Експорт грецького горіху: як «модні фірми» захопили коррумпований ринок

Експорт грецького горіху — повністю коррумпований ринок. Щороку через фірми-прокладки Україна експортує горіхи на мільярди гривень. БізнесЦензор розібрався, як працює ця схема. Ринок грецьких горіхів практично повністю орієнтований на експорт. За шість років Україна за збором горіху піднялася на п'яте місце у світі та на перше в Європі. Збір горіхів з одного гектара в кілька разів перевищує дохідність від збору пшениці, ячменю, кукурудзи та соняшника, йдеться на «Українській ореховій асоціації». За приблизними підрахунками, Україна щороку виробляє 60–70 тисяч тонн горіхів. За кордоном закупівельна ціна тонни очищеного горіху становить близько 5 тисяч доларів США. Про привабливість ринку горіхів добре знало оточення колишнього президента Віктора Януковича. Воно змушувало всіх експортерів відправляти машини на одну митницю — Херсонську. Коли машина з горіхами приїжджала в пункт призначення, то без хабара розміром 12–16 тисяч доларів США податківці не розпочинали митне оформлення. «Платити тоді змушували всіх», — згадує у розмові з кореспондентом БізнесЦензор один із експортерів.Після зміни влади у 2014 році кілька місяців грецький горіх експортувався без хабарів, відкатів і фірм-прокладок. Однак, як розповіли БізнесЦензор учасники ринку, потім митники почали знаходити надуманні причини, щоб призупинити оформлення машин з горіхами. У роботу також «включилися» податківці, СБУ та працівники МВС. Компанії придбавають левову частку горіхів у населення, яке вирощувало їх на присадибних ділянках. Саме через це фіскали приходять до експортерів і вимагають сплатити податок на доходи фізичних осіб. Експортер як податковий агент повинен віддати державі 18% від суми, яка пішла на закупівлю товару. Згідно з Податковим кодексом, податок не повинен сплачуватися, якщо горіхи куплені у населення, яке вирощувало й зібрало плоди на своїх ділянках, говорить представниця «Української орехової асоціації» Олена Івченко. Щоб довести, що горіхи дійсно вирощені продавцем на його ділянці, він повинен отримати в сільраді довідку «3 ДФ» і віддати її покупцеві. Зрозуміло, що в реальності жоден скупник не буде вимагати від продавця горіхів цю довідку.Така ситуація дає привід податківцям «трясти» експортерів і схиляти їх до роботи за схемами. «Якщо порахувати, скільки потрібно сплатити офіційно, як того вимагає податкова, то ця сума виходить вища, ніж сума хабара у «тіньовиків», — говорить Івченко. Не всі комерсанти знаходять бажання й ресурси на боротьбу з представниками держави й починають працювати з фірмами-прокладками, які перебувають під кураторством чиновників. «Коли нормальна фірма виходить на ринок експорту грецького горіху й оформляє вантаж на митниці, то там одразу з'являються працівники СБУ, податкової міліції, відділ боротьби з контрабандою. І починається тиск за повною програмою, — розповідає Володимир Чуба, засновник компанії-експортера «Укр-Волант». — Якщо директор знає законодавство краще за них усіх — є варіант пройти митницю. Але потім будуть перевірки й кримінальні справи. Якщо директор не боїться й іде на війну з ними, він виживає й працює далі. Таких сьогодні в Україні 5–6. Їх уже не чіпають, знають що марно. Решта не хочуть проблем, бояться й уходять у схеми. Це й є завдання правоохоронців — загнати всіх у схеми».«Легальні компанії сплачують податки, у тому числі з заробітної плати, звітуються в податковій. На 100% повертають валютну виручку. Відчувають на собі всю прелесть уваги контролюючих і правоохоронних органів. Виробництво таких компаній відповідає європейським нормам щодо безпеки харчових продуктів», — додає Чуба. Під схемами мається на увазі створення спеціальних фірм-прокладок, які за окрему плату під своїм іменем відправляють грецький горіх на експорт. Вартість послуг таких компаній учасники ринку оцінюють у 9–10 тисяч доларів США за машину (20 тонн очищених горіхів). Практично всі такі фірми працюють за триступеневими контрактами: фірма-експортер за заниженою в кілька разів ціною відправляє горіхи на офшорну компанію, яка продає їх реальному покупцеві за ринковою ціною. Валюта за цими контрактами офіційно в Україну не повертається. Вона потрапляє в країну іншими каналами й через банки виплачується реальному виробнику. «Виробники, які працюють через схеми — не сплачують податки, не здають звітність, їх просто немає. Але вони всі працюють і відправляють вантаж на експорт. Гроші отримують через банки, готівкою, у валюті. Вартість такого «митного оформлення» очищеного від шкаралупи грецького горіху — 9500 доларів США за машину, горіху в шкаралупі — 6000 доларів США», — розповів один із експортерів на умовах анонімності.Слова учасників ринку про множину фіктивних фірм підтверджуються даними митної бази з експорту горіхів у 2015 році, яка є в розпорядженні БізнесЦензор. Згідно з отриманими даними, у 2015 році три фірми з подібною й незвичайною назвою стали лідерами з експорту очищеного грецького горіху. Йдеться про ТОВ «Трудово-реабілітаційний центр бійців АТО», ТОВ «Трудово-реабілітаційний центр бійців АТО-1» і ТОВ «Трудово-реабілітаційний центр воїнів АТО». Крім назви, у цих фірм спільне місце реєстрації. Усі три ТОВ були спочатку зареєстровані в одному будинку в селі Зарванці неподалік від Вінниці. Усі три були зареєстровані в листопаді–жовтні 2015 року. За даними митної звітності за 2015 рік, ці три компанії експортували 2257 тонн очищеного від шкаралупи горіху на 305 млн гривень. Крім того, вони відправили за кордон 309 тонн неочищених горіхів на 12,5 млн гривень.Усі поставки були проведені за два місяці — у листопаді–грудні 2015 року. За даними митних декларацій, у 2015 році українські компанії експортували 24,2 тисячі тонн горіхів на 2,16 млрд гривень. Таким чином, три невідомі компанії за два місяці вивезли з України практично 10% від усього річного експорту горіху. Як малознайомі компанії, створені за два місяці до кінця року, стали найбільшими експортерами у 2015 році? ТОВ «ТРЦ воїнів АТО» належить жителю міста Василькова Київської області Ігорю Агафонову. Раніше бізнесом він не займався, керівником інших компаній не був. Статутний капітал компанії — 500 гривень. ТОВ «Трудово-реабілітаційний центр бійців АТО-1» з такою ж величиною статутного капіталу належить киянину Михайлу Волотовському. Він також бізнесом раніше не займався, керівником інших комерційних організацій не був. ТОВ «ТРЦ бійців АТО» зі статутним капіталом у 100 гривень належить жителю міста Дзержинськ Донецької області Сергію Охрименку. Йому також належить ще одна компанія, яка займається експортом горіхів — ТОВ «Агримент». У 2015 році вона експортувала 66 тонн очищеного й 23 тонни неочищеного горіху.Цю компанію зареєстрували у лютому 2015 року. Тоді її засновником був Ігор Можаровський. Крім «ореховых фірм», Охрименко володіє малознайомим дніпропетровським ТОВ «Грандсел». Основний вид діяльності компанії — торгівля деревиною, будматеріалами й сантехнікою. Крім того, Охрименко займається реалізацією комп'ютерної техніки через київські ТОВ «ДТС-Т» і «А Ля Карте». Разом з ще одним Агафоновим — Андрієм, він володіє фірмою «Креско Лоял Трейнінг». Вона згідно з Держреєстром займається оптовою торгівлею зерном. Інформацію про господарську діяльність підприємств Охрименка знайти не вдалося.Успіхи новачків ринку горіхів зацікавили податківців. У лютому 2016 року слідчий ГФС у Донецькій області звернувся до Жовтневого міського суду Маріуполя з проханням надати доступ до банківських рахунків трьох ТОВ, які були відкриті в Приватбанку у Вінниці. На думку податківців, невстановлені особи, які контролюють «ТРЦ бійців АТО», «Трудово-реабілітаційний центр бійців АТО-1», «ТРЦ воїнів АТО», «Агросервіс ОПТ», «Розумні ігри» й «Орішок ОПТ», ухилялися від сплати податків. Як і три попередні, «Агросервіс ОПТ» була зареєстрована у Вінниці в кінці 2015 року. Її засновником записаний житель Донецька — Денис Лобов. «Розумні ігри» було створено в грудні 2015 року в Києві. Компанію заснував киянин Андрій Пронін, а очолив Денис Лобов. Того ж дня в Києві була зареєстрована фірма «Орішок ОПТ». Засновником і директором записали Ігоря Агафонова. За даними податківців, у 2015 році ці фірми закупляли у населення грецький горіх за готівку, відправляли продукцію на експорт й ухилялися від сплати податку на доходи фізичних осіб розміром 27,1 млн гривень. Крім того, підозрювані організували схему з «умисного введення в обіг небезпечної продукції. У 2015 році вони випустили на ринок України грецькі горіхи, які не відповідають вимогам безпеки продукції, встановленим нормативно-правовими актами, у великих розмірах на загальну суму 12,8 млн гривень».Що мали на увазі податківці під «небезпечною продукцією» в судовому розгляді не уточнюється. Інформацію про це можна знайти в Рішенні Вінницького міського суду від 7 грудня 2015 року. У ньому слідчий ГФС у Вінницькій області просив суд накласти арешт на майно «ТРЦ бійців АТО» й «ТРЦ воїнів АТО». На думку податківців, ці компанії, починаючи з жовтня 2015 року, експортували грецький горіх за підробленими документами про їхнє походження й умисно ухилялися від сплати податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 4 млн гривень. Крім того, податківці отримали від СБУ у Вінницькій області лист, у якому йшлося, що в зразках грецького горіху, який експортував «ТРЦ воїнів АТО», була виявлена «бактерія групи кишкової палички». Наявність кримінальних проваджень і лист від СБУ про виявлену небезпечну бактерію в грецьких горіхах дозволили митникам заблокувати відправку за кордон горіхів іншими компаніями в грудні 2015 року. Після публічного скандалу з залученням ЗМІ експорт горіхів був поновлений. Крім згаданих компаній, експортом горіхів у 2015 році займалися близько двох десятків фірм.Усі вони були зареєстровані в кінці 2014 — у 2015 році. У всіх власник і директор — одна особа. Крім того, за підсумками року всі вони стали великими експортерами очищеного горіху. За рік ці компанії вивезли з України 13,6 тисяч тонн грецьких горіхів — більше половини від усього обсягу. Фактурна вартість горіхів, вивезених цими компаніями, становила 1,4 млрд гривень. Ця цифра занижена мінімум удвічі, оскільки компанії в інвойсах спеціально занижають ціни контрактів. Це не всі компанії-однолітки, які експортували грецький горіх. БізнесЦензор відібрав компанії лише з великими обсягами експорту.