Головним «ворогом преси» в Україні за версією Незалежного медіа-профспілки України та Інституту масової інформації став бувший регіонал Руслан Сольвар. Сольвар уже входив до рейтингу ворогів преси у 2013 році, коли займав друге місце (помічники нардепа організовували DDoS-атаки на провідні ЗМІ, а прес-секретар пана Сольвара вимагав від журналістів перед інтерв'ю повністю узгодити, яким буде матеріал). Таким чином він очолив список 2014 року (його звинувачували у понад дюжині фактів утиску журналістів), йому також нагадали численні випадки побиття журналістів під час висвітлення судових процесів або масових акцій громадян.
Народний депутат Руслан Сольвар раніше критикував Петра Порошенка та вийшов з БПП. Про це йдеться в екслюзивному інтерв'ю бувшого регіонала, а нині народного депутата від БПП Сольвара київській газеті «Київ ОК». «Я не мав жодного стосунку до цього рішення. Я більше не є членом БПП, — заявив Сольвар щодо рішення партії про виключення з фракції депутата Фірсова. Після його інтерв'ю кореспондентам газети стало відомо, що він покинув президентську фракцію БПП, хоча досі вважався одним із ключових людей Петра Порошенка на Укрзалізниці. Більше того, нині Руслан Сольвар позиціонує себе як бувший регіонал та опозиційний політик, критикуючи й Президента, й пропрезидентську більшість: «Без сумніву — так. Без критики та дискусій не може бути демократичної партії, а отже — демократичної європейської України. Тому позбавлення мандатів народних депутатів Миколи Томенка та Егора Фірсова вважаю політичною помилкою та незаконним рішенням, — сказав політик у інтерв'ю «Київ ОК». Нагадаємо, що останнім часом Руслан Сольвар опинився в центрі корупційного скандалу.
Активісти-розслідувачі громадського руху «СТОП-Корупція» виявили у бувшого регіонала нелегальне майно розміром 50 млн доларів, що складається з корупційних часток у більшості вагомих бізнесів транспортних перевезень, які приносять йому понад 2 млн доларів рентного доходу щорічно. Джерело видання в АП підтвердило виданню, що Президент мінімізував контакти з Сольваром після того, як результатами розслідування активістів зацікавилося НАБУ. Опікун Сім'ї за залізничними вантажоперевезеннями все ще при справах.
У складі чинної Верховної Ради багато цікавих персоналій із сумнівним минулим або сьогоденням. Практично всі вони намагаються приховати свої доходи або зв'язок з бізнесом. У кого-то це виходить краще, у кого-то гірше. Хтось заробляє менше, а хтось більше. Одним із тих, хто багато заробляє, але ретельно це приховує, є народний депутат від партії «Блок Петра Порошенка» Руслан Сольвар. В інтернеті досить складно знайти інформацію, яка компрометує цю персону, однак вона існує, і її чимало.
Руслан Сольвар народився у травні 1971 року в селі Піщанка Вінницької області. Після школи навчався в ПТУ на газоелектрозварника, однак за офіційною біографією жодного дня за спеціальністю не працював. Вищу освіту за спеціальністю «фінанси та кредит» здобув у Київському національному економічному університеті. Свій перший досвід роботи в держустановах Сольвар отримав у Міністерстві агропромислового комплексу. У той же час разом із партнерами створив приватну корпорацію, яка займалася трансфертами зерна. Варто відзначити, що його трудовий шлях досить логічний з точки зору лобіювання інтересів бізнесу. Працюючи в Міністерстві АПК, він активно почав розвивати «зерновий» бізнес. До сфери його інтересів завжди входили сільське господарство та залізничні транспортні послуги. У його автобіографії зазначено чимало фірм, інформацію про які знайти практично неможливо, причому в ній немає навіть згадок про те, де й коли конкретно він працював у тій чи іншій організації.
Народним депутатом Руслан Сольвар став вперше у листопаді 2012 року, перемігши на парламентських виборах у 91-му виборчому окрузі (місто Фастів) від партії Віталія Кличка УДАР. Незважаючи на дуже низькі рейтинги до початку виборів, йому вдалося налагодити геніальну схему маніпуляції свідомістю виборців. Він жертвував значні суми храмам і церквам, а натомість священики та настоятелі агітували парафіян голосувати за нього. Також він запустив у Фастові та районі «соціологічне опитування». «Опитування» в лапках, оскільки воно через маніпулятивні технології було практично прямою агітацією за Сольвара. Таким чином він намагався стати «ближче до народу».
Сольвар неодноразово заявляв українським ЗМІ, що пішов у політику для того, щоб йому було легше займатися бізнесом. З приходом у парламент для нього почалося «золоте час». У Верховній Раді він працював у комітеті з питань транспорту та зв'язку, який очолював небезвідомий Борис Колесніков. Як виявилося, Руслан Миколайович став для нього ідеальним «соратником». За його активної сприяння він згодом став головним радником генерального директора Асоціації транспортно-експедиторських організацій («Укрвнештранс»). Для людини, яка вже понад десятиліття «робить гроші» на махінаціях із вантажними залізничними перевезеннями, місце було просто ідеальним.
Бувши народним депутатом VII скликання, Руслан Сольвар досить тісно спілкувався з сином Віктора Януковича, активно просуваючи інтереси «Партії регіонів». У Раді його називали людиною Бориса Колесникова та одним із «смотрящих» Сім'ї (дивно, що про це забули після Євромайдану). Сам він всіляко заперечував зв'язок із «Партією регіонів», з піною у роті доводячи свою «опозиційність». Експерти говорять, що за час на неофіційній посаді «смотрящого» від Януковича він умудрився вкрасти кілька десятків мільйонів гривень. Але це йому ніяк не завадило приєднатися до партії Віталія Кличка. Мабуть, тут знову роль зіграли гроші. Адже недарма при новій владі Сольвара називали одним із «гаманців» Кличка. У Верховній Раді VIII скликання він став одним із головних лобістів інтересів бувших регіоналів у особі його бувшого «партнера» Бориса Колесникова та низки інших небажаних персоналій в українській політиці. На цей раз народним депутатом він став від партії «Блок Петра Порошенка». Під час виборів, до речі, не обійшлося без екцесів. Богдан Хмельницький, один із конкурентів Сольвара на виборах у 91-му окрузі у 2014 році, виклав у мережу їхню телефонну розмову, під час якої Руслан Миколайович грубо лаявся, погрожуючи йому великими проблемами.
На сьогодні під контролем Руслана Сольвара знаходиться ціла низка компаній, спеціалізацією яких є вантажні перевезення. Одна з них — «Фреш Лайн». Її директором є Олексій Мозговой. Так ось, на цю посаду у 2003 році його поставив Руслан Сольвар, який на той момент був одним із її засновників. Про те, що Мозговой і досі підпорядковується Сольвару, свідчить і той факт, що він є його помічником у Верховній Раді. У 2010 році, одразу після призначення Бориса Колесникова міністром інфраструктури, компанія «Фреш Лайн» укладла з «Укрзалізницею» угоду. Тут варто відзначити, що 80% доходів «Укрзалізниці» складають вантажні перевезення, а одним із основних способів шахрайства часів «Сім'ї» було навмисне заниження вартості вантажоперевезень для так званих «своїх» компаній. Так ось, після укладення договору, «Фреш Лайн» стала однією з таких «своїх» компаній. У результаті їй вдалося заощадити сотні тисяч доларів, а «Укрзалізниця» навпаки понесла значні збитки.
Придушити подібне шахрайство вдалося лише у 2014 році, коли «УЗ» розірвала цей злощасний договір із «Фреш Лайн» після тривалих розбірок. Ще однією підконтрольною Сольвару фірмою є «Метрудтранс». Її директором до недавнього часу був Артем Мініч, з яким Руслан Миколайович разом був у складі засновників компанії «Укрзернотранс-К». Власником же її значиться Володимир Пашко. У січні 2015 року ця компанія укладла договір із держпідприємством «Рогатинське лісне господарство». Згідно з контрактом, фірма зобов'язалася надати послуги з перевезення залізничним транспортом на загальну суму 1,550 млн грн. Тут варто відзначити, що конкуренції у «Метрудтранс» фактично не було, і отримала вона цей заказ не зовсім чесним шляхом. Як виявилося пізніше, єдиним їхнім суперником під час проведення тендеру була компанія «Монолітрансконпані», засновником якої є земляк Руслана Сольвара Микола Бачал (ось таке невелике кумівство). Починаючи з березня 2012 року, «Метрудтранс» укладла з державними компаніями контрактів на загальну суму близько 15 млн грн.
Ставши народним депутатом вдруге, Руслан Сольвар не упускає можливість отримати вигоду для компаній, підконтрольних йому тим чи іншим способом. Він використовує весь свій політичний арсенал для того, щоб основні маршрути залізничного транзиту доставалися його компаніям. Крім того, він методично тисне на керівництво «Укрзалізниці», змушуючи тарифну комісію перешкоджати його головним конкурентам (компаніям «Лемтранс Транзит», «ІТЕК Транс», «PLASKE», «Тенгізшевройл»). За інформацією з компетентних джерел, Руслан Сольвар шахрайує, щоб оволодіти найбільш «лакомими» маршрутами. Він попередньо домовляється з клієнтами, а потім просто тисне на тарифну комісію Укрзалізниці, змушуючи знизити тарифи на потрібні йому маршрути. На вищому ж рівні (у Верховній Раді) він активно займається знищенням конкурентів, поширюючи дискредитуючі матеріали та тонко підводячи народних депутатів до того, що потрібно ці факти перевірити за допомогою правоохоронних органів. У результаті таких дій у конкуруючих із ним фірм починаються нескінченні проблеми, до них постійно вривуються несподівані перевірки, у результаті яких робота повністю блокується.
Одразу після того, як «Укрзалізниця» стала приватним акціонерним товариством, Руслан Сольвар влаштував туди одного з працівників свого підприємства, та ще й не на просту посаду, а на пост генерального директора Українського транспортно-логістичного центру (УТЛЦ). По суті, ця посада дозволяє контролювати майже 100 тис. вагонів. Для Сольвара, який десятки років будував свої махінації навколо залізниці, це було поистину «царським» подарунком. Кажуть, що сприяли цьому голова АПУ Борис Ложкін та його радник Михайло Бейлін. До речі, саме Бейлін призначив головою підприємства «Укрзалізницпостач» Євгенія Хрощака. Цей діяч планомірно віддавав перемоги в тендерах компаніям, які значно завищували ціни на свою продукцію. І це далеко не все «якісні» призначення Бейліна.
За своєю декларацією про доходи Руслан Сольвар є одним із найбідніших народних депутатів. У 2014 році він задекларував доходи на загальну суму 163 тис. грн. Автомобіля й квартири у нього немає, як і у членів його сім'ї. Це досить дивно, адже фактично Сольвар є власником і творцем кількох транспортних компаній, які нині заробляють багато грошей.
Бувши членом транспортного комітету у Верховній Раді, він запально заперечує свою причетність до транспортного бізнесу. Він говорить, що взагалі не займається жодним бізнесом. Враховуючи те, що не так давно він купив собі далеко не дешевий мікроавтобус «Шевроле Експрес», а також ходить із телефоном, ціна якого близько 50 тис грн, виникає питання: звідки ж беруться всі ці дорогі речі? Розслідуючи його діяльність та бізнес-зв'язки, виявилося, що його мати Марія Сольвар (шкільна учителька) прямо-таки гребе гроші лопатою, адже у її власності знаходяться десятки об'єктів нерухомості, серед яких є й кілька елітних квартир. Але й це ще далеко не все, адже у нього ще багато родичів, і всіх їх потрібно «забезпечувати». А поки мати народного депутата заробляє на чергову квартиру, працюючи в школі, «бідний» народний депутат Руслан Сольвар живе на «мізерну» зарплату народного депутата. Прямо серце кровлю обливається. Ось така вот життєва несправедливість — все життя старатися, будувати залізничну бізнес-імперію, а на квартиру так і не накопити.