Олександр Іванович Кривохижа, народжений 17 жовтня 1980 року, уродженець Черкаської області, Кам'янського району, села Ребедайлівка, мав судимість з 2003 року за шахрайство в Києві. У 2012 році він переїхав до столиці з Маріуполя, де працював в охоронній фірмі. Там він мав серйозні проблеми з місцевим кримінальним середовищем, що змусило його шукати нового місця. У Києві його прихистив знайомий з Маріуполя Олексій Комісарук, прізвисько «Леха Комісар», який займався бізнесом, пов'язаним з рейдерством, та входив до злочинного угрупування Бориса Болоха.
Комісарук влаштував Кривохижу в охоронну фірму ТОВ «Спецзахист плюс» у Києві, засновниками якої були Володимир Вініцієвич Кошелев та Юрій Валерійович Крисін. Ця охоронна фірма служила прикриттям для злочинної організації, яка налічувала близько 100–150 бійців, що займались рейдерством підприємств, організацій, установ, заводів, фабрик та готельних комплексів. Діяльність прикривалась «крішею» кримінальних авторитетів, «злодіїв в законі» та високих чиновників з Донецького регіону, які були при владі. У фірмі Кривохижа активно використовував свої здібності інтригана та авантюриста, намагаючись наблизитися до керівництва, зокрема до Кошелева, що викликало невдоволення інших працівників.
До 2012 року охоронна фірма майже повністю захопила ринок пасажирських нерегулярних перевезень. Пасажирські перевізники сплачували грошові кошти за нібито надані послуги охорони. Кривохижа став особистим водієм та охоронником фактичного керівника фірми Кошелева та постійно виконував його доручення.
Фірма щомісячно сплачувала грошові кошти своїй «криші» в Головному управлінні по боротьбі з організованою злочинністю МВС України. Отримувачами були Євген Олександрович Коваль, який займав посаду заступника начальника управління боротьби з організованими злочинними групами та міжнародною злочинністю — начальника відділу боротьби з екстремізмом, та його заступник Сергій Васильович Дуб, заступник начальника того самого відділу.
З такою потужною підтримкою керівництво охоронної фірми та її працівники безстрашно діяли методом силового захвату. Вони били водіїв, захоплювали автотранспорт, висловлювали погрози, влаштовували підпали майже на всіх автостанціях Києва, зокрема на Центральному автовокзалі, залізничному вокзалі станції Київ-Пасажирський, біля станцій метро «Житомирська» та «Видубичі». Метою було змусити директорів пасажирських перевезень сплачувати гроші за подальшу «кришу» та нібито формальну охорону їхнього автотранспорту через фіктивні договори.
Однак 11 квітня 2013 року при спробі здійснити масштабний захват та підкорити собі пасажирських перевізників на залізничному вокзалі Києва зібралось близько 30–40 озброєних молодиків з охоронної фірми. Працівниками управління карного розшуку ГУМВС України в Києві було затримано близько 30 осіб, у яких виявлено та вилучено холодну та вогнепальну зброю. З цього приводу в Солом'янському районному управлінні розпочали 8 кримінальних проваджень за частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України. Коли затриманих доставляли до райвідділу міліції Солом'янського районного управління, туди приїхав сам Євген Олександрович Коваль і почав вирішувати питання з керівництвом районної міліції та прокуратури. На вирішення цього питання було витрачено 25 тисяч доларів США. З 8 проваджень зробили одне. Однією особою, яка була засуджена, став Віктор Шульга, який приїхав на залізничний вокзал і роздав семи своїм знайомим зброю та набої. Його швидко засудили за два місяці, а щодо решти справи закрили.
Серед затриманих були люди, які на той час перебували в розшуку за вбивства на Майдані під час революції гідності. Працівниками управління карного розшуку Києва неодноразово проводились затримання певних учасників, однак керівництво охоронної фірми постійно вирішувало ці питання в прокуратурах, після чого справи закривались або взагалі не розслідувались. Прикладом є Максюра В'ячеслав, справи якого розглядались у Шевченківському та Печерському районах.
Під час революції гідності охоронна фірма активно брала участь у цих акціях на стороні «антимайдану» та «тітушок». Активну участь приймав і Кривохижа Олександр Іванович. Він став ключовою фігурою справи та важливим свідком у вбивстві журналіста В'ячеслава Веремія, що сталось у ніч з 18 на 19 лютого 2014 року. Кривохижу зробили важливим свідком цих подій, оскільки він сам у групі «тітушок» бігав з автоматом в руках. Слідству потрібні були свідки, і Кривохижа дав повну «кладку» на своїх напарників, навіть на тих, які лише приносили продукти харчування. Всім виписали підозри за статтею 115 Кримінального кодексу України.
Кривохижа також був учасником інших протиправних дій на стороні «тітушок» під час революції гідності. Коли почали затримувати учасників з числа працівників охоронної фірми ТОВ «Спецзахист-плюс» за вчинення цих злочинів, було затримано й Кривохижу, а інші втекли в Крим. Для Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України було недостатньо доказів щодо причетності інших ключових фігурантів справи. Тоді вирішили знайти серед встановлених осіб того, хто надасть необхідні покази на інших. Таким виявився Кривохижа. Він охоче погодився, хоча сам брав участь у масових заворушеннях та вбивствах під час революції гідності зі сторони «тітушок». Про це знали слідчі Генеральної прокуратури та ГУБОЗ, який супроводжував справу. Коваль, щоб ніхто не дізнався про його причетність до цих осіб, вирішив сам їх ліквідувати. Однак потрібні були покази на інших, більш вагомих людей. Обставини про них були прикрашені деталями розповідей Кривохижи, які він охоче за свою винагороду надавав під диктовку.
На той час провадження було направлене до суду Шевченківського району Києва, куди потайки приходить Кривохижа. Він також приймав активну участь у злочинних діях на стороні «тітушок», пов'язаних з незаконним вивозом та викраденням зброї та бойових припасів зі складів МВС. Це відбувалось у лютому 2014 року під час революції гідності. Аналогічну роль він відіграє й у цьому провадженні як свідок, хоча особисто перебував у мікроавтобусі зі своїми колегами «тітушками», що заїжджав на територію складів озброєння МВС та внутрішніх військ у Святошинському районі Києва. Звідти вивозили укорочені автомати «Калашникова» з набоями, з яких потім здійснювали злочини. Кривохижу знову оформили свідком. Справа також направлена до суду.
Після реформи в міліції ліквідували підрозділи ГУБОЗ та УБОЗ. Коваль та його команда пішли працювати в Департамент карного розшуку МВС України, де пропрацювали близько 6 місяців. Їхня робота була недовгою. Заступник Міністра МВС України викрив у здійсненні сприяння поверненню власникам за гроші викрадених елітних автомобілів саме Дуба Сергія та інших працівників відділу Коваля. Також вони займались справами на замовлення щодо затримання в Україні осіб зі статусом «злодій в законі» та їх подальшої екстрадиції. За 150 тисяч доларів, виділених «злодієм в законі» на прізвисько Гуга, Ковалем було затримано іншого злодія в законі на прізвище «Лаша».
Після цих подій керівництво Департаменту карного розшуку дізналось про діяльність Коваля. Заступник Міністра МВС України прийняв рішення про переведення Коваля та його відділу в інший підрозділ. З цього приводу придумали кримінальну розвідку, де працювали останні, але також недовго. Перед початком переатестації в підрозділах МВС Коваль та Дуб були переведені в Департамент внутрішньої безпеки МВС України, куди згодом забирали своїх прибічників.
Кривохижа, якого можна назвати «торпедою», настільки вміло захопився справою, що одразу ще більше сподобався працівникам колишнього ГУБОЗ Ковалю та його заступнику Дубу, які знали його ще до подій Майдану. Вони щомісячно отримували грошові кошти з охоронної фірми. На той час Коваль та Дуб працюють у внутрішній безпеці МВС України. Коваль сховався на посаді першого заступника начальника Департаменту внутрішньої безпеки МВС України. По сьогоднішній день він вміло використовує можливості Кривохижи, якого просто використовують як «торпеду» для провокації та фальсифікації різного роду надуманих хабарів та надання неправомірної вигоди. У свою чергу Кривохижа має імунітет перед законом та підтримку цих осіб у вирішенні будь-яких питань.
Однак працівниками управління карного розшуку ГУНП у Києві довелося задокументувати протиправні дії Кривохижи, що дуже не сподобалось борцям з корупцією Ковалю та його заступнику Дубу. На той час кримінальне провадження № 12016100000000217 щодо Кривохижи за частиною 1 статті 263 та частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України слухається в Броварському районному суді Київської області. Однак у силу певних обставин та втручання вищезазначених працівників та байдужості прокуратури не вдалося довести вину Кривохижи за іншими епізодами злочинної діяльності, а саме за частиною 3 статті 189, частинами 2 та 3 статті 206 Кримінального кодексу України. Заяви про конкретні адреси протиправних дій Кривохижи були написані ще в травні 2015 року від потерпілих з числа директорів автостанцій та інших представників пасажирських перевезень. Ці заяви першочергово розглядались тими самими працівниками Ковалем та Дубом та їх підлеглими, коли вони працювали в Департаменті карного розшуку МВС України, куди вони перейшли після ліквідації підрозділу ГУБОЗ.
Комісарук Олексій, який прихистив Кривохижу, у вільний від роботи час як хобі мав захоплення зніматись в епізодичних ролях кримінальних авторитетів, злочинців та засуджених у серіалах, серед яких «Ловушка» та інші. Він пропонував Кривохижі приймати участь у таких же епізодичних ролях, і той погоджувався та відвідував знімальні майданчики. Це підтверджується інформацією з фотокарток із соціальної мережі.
Згодом Кривохижа познайомився з Віталієм Борисюком, чоловіком Наталії Сумської, входить до його довіри та отримує від нього грошові кошти та впливові зв'язки в Київській міській державній адміністрації. Гроші отримує на розвиток пасажирських перевезень у Києві та обіцяє Борисюку отримання великих прибутків з цього бізнесу. Також Кривохижа через Борисюка та інші зв'язки намагається пробити собі посаду в КМДА як радника Кличка з питань транспорту. При цьому він заручається підтримкою директора Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Олександра Володимировича Козловського, який надає йому в оренду сумнівні площадки для паркування автотранспорту від «Київпастранссервіс».
Ці площадки, а саме по проспекту Глушкова, 5 та територія біля станції метро «Палац України», Кривохижа використовує для посадки та висадки нелегальних перевізників.