«Нова газета» однією з перших повідомила про зникнення українського адвоката Юрія Грабовського, який був відомий у країні завдяки захисту росіянина Олександра Олександрова, взятого в полон у зоні АТО біля населеного пункту Щастя. Грабовський зник 5 березня, і вже через кілька днів було складно вірити, що це могло бути збігом обставин, пов'язаних, наприклад, з його особистим життям. Від моменту його вбивства до виявлення тіла в районі населеного пункту Конела (на шляху з Одеси до Києва) пройшло 20 днів. Розслідування резонансної справи веде військова прокуратура України, хоча вбитий був цивільна людина, а двоє підозрюваних — Максим Чмилев та Артем Яковенко, які були затримані в середині березня, також не були військовослужбовцями або співробітниками спецслужб.
Головний військовий прокурор Анатолій Матіос коментує розслідування багато та охоче. За його словами, справу незабаром буде повністю розкрито. Однак складно зрозуміти, схиляється чи слідство до побутової версії (наголошуючи на гомосексуальній орієнтації вбитого) або підозрює причетність російських спецслужб до злочину (колеги Грабовського, у свою чергу, не виключають, що спецслужби могли бути українськими, розглядаючи й інші — політичні — версії). Я протягом кількох днів проїхала маршрутом, яким Юрій Грабовський рухався останні дні свого життя: від офісу в Києві, звідки він виїхав в Одесу, до ями в лісопосадці під Конелою, де знайшли його тіло. У мене поки немає жодної остаточної версії, але факти, встановлені мною під час журналістського розслідування, багато в чому суперечать офіційній картині подій.
5 БЕРЕЗНЯ 2016 РОКУ
Рано вранці 5 березня в Києві паркувальниця Анастасія подає автомобіль Грабовського. Це «Тойота Хайлендер». «Я його дуже любила, я зятем своїм його називала. 5 березня я виїжджала його машину. Він сів, такий спокійний. Я його перехрестила, як завжди це робила, і він поїхав. Я ж не знала, що відправляю його в останню дорогу», — говорить Анастасія.
Грабовський їде по трасі Е-95 Київ—Одеса, їхати йому приблизно 5 годин. По дорозі він кілька разів чекінується. Проїжджає район Білої Церкви, потім район Жашкова, Умань, село Ладижинка, де чекінується о 11.34, другий раз — на заправці в населеному пункті Криве Озеро — о 12.25. Заправляє автомобіль і їде далі, залишилося 179 кілометрів, це приблизно 2 години.
Прямо під Одесою починає барахлити машина. Грабовський дзвонить у «Тойота сервіс» і викликає евакуатор. Паралельно дзвонить своєму помічнику й уточнює, чи можна без паспорта добратися з Одеси в Київ на літаку. Обидва паспорти, як потім з'ясується, він просто залишив дома. «Евакуаторщики не помітили нічого дивного, — розповідає колега Грабовського Оксана Соколовська. — Вони обмінялися телефонами, Юрій добрався до готелю, а машину відвезли на одеське СТО. 6 березня вранці за машиною з Києва приїхав евакуатор. Ось тут дивний момент. Я сама за своєю машиною прийшла б і особисто все контролювала, Юра зробив би те саме. Але він не прийшов, і машину завантажили на евакуатор і відправили в Київ без нього».
5 березня з 14.00 до 15.00 Грабовський нібито поселяється в готелі «Аркадія», розташованому на вулиці Генуезькій, д. 24. Довго чи він там перебував і взагалі поселявся чи, складно сказати. Адвокати, які ведуть власне розслідування, не бачили підтверджень з камер відеоспостереження. Я та журналіст одеського видання «Таймер» Костянтин Матяшов спробували зняти номер, де проживав Грабовський, але нам сказали, що вільних номерів для нас просто немає, і попросили піти.
Адвокат Олександр Козлов присутствував на одній із слідчих дій — описі особистих речей Грабовського, залишених у готелі. «Коли я приїхав, номер уже був прибраний, усі речі були винесені в камеру зберігання, при мені їх просто дістали, переписали, складли. Я не бачив, у якому стані вони були до прибирання й того, як їх внесли в камеру зберігання», — говорить Козлов.
«Номер він забронював з 5 по 7 березня в «Аркадії», — розповідає адвокат Ігор Черезов, який був другом Юрія Грабовського. — У нього було призначено кілька зустрічей у різних місцях. Остання, здається, була в ресторані «Атлант». Ресторан «Атлант» також розташований на вулиці Генуезькій, поруч з «Аркадією». Після цих передбачуваних зустрічей сам Грабовський уже не виходить на зв'язок. У його фейсбуці з'являється фейкова запис: «Гуляємо)) дякуємо що прийняли)» (Грабовський завжди писав грамотно).
6 БЕРЕЗНЯ 2016 РОКУ
6 березня з'являється новий пост: «Накрилася зарядка на зв'язку буду завтра». Пізніше з'ясується, що зарядка від айфона залишилася в готелі. Між 17.00 і 18.00 Грабовський з'являється в Києві у своєму офісі. Його бачить охоронець будівлі, а також помічник Оксани Соколовської — Сергій Федосеєнко. «Він був одягнений у шкіряну куртку-піджак. Темні штани й черевики. Він забіг з якимось чоловіком до себе в кабінет і вийшов», — згадує помічник Оксани. Охоронець і помічник адвокатки Соколовської дали показання слідству. Існує версія, що охоронець звільнився після цього епізоду. «Тут немає ніякої конспірології, — пояснює Соколовська, — я давно чула, що цей охоронець збирається звільнятися. Тому він нікуди не зник, просто змінив роботу. Слідчі його опитали».
Помічник Оксани Соколовської при впізнанні супроводжуючого в офіс Грабовського не впізнав у ньому підозрюваного Артема Яковенка, на чому наполягало слідство. З офісу, за версією слідства, адвоката Грабовського вивозять на трасу Київ—Одеса. Телеканал ТСН пізніше опублікує скриншоти карт з позначками в Конелі. 06.03.2016 о 22.29 Грабовський і деякі супроводжуючі зупиняються в районі цього села, а 7.03.2016 о 4.30 покидають цей населений пункт. Саме в околицях Конели в ніч з 24 на 25 березня знайдуть тіло адвоката.
У центрі села — магазин, місцеві жительки спокійно розповідають, як виявили тіло. «Приїхало сюди кілька машин пізно ввечері 24 березня, вони всю ніч тут крутилися. І військові були, прокуратура тут була. Коли наші хлопці приїхали до посадки, труп уже викопали. Яма там досі залишилася, це недалеко від акацій, прямо на дорозі. Кажуть, побитий був сильно труп», — говорить одна з жінок.
Я запитую у жителів села, чи не помітили вони нічого незвичайного 7 березня. Чи не гавкали, наприклад, собаки, може, був чутний звук машин. Але всі говорять, що нічого подібного не було. Навіть лісник і місцеві мисливці не помічали слідів того, що в посадці когось закопали.
Запитую: чому, на їхню думку, для захоронення тіла була обрана саме Конела? «Так у Артема Яковенка (Підозрюваний. — Ю. П.) тут батько живе. Раніше вони всі в Києві жили, а потім він сюди переїхав. Зараз ні з ким не спілкується. Тут ще у нього родичі є, — розповідає відвідувачка магазину. — Про Артема можу сказати, що він сюди з друзями приїжджав часто, вони безбашенно себе вели, алкоголь, наркотики. Гроші завжди у нього були. У нього ж батько у брата Володимира Литвина (Один із фігурантів кримінальної справи про вбивство журналіста Гонгадзе.) працював усе життя водієм. До речі, коли знайшли труп, батько Артема приїжджав. Там були наші Сергій, Костя й Олександр, ви їх поспитайте».
Сергія не виявилося дома, до Костянтина журналісту «Таймера» Матяшову вдалося дозвонитися: «Нас підпустили до посадки вже о 7 ранку. Дорогу розмило, і труп не на чому вивозити, ось я свою «Газель» їм дав, її помили, Олександр плівку дав, у яку його запакували військові, і далі я до Білої Церкви довіз їм його».
Олександр: «Ми ж його застали, коли він лежав поруч з ямкою. Торс був голий. Мені здається, що постріл був один, тільки в потилицю. А збоку зліва на тілі була дірка, приблизно сантиметрів п'ять у діаметрі. Одна рука, ліва, була обпалена. Обличчя не так сильно було обпалено, як волосся. Голова побита сильно була. На ньому були черевики на шнурках, штани були. Поруч — то чи піджак, то чи куртка чорна. Ми приїхали з Сережкою, ми навіть не знали, хто цей труп. Ми й не знали, то чи підстава це, то чи ще що. Нас попросили запакувати, допомогти трупу. Розумієте, в чому вся справа. Це був живий труп. Ми його перевертали, ну як жива людина була. Не було схоже на те, що він 7 березня помер.
Ви бачите ямку? Чому ось там, наприклад, у канавці не закопати (показує канаву метрів у трьох від ями), або в лісі, або в очереті? Ось вона ямка, практично на дорозі, а тут справа головою до дороги він і лежав. Рівненький. Витягували його 6 чоловік, він важкий був. Батько Артема Яковенка тут також був. Прийшов, запитав, що тут такого робимо, а ми йому говоримо, що труп знайшли. У нього очі забігали, він на телефон став дзвонити й побіг куди-то».
З одного боку, обрати таке місце міг лише хтось із місцевих. З іншого, тут щодня проходять лісник, мисливці, браконьєри, хтось із місцевих жителів. Яма видна відразу, вона буквально в двох-трьох метрах від дороги. Трохи далі канава, метрів через 500 починається невеликий ліс. Справді незрозуміло, навіщо ховати труп практично на дорозі. Глибина ями не більше півтора метра, ширина менше метра. До речі, нагадує за описом ту, у якій хоронили труп Георгія Гонгадзе.
«Артема ми знаємо давно, це ж наш сільський житель фактично був, — говорить житель Конели Олег. — Він багато часу проводив у Києві, але молоді хлопці говорять, що він такий безбашенний був».
Поговорити з батьком Артема не вдалося, побачивши журналістів, він одразу виїхав на машині. Максима Чмилева — другого підозрюваного, у селі ніхто не знає, його тут ніколи не бачили. Тому сильно сумніваються, що саме він міг показати місце, де був закопаний труп, як упевнює офіційне слідство. Так, понятих із села не було при піднятті трупа, судячи з усього, правоохоронні органи привезли їх із собою.
У свідоцтві про смерть, датованому 28 березня 2016 року, сказано, що «смерть настала 7 березня 2016 року, до смерті привели пошкодження головного мозку, переломи костей черепа». Важливий момент, зазначений у документі: місце й обставини, за яких була отримана травма й настала смерть, точно невідомі.
КОТОВСК
У соціальних мережах другого підозрюваного, Максима Чмилева, зазначено, що жив він у місті Котовськ — розташований справа від траси Київ—Одеса, одразу за Кривим Озером треба повернути за навігатором праворуч і їхати приблизно 80 кілометрів. У кафе на вокзалі барменом працює друг Максима Вова. Він одразу впізнав Чмилева за фото. Запитав у нас з журналістом «Таймера» Матяшовим, що сталося.
Розповіли, що Максим арештований, його звинувачують у вбивстві. «Та ви що гоните, — Вова навіть засміявся. — Максим тут рідко бував, живе він на Каштані (район Котовська). Він закінчив юридичний ліцей. Нормальний хлопець був, правильний. Я не вірю, що він міг кого-то убити. Він місяця два назад був тут, зайшов до нас в бар, купив пиво. Тут за ним таксі приїхало. Так він викупив скляний келих і з ним й уїхав. У нього дівчина була, він взагалі одружуватися збирався. Не був він геєм. Це вже точно бред, він за моєю дівчиною ухажувати пробував, потім я з ним поговорив, і він зрозумів, що так робити не можна. Та не міг він украсти гроші й убити тим паче. Він хотів працювати в поліції. Може, він до нього (Грабовського) помічником хотів піти працювати, до цього адвоката».
Район Каштани в Котовську — це приватний сектор. Ми зупиняємося біля кафе-палатки. Місцеві жителі люблять тут збиратися. Всі один одного знають. Продавщиця за фотографією згадує Чмилева. Говорить, він тут був не так давно. Тут, біля палатки, ми зустрічаємо двох друзів Максима Чмилева.
«Я знаю, що він у Києві навчався, а в Одесі не знаю, що робив. Ми з ним дружили, він із дуже хорошої сім'ї. Жив з дідом, бабусею й мамою. Батько його військовим був, підірвався на мині, ще до війни, — розповідає друг і тезка Максима. — Він хотів бути військовим. Але при цьому прагнув до кращого, завжди хотів, щоб у нього було багато грошей. Минулого року він нам став говорити, що скоро його в СБУ візьмуть на роботу».
«Ми бачили його на початку березня, — згадує Денис. — Він на поїзді приїхав у перших числах березня або з Києва, або з Одеси. Зустрілися ми з ним 4 березня, тут, біля палатки. Він був при грошах, одягнений дуже дорого: чорні штани, чорна шкіряна курточка, туфлі. Виглядав, як мажор, причесаний акуратно. Він стояв тут з нами, переписувався весь час з цим Артемом, нам фотографії показував, хвалився. Говорив, бачите, які у мене друзі, на Шрі-Ланці відпочивають. 5 березня ми його вже не бачили. Потім він з'явився 8 березня, щасливий, з дівчиною йшов, з величезним букетом троянд. Потім ми дізналися, що він арештований, що нібито він геєм був. Не був він геєм, він взагалі таких відкидав. Я знаю, що у мами його шок був, коли вона дізналася, що сина арештували. Не вірю я, що він міг кого-то убити. Це Артем його підставив, скоріше за все».
Ми з Матяшовим проїхали до дому, де жив Максим Чмилев. У домі були його бабуся й дідусь. Почувши про те, що ми журналісти, дід сказав, що не вірить, що його внук міг скоїти злочин, і пішов у дім, погрозивши спустити на нас собаку.
Несмотря на те що Артема Яковенка друзі Максима не знали, він бував у Котовську. Ресторан «Бермуди» тут — одне з престижних закладів. 21 лютого в ресторан приходить компанія з чотирьох чоловік, один весь час сидить за барною стійкою. Троє інших замовляють три пляшки горілки. Коли прийшов час розраховуватися, п'яні люди відмовилися платити за рахунок, почався скандал. У результаті один із відвідувачів ударив бармена по обличчю й пообіцяв проблеми, інший залишив запис у книзі скарг, а третій спав, але, прокинувшись, також кинувся в драку. Це й був Артем Яковенко.
«21 лютого тут гуляли четверо чоловік, троє місцеві, а один був з Києва, — згадує обставини того дня Стас, бармен. — Артем Яковенко п'яний спав на диванчику поруч з ними за столом. (Стас впізнає його за фотографіями.) У одного, видимо, були зв'язки, у того, що мене ударив. Він погрожував мені, що зараз напише й що нас посадять. Приїхали вони сюди на «Мерседесі». Потім вони вийшли на вулицю, розбили скло у ресторану. Артем цей з Києва якраз і дрався з охороною. Потім одного забрала «швидка», а решта на «Мерседесі» п'яні за «швидкою» поїхали. Хтось один розрахувався потім за всіх».
Як могли познайомитися Артем Яковенко й Максим Чмилев, можна лише припускати. Можливо, у фітнес-клубі. Але в вересні 2015 вони вперше починають лайкати й коментувати фотографії один одного. 2 грудня 2015 року на сторінці Артема Яковенка з'являється селфі, зроблене разом з Максимом Чмилевим. З підписом до фото: «Сильно ризикуємо й жертвуємо своєю душею заради досягнення певних цілей, здійснення бажань».
Багато фото й селфі зроблено Артемом у Києві, на вулиці Регенераторній, у ЖК «Комфорт Таун» — судячи з фото, мало б передбачатися, що він там живе в розкошах. У цьому ж житловому комплексі розташований фітнес-клуб Sport Life.
Новий рік Артем зустрічає саме в «Комфорт Таун», а 1 березня 2016 року з'являється в Одесі. Він розміщує відео моря й пляжу в «Аркадії» з коротким коментарем. Цим же числом Артем виставляє фото в апартаментах і ставить хештег фітнес-клубу «Спорт-лайф». Цей клуб розташований на вул. Генуезькій, 36, у ЖК «Корона Нової Аркадії», тобто поруч з готелем «Аркадія», де поселиться 5 березня Юрій Грабовський. Недалеко розташовуються й апартаменти в житловому комплексі преміум-класу, де починаючи з 19 лютого Артем неодноразово чекінується й фотографується. Скоріше за все, у цій квартирі 5 березня, за версією слідства, було записано відео з Юрієм Грабовським, на якому той говорить, що усвідомив свою помилку, яка полягала в захисті росіянина Олександрова. Закадровий голос на записі дуже схожий на голос Яковенка.
9 березня Артем Яковенко вилетить з Одеси в Єгипет, прихопивши з собою айфон Грабовського, й буде виставляти фото з фітнес-клубу готелю в Єгипті на своїй сторінці, а заодно періодично щось писати на сторінці Грабовського. 11 березня Максим Чмилев повернеться з Котовська в Одесу — в ті самі апартаменти. Він виставляє фото, на якому видно інтер'єр кімнати. І підписує: «добрався @одеса, аркадия».
16 березня в аеропорту Одеси арештовують прилітлого Артема. 24 березня арештовують Максима.
Версія про те, що ці двоє — професійні вбивці, не дуже переконлива. Якщо на їхніх руках як мінімум ще один труп (так стверджує Анатолій Матіос), то вони мали б навчитися замітати сліди. А везде чекінитися, писати пости й похоронити труп практично у своєму селі — все це не піддається логічному поясненню. Якщо тільки не припустити, що Артем і Максим були маріонетками в чиїхось руках. І Максим якимось чином вивів Грабовського й спокійно уїхав до себе, а Артему хтось вручив смартфон Грабовського й не сказав, що його господар уже мертвий. У мене є підозри, що перші показання Артем давав, будучи впевненим, що Грабовський живий, а потім, по мірі того, як змінювалася ситуація, змінювалися й показання Артема. Максим же до останнього часу був з адвокатом за призначенням, тому, як він давав визнавальні показання й сам чи показав місце, де закопаний труп, можна лише здогадуватися.
ВОТ ЧТО ГОВОРИТ АДВОКАТ ІГОР ЧЕРЕЗОВ, ПРЕДСТАВЛЯЮЧИЙ СТОРОНУ ПОТЕРПІЛОГО:
«Слідчі дії спочатку проходили без участі сторони потерпілого, тому ми не знали, що вони там робили. Ми дізнавалися з якихось офіційних заяв, що тіло знайдено під Жашковим і доставлено в морг, доставлено як впізнане, але хто проводив впізнання, ми не знаємо. Для того щоб офіційним чином мати всю інформацію, ми зв'язалися з його найближчою родичкою, його сестрою, яка на той момент перебувала за межами України, зробили все можливе, щоб вона приїхала в Київ. Спочатку вона направила договір для представлення її інтересів у цій справі як потерпілої. Так ми змогли стежити, по-перше, за ходом самого розслідування, а по-друге, офіційним порядком надати ту інформацію, яка була зібрана його колегами й друзями в момент його розшуку. І його товариші, і національна асоціація в цілому буде далі стежити за ходом розслідування.
Це не пов'язано з спробами якимось чином дискредитувати правоохоронні органи, просто, на жаль, ми вимушені констатувати, що ми більш оперативні в певних речах, ніж наші правоохоронні органи. У той же час я хотів би сказати, що це один із рідких випадків, коли хотілося б подякувати тим слідчим органам, які займалися пошуком Юрія, тому що ми знаємо, які сили були задіяні в пошуках. І це в тому числі дає нам підставу говорити про те, що вряд чи це було пов'язано з побутовим характером його зникнення. Але, розумієте, якщо люди таким чином пробували, умовно кажучи, замести сліди, то це дуже не схоже на звичайний побутовий злочин з поїздками в Єгипет і так далі й так далі. Мені складно зараз говорити, хто це зробив. Військова прокуратура ніколи не займеться побутовим злочином. Можливо, як одна з версій, що його зацепили на темі особистих якихось взаємовідносин. Умовно кажучи, там історія а-ля Мата Харі: людину зацепляють на якихось контактах, підсилають якогось чоловіка, з яким вона починає спілкуватися, але всі ці спроби замести сліди говорять про професіоналізм тих, хто це робив.
Якщо говорять, що зараз затримані двоє, 19 і 26 років, звідки у них такі великі знання в заметанні слідів? Це ж треба додуматися: чорт знає куди тягти це тіло!»
ПИТАННЯ ДО ПРОКУРАТУРИ
Головний військовий прокурор Анатолій Матіос став основним спікером з теми вбивства Грабовського, причому часто його одні заяви не стикуються з іншими.
20 березня 2016 року Анатолій Матіос у ефірі телеканалу «112»: «Підозрюваний, якого ми затримали, уже арештований українським судом у місті Київ. І зараз з ним потужно працюють слідчі, які отримують усі необхідні дані про те, що відбувалося. Підозрюваний, який має стосунок до зникнення цього адвоката Грабовського, навіть сам не усвідомлював усього того, як його використовували. Він дає визнавальні показання. Цю операцію спланували колишні українці, а також спецслужби Російської Федерації для створення картинки для Russia Today, саме на завершальній стадії судового розбирання по справі ГРУшників — громадян і військовослужбовців Російської Федерації».
21.03.2016. Брифінг Анатолія Матіоса: «Цей чоловік виїхав в Єгипет і від імені Грабовського (і за вказівками, які йому давали інші люди) і за допомогою його мобільного телефона завантажував фотографії й робив повідомлення. Слідство також встановило, що саме цей чоловік в Одесі й зняв гроші з карточки Грабовського. На даний момент він, за рішенням Печерського райсуду Києва, арештований і дає показання».
25.03.2016. Чергова брифінг Матіоса: «Вчора вранці завдяки дуже ретельній і напруженій роботі невеликої групи найкращих офіцерів Служби безпеки України… разом зі слідчими військової прокуратури й Одеського СБУ затримали ще одну особу, крім арештованої більше тижня назад, одного з виконавців зникнення адвоката Грабовського. Цю другу особу було затримано в Одеській області, і в процесі проведення слідчих дій з наданням усіх передбачених законом прав на захист цієї особи, отримані були дані від цієї затриманої особи про місце й обставини вбивства адвоката Грабовського. О 4.00, одразу після вказання місця затриманими в лісі, точніше, в заброшеному колгоспному саду за 27 кілометрів від міста Жашків, при розкопуванні натрапили на тіло вбитого адвоката Грабовського. Адвокат Грабовський був убитий насильницьким шляхом з добиванням з вогнепальної зброї.
На нозі вбитого адвоката Грабовського, згідно з показаннями, був браслет з вибухівкою — його погрожували взорвати при спробі втечі. Затримали ще одну особу, крім затриманої тиждень назад, одного з виконавців зникнення адвоката Грабовського. Після цього в процесі проведення інтенсивних слідчих дій і оперативно-технічних методів з використанням надсучасних технологій були отримані визнавальні показання особи. Цю особу було затримано в Одеській області. Єдине, що підтверджую, що один із співвиконавців злочину мав підроблені документи правоохоронних органів України, фальшивий паспорт на регіональному бланку. Зараз ми визначаємо, під якими психотропними засобами адвокат Ю. Грабовський був доставлений в Київ з Одеси, а потім повернений у Жашків, де він був убитий. Я не розумію цієї позиції захисниці, яка кілька років поспіль сиділа з вбитим в одному офісі, і з яких мотивів її помічник не впізнав того, хто приходив до Грабовського в офіс забирати кошти й якісь документи насильницьким шляхом, під браслетом… Він просто його не впізнав».
29.03.2016. Прес-конференція Матіоса, де було опубліковано відео Юрія Грабовського: «Вибір місця злочину в Одесі — твердий і заздалегідь спланований розрахунок на неспроможність органів поліції Одеської області. Це мотиви й ланки одного дуже добре спланованого плану. Просто побутова версія, яка з уст деяких народних депутатів звучала, або космічна конспірологія може відвести нас від справжніх замовників цього розкритого нами вбивства. Грабовський — не єдина жертва, і слідчі працюють над іншими епізодами. Зараз йдуть інші слідчі дії. І я можу сказати лише одне, що це вбивство не є одним. Є інші епізоди, над розкриттям яких ми зараз працюємо».
Також прокуратура опублікувала один із роликів, які зберігав затриманий по справі Грабовського. На відео адвокат відмовляється від захисту російського громадянина Олександрова.
07.04.2016. «Злочинці взяли автомобіль в оренду у фірми, яка надає машини в прокат, і не знали, що в тому автомобілі є GPS-маячок, і він дав нам градус, широту й азимут. Вночі з семи годин вечора до чотирьох ранку ми їздили по цих полях колоною, у якій були й представники держслужби з надзвичайних ситуацій, і військові, й слідчі, поки супутник не показав, що ми стоїмо рівно на тому місці, де 6 березня стояв автомобіль людей, які вбивали Грабовського. Після того як ми встали на те місце, підвели одного з затриманих, він сказав: «Три кроки вперед і копайте».
«Нам вдалося отримати віддалений доступ до телефона Грабовського, який був вивезений обвинуваченим в Єгипет, і завантажити всю базу телефона. Через півгодини, як ми це зробили, телефон був знищений… У телефоні вбитого Грабовського був контакт людини, яка його убила, давній контакт», — заявив Матіос у коментарі телеканалу «Громадське ТВ».
«Автомобільним ключем і лопатою убили Юрія Грабовського», — розповів у чергуванні інтерв'ю Матіос. За його словами, через 2-3 тижні слідство вийде «на фініш розслідування». «Крім вбивства Грабовського, затримані скоїли ще одне вбивство, яке ми також розкрили. Встановлена особа людини. Ми зараз встановлюємо мотив злочину. Залишилося провести комплексну психолого-психіатричну експертизу цих вбивць», — сказав Матіос у інтерв'ю.
Посил Матіоса зрозумілий: якщо ніхто не вірить у історію про малолітніх бойових геїв-вбивць, то тоді це будуть завербовані ФСБ РФ українські геї-вбивці. Дивний момент: Матіос говорить, що місце злочину вказав один із підозрюваних, імовірно Максим Чмилев, при тому що Конела — село, де живе родня Артема Яковенка, який був затриманий раніше. Пізніше Матіос говорить, що вони знайшли місце за GPS-навігатором. Прокурор піддає сумніву професіоналізм правоохоронних органів Одеси. Звичайно, тут з Анатолієм Матіосом складно сперечатися, оскільки він сам у 2008—2009 роках був начальником УСБУ в Одеській області.
Дивно виглядає й звинувачення помічника адвокатки Оксани Соколовської в тому, що він не впізнав у Артемі Яковенку супроводжуючого 6-го числа Грабовського в офісі. Оксана Соколовська 22 березня відповіла Матіосу: «Впізнання підозрюваного у зникненні Юрія Грабовського в відділі забезпечення досудового слідства СБУ закінчилося безрезультатно. У затриманого підозрюваного нічого спільного немає з особою чоловічої статі, з якою в останній раз бачив мій помічник Грабовського — 06.03. Знову прокол головного військового прокурора? Або так потрібно для слідства? Знайти хоч кого-то? Більше того, слідчий ГВП після проведеної слідчої дії — впізнання — був не в духу й упрекнув мого помічника в тому, що останній не зміг впізнати підозрюваного. При цьому, зі слів слідчого, підозрюваний впізнав помічника мого))) так буває, коли потрібно показати результат роботи в пошуку колеги!»
Складна на перший погляд версія слідства насправді виглядає більш ніж дивно. Де інші підозрювані? Якщо було два вбивці, а тіло Грабовського важке (його доставали й завантажували 6 чоловік), то як двоє могли його закопати? Більше це схоже на чиюсь гру. І з кимось із заігравшихся, імовірно, співпрацював 26-річний Артем, використавши втемну юного Максима, так хотівшого працювати в правоохоронних органах. Може, все це й не так, і по закінченні слідства ми побачимо велику доказову базу. Подивимося. Але найголовніше: на сьогодні так і не зрозумілий мотив вбивства. Якщо все було затіяно з метою грабежу, то чому фактично нічого не взяли, хоча Грабовський, за версією слідства, був під повним контролем злочинця (не вважати ж удачею потім утоплений у Червоному морі айфон і якісь не дуже великі гроші, які були у нього взяті). І потім, грабіжники, що ловлять на живця заможних людей, зазвичай не записують відео своїх жертв з політичними заявами. Є й ще питання й нестиковки, про які ми розповімо в продовженні нашого розслідування.