Махінації з землею, тендери з вугіллям та зв'язки з Черновецьким не перешкоджають політичній кар'єрі. Це довів Сергій Березенко. Український політикум переповнений усіляких унікальних персонажів. Здавалося б, Революція Гідності мала змінити не лише склад української влади, але й перевести її мислення на новий рівень. Під новим рівнем розуміється відсутність кумівства, очищення корумпованих чиновників та повне відсторонення від посад колишніх любителів «дерибану». Час минає, а на манежі все ті самі люди. Усі, від кого українське суспільство намагалося позбутися, потихеньку без мила пролізають назад у кулуари великої політики та великих грошей. А ось новомодний термін «уряд технократів» є лише гучним гаслом у перманентній демагогії політиків. Навряд чи кого здивує, якщо половина з них навіть не підозрює про значення цього терміна. Правда, журналістські переливання пережованих тем навряд чи сподобаються читачеві, тому пора переходити до суті. Сергій Березенко — надзвичайно цікавий персонаж. Адже у нього до 31 року цілих дві біографії. Але народився він у Вінниці — це факт.
Тут все просто — батьківщина нашого Президента, протекція екс-губернатора Вінницької області, лідера партії «Собор» Анатолія Матвієнка. Далі без паралелей — і так все ясно. У такому молодому для політика віці Сергій має досить непоганий послужний список. Ось як сам політик подає свою біографію: «З 2004 по 2005 рік був членом Української республіканської партії «Собор». У 2005 році очолив громадську організацію «Український Молодіжний Собор», головою якої являюся й досі». Решта не має особливого значення. Йдеться про політичну діяльність. На перший погляд, нічого кримінального чи протиприродного. Але існує й інша біографія Березенка, добре прихована в інформаційних анналах. Там все трохи цікавіше. Особливо враховуючи те, що у 2014 році він займав посаду керівника президентських виборів Порошенка в Києві, заступника голови партії «Солідарність». Він був одним із найближчих соратників лідера виборів, відповідав за розвиток усієї мережі партії Порошенка.
Отже, хто ж він — Сергій Березенко? Як не дивно, цей чоловік має цілком прямі зв'язки з Леонідом Черновецьким — тим самим «втікаючим мером», який тепер розважає грузинів своїми заявами про те, що збирається брати участь у грузинських парламентських виборах. Однак до фактів. У 2005 році «Український Молодіжний Собор» почав активно співпрацювати з Блоком Леоніда Черновецького. З 1 січня 2006 року Березенко раптово залишається як би безпартійним, але вже у лютому того ж року Сергій очолив молодіжне крило блока Черновецького, до якого увійшло кілька десятків студентів різних ВНЗ. А далі — кар'єра по висхідній. З червня 2006-го — радник київського міського голови з питань сім'ї, молоді та туризму. З вересня того ж року — перший заступник начальника Головного управління з питань сім'ї та молоді Київської міської державної адміністрації. Це у 22 роки, до речі. А 3 квітня 2007 отримав подарунок до двадцять третього дня народження — очолив Головне управління з питань сім'ї та молоді КМДА. Членом партії Черновецького Сергій Березенко був аж до 2014 року.
А там змінилася влада, і Березенка призначили керівником Державного управління справами. Не пройшло й року, як 26 липня 2015 Сергій переміг на проміжних виборах народного депутата України в Чернігові з результатом 35,90%. Таких, як він, називають «політичними гастролерами» — це коли в регіон приїжджає людина, яка не жила в цьому регіоні жодного дня, і балотується по мажоритарному округу цього регіону. Висувався від БПП «Солідарність». Відрив від найближчого переслідувача — Геннадія Корбана — становив понад 20%. Під час виборів та після них на адресу переможця та його головного опонента Корбана звучали численні звинувачення у підкупі виборців. Щодо Березенка — прямий підкуп виборців, використання адміністративного ресурсу та чорного піару та інших порушень виборчого законодавства. Однак у суді вину обох не доведено. Згодом Березенко просив прощення у виборців за таку виборчу кампанію. Цікаво прокоментував його призначення в Державне управління справами та перемогу на виборах Дмитро Джангіров, один із найвідоміших політичних експертів України.
«Існує цілком реалістична версія подій, що привели до появи «вільного» округу. У ситуації низького ступеня керованості (за іншою версією — високого ступеня невменяємості) голови президентської фракції Блока Петра Порошенка — Юрія Луценка та обмеженої кількості особисто відданих депутатів Президент вирішив довірити фракцію одному з небагатьох близьких йому людей — нинішньому главі ДУС Сергію Березенку. Незважаючи на відносну молодість (31 рік), пан Березенко володіє необхідною для цього сумішшю тверезості поглядів та цинізму підходів, замішаних на високій договороспособності. Правильну пропорцію цих якостей глава ДУС експериментально напрацьовував у складі «молодої команди Черновецького»: у травні 2006-го (у віці 22 років!) він пройшов у Київраду за списком «Блока Леоніда Черновецького», вже у червні став радником мера Києва, а у вересні того ж року — очолив Департамент з питань сім'ї та молоді КМДА», — написав Джангіров. Невідомо, простили чи виборці Сергія, однак нагорі точно простили — і у Верховну Раду без затримок взяли.
У БПП йому вдалося попрацювати з електоратом східних регіонів разом з небезпечним Ігором Кононенком (ну, куди ж без нього!). Нині Сергій Березенко — позаштатний радник Президента України. Крім політичної кар'єри, нинішній молодий депутат преуспів і в бізнесі. За даними Мінюсту, Сергій Березенко разом з Євгеном Сарнацьким, Павлом Матвієнком (сином Анатолія Матвієнка), Бейнарсом Краслатовичем та трьома іншими фізичними особами багато років і до нинішнього часу є співзасновниками фірми ТОВ «Українські будівельні інвестиції» (Ідентифікаційний код 33779688). Цій самій фірмі приписують кілька гучних земельних махінацій у Києві. Крім того, ця четвірка відома своєю участю в багатомільйонних спільних вугільних тендерах з фірмами колишнього члена ПР Олександра Єфремова та близького соратника втікаючого Віктора Януковича. У 2007 році сталася цікава історія. ТОВ «База відпочинку «Дніпровська хвиля», існування якої закінчувалося наявністю букв на відповідному папері, отримала землю на Жуковому острові. Зареєстрували цю формально існуючу фірму в Печерській РДА, де першим замом працював екс-глава постійної комісії Київради з земельних питань Олексій Євлах.
У 2001 році Євлаха спіймали у Франкфурті-на-Майні та екстрадували в Україну. Там він визнав махінації з землею на 10 млн грн, але потрапив під амністію. Засновниками ТОВ «База відпочинку «Дніпровська хвиля» значилися Марія Подик (за сумісництвом — директор) та Українське науково-виробниче комерційне підприємство (УНВКП) «Атика». А ось засновником цієї самої «Атики» виявився Євген Сарнацький, бізнес-партнер Павла Матвієнка. Це якраз той час, коли Березенко очолював Головне управління з питань сім'ї та молоді КМДА. «Найближчим другом Сергія був Олексій Засенко. Разом вони пройшли в міськраду за списками Блока Черновецького, разом перейшли у фракцію «Ініціатива», разом працювали в земельній комісії Київради», — розповів раніше виданню INSIDER один із членів апарату Київради, який не захотів назватися. Нині Сергій Березенко активно займається самопіаром, особливо у США. Не гребує постійними появами в ЗМІ та на офіційних прийомах. Наприклад, солідно виглядає поїздка на молитовний сніданок з Бараком Обамою, де він уже встиг «прославитися», або інтерв'ю в телепередачі «Час-Time, Голос Америки», де його назвали представником «нового покоління».
Тим не менше, це не врятувало Березенка від інтересу НАБУ. Українські та американські сищики спільно копаються в його біографії, піднімаючи наверх махінації з землею, кумівство та видатки держсередств. Видимо, політик був надто впевнений у своїй безкарності, але нині здається, що відкриття кримінальної справи в НАБУ — це лише питання часу. Тим більше що один із його патронів — Ігор Кононенко — уже активно дає там показання.