Історія показує, що посадовці органів прокуратури України, які навчилися розкрадати на високих посадах і відчули смак легких грошей, після втрати своїх крісел не йдуть на спокій писати мемуари про своє благополучне життя. Замість цього вони продовжують «відбирати» лакомі шматки вже не через використання своїх повноважень, а найнявши за розкрадені гроші озброєних бойців і займаючись повним беззаконням у стилі 90-х років.
Недавно розгорівся скандал із рейдерським захопленням одного з великих сільськогосподарських підприємств Миколаївської області — ПрАТ «Бугські Пороги» у селі Мігея Первомайського району. На активи цього підприємства наклав руку колишній прокурор Миколаївської та Одеської областей Стоянов Микола Степанович. Пан Стоянов не потребує представлення, оскільки є одним із найбільш скандальних обласних прокурорів часів правління Януковича.
Інтернет переповнений статтями про методи та результати його діяльності на різних посадах у різні часи. Його спосіб життя та майно, набуте під час державної служби, говорять самі за себе. Вірним соратником Стоянова у «справі» захоплення працюючих підприємств є його давній підлеглий по Миколаївській прокуратурі та за всіма ознаками «бізнес-партнер» — не менш відомий учасник корупційних скандалів пан Марченко Юрій Миколайович. Син генерал-майора міліції, екс-віце-президента МФК «Миколаїв» Миколи Марченко, прославився не лише злочинною бездіяльністю при розслідуванні «справи Оксани Макар», але й своєю участю в історіях про рейдерські захоплення аналогічних агропідприємств Первомайського району Миколаївщини, які були здійснені за замовленням Генерального прокурора Пшонки (http://www.narsud.org.ua/mykolaiv/politics/5294-2015-07-07-07-36-03).
У компанії Стоянова та Марченко з'явилася «високопрофесійна» адвокатка пані Валешинська Оксана, яка має колосальний досвід підготовки юридичних документів сумнівного походження, що використовуються при рейдерських захопленнях агропідприємств. Раніше вона засвітилася при захопленні підприємств людьми Пшонки та колишнього губернатора Миколаївщини Круглова (http://prokurorska-pravda.today/article/303/).
Останні події навколо ПрАТ «Бугські Пороги» показують, що люстрація та зміни в країні лише озлоблюють відсунутих від кормушки чиновників і штовхають їх на ще більші, небезпечніші злочини, пов'язані з посяганнями на свободу, здоров'я та життя наших громадян.
Отже, що ж сталося в мальовничому селі Мігея Первомайського району Миколаївської області. 22 січня цього року пан Стоянов особисто, у супроводі вірного «бізнес-партнера» Марченко та групи озброєних людей, з'явився на підприємстві ПрАТ «Бугські Пороги» і, погрожуючи фізичною розправою, примушував членів Спостережної ради підписати принесене ними Рішення про тимчасове відсторонення від посади директора Веселова Костянтина Сергійовича та призначення на його місце виконуючим обов'язки директора деякого Цурика Олексія.
Під час журналістського розслідування були отримані дані про те, що раніше Цурик Олексій насильницьким шляхом був викрадений озброєними людьми за замовленням Стоянова та Марченко і після «спілкування» став безумовно виконувати всі вказівки своїх нових боссів.
Рівно через тиждень, у п'ятницю 29 січня, на територію, де розташовується ПрАТ «Бугські Пороги», ворвалися озброєні люди — уродженці Кавказького регіону Російської Федерації. Під загрозою застосування фізичної сили та зброї вони виганили місцеву охорону та працівників, захопили будівлі, техніку та майно, що належало на корпоративних правах Веселову Костянтину та на правах приватної власності його батькові Веселову Сергію. На територію завели Стоянова, Цурика та Валешинську, які оголосили, що тепер директором ПрАТ «Бугські Пороги» призначений Цурик.
Дізнавшись про подію, Веселов, перебуваючи в Миколаєві, повідомив у поліцію за номером 102 і вимагав негайного втручання з метою недопущення протиправних дій та можливого кровопролиття. Оперативна група поліції Первомайського району, яка виїхала для з'ясування обставин, задовольнилася «спілкуванням» із Стояновим, який у грубій формі нагадав поліцейським, що є генералом, прокурором та впливовою людиною, а документи про законність його дій надасть пізніше.
Нічого не з'ясувавши, не перевіривши та не дочекавшись підкріплення, до того ж, ймовірно, побоюючись атаки озброєних кавказців, оперативна група поліції виїхала з місця події. Пізніше в списаних в архів матеріалах звернення громадянина Веселова за номером 102 з'явилися копії наказу про призначення виконуючим директора ПрАТ «Бугські Пороги» Цурика та договору про охоронні послуги з ЧП «Охоронна фірма «Німфа». Остання відома громадськості своєю участю в рейдерських захопленнях підприємств Одеського регіону, а також у розганянні учасників майдану (http://odessa-life.od.ua/news/24289-odesskie-antimaidanovcy-soobshili-kto-rabotaet-v-skandalnoi-ohrannoi-firme http://zavsuodessu.org.ua/? http://stopotkat.net/news/view/28615).
На сьогодні майном підприємства, керівником якого за всіма документами та обліками є Веселов Костянтин, всією його первинною та облікової документацією, а також нерухомим майном Веселова Сергія, протиправно володіє пан Стоянов, який утримує все це майно, використовуючи озброєних бойців охоронної фірми «Німфа», що раніше захищали сепаратистів.
Історія відносин сільськогосподарського підприємства «Бугські Пороги» із паном Стояновим має довгу історію і почалася 10 років тому, коли «чарівним» чином підприємство змінило власника. Як би не опиралися тоді керівники підприємства, його працівники та місцева районна влада, але зберегти свою справу в нерівній боротьбі з високопоставленими корумпованими чиновниками Генеральної, обласної прокуратури та облдержадміністрації їм не вдалося. Пізніше, коли миколаївський підприємець Веселов К.С. взявся власними коштами піднімати та розвивати «Бугські Пороги», у нього почалася своя історія «дружніх» або «партнерських» взаємовідносин із обласним прокурором Стояновим.
Зі слів Костянтина Веселова, який у формі офіційної заяви про вчинені злочини направив на ім'я нинішнього Генерального прокурора, у ті часи Стоянов та Марченко, перебуваючи на посадах керівників обласних прокуратур, займалися рекетом, рейдерством та вимаганням. Веселов визнав, що внаслідок постійного тиску та погроз був змушений неодноразово викупатися у прокурорів за гарантії безпеки життя та здоров'я собі та своїм рідним.
Такі «викупи» він передавав особисто в руки прокурору Стоянову та давав їх під розписки, деякі з яких у нього навіть збереглися: на 4,5 млн грн., 4 млн грн., 630 тис. грн., 153 тис. доларів та 10 тис. євро. Останнє вимагання такого характеру Веселов отримав наприкінці 2015 року. На цей раз апетити вже колишнього прокурора виросли, і він вимагав 2 млн доларів США за обіцянку остаточно залишити в спокої сім'ю Веселова та дозволити вільно займатися господарською діяльністю та бізнесом у Миколаївській області.
Після відмови Веселова віддати Стоянову 2 млн доларів через відсутність таких фінансових можливостей почали розвиватися події голлівудського вестерну. Розуміючи всю небезпеку ситуації та реальність загроз своєму життю, Веселов наприкінці грудня 2015 року вилетів за кордон на профілактичне лікування. Через місяць, 24 січня цього року, при прильоті в аеропорт «Одеса» Костянтина Веселова намагалися викрасти.
За замовленням колишнього прокурора Одеської області Стоянова група озброєних кавказців у змові та за підтримки корумпованих прикордонників аеропорту здійснили спробу викрадення Веселова, що прибув в Україну, з метою насильницьки «вибити» з нього 2 млн доларів для Стоянова. Лише завдяки професійним та злагодженим діям працівників поліції одеського аеропорту та особистому втручанню начальника поліції викрадення вдалося запобігти, і Костянтин Веселов у супроводі охорони добрався додому. Далі послідувала череда погроз родичам, друзям та бізнес-партнерам Веселова, яким обіцяли як фізичну розправу, так і позбавлення бізнесу у разі підтримки останнього.
На сьогодні, використовуючи лише законні інструменти, команді юристів та небайдужих громадських активістів за описаними подіями вдалося добитися відкриття кримінального провадження за деякими фактами цього ланцюга злочинних діянь пана Стоянова та його злочинної групи — розпочато досудове слідство за фактами, передбаченими ст. 189 ч.4 «Вимагання у великих розмірах, вчинене організованою групою», ст. 206 ч.2 «Протидія законній господарській діяльності, вчинена за попередньою змовою групою осіб із загрозою вбивства або завдання тяжких тілесних ушкоджень», ст. 206-2 ч.2 «Протиправне оволодіння майном підприємства, вчинене за попередньою змовою групою осіб із загрозою вбивства або завдання тяжких тілесних ушкоджень», ст. 205-1 ч.2 «Підробка документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, вчинена за попередньою змовою групою осіб» Кримінального кодексу України. Також у судовому порядку розглядається низка позовних заяв.
Багато хто з учасників цих подій, колишніх та діючих працівників ПрАТ «Бугські Пороги», членів профспілки готові давати показання та інтерв'ю заради того, щоб зупинити беззаконня колишнього корупціонера Стоянова, який, втративши посаду обласного прокурора, став на прямий шлях рекету та бандитизму. Небайдужа громадськість при цьому не втрачає пильності та активно стежить за подіями, що розгортаються, з метою недопущення «спускання на гальмах» слідчих дій та прийняття незаконних судових рішень на користь колишнього прокурора-рейдера Миколи Стоянова.