Дорогоцінні камені, виявлені під час обшуку влітку 2015 року у бувшого заступника прокурора Київської області Александра Корнійця, мають скандальне походження і могли бути викрадені зі сховища речових доказів, де зберігалися як матеріали іншої гучної «ювелірної справи», яка розслідується понад 5 років. За сюжетом програми «Надзвичайні новини», ці та інші дорогоцінності нібито були викрадені зі спеціального сховища бувшим працівником столичного МВС Валерієм Коноводом, який на той момент працює в прокуратурі Київської області, а потім передані Корнійцю як хабар за допомогу в працевлаштуванні екс-міліціонера до органу прокуратури. Головні фігуранти «бріллліантової справи» розходяться в оцінках походження знайдених у Корнійця каменів. У сюжеті наводиться версія заступника голови ГПУ — прокурора Одеської області Давида Сакварелідзе. «Ці бріллліанти не просто так до нього потрапили», — говорить він. Сам Корнійць наполягає на тому, що в поданому до суду обвинувальному акті взагалі немає жодного згадування про дорогоцінні камені, які стали наріцательним іменем і «подарували» йому прізвисько «бріллліантовий прокурор».
«Вони були куплені давно в ломбарді, щоб виготовити ювелірний виріб для дружини», — згадує бувший заступник голови прокуратури Київської області (уточнити адресу місця покупки він не зміг). Водночас журналісти виявили в ЄРДР кримінальне провадження №12012110000000592, відкрите 23 жовтня 2015 року, яке стосується можливого привласнення дорогоцінностей, знайдених у «бріллліантового прокурора». Заявник по цій справі — засновник ТОВ «ЮВК-Агат» Сергій Ковальов стверджує, що впізнав у виявлених у Корнійця каменях вироби, які були вилучені під час обшуку на його підприємстві по вулиці Фрунзе, 38 п'ять з половиною років тому. Найімовірніше йдеться про події, описані в ЗМІ на початку серпня 2010 року. Тоді журналісти ТСН писали, що міліція розкрила велику мафіозну мережу, яка об'єднувала 130 «чорних» ювелірів і безперебійно працювала в Києві під прикриттям легального підприємства понад 10 років. За озвученою тоді інформацією МВС, вийти на «синдикат ювелірів» працівникам ГСБЕП та Слідчого управління вдалося в першій половині 2010 року.
Перевірка ринку дорогоцінних металів показала: частина легально виготовлених браслетів, кілець, ланцюжків та інших дорогоцінностей з підробленими клеймами відомих виробників контрабандним шляхом йшла за кордон, частина реалізовувалася оптом в Україні. Офіційно «тіньовики» декларували лише 1% реальних обсягів виробництва — решта йшла в тінь. У підпільних цехах обробляється до 3 тонн невраховуваного золота на рік, а такому колосальному обороту сприяли комерційні банки та фірми-посередники. Як стверджував тоді радник голови МВС Костянтин Стогній, у «банди ювелірів» були впливові «кришувальники» у владних структурах. За версією міліції 2010 року, під час обшуків у «підпільщиків» було вилучено 300 кілограмів ювелірних виробів та дорогоцінних металів, 24 підроблені пробірні клейма, 56 штампів профільних підприємств та 2 мільйони доларів готівкою. При цьому напередодні святкування «Дня ювеліра» в листопаді 2010 року з'явилася додаткова інформація по цій справі — як писала газета «Сьогодні», у змові з «підпільщиками» були задіяні представники Київського ювелірного заводу.
Тоді стверджувалося, що працівників КЮЗ підозрювали в тому, що вони дозволили третім фірмам ставити фірмове клеймо на золотих виробах, які не були виготовлені на заводі. При цьому вони нібито передали фірмове клеймо підприємства двом компаніям — «ЮВК-Агат» (засновником і власником якої представився заявник по справі про пропажу речових доказів Ковальов) та «ЮВК-Онікс», на вироби яких ставився знак КЮЗ, і надалі прикраси продавалися як в Україні, так і йшли на експорт. Проте повернемося до вилучених у 2010 році каменів, а точніше — їхної оціночної вартості. Ковальов стверджує, що правоохоронці винесли з його підприємства дорогоцінності на загальну суму близько 1,2 мільйона доларів.
«Бріллліанти — понад 500 карат (орієнтовна вартість — 880 тисяч доларів), смарагди вагою понад 600 карат (68,5 тисяч доларів), сапфіри вагою понад 1000 карат (94,5 тисяч доларів), рубіни вагою понад 100 карат (9,6 тисяч доларів), аметисти вагою понад 5000 карат (30,5 тисяч доларів), аквамарини вагою понад 1000 карат (6,5 тисяч доларів), гранати вагою понад 5000 карат (25 тисяч доларів), топази вагою понад 10000 карат (55 тисяч доларів), цитрини вагою понад 1000 карат (5,5 тисяч доларів), бурштин вагою понад 15000 карат (5,5 тисяч доларів)», — перелічив він вилучені під час обшуку камені. Ковальов наполягає, що рейд на «ЮВК-Агат» у 2010 році міліції відбувся не через незаконну роботу його бізнесу, а був наслідком його відмови поділитися часткою високодохідного виробництва. Він стверджує, що на підприємстві було проведено 18 обшуків без санкції суду, а в перший же день обшуку без опису були винесені 500 кілограмів золота, 2 мільйони доларів, безцінні колекції монет та алкоголю.
Усього до державного сховища Мінфіну «переїхало» 60 мішків, заповнених до відмови описаним майном. За словами Ковальова, і через 5 років вилучені тоді цінності за документами повинні знаходитися у спеціальному сховищі, однак саме частину «своїх каменів» він побачив серед речей, які були виявлені під час обшуку у бувшого заступника прокурора Київської області влітку 2015 року. «Бріллліанти у Корнійця були упаковані, тобто згорнуті ці конверти, як я упаковував у себе на виробництві. Більше того, бріллліанти у Корнійця на упаковці тим же почерком були нанесені позначки», — заявив «опальний ювелір» журналістам. Він заподіяв пропажу, і в присутності правоохоронців йому дозволили доступ до частини описаних у нього цінностей — 3 мішки виявилися напівпустими. «У моїй присутності було відкрито сховище. Бріллліанти там практично відсутствували — з загальної ваги дорогоцінних каменів у кілька кілограмів сьогодні там залишилося близько 100 грамів. Сталося розкрадання на кілька мільйонів доларів», — розповідає представникам ЗМІ Ковальов. За версією журналістів, доступ до дорогоцінного конфіскату мав слідчий по «ювелірній справі» 2010 року Валерій Коновод.
Саме він на момент активної фази розслідування працював у слідчому управлінні міліції Києва, а нагляд за ним нібито здійснював начальник відділу протидії корупції прокуратури Києва Александр Корнійць. На сьогодні Коновод працює в структурі прокуратури Київської області. У сюжеті ICTV висловлюється припущення, що бріллліанти до Корнійця потрапили як хабар від Коновода за сприяння та допомогу в здійсненні переведення по службі. Додамо, що виявивши «пропажу» частини конфіскату, Ковальов саме й звернувся зі скаргою до правоохоронних органів і вимагав зіставити камені, вилучені на «ЮВК-Агаті», з дорогоцінностями, знайденими у Корнійця. У сюжеті зазначається, що для перевірки цього було відкрито кримінальне провадження від 14 грудня 2015 року, але розслідування нібито було припинено, а саму справу — витребовано керівництвом ГПУ. При цьому розслідувати її нібито було доручено Коноводу, якого й звинувачує Ковальов у розкраданні. Додамо, що після виходу в ефір сюжету ICTV (посилання на цей матеріал розмістив у своєму Fb Сакварелідзе), видання «Прокурорська правда» звернулося за коментарями до Корнійця.
«Бріллліантовий прокурор» зазначив, що для підготовки «повноцінної» відповіді на озвучені у сюжеті звинувачення йому потрібно кілька днів. Водночас він дав попередню оцінку новим деталям справи, уточнивши — про відкриття кримінального провадження щодо можливої крадіжки дорогоцінностей, вилучених у ЮВК-Агаті, він дізнався після виходу матеріалу «Надзвичайних новин». При цьому бувший заступник прокурора Київської області стверджує, що не міг бути «спільником» у винесенні конфіскату з території спеціального сховища, оскільки ніколи не здійснював процесуальне керівництво по цій справі. «У 2010 році не було терміна «процесуальне керівництво». У вказаний час я керував відділом протидії корупції і в моєму нагляді знаходилися справи виключно пов'язані з державними чиновниками та один слідчий відділ прокуратури міста Києва. Процесуальне керівництво з'явилося з 19 листопада 2012 року і з цього моменту мій відділ отримав право здійснювати його не лише щодо слідчих прокуратури, але й міліції та СБУ, якщо вони реєстрували ст. 368 КК України», — зазначив він.
При цьому до літа позаминулого року він навіть не був знайомий з Коноводом. «З Коноводом я познайомився, коли прийшов працювати в прокуратуру Київської області в липні 2014 року. Наскільки мені відомо, сьогодні Коновод працює в прокуратурі Київської області. За моєю оцінкою — порядна, грамотна та відповідальна людина. Хто його рекомендував на роботу, я не знаю. У моєму підпорядкуванні працював з вересня 2014 по червень 2015 року. Сьогодні я намагаюся з'ясувати, що це за справи, звідки вони походять і що собою являють», — підкреслив Корнійць.