Аналіз інформації, оприлюдненої останнім часом у засобах масової інформації, спонукає до закономірного питання: чи спроможний нині Президент України Петро Порошенко, який опинився в епіцентрі масштабного офшорного скандалу, прийняти правильне й виважене рішення щодо кандидатури на посаду Генерального прокурора? Чи знову, шляхом торгів з олігархами, буде обрано особу, яка повністю залежатиме від Адміністрації Президента? Складається враження, що з тією кількістю ляльок, які вже наявні у «Папи Карло», можна гастролювати, й бажано в місцях позбавлення волі. І в той час, коли експерти, журналісти та громадськість розмірковують над тим, хто стане наступним генпрокурором, на руку «актора» вже буде пошито основну деталь ляльки – рукавичку.
Відповідно до встановлених стандартів голова ляльки може бути розміром від кульки для пінг-понгу до великого яблука. Дуже велика голова ускладнить роботу актора – адже її вага припаде на один палець. Водночас ляльку мають бачити всі глядачі. Існує чимало способів виготовлення голівок для ляльок. Найпростіший – із папір-маше, коли попередньо виготовляють модель голови з пластиліну та глини.
Для зручності можна використати звичайні електричні лампочки радянського зразка, на які наліплюються опуклі частини обличчя – носи, вуха, щоки, очі, надбрівні дуги, підборіддя тощо. Вуса, бороду, брови, окуляри прикладають, щоб пересвідчитись у точності образу. Якщо все влаштовує, то ляльку треба затвердити. А що робити з тими ляльками, які вже відіграли свою виставу? Правильно, їх потрібно заховати десь подалі, в комору, в самий темний ящик, з якого їх попередньо дістали. Дивно, але чомусь ні одна з цих ляльок не потрапить до залу слави – на верхню поличку скляного серванта.
Так і стара гвардія – ляльки Шокіна, напередодні призначення нового генпрокурора, почала бити на сполох, побоюючись втратити свої посади та потрапити до темного ящику, можливо й назавжди. Усі послідовники Шокіна, окрім військового прокурора Анатолія Матіоса, ні разу й оком не моргнувши, написали колективне звернення президенту щодо необхідності призначення новим очільником Генеральної прокуратури України лише кандидата з прокурорським стажем, натякаючи на те, що новоствореною ляльку в принципі неспроможна добре відіграти свою роль.
Вони, мабуть, забули, хто пише цю виставу для ляльок та на якому пальці актора знаходиться голова кожної з них. «Толя-тепловізор» й сам не проти забратися на руку актора, однак навряд чи йому це вдасться. Тим паче він ще не відіграв свою виставу під назвою «АТО». Водночас кожен, хто підписав зазначене колективне звернення, розуміє, що подальша його робота в органах прокуратури в найближчі два тижні буде кардинально вирішена разом з його поплічниками. Тому всі вони пішли ва-банк, використовуючи найбрудніші способи.
Якщо ще місяць назад Юрій Севрук був реальною кандидатурою на посаду генпрокурора, то після ініціювання ним через вірнопідданого Івана Дзюбу службових розслідувань, а пізніше й кримінальних проваджень № 42016000000000688 та № 42016000000000470 стосовно колишніх заступників генпрокурора, його шанси суттєво зменшилися. Щодо Давіда Сакварелідзе – розслідування стосувалось реформування ним органів прокуратури через конкурентні конкурсні процедури та розтрати грошових коштів, виділених іноземними організаціями на проведення тестування в органах прокуратури. Щодо Віталія Каська – розслідування стосувалось отримання ним службових квартир. Ці дії скоротили шанси Севрука посісти омріяну посаду до мінімуму.
Крім того, Севрук є й залишається противником реформування органів прокуратури. А у листопаді 2015 року він навіть став фігурантом скандалу щодо фальсифікації результатів конкурсної комісії з відбору прокурорів Менської прокуратури Чернігівської області. Саме він затвердив протокол конкурсної комісії, у якому вказано на присутність членів комісії – народних депутатів Сергія Власенка та Романа Романюка, які фактично на засіданні були відсутні, що є службовим підробленням. Під час обрання антикорупційних прокурорів громадські антикорупційні організації та окремі представники США неодноразово звертались до Президента України та Генерального прокурора Шокіна щодо заміни Севрука в якості делегованого Генеральною прокуратурою члена комісії.
Інший претендент на високу посаду – Роман Говда, який завдяки Шокіну протягом чотирьох років зробив карколомну кар'єру від рядового співробітника Генеральної прокуратури до заступника генпрокурора, та якого останній ростив на посаду керівника Антикорупційної прокуратури, відплатив своєму ляльководу підписанням підозри Каську, чим автоматично втратив свій шанс навіть номінально кандидувати на цю посаду.
Також зрозумілим є підписання звернення до Президента України Олегом Заліском. Однак незрозумілим є його знаходження на своїй посаді вже тривалий час. Ще у грудні 2014 року Заліска, про статки якого неодноразово спливала інформація в засобах масової інформації, наказом Генерального прокурора Віталія Яреми, за розвал кримінальних проваджень щодо злочинів, вчинених під час Революції Гідності, зняття міжнародних санкцій з розшукуваних осіб – оточення екс-президента Віктора Януковича, неефективне розслідування економічних злочинів та інше, був усунутий від керівництва Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури. Крім того, навесні 2014 року на той час виконуючий обов'язки Генерального прокурора Олег Махницький хотів звільнити Заліска за непоодинокі випадки здирництва з боку останнього, у тому числі під час його роботи в органах прокуратури міста Львова.
Також досі залишається й відкритим питання про захоплення Заліском, через підставних осіб, нерухомості на Львівщині, зокрема в центральній частині міста Львова, особливо майна, що належало власникам ТОВ «Мережа концептуальних ресторанів «Фест». Зазначене нерухоме майно перереєструвалось на підставних осіб і родичів Заліска, а вказані обставини наявні у матеріалах кримінального провадження № 42013150050000054.
Хоча все пояснюється дуже просто – дружні відносини з народним депутатом України Олександром Грановським. Саме Грановський лобіює інтереси Заліска й не тільки його. Грановський також всіляко підтримує ще одного заступника Генерального прокурора – Юрія Столярчука, того, хто першим підписав вказане звернення. Одіозна фігура, яка запам'яталась багатьом співробітникам прокуратури своєю неадекватною поведінкою під час проведення конкурсів на призначення співробітників регіональних прокуратур. При цьому інколи складалось враження про нього, як про людину, що має психічні вади. Кажуть, що наближені до нього особи навіть знають його діагноз. Але ж це не є перешкодою в його особистому спілкуванні з президентом, якому останній довіряє після розслідування ним історії з «Укргазвидобуванням».
Натомість не зрозуміло, як така людина, яка протягом десяти років не займалась процесуальною діяльністю, є одним з претендентів на посаду генпрокурора. Поновившись у 2014 році на роботі в Генеральній прокуратурі, Юрій Столярчук очолив підрозділ, який приносив регулярний дохід Шокіну.
Однак, як і Севруку з Заліском, Говдою та Матіосом, йому вистачило розуму не афішувати свої доходи на цій посаді, як це робили й роблять зараз його колишні та нинішні ляльки – Володимир Гуцуляк, Володимир Рикун, Сергій Стороженко та Дмитро Сус. За час свого перебування на посадах управління нагляду за додержанням законів органами податкової поліції та так званого в народі департаменту «Кононенка-Грановського», останні спромоглися придбати коштовні автівки. Гуцуляк придбав спеціальний автомобіль для мисливства «Grand Cherokee», елітне авто «Mercedes» та люксовий «Porsche Cayenne». Сус придбав елітне авто «Audi Q7» та «Honda Civic». Стороженко придбав «Toyota Camry» та люксовий «Porsche Cayenne». Вони також придбали квартири в місті Києві – Гуцуляк мав квартиру по вулиці Печерській узвіз, 10 у Києві. Вони побудували будинки – Стороженко триповерховий будинок в селі Бортничі в лісовій смузі з кадастровим номером 3220882600:03:004:0007, Сус – будинок в котеджному містечку «Сонячна доліна». Вони отримали земельні ділянки в Київській області – Гуцуляк отримав 80 соток в селі Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області з кадастровими номерами 3222484400:09:004:5553 (0,1 га), 3222484400:09:004:5621 (0,12 га) та 3222484400:09:004:5622 (0,58 га). А деякі, для душі, придбали племінних коней – Гуцуляк.
Саме очолюваний Гуцуляком Департамент з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури розслідує провадження стосовно Сакварелідзе, Каська та їх команди, «Центру протидії корупції» тощо. З якою метою створювався цей підрозділ, яскраво показав у своєму журналістському розслідуванні Сергій Лещенко. Однак ні йому, ні іншим читачам не відомо, що очолити департамент Гуцуляку було запропоновано не за його професійні навички, а за вміле розслідування кримінального провадження стосовно податківців, які проводили перевірку кондитерської фабрики «ROSHEN», а також за його організаторські здібності по контролю певних фінансових потоків.
На даний час Гуцуляк слухняно виконує всі вказівки Столярчука, і після звільнення Шокіна виконує його останню волю – публічно добити Каська та Сакварелідзе, а також зробити їх життя нестерпним. При цьому таку важливу місію виконує вірний слуга та «лялька» Столярчука – Сус, який ще у 2015 році довів Шокіну, що також може приносити доходи завдяки розслідуванню кримінального провадження, номінально пов'язаного з «Укргазвидобуванням», а фактично для шантажу Ріната Ахметова.
Звичайно така відданість Суса була оцінена належним чином і він був призначений на посаду заступника Гуцуляка. Оскільки після створення Національного антикорупційного бюро виникла реальна загроза перехоплення новоствореною структурою ініціативи, в терміновому порядку в новому Департаменті Гуцуляка заповнено всі вакансії, навіть співробітниками, які не мають необхідного п'ятирічного стажу роботи в органах прокуратури, і надано окреме приміщення за адресою: місто Київ, вулиця С. Петлюри, 7/9. Також, для того щоб Департамент виконував потрібні «замовлення», всі слідчі та процесуальні керівники отримують щомісячно «премії» за рахунок коштів з каси Шокіна та Столярчука.
Позбавившись посади генпрокурора, Шокін продовжує активно впливати на діяльність цього ключового для нього Департаменту Генеральної прокуратури. Зокрема, для використання його можливостей для поховання справи «діамантових прокурорів», яка для нього є вкрай важливою з точки зору власної безпеки від майбутнього кримінального переслідування. З цією метою «ляльки» Шокіна на минулому тижні готувалися повідомити про підозру першому заступнику голови Служби безпеки України Віктору Трепаку, який здійснював керівництво оперативним супроводженням справи «діамантових прокурорів».
Щоб поставити під сумнів доказову базу у цій справі і розвалити її у суді, «ляльки» Шокіна вирішили сфабрикувати провадження стосовно Трепака та підлеглих йому співробітників Служби безпеки України, звинувативши їх у співучасті у службовому підробленні документів та проведенні негласних заходів за «діамантовими прокурорами». Їм хочуть інкримінувати зговір з суддею апеляційного суду міста Києва Марією Приндюк у наданні останньою дозволу на проведення таких оперативних заходів.
Повідомити про підозру Трепаку мали 14 квітня – синхронно зі звільненням його з посади Президентом Порошенком. Але щось там у них не «зрослося»: чи то надзвичайно «слабенькою» виявилася сама підозра, чи завадив неконтрольований витік інформації у засобах масової інформації, достеменно не відомо, але Генеральна прокуратура відмовилась від такого кроку. Крім того, 15 квітня керівництво Генеральної прокуратури в пожежному порядку кинулось спростовувати вказаний факт. Спочатку за традицією шокінської пропаганди це зробив «рупор» Куценко, а потім «на арену» вийшов і сам виконуючий обов'язки Генерального прокурора Севрук, заявивши про те, що «ніяких повідомлень про підозру щодо Трепака не планується».
Хоча поінформовані джерела стверджують, що Гуцуляк і Сус у цьому питанні й досі перебувають у бойовій готовності і лише чекають команди. Цікавим фактом є те, що Управлінням внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури на чолі з «вірним васалом Шокіна» – «лялькою» Іваном Дзюбою терміново було проведено службове розслідування стосовно Каська та Сакварелідзе. А от інформація про можливе незаконне збагачення керівниками «кишенькового Департаменту Шокіна» Гуцуляком та Сусом, використання ними елітних автомобілів та інше, не викликала інтересу у Дзюби.
На фоні цього заклики «рупора Генеральної прокуратури» Куценка до засобів масової інформації не політизувати відкриття кримінального провадження, в якому фігурує Касько із Сакварелідзе, викликають лише подив. Саме Дзюба, при створенні «кишенькового Департаменту Шокіна», сприяв призначенню на посади осіб, які не мали обов'язкового п'ятирічного стажу, що суперечить нормам чинного законодавства, і підписував необхідні документи для їх призначення.
Таке швидке призначення молодих професіоналів до «кишенькового Департаменту Шокіна» призвело до того, що вони після своїх призначень почали це бурхливо відзначати в приміщенні Департаменту. Після чого 10 березня цього року близько третьої години ночі поблизу станції метро «Кловська» співробітники Національної поліції намагалися затримати підозрілий автомобіль, який не реагував на спецсигнали та тікав від переслідування. Після затримання зазначеного автомобіля співробітниками Національної поліції встановлено, що за кермом перебував у нетверезому стані підлеглий Гуцуляка з Сусом – Ковін Денис.
З метою уникнення покарання, Ковін пропонував співробітникам Національної поліції неправомірну вигоду у розмірі 2000 гривень за нескладання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, що було зафіксовано на відеореєстратор. У подальшому, після складання протоколу стосовно Ковіна, транспортний засіб, яким він кермував у нетверезому стані, забрали його колеги на чолі із Сусом, який запевнив Севрука зі Столярчуком, що керування транспортними засобами його підлеглими у нетверезому стані – це норма.
Цікаво чи зможе Сус, з використанням свого службового становища та корупційних зв'язків в органах Національної поліції, знищити протокол про адміністративне правопорушення, складений стосовно Ковіна, та інші докази його вини? Взагалі ця інформація потребує перевірки в рамках кримінального розслідування, яке б мало провести Національне антикорупційне бюро.
А ось ще один випадок. В ніч з першого на друге березня у внутрішньому дворі Департаменту стався конфлікт між мешканцем зазначеного будинку та співробітниками Департаменту. В ході конфлікту одна цивільна особа – Грицай Олександр Володимирович отримав тілесні ушкодження від підлеглих Гуцуляка. У подальшому, щоб Грицай зрозумів з ким він зв'язався, «младопрокурори», з використанням свого службового становища, «переконали» полісменів у тому, що Грицай керував своїм автомобілем на подвір'ї будинку у нетверезому стані, хоча насправді зазначена особа напередодні алкогольні напої не вживала. В результаті таких дій співробітників Генеральної прокуратури полісмени склали на Грицая протокол про адміністративне правопорушення за керування автомобілем у нетверезому стані.
Однак зазначений інцидент викликав обурення у мешканців будинку, у яких залишились відеодокази нічних подій та зухвалих дій співробітників новоствореного Департаменту. Ймовірно, прочитавши ці строки, «рупор Генеральної прокуратури», спільно з Дзюбою, Гуцуляком та Сусом, зберуть чергову прес-конференцію і спростують викладену інформацію. А вона також потребує перевірки в рамках кримінального провадження того ж Національного антикорупційного бюро, бо на Генеральну прокуратуру сподіватися марно.
Можливо, усвідомлюючи з ким доводиться працювати та напевно розуміючи, що його покровителі доживають на своїх посадах останні дні, Сус вирішив пом'якшити обстановку і під час особистого допиту Сакварелідзе навіть зробив з ним селфі.
Невже спрацьовує інстинкт самозбереження та розуміння того, що він є чиєюсь «лялькою»? Чи в перспективі він також хоче вирости у ляльководи? З такими підходами і завзяттям, які він проявляє у розслідуванні «замовлень», це цілком можливо. Тим більше, що його «сумлінність і відданість» уже відзначив сам Президент, до якого він був допущений на аудієнцію з вельми делікатних питань.