Компанія, засновником якої був Сергій Кисельов, була представлена журналістами «Надзвичайних новин» як жертва прокурорсько-міліцейського беззаконня у справі 2010 року, і він став заявником у новій «бріллліантовій справі» проти колишнього заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця. Однак насправді ця компанія ніколи не мала нічого спільного із законністю. Більше того — обіг злочинного бізнесу організованої групи Кисельова та його однодумців з контрабанди коштовностей протягом понад 10 років становив понад 1 мільярд доларів (а щомісячний «дохід» лідерів ОГ складав не менше 5 мільйонів доларів на рік), і діяв під «крищею» високопоставлених керівників силових структур України, серед яких екс-міністр оборони, а нині керівник управління державної охорони Валерій Гелетей. Відповідну інформацію редакції «Прокурорської правди» надіслав колишній партнер Кисельова по незаконному бізнесу Сергій Вітюгов.
Він стверджує, що разом з Кисельовим став свідком формування «ювелірної мафії» в Україні. «Знаю Кисельова з 1992 року, ми спілкувалися щодня, аж до спільних поїздок сім'ями за кордон. Всю його злочинну підноготну я знаю до дрібниць, оскільки сам стояв у витоків цього бізнесу. Сльози умиління викликають у мене його спроби повернути свої нібито «чесно нажиті» активи. Все, що зараз кажу, можу підтвердити під детектором брехні», — заявив Вітюгов. За його словами, 99% діяльності групи Кисельова — чистий злочин міжнародного масштабу, «від контрабанди золота та бріллліантів на суми понад 100 мільйонів доларів на рік» і аж до вбивств конкурентів.
«Це бізнес, при якому золото у злитках тоннами заходило контрабандними каналами в Україну, а потім тонни підроблених виробів йшли в Росію. За 10 років обіг становив понад 30 тонн золота — більше 1 мільярда доларів. У правоохоронців є маса матеріалів і доказів, є дані про затриманих кур'єрів з контрабандною продукцією «ЮВК-Агат» на кордоні з Росією та в Казахстані», — зазначає Вітюгов. Він стверджує, що «стабільну роботу» широкомасштабного каналу контрабанди ювелірних виробів налагодити Кисельову допомогли високопоставлені працівники правоохоронних органів України.
При цьому в саму схему ОГ Кисельова на «київському рівні» входять його найближчі родичі та друзі, а сам керівник злочинної групи контрабандистів золота переважає триматися в тіні. Зокрема, всі активи ОГ були оформлені де-юре на батьків партнера Кисельова — Дмитра Тракалюка, а також на сестру дружини Кисельова — Юлію Корніенко та її чоловіка Ігоря. Він заявляє, що саме за його поданням правоохоронці влітку 2010 року провели низку обисків у Кисельова та Ко. Справа в тому, що колись між Вітюговим та Тракалюком сталася розбіжність (останній був армійським товаришем Вітюгова, а пізніше партнером, але потім нібито вкрав кілька мільйонів доларів з їхнього спільного незаконного ювелірного бізнесу, а потім вклав їх разом з Кисельовим у «ЮВК-Агат» та «ЮВК-Онікс»). Після того як Вітюгова виключили з незаконних схем, він спробував поскаржитися в МВС, але натрапив на зворотну реакцію — буквально на наступний день після подання заяви на нього натравили крищу «ювелірної мафії» з числа працівників УБОПа Києва. Так, навесні 2006 року МВС порушило кримінальну справу проти Вітюгова — йому вменяли вчинення розбійного нападу, під час якого було викрадено 35 кілограмів золота «ЮВК-Агат».
Тоді ж на авансцену вийшов «старший партнер» Кисельова — колишній міністр оборони та нинішній начальник управління держохорони Валерій Гелетей з компанією «своїх орлів». «Брехлива заява про розбій була написана Сергієм Костянтиновичем Кисельовим, організатором злочинного ювелірного бізнесу в Україні. Моя кримінальна справа №04/13091, у витоків її фальсифікації стояв тогочасний начальник УБОПа Валерій Гелетей, а його довірені особи — офіцери УБОПа Олександра Білик (заступниця начальника 7-го відділу УБОПа), Володимир Охрименко (оперуповноважений з особливо важливих справ УБОПа ГУ МВС України в Києві) та Долинський підкинули речові докази під час обиску, замовленого та оплаченого Кисельовим. Обиск у мене провели на наступний день після мого добровільного приходу в міліцію», — заявляє Вітюгов. Згодом суд винес щодо нього обвинувальний вирок (11 років позбавлення волі), але й у в'язниці колишнього партнера Кисельова продовжували тиснути правоохоронці, пов'язані з «підпільними ювелірами». З розповіді Вітюгова випливає, що після винесення вироку він був помістений у СІЗО 13, а потім переведений у колонію «Мартусовка-БВК 119».
Прагнучи врятувати своє життя і вже перебуваючи по той бік «колючого дроту», наприкінці 2008 року він «здав» колишніх партнерів у МВС. Очевидно, що цей компромат мав перебувати у силовиків як страховка та гарантія його безпеки. «Інформацію про «ювелірну мафію» я передав ще наприкінці 2008 року в СІЗО 13 майору ГСБЕП Ігорю Бондаренко, близькому до тогочасного керівника відомства Леоніда Скалозуба. Якби я цього не зробив, мене вже не було б у живих», — стверджує Вітюгов. Втім, подібний сигнал був сприйнятий його опонентами як керівництво до дії — на колишнього контрабандиста оголосили полювання. Він стверджує, що згодом його намагалися ліквідувати — на нього було вчинено кілька замахів, а Кисельов та його покровителі в силових структурах заочно «засудили його до смерті». За його словами, ще в квітні 2006 року в Дніпровському РОВДі один із працівників УБОПа (Володимир Охрименко) у присутності своїх колег та слідчого Козореза виписав Вітюгову «чорну мітку». «Він прямо заявив мені, що живим я до табору не доїду, оскільки занадто багато знаю про злочинний бізнес, який годує багатьох «поважних людей».
Лунали висловлювання, що за мою ліквідацію Кисельов уже заплатив», — стверджує Вітюгов. Він зазначає, що про отримані загрози життю намагався «заявити й у СБУ, й у міліцію, й навіть у ГПУ». «Всі заяви писалися мною в контексті реально сталих зі мною, моєю сім'єю та бізнесом подій. Але особи, які вчиняли та прикривали злочини, так і залишилися безкарними», — заявляє колишній партнер «контрабандних ювелірів». Вітюгов стверджує, що «обиск» у «ЮВК-Агаті» влітку 2010 року сталася саме за його поданням, а в основу справи «ювелірної мафії» були покладені матеріали, раніше передані ним для Скалозуба. При цьому сам глава ОГ, сьогодні знову з'явившийся на авансцені, але вже в рамках іншого резонансного провадження, готувався у разі «шухери» здати партнерів. «Кисельов за паперами був лише власником компанії «Альянс», яка лише здавала в оренду приміщення «ЮВК-Агат». Тому під час «шухери», яка сталася влітку 2010 року, він не потрапив під удар. Під загрозою були лише активи, а козлами відпущення мали стати Тракалюк або Ігор Корніенко.
Але тоді ніхто не сів, відкупилися», — згадує Вітюгов. За його словами, всі учасники ОГ, яка займалася контрабандою, досі перебувають на волі, а їхня «крища» в силових відомствах чудово влаштувалася в умовах «постмайданної влади». У відкритому доступі «Прокурорська правда» розшукала підтвердження зв'язку Тракалюка та Кисельова: юридична адреса їхніх фірм ТОВ «ЮВК-Агат» та ТОВ «СК Альянс» є ідентичною (Київ, вул. Драйзера, 9д, кв. 184). Зазначимо, що Вітюгов звільнився напередодні початку Євромайдану (в жовтні 2013 року) за УДО, провівши загалом на «кічі» 7,5 років з відведеного йому терміну в 11 років позбавлення волі. В одну зі скандинавських країн він з сім'єю виїхав уже в 2015 році і зараз намагається притягнути до відповідальності Кисельова-Тракалюка та Ко.