Жебривський запросив у штат Кислинського — помічника Ющенка зі скандальною репутацією

Добір кадрів у відомстві Жебривського справді унікальний. Певний час у його команді працював заступником голови адміністрації небезвідомий Олександр Клименко. За президентства Януковича цей донецький магнат, який так і не виріс до олігарха, очолюючи осколок РУХа — костенківську Народну партію в області та будучи заступником самого Костенка, активно підтримував у Верховній Раді голосуванням усі призначення вищих посадових осіб попереднього режиму. У Жебривського та його попередника Кіхтенка Олександр Клименко — поважний заступник голови обладміністрації. Другим одіозним заступником був Михайло Сливка — постійний керівник внутрішньої політики в донецькій облдержадміністрації за часів панування регіоналів. І нині пенсіонер Сливка працює у Жебривського в тій же внутрішній політиці. Втім якщо ці діячі дісталися Жебривському від Кіхтенка, який очолював військово-цивільну адміністрацію до літа минулого року, то нині добір кадрів настільки ж згубний і провальний. За прикладами далеко ходити не потрібно. Нині в.о. заступника голови — керівником апарату військово-цивільної адміністрації значиться дуже цікава особистість — ПОПОВ Сергій Леонідович.Знаючі люди з донецької еліти добре пам'ятають цього хлопця — ділового партнера самого губернатора від Януковича — Шишацького. Те, що цей хлопець користувався повною довірою свого патрона, випливає з відомих подій. Коли Янукович кинувся в бігство у лютому 2014 року, його соратники в області спробували оволодіти ситуацією та вийти з-під контролю нових київських властей. Наприклад мер Донецька Олександр Лук'янченко почав вирішуче діяти. 1 березня Донецька міськрада на позачерговій сесії прийняла рішення вважати Росію стратегічним партнером Донбасу. На сесії міськради Донецька депутати прийняли рішення про необхідність проведення на території області референдуму. Документ був спрямований на розгляд у обласну раду. 4 березня прокуратура Донецької області звернулася до окружного адміністративного суду з вимогою скасувати рішення Донецької міськради «Про оцінку політичної ситуації на Донбасі» від 1 березня 2014 р. Услід за Лук'янченком, голова Донецької обласної ради Андрій Шишацький (до того часу він уже змінив вивіску на кабінеті) проводить 3 березня сесію обласної ради, яка приймає рішення обласної ради від 3 березня 2014 року № 6/29-704.«Згідно з цього рішення, депутати постановили провести на території області референдум», — говорять учасники тих подій. Шишацький діяв оперативно й досить ефектно. Явно хтось ним керував. Вже 13 березня Шишацький своїм розпорядженням створив робочу групу з реалізації цього рішення. Одразу після цього він зібрав щойно створену робочу групу. Обговорення кандидатур учасників цієї групи навіть у підконтрольній регіоналам обласній раді не було, список був одноосібно затверджений Шишацьким. Ряд міських голів Донецької області під приводом необхідності виконання рішення обласної ради привезли до Донецька свої делегації для участі в мітингу. Прокуратура Донецької області так і не оспорила законність цього рішення. 18 березня відбулося засідання робочої групи, і в її роботі взяли участь усі її члени. Цікаво, що там був і наш герой Сергій Попов, який представляв… прозахідних патріотів Донбасу. Це після того як на прозахідному мітингу в середині березня загинули люди. І обговорювалося на засіданні питання про приєднання області до Росії.І це після того, як обласна рада на позачерговій сесії 3 березня засудила заклики до відділення Донецької області від України. Правда одночасно з цим… оголосила про проведення референдуму щодо питання входження до складу Російської Федерації. Схоже, замість горілки й коньяку депутати споживали щось дивніше! А в області наростав опір цим діям. Було створено громадське об'єднання «Комітет патріотичних сил Донбасу» (КСПД). У місті почалися масові прозахідні мітинги. І Сергій Попов не без підказки свого старшого товариша приєднався до патріотів. Але ось «шеф» вирішив його використовувати як відомий гумовий виріб і ввів у робочу групу. Втім не один він у цьому русі виконував аналогічні функції. Гришин (Семенченко), наприклад, комбат-доброволець, тим не менше був у рядах тих, хто захоплював Донецьку ОДА, що було зафіксовано на відео й оприлюднено в інтернеті. Більше того, 14 березня під час прозахідного мітингу він просто зі своїми людьми кинув учасників мітингу, хоча брав на себе його охорону. Результат — загиблі й поранені. Нині Жебривський сватає на посаду голови Департаменту з питань внутрішньої політики ДОВГА такого собі діяча часів Ющенка — Андрія Кислинського.Виявляється, голова Донецької військово-цивільної адміністрації Жебривський різко полюбив пана Кислинського й вирішив призначити його головою департаменту з питань внутрішньої політики своєї адміністрації. Нині за деякими відомостями цю кандидатуру узгоджують в адміністрації Порошенка. Просвітлю трохи читачів. Прізвище «Кислинський» за часів президентства кума Порошенка — Ющенка наробило чимало галасу. Цього року в березні журналістам стало відомо, що «скандально відомий помічник президента Віктора Ющенка Андрій Кислинський може стати виконуючим обов'язки директора департаменту внутрішньої політики Донецької обласної військово-цивільної адміністрації». Про це говорили всі кому не лінь у Краматорську. Одне з інтернет-видань навіть відстежило, що Кислинський уже навіть приходить у Департамент і намагається керувати його роботою. Хоча наказу про призначення немає. Потім усе нібито заспокоїлося. Але це була просто видимість спокою. Як можна припустити, для пом'якшення громадського резонансу й обходу люстраційних норм, Кислинського можуть призначити не директором департаменту, а його першим заступником — виконуючим обов'язки директора.Більше того, під Кислинського планується реорганізація Департаменту внутрішньої політики. Давайте ж розглянемо біографію цієї «фігури», щоб люди хоч знали, хто їм в області мозок пудрити буде. Колись про нього чимало було написано в інтернеті. Отже, хто ж він, Кислинський, Андрій Миколайович? Народився Андрій Миколайович 4 квітня 1975 року в місті Червоний Луч Луганської області, як і добре відома Наталія Королевська. Їх багато чого пов'язує… У 1994 році закінчив Червонолучський гірничий технікум (спеціалізація — «експлуатація й ремонт гірничого електромеханічного обладнання й автоматичного оснащення»). У 2000-му, згідно з автобіографією, закінчив історичний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка (викладач історичних дисциплін). Але пізніше виявилося, що в університеті він не навчався, а просто підробив диплом. 1993–1994 рр. — менеджер червонолучної фірми «Корал». 1994–1995 рр. — заступник директора агентства «Корал-реклама». 1995–1998 рр. — менеджер АО «Промислово-фінансова група «Корал». 1998–2000 рр. — помічник-консультант Секретаріату Верховної Ради України.З лютого по серпень 2001 року — директор з політичного «паблік рилейшнз» ТОВ «PR-компанія «Прайм-Тайм». З вересня 2001 по січень 2005 рр. — голова ради директорів ТОВ «Агентство Паблік Рилейшнз і Паблісіті». У лютому–березні 2005-го — координатор проектів інформаційного відділу Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000», створеного в 2001 році за участю Віктора й Катерини Ющенка. У квітні–листопаді 2005 року — штатний помічник Президента України Віктора Ющенка. З листопада 2005 по листопад 2006 рр. — керівник офісу Президента України. У лютому–вересні 2007 року — радник Президента України. З вересня 2007 по червень 2009 рр. — заступник голови Секретаріату Президента України. З червня по жовтень 2009 р. — заступник голови Служби безпеки України. 13 жовтня 2009 року Указом Президента був звільнений з посади заступника голови СБУ після гучного скандалу з підробкою документа про освіту. Справжнім прорвом у кар'єрі стала вдала одруження на Насті Ржавській, молодшій сестрі екс-депутата й скандально відомого мільйонера Олександра Ржавського, тісно пов'язаного з Наталією Королевською.Після скандалу з дипломом Кислинський разом з Ржавським спливає в команді Наталії Королевської. Нинішній губернатор Закарпаття Геннадій Москаль заявляв, що Кислинський у 1990-х роках був причетний до сутенерства в Луганській області: «Працював сутенером на трасі Луганськ — Антрацит на кемпінгу Боково–Платово». Пізніше Москаль звернувся в архів Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, де на підставі перевірки наказів ректора про випуск студентів історичного факультету повідомили, що Кислинський з 1995 по 2000 рік на денному відділенні й на заочному відділенні з 1994 по 2000 рік не навчався, а номер і серія диплома, які парламентарію повідомили в СБУ, у книгах реєстрації видачі дипломів не значаться. Цю інформацію пізніше підтвердив і тодішній міністр освіти й науки України Іван Вакарчук, що й послужило причиною вигнання Кислинського з СБУ. «Його шлях до влади розпочався в шахтарському місті Червоний Луч, де він разом з Настею Ржавською, молодшою сестрою екс-депутата й скандально відомого мільйонера Олександра Ржавського, випускали незалежну газету «Контакт».І надалі шляхи Кислинського й Ржавського не розійшлися, оскільки Андрій і Анастасія одружилися й увійшли в сімейний бізнес. У 1992 році був створений «Корал-Банк», який став правонаступником «Монтажспецбанка». Нині він проданий кримським бізнесменам і перейменований на «Кримський універсальний банк» з офісом у Сімферополі. Але до 2002 року головою спостережної ради «Корал-Банка» була Анастасія Кислинська, членами ради — її супруг і Лариса Ржавська». Це 16 червня 2006 року промайнуло на сайті «Версії». «У команду Віктора Ющенка Кислинського рекомендував Євген Червоненко, з яким наш герой познайомився зовсім випадково. Євген Альфредович з 2000-го по 2001 рік очолював Держкомрезерв. У цей період партія СДПУ(о) висувала проти нього різні жорсткі звинувачення, а Кислинський запропонував Червоненку план з інформаційного захисту. Йому сподобалося, розпочалося співробітництво, завязалися дружні стосунки. Потім Євген Червоненко познайомив Кислинського з Романом Безсмертним. Під час парламентської виборчої кампанії 2002 року познайомився також з Олегом Рибачуком, який повернувся з Греції, де працював віце-президентом банка.Коли Віктор Ющенко запропонував йому очолити офіс кандидата в президенти, став заступником Рибачука. Саме з його подачі розробили структуру майбутнього виборчого штабу кандидата в президенти Віктора Ющенка. У кар'єрному зростанні пана Кислинського, таким чином, вибудовується ланцюжок: Ржавський (1993) – Червоненко (2000) – Безсмертний (2001) – Рибачук (2002) – Ющенко (2004). Але основою, все ж, був і залишається Ржавський». «Андрій Кислинський і Олександр Ржавський з грудня 2011 року почали працювати на нового керівника УСДП Наталію Королевську». Про це досить докладно в свій час писало видання http://genshtab.info/. А ось ще не менш цікаві подробиці роботи в команді Ющенка нашого героя. «Кислинський був автором скандального бренду Ржавського, так званого блоку «За Ющенко!». Це за його ініціативою багатий родич зареєстрував у Держдепартаменті інтелектуальної власності бренд «За Ющенко!». Дійшло до того, що судитися з незваним союзником, який виявився гіршим за татарина, кинувся було нинішній президент Петро Порошенко.Ющенко ж намагався улагодити справу миром: він зустрівся з Ржавським, той пообіцяв відмовитися від подальшої участі в гонці за мандатами, а пінки з цього «капучино» зняв все той же Кислинський, який організував переговори. Правда, потім Ржавський звідтіля й потащився в Центризбирком, але це вже була його власна самовільність. Про це багато писалося, подробиці можна побачити на сайті http://rupor.info/spec/dosie/novoe-delo/2009/11/20/zjat-millionera-andrej-kislinskij/. У той час відоме інтернет-видання язвило: «Залишивши на час звичну й благодатну ниву сутенерства, заступник голови, якщо можна так сказати, СБУ Андрій Кислинський вирішив хоч чим-то довести, що не дарма жує чорствий «конторський» хліб. А заразом може й заробити якийсь орденок до Дня незалежності. Бажано бойовий. Однак, слідом іншого гламурного заступника голови — Хорошковського, який отримав ради цього куском цегли по відполірованому рилу (під час затримання «Альфою» міського божевільного), Кислинський вирішив не йти. Кмітливо, звіринко, що подряпина чи не дай Боже шрам все одно за ранення не сійде.Все одно подумають, що як звичайно — просто повії подряпали. І тому наш «Голосок» займався третім, знайомим йому після рукоблудства й сутенерства ділом. Тим, що просунута інтернет-громадськість називає не інакше як: «срати в коментарях». При чому, у силу природної гидоти, зробив це Кислинський у вигляді нехитрої «підстави». Цей герой форумних битв просто став розповсюджувати по форумах сайтів інформацію, з одного боку, ніби рекламуючу нинішнього голову СБУ Валентина Наливайченка, а з іншого — натякаючу на його бажання балотуватися в президенти України. Що, власне, й є «підставою». Оскільки Віктор Андрійович Наливайченко «наступника» поки не призначав і подібну ініціативу за нашою інформацією сприйняв як нахабне посягання на власне «месіанство». Ось що пише про цю «спецоперацію» Кислинського відомий інтернет-аналітик Роман ShaRP у своєму ЖЖ: «Пане майоре, у вас там ідіоти працюють!!!» Ось таку одіозну особистість знову тягнуть у владу. І куди. У Донецьку область! Можна говорити й про інших кадрів. Але навіщо. Вони дзеркальне відображення наших героїв.