Наші суди та прокуратура влаштували дивну імітацію активної роботи. Пресслужба Генеральної прокуратури гучно звітує про оголошення в розшук злочинця часів Януковича. Нібито півроку його шукає. Потім звертається до суду. Суд заочно його арештовує. А злочинець все це час живе в Києві, активно вирішує справи й… ніхто його не шукає. До того ж, за весь час розшуку та нібито арешту арешт накладається лише на два місця в паркінгу злочинця. Ні нерухомість, ні кошти, ні автомобілі не арештовуються. Така історія Ігора Соркіна — злочинця, якого ніхто не шукає. Більше того, Соркін веде активне ділове життя, наприклад, вибиває борги за допомогою якоїсь бандитської бригади, яка у нього є. І це ніхто не помічає. Не дивуватимусь, якщо виявиться, що в Києві вже й Арбузов з Клименко та Іванющенко живуть і активно «вирішують питання». Гарний бізнес для генпрокуратури. Може, тому Шокін так й тримається за своє крісло.
Нагадаємо історію питання. У березні цього року суд постановив заочно арештувати екс-главу НБУ Ігора Соркіна. Таке рішення винесла Печерська районна судова інстанція Києва. Про це сказано в визначенні суду від 1 березня, передають «Українські Новини». 7 вересня 2015 року Генеральна прокуратура винесла повідомлення про підозру Соркіну у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації) та ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу. Соркін оголошений у міжнародний розшук, тому суд вважав необхідним обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ігор Соркін займав посаду голови Нацбанку з січня 2013 року по 24 лютого 2014 року. Потім став радником колишнього голови Нацбанку Степана Кубіва. За даними слідства, Соркін у складі злочинної групи, створеної олігархом Сергієм Курченко, незаконно заволодів сумою майже 800 мільйонів гривень, яка була видана банку Курченко «Реалбанк» як стабілізаційний кредит. Крім того, Соркін підозрюється у заволодінні за попередньою змовою зі службовими особами Нацбанку та «Брокбізнесбанка» Курченко й Аграрного фонду коштами Аграрного фонду на суму понад два мільярди гривень.
Соркін оголошений у розшук. Ось що пишуть «Подробності»: «Хто ж такий цей самий Ігор Соркін? Експерти називають його «кишеньковим» банкіром Януковича, який особисто внесла цю кандидатуру на посаду голови Нацбанку. Парламент голосував на початку січня 2013 року. Депутати розповідають, що це було скандальне засідання. Переїхавши з Донецька в Київ, Соркін навіть не потрудився зустрітися з фракціями. Голосів за нього не вистачало. Але в цей день до Ради «вигнали» всіх — навіть хворих депутатів: з бронхітом і на костилях. У результаті парламент «додавили» з другої спроби. 231 нардеп проголосував «за» нового головного банкіра, який змінив Сергія Арбузова. «Сім'я» отримала повний контроль над фінансами цілої країни. «Було абсолютно очевидно, що Соркін — ніхто. Було очевидно, що йде узурпація влади й призначення людини, яка буде виконувати чужу волю. А це вже дуже небезпечно. Всі знали, що це креатура, якою буде керувати Арбузов і Клименко. І тому я не голосувала», — розповідає народна депутатка 7 скликання Верховної ради Інна Богословська. Політики розповідають: Соркін мало «світився» в пресі, був тихим, але саме він обслуговував ділові інтереси клану Януковича.
Його дружина — Анжела — колишня лікар-стоматолог, як і син беглого президента, у 2011 році стала заступницею голови правління «УкрБізнесБанка» Януковича-молодшого, яким раніше керував Арбузов. А ще багатьох обурювало, мовляв, Соркін пов'язаний з Росією. «Батько Соркіна в той час був у менеджменті, у топ-менеджменті «Газпрому». Тобто, звичайно, це викликало занепокоєння. Тому що ми чудово розуміємо, що таке «Газпром». Це організація, яка займається не так комерцією, як геополітикою. І завжди використовувалася як інструмент знищення України», — розповідає народний депутат Андрій Іленко. У кріслі головного банкіра країни Соркін зумів просидіти трохи більше року. Через місяць після втечі Януковича, прокремлівського банкіра звільнили з НБУ. За цей час за допомогою Соркіна сім'я встигла вкрасти мільярди доларів. Точну суму до сих пір ніхто не підрахував. Адже схеми збагачення були найрізноманітніші. Готівку вивозили вантажівками, скуповували єврооблігації, гроші переводили в офшори. А щоб остаточно «відбілити», офшорні фірми за принципом «матрьошки» продавали іншій офшорній фірмі.
По ланцюжку з 20 компаній, коли новий власник — добросовісний, а першого господаря вже й знайти неможливо. «Коли Янукович втік у Росію, згадувалося про 2 мільярди вивезених грошей готівкою. Але є ще активи, які продовжують працювати в Україні спокійно, незважаючи ні на що. І дуже цікава історія з єврооблігаціями. Була така схема, коли за рахунок кредитних грошей вкладалися гроші в єврооблігації України, скуповувалися, тому що вони йшли з більш високим відсотком. І в результаті це вже інша сума. У руках Арбузова, наприклад, борг України в єврооблігаціях порядку одного мільярда. Сума, якщо вона була вивезена готівкою в Росію, її виявити неможливо. Що стосується інших активів, це — робота прокуратури, це робота правоохоронних органів», — розповідає політолог Тарас Загородній. А ще сім'я вкладала вкрадені гроші в бізнес. Експерти говорять, в Україні до сих пір продовжують працювати підприємства, які приносять беглецям дивіденди. «Це й аграрний сектор, це й будівництво. Це енергетика, насамперед. Це й банківська справа. Це, знову ж таки, зовнішній борг. Ми можемо навіть не підозрювати, що ви, наприклад, користуєтеся послугами фірми, яка належить, припустимо, так званій «сім'ї», — стверджує Тарас Загородній.
Пройшло півтора року, але до сих пір жоден із VIP-беглців не покараний. Заявляють про підозру, матеріали передають у той же «Інтерпол». Але конкретних результатів — немає. Експерти говорять, причин для цього кілька: «сім'ю» звинувачують у економічних злочинах, а довести їх неймовірно складно; а якщо в звинувачення включити політику, за таке за кордоном навіть братися ніхто не буде; часто українські документи просто неправильно складені. У результаті «беглеці» можуть повисіти в списках Інтерполу пару місяців, а потім і звідти зникають. «Щодо Януковича, якщо ви мене запитуєте прямо, Янукович може абсолютно спокійно приїхати в Лондон, Вашингтон, у Париж і відпочити на Рив'єрі. Мабуть, у нього є складності з приїздом у Горлівку або в селище Щастя. Але відпочити гарно на Кап-Ферра він може собі дозволити. Ніхто з них не буде дійсно покараний за вчинене ними. Покарані будуть «стрілочники»: сержанти «Беркута» й якісь там люди, які були абсолютно клерками. Ті, які реально керували тим беспределом, який був у країні, абсолютно спокійно будуть жити, почуватися, пересуватися по всьому світу. А так, як ведеться нинішня влада, у мене навіть створюється враження, що вони навіть можуть ще повернутися сюди», — вважає голова національного центрального бюро Інтерполу в Україні (2005–2007) Кирило Куліков.
Розшукати людину в будь-якій точці світу й повернути назад можна максимум за місяць. Цим легально займаються «мисливці за головами». Вони вислідковують беглеця, захоплюють і доставляють на батьківщину, де його чекає суд. Такі спеціалісти цілком легально працюють у Ізраїлі й США. А ось в Україні подібний варіант серйозно навіть не обговорюється. «Відбуваються речі абсолютно фантастично обурливі. Речові докази продаються, вони застарівають, їх знищують. А знаєте, за економічними злочинами, насправді, дуже проста історія: якщо ми з вами знищимо первинну бухгалтерську документацію, то у справи немає ніякої економічної перспективи. Тобто крадій, скільки хочеш, встигнеш спалити бухгалтерську первинку — і до побачення! За фірмами Курченко інформація взагалі зникла з файлів податкової служби. У інших там, нібито, пожежі, зникли комп'ютери. На виході поки що ми нічого не бачимо. І це жахливо сумно», — говорить заступниця голови робочої групи з доопрацювання закону про люстрацію при Міністерстві юстиції Карл Волох.
Цікаво, що, крім грошей, допомагає Соркіну безтурботно жити в Києві попри розшук і навіть «заочний арешт»? Близькість до Газпрому через тестя? Чи близькість до Степана Кубіва, чиїм радником Соркін встиг побувати після революції? Теж, до речі, питання. Що ж такого цінного радив Соркін Кубіву, якщо той одразу ж не «здав» його прокуратурі? До речі, зовсім недавно Соркін вимагав повернути борг у «DV-банка» й його голови правління пана Горбачевського. Цікаво, за допомогою яких важелів? (Продовження буде)