Ринат Ахметов та його команда: як олігарх розширює вплив у прикордонних областях під час війни

Поки в Києві розподіляють портфелі та фінансові потоки, а на різних ток-шоу обговорюють реформи, мир і реваншизм, поки в зоні АТО гинуть патріоти, а громадяни віддають останню гривню на потреби армії, у Запорізькій та Дніпропетровській областях повільно, але впевнено, подібно до раку, розширює свою владу та бізнес Ринат Леонідович Ахметов. Користуючись або домовленостями з нинішньою владою, або її безпорадністю, а можливо й обома, Ринат Леонідович активно розширює свій вплив на регіони. Точніше кажучи, він перейшов до активних дій щодо економічного та політичного захоплення влади та стратегічних об'єктів у регіоні. Як і раніше, методи розширення сфери впливу Рината Леонідовича залишилися тими самими й практично не змінилися, за винятком того, що в країні йде війна. Тепер, щоб захистити своє майно від озброєних осіб з Майдану, Ахметов активно використовує свою приватну охорону під м'яким названням «Охоронний холдинг».Що таке «Охоронний холдинг»? Витративши зовсім небагато часу, легко виявити, що фірму ТОВ «Охоронний холдинг» зареєстрували в березні 2012 року в Донецьку за тією самою адресою, що й управління компанія Р.Л. Ахметова «СКМ». Появу цього холдингу пов'язували з занепокоєнням олігарха стрімким зростанням впливу сім'ї Януковича та страхом, що вони колись позарятися й на його активи. Під час запуску холдингу співробітники служби безпеки «СКМ» проводили активний відбір кандидатів серед особового складу правоохоронних органів міста Донецька та Донецької області, що підкреслює статус і цілі цієї фірми. Фірму оформили на народного депутата ПР, колишнього генерального директора компанії «Люкс» Станіслава Мельника. Дізнавшись про створення Ахметовим такої серйозної силової організації, оточення Януковича сприйняло це як недружній крок. Щоб не загострювати відносини з «сім'єю», проект заморозили. Але напрацювання, кадровий резерв та юридичний статус залишилися, щоб у разі необхідності мобілізувати всі ресурси в найкоротші терміни.Весною 2014 року частину цієї бази та ресурсів використали для створення двох одіозних батальйонів сепаратистів «Схід» та «Оплот». Про перший з них на Донбасі часто говорили як про «особистий батальйон Ахметова», який крім усього іншого охороняє майно олігарха на підконтрольних сепаратистам територіях. Що ж стосується самого «Охоронного холдингу», то з початком АТО він успішно перереєструвався в Києві та змінив власників. Ними стали колишній директор холдингу А. Москаленко та колишній заступник начальника Управління Державної служби охорони при ГУМВС Донецької області Д. Ніколенко. Щодо долі першого власника фірми С. Мельника, то за офіційною версією слідства він покінчив життя самогубством у березні 2014 року. Додам лише, що це не остання загадкова смерть серед керівництва холдингу. Так, весною 2015 року в автомобільній катастрофі загинув головний бухгалтер «Охоронного холдингу». У квітні 2014 року «Охоронний холдинг» виграє тендер на охорону «Київенерго», що належить Ахметову. У цей же час підприємство бере під охорону об'єкти, що входять до імперії Рината Леонідовича й розташовані на територіях, нині підконтрольних сепаратистам.І нині «Охоронний холдинг» умудряється вести свій бізнес на території, підконтрольній сепаратистам, де крім безпосередньої охорони об'єктів («Краснодонугля», «Єнакіївського металургійного заводу», «Метінвесту», ДТЕК та низки інших підприємств), вони займаються супроводженням вантажів, надають послуги з перевезення вантажів через блокпости, забезпечують особисту охорону. Як це можливо — питання до відповідних органів. Але повернімося до Ахметова. Щоб описати його діяльність у прикордонних АТО областях та масштаби його апетитів, зупинюся на двох містах — Запоріжжі та Кривому Розі.Чому саме вони? Відповідь проста: Криворіжсталь та Запоріжсталь. На двох ці заводи дають більше половини сталі та металопрокату України. Що таке металургія для нашої країни? Це сотні тисяч робочих місць, великий приплив валюти в країну, великі податкові надходження до місцевих та державного бюджетів. Крім того, українська металургія — кість в горлі Росії. Наш північний сусід давно мріє позбутися від української сталі на світових ринках і діє не перший рік саме в цьому напрямку. Отже, Запоріжжя. Найбільшим підприємством міста є «Запоріжсталь», металургійний комбінат, що належить Р.Л. Ахметову та російським бізнесменам 50/50 і який охороняє, що цілком логічно, все той же «Охоронний холдинг». Восени 2015 року на виборах мера переміг людина Рината Леонідовича — головний інженер «Запоріжстали» В.В. Буряк. З приходом нового міського голови почалися серйозні зміни, у тому числі й у концепції охорони державних установ міста. Протягом десятиліть охороною державних об'єктів займалася міліція, але з приходом нового мера був оголошений тендер, результат якого багатьом уже відомий.Наприклад, уже сьогодні, за словами активістів, співробітники «Охоронного холдингу» в цивільному одязі під час сесій присутні в приміщеннях міської та обласної рад. Метою їхнього перебування є спроба обмеження переміщення «небажаних осіб» коридорами влади та боротьба з активістами та журналістами. У разі необхідності — блокування депутатського корпусу в сесійній залі до прийняття необхідного рішення. Керує діями цих «хлопців» у штатському директор з безпеки «Запоріжстали» Тетяна Бушман. Саме вона визначає, коли й як мають діяти охоронці холдингу, кого пускати, кого не випускати. Подібна ситуація очікується й у Кривому Розі, з тією лише різницею, що «Криворіжсталь» поки що належить не Ахметову, а індійцю Лакшмі Міттелу, чия компанія «АрселорМіттел» є світовим лідером на ринку металургії. Судячи з усього, думка про те, що «Криворіжсталь» чужа, не дає спокою Ринату Леонідовичу вже давно. Наприклад, весною 2013 року Ахметов та Новинський здійснили чергову спробу рейдерського захоплення підприємства.У цій справі їм активно допомагала місцева осередок Комуністичної партії України (що не дивує, адже П. Симоненко та Р. Ахметов — старі друзі), завданням якої була організація мітингів протесту в місті та на заводі. Був ще один активний помічник у цій схемі — це віце-прем'єр України Олександр Вілкул (старий друг та бізнес-партнер Новинського). Ситуація навколо комбінату викликала великий резонанс у ЗМІ та політичних колах, і хто знає, чим би все це закінчилося, якби не втрутилася Європа. Зрештою завод залишився у колишнього власника з Індії, а нападавші поповзли залікувати рани й, очевидно, готуватися до майбутніх спроб захоплення. Що ж стосується роботи комбінату, то вона стабілізувалася, і до 2015 року все йшло, як кажуть, за планом, поки не почалися зміни в роботі служби безпеки заводу. Влітку 2015 року на заводі практично повністю оновилося керівництво служби безпеки. На початку осені, напередодні виборів міського голови, де фаворитом вважався Ю. Вілкул, на заводі вперше пройшов слух, що буде проведено тендер з метою завести на завод нову охоронну фірму зі збільшеними штатом та бюджетом.Така новина викликала обурення серед робітників та профспілок, оскільки в той момент, коли по заводу йде чергова хвиля скорочень, власник вирішив найняти нову охоронну фірму, оплата якої явно вища за всі попередні. З відомих причин криворіжани змогли вибрати мера аж у березні 2016 року, і до цього моменту чутки про тендер встигли розвіятися. Але після впевненої перемоги Вілкула на виборах уже через кілька днів працівникам заводу повідомили, що на підприємство входить нова охоронна фірма… «Охоронний холдинг». Такий розвиток ситуації викликає масу питань та занепокоєння за майбутнє «АрселорМіттел Кривий Ріг». Перше й найголовніше питання — навіщо власнику комбінату знадобилося завести на своє підприємство охоронну фірму з дуже сумнівною репутацією, що належить прямому, та й що там приховувати, своєму єдиному в Україні конкуренту? Або служба безпеки комбінату погано працює й не змогла знайти підозрілі «сторінки» в історії потенційної охорони, або знали, але не повідомили власнику заводу з якихось своїх причин.Хоча… можливий і третій варіант — що Лакшмі Міттел свідомо заводить охоронну структуру Ахметова до себе в «город». Для чого — незрозуміло. Але треба сказати, що ще в 2014 році в інтернеті активно обговорювалася новина про те, що нібито представники РФ та сепаратистів гарантували Коломойському та Л. Міттелу, що їхні підприємства ні в якому разі не постраждають від бойових дій. А першому з них, Абрамович навіть подарував безстрокові абонементи на всі домашні матчі «Челсі» у VIP-ложі. Що ж стосується Вілкула, то мене не викликає сумнівів, що він піде слідами мера Запоріжжя й уже в найближчий час ми побачимо «Охоронний холдинг», що охороняє мерію, міську раду та інші державні установи Кривого Рога. Очевидно також, що така гаряча боротьба у Кривому Розі була обумовлена лише тим, що в місті знаходиться такий завод як «Криворіжсталь». Я переконаний, що вже в найближчий час нас чекає новий виток у боротьбі за захоплення заводу Ахметовим, адже саме для цього так старанно та дорого (напередодні виборів практично всім криворіжанам Вілкул виплачував по 500 гривень) обійшлися Ринату Леонідовичу вибори у Кривому Розі.Уже коли писалася ця стаття, стало відомо, що пан Ахметов готується протягом тижня з 18 квітня по 25 квітня взяти під одноосібний контроль шість енергокомпаній, для чого провести збори акціонерів: «Дніпроенерго», «Західенерго», а також «Донецькобленерго», «Дніпробленерго», «Київенерго» та «Кримеенерго». У всіх цих компаніях Ринат Ахметов володіє контрольним пакетом акцій, а 25% належать державі. Сьогодні ж прийшли новини й з Кривого Рога, де Управління екології міста, за вказівкою голови міста Ю. Вілкула, потребувало від «АрселорМіттел Кривий Ріг» усунути причину перевищення норм викидів в атмосферу.Боротьба починається! … Або продовжується? У мене ж залишаються питання до Служби безпеки України та інших контролюючих органів, а саме: 1. «Запоріжсталь» та «Криворіжсталь» — стратегічні об'єкти державного значення, що являють собою не лише економічну цінність, але й несуть величезні екологічні ризики для місцевого населення. І що буде, якщо на такому підприємстві станеться теракт? 2. Якщо сепаратисти та російські війська все ж вирішать наступати вглиб України, як поведе себе «Охоронний холдинг», який у аналогічній ситуації в 2014 році активно брав участь у підтримці сепаратизму на Донбасі? 3. Чи мають органи СБУ стежити за тим, кому саме власники заводів довіряють охорону підприємств, і вже тим більше кому чиновники довіряють охорону державних установ? 4. Знає ли СБУ, що основним та єдиним металургійним конкурентом у регіоні для Росії є Україна й що РФ давно мріє розрушити українську металургію? І що буде, якщо всі основні металургійні підприємства України перейдуть у руки Ахметова або ще гірше — сепаратистів? 5. Коли буде дана оцінка діям Ахметова весною 2014 року й встановлена його роль у подіях, що відбуваються на Сході України?