Новина про те, що «СБУ грубо порушує закони щодо безвізового режиму», напевно залишилася непоміченою широкою громадськістю. У матеріалі, поширеному у понеділок, 14 березня, кількома українськими інтернет-ресурсами, йшлося про те, що Служба безпеки України не виконує Закон України. Його повна назва — «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо виконання рекомендацій Європейського Союзу з виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно уточнення підслідственості органів досудового розслідування». Цей закон, зокрема, передбачає цілий перелік статей Кримінального кодексу України, за якими Служба безпеки України позбавляється права здійснювати досудове розслідування. Це, мовляв, одна з вимог ЄС для запровадження безвізових відносин між Україною та Євросоюзом. Як типовий приклад такого безладу наводиться кримінальне провадження за номером 42015100000001149, зареєстроване 06.01.2016 р. Це провадження нібито всупереч закону було передано слідчим Головного управління СБУ в Києві та Київській області.Слідчі СБУ проводять розслідування за статтею 364-1 КК України, яка відповідно до вимог оновленого КПК України не підслідствена органам СБУ, оскільки це суперечить закону, прийнятому 10 листопада 2015 року. Далі йдуть далекосяжні висновки про «безвіз» з ЄС та натяк на адресу СБУ припинити слідство й передати всі матеріали «за підслідственістю». Очевидно, що ця новина адресувалася не широкому колу читачів; у «посланні» був конкретний адресат і конкретне завдання. Наприклад, дружній до фігуранта кримінального провадження прокурор, посилаючись на «публікацію в ЗМІ», може спробувати витребувати матеріали слідства «для вивчення» або «прийняття рішення». Або керівництво МВС може звернутися до керівництва СБУ з пропозицією негайно припинити порушення законності й «передати справу за підслідственістю» — тобто до МВС. Яким би не був сценарій використання інформаційної «замовної роботи», її мета очевидна: відсікти СБУ від розслідування конкретної кримінальної справи.Автора зацікавило кримінальне провадження, яке стало символом «шлагбаума» на шляху набуття Україною безвізових відносин з ЄС.І ось що з'ясувалося. Дійсно, кримінальне провадження № 42015100000001149 (реєстрація від 06.01.2016 р.) розслідується столичним головком СБУ. Предмет розслідування — масштабні розкрадання коштів стабілізаційних кредитів, виданих Національним банком України банку «Київська Русь» за часів, коли обов'язки голови НБУ виконував Степан Кубів (ставленик «Батьківщини», на початку кар'єри — комсомольський функціонер, працівник Львівського обкому ВЛКСМ(У)). Як випливає з низки постанов слідчих суддів про вилучення документів, що підтверджують виведення коштів з банку «Київська Русь», предметом інтересу слідства є низка осіб і компаній, а також один закордонний банк з поганою репутацією. При цьому всі ці юридичні особи так чи інакше пов'язані з екс-головою ПАО «Банк «Київська Русь» Братко Віктором Івановичем. Коротко про банк. ПАО «Банк «Київська Русь» має репутацію «кишенькового» банку Євгена Бакуліна та Юрія Бойка — екс-керівників НАК «Нафтогаз» та Міненергетики часів Януковича відповідно. Хоча юридично банк є бізнесом сім'ї Братко. Основний акціонер банку «Київська Русь» — Віктор Братко керує структурою з 1996 року.З 2000 року працює в банку й Братко Володимир Вікторович — син Віктора Івановича. Він — заступник голови правління. Розквіт цього сімейного підприємства припав на президентство Віктора Януковича, коли банк «Київська Русь» почав стрімко нарощувати активи. А також став «уповноважених» банком керівництва НАК «Нафтогаз України», концентруючи на своїх рахунках мільярдні суми національної газовидобувної компанії. Чому керівництво «Нафтогазу» акумулювало кошти не в державному банку, а в приватному, та ще й «другого рівня»? Ризикнемо припустити, що саме цей приватний банк міг забезпечити Є. Бакуліну та Ю. Бойку необхідний їм особисто рівень банківської таємниці. З втечею Януковича в Ростов благоденство банку закінчилося. 21 березня 2014 року працівники МВС затримали Євгена Бакуліна за підозрою у зв'язках із злочинною групою, яка завдала державі збитків на суму близько 4 млрд доларів США. Під час слідства з'ясувалося, що кошти «Нафтогазу» зберігаються в «Київській Русі». Правда, уже через місяць Є. Бакулін опинився на волі — постаралася Генеральна прокуратура України, яка закрила кримінальне провадження щодо цього соратника Юрія Бойка, також ставленика Кремля.Але «Київську Русь» почало лихоманити: з виведенням з банку активів НАК «Нафтогаз», арештом Бакуліна почався й відтік коштів клієнтів — клієнти боялися арешту активів банку. Але Віктору Братко вдалося продержатися ще якийсь час, заручившись підтримкою Національного банку й потрапивши в список банків, яким обов'язки голови НБУ С. Кубів щедро видав мільярди рефінансування для підтримання ліквідності. Результатом цієї афери стало падіння курсу гривні, тотальне розкрадання коштів рефінансу банкірами, штучне банкрутство десятка банків та збагачення низки осіб, які організували цю аферу під шумок революційних днів. С. Кубів у Національному банку, схоже, був останнім «рятувальним кругом» банкіра Братко. Ще 20 березня 2014 року в банк була введена тимчасова адміністрація — він був визнаний неплатоспроможним.Тимчасову адміністрацію змінила ліквідаційна комісія — виявилося, що банк «Київська Русь» був буквально «випотрошений» його керівництвом, а кошти на рахунках розчинилися в офшорах. Тепер цінність уже представляли «папери» банку — документи, які є доказами численних шахрайських угод топ-менеджменту НАК «Нафтогаз України» та Міненергетики часів Януковича, адже угоди «кремлівського пулу газовиків» проходили через цей банк. Назва банку та його рахунки почали всплавати в цілому ряді кримінальних проваджень, розслідуваних паралельно в МВС та СБУ. Незважаючи на наказ, виданий ГПУ з адміністрації президента Петра Порошенка, «гасити» всі справи Юрію Бойку та його довіреним особам, прокуратура не встигає реагувати. Тому що криміналу, пов'язаного з цією шахрайською групуванням, так багато, що «кінці» вилізають повсюди. Наприклад, у березні 2015 року суд дозволив арештувати документацію кіпрської компанії «Tandice limited», тісно пов'язаної з банком «Київська Русь». Ці дві структури «всплили» в рамках кримінального провадження № 42014000000000931 про «відмивання» коштів Олександром Януковичем, сином беглого екс-президента.У листопаді 2015 року в рамках цієї ж справи були арештовані 2,75 млрд грн на рахунках «Всеукраїнського банку розвитку». У рамках цієї справи двоє людей уже були арештовані й відпущені судом під заставу, а рік потому й взагалі визнані невинуватими — сьогодні адвокати намагаються повернути внесені суми застави. Справу веде МВС, перспективи справи — туманні.Розслідування, яке веде СБУ, судячи з наявних матеріалів, для Віктора Братко та VIP-клієнтів банку «Київська Русь» більш чутливе. Судячи за поданнями слідства в суді, йдеться про розкрадання й «відмивання» коштів у особливо великих розмірах. При цьому були задіяні «рідні» для В. Братко фірми, серед яких TANDICE LIMITED (Нікосія, Енгомі П.К., Іраклі, Кіпр), WILDFIL LTD (Нікосія, м. Строволос, вул. Аристокіпру, Кіпр); «Торгово-виробнича компанія «Київська Русь» (ЄДРПОУ 31170965), «Грандінвестгруп» (ЄДРПОУ 36538415) та інші. Постанови слідчих суддів про вилучення документів, що підтверджують виведення коштів з банку «Київська Русь» (кримінальне провадження № 42015100000001149), можна переглянути в доступних джерелах.Згідно з матеріалами слідства, у злочинних схемах був також задіяний банк «Meinl Bank AG» (Відень, Австрія). У якому «Банк «Київська Русь» мав кореспондентський рахунок і з яким підтримував активні ділові відносини. Австрійський банк «Meinl Bank AG» має погану репутацію — фактично це «сміттєпровід» для відмивання великих сум клієнтами з Росії та України. Цей банк був введений у фінансову систему України за участю високопоставлених чиновників з оточення Віктора Януковича. Продовжує банк працювати й за Петра Порошенка. Специфічна діяльність цього австрійського банку детально описана колегами з «Форбс». Коротко — цей банк виступає інструментарієм для безпечного розкрадання активів банків їхнім керівництвом на постсовітському просторі. А ще — обслуговує конгломерат компаній з «газпромівського пулу», як із реєстрацією в країнах ЄС, так і в офшорних юрисдикціях. Лише в 2014–2015 роках десятки банків-банкротів з України «не змогли» повернути свої валютні активи, які опинилися саме в цьому австрійському банку. Назва Meinl Bank AG часто всплавала в скандалах, пов'язаних з експансією російського капіталу на постсовітському просторі.А в Прибалтиці Meinl Bank AG добре відомий як один із каналів виведення грошей з ризького Krajbank. За банкрутством цієї фінустанови торчали «вуха» російських спецслужб. Сукупність наявної інформації про Meinl Bank AG дає можливість припустити, що цей банк створений для обслуговування корпоративних інтересів бізнесменів «кремлівського пулу». Вірогідно, до його діяльності причетні спецслужби РФ. Для яких Австрія, починаючи з 2000-х років, стала екскльозивною площадкою для відмивання мільярдів путінського режиму та його сателітів на постсовітському просторі. Щоб оцінити масштаб явища — «австрійського чуда», варто ознайомитися з публікаціями Райнхарда Прокша про те, як «відмивають» гроші Януковичів, Клюєвих, Азарових та компанії, як Кремль контролює закордонні активи «Сім'ї» президента України, про «донецьку» Австрію та адреси «регіоналів» та їхніх менеджерів. У випадку з банком «Київська Русь» його співпраця з Meinl Bank AG — закономірний результат ведення справ з Євгеном Бакуліним та Юрієм Бойком. Починаючи з часів недоброї пам'яті Ігоря Бакая, НАК «Нафтогаз України» завжди був об'єктом пильної уваги спецслужб РФ.А за президента Віктора Януковича взагалі став їхньою вотчиною — як і Збройні сили України, СБУ, Генеральна прокуратура та МВС. Беручи участь в «освоєнні» фінансових потоків нафтогазового монополіста, Віктор Братко не міг не бути замішаним у криміналу Фірташа, Бойка та Бакуліна — ставленників Кремля. І якщо до них слідство — з суб'єктивних причин — поки не дотягнулося, то В. Братко має набагато менше шансів уникнути покарання — він лише виконавець. Хоч і довірена особа. Але якщо слідство в Україні виявить належне старання й принциповість, Віктору Братко грозить біда інша: Кремль зі свідками не церемониться. Банкір Юрій Ляхтак теж знав дуже багато. Але життя не склалося. Саме тому сьогодні В. Братко намагається домогтися передачі розслідування «його» кримінального провадження № 42015100000001149 з СБУ куди завгодно — хоч до МВС, хоч до ГПУ. Тому що в СБУ «вирішити питання» він, схоже, так і не зумів. Але з кимось із «сусідніх» органів він уже домовився. Продовження буде.
Банкір Віктор Братко намагається перевести розслідування від СБУ до МВД
Бізнес та корпоративні схеми · Енергетика · Місцева влада · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система