні членів колишньої команди Саакашвілі, — чиста самодіяльність Михо. Грубо кажучи, Саакашвілі, побачивши слабість нашої влади, зрозумів, що він цілком може цю владу розхитати й стати в Україні першою особою, яка приймає рішення. Неважливо, як називатиметься посада цієї особи — президент чи прем'єр. Посада прем'єра Саакашвілі цілком влаштовує. Але не просто посада, а практично абсолютна влада.Петро Олексійович зараз у повну силу усвідомив, кого він «пригрів на грудях», і, здається, нарешті зрозумів, що отримав нову Тимошенко — можливо, й не таку розумну, як оригінал, але набагато агресивнішу. Порошенко чудово розуміє, що Саакашвілі на посаді прем'єра фактично позбавить його будь-якої влади. Спочатку Генпрокурором стане Сакварелідзе, потім міністром внутрішніх справ Лордкіпанідзе, потім головою СБУ ще якийсь земляк Лаврентія Палиця. І «де той фраєр, що любив купатись». Ультиматум — це найвища форма шантажу. Порошенко чудово розуміє, що у разі невиконання своїх вимог Саакашвілі не просто піде й не заберу свою команду (це було б найкращим виходом). Він піде з величезним скандалом і тоннами компромату, остаточно обрушивши й без того падаючий рейтинг Порошенка. При грамотному розігріванні ситуації справа може дійти й до дострокових виборів — не лише парламентських, а й президентських. При цьому Саакашвілі насправді нікуди не піде.Який сенс кидати нещодавно створений рух із непоганим потенціалом? Буде демарш із хлопанням дверима. І повернення за проханнями трудящихся. І хто його знає, як трудящиеся до цього ставитимуться. Особливо якщо хвилю народної любові до Саакашвілі захочуть оседлати ще й деякі українські політики. А українське суспільство незабаром може знову розділитися на два табори — на прихильників Порошенка й на прихильників Саакашвілі. Що досить дурно, оскільки ситуацією безумовно скористається хтось третій. І невідомо, чи цей третій взагалі буде зацікавлений у збереженні України як держави.