Після Майдану Херсонська губернія очікувала великих змін, і ми пам'ятаємо, що одним із головних його вимог був захист прав народу. Проте реальність така, що всі ті, хто зручно влаштувалися в м'яких креслах, наживаючи собі багатство через відкати та корупційні схеми, й досі залишаються на плаву. А кріпацькі часи на Херсонську губернію вирішив повернути високодостойний господин, почесний громадянин Херсона, Заслужений діяч мистецтва, депутат обласної ради та багато жителів міста знають його як генерального директора та художнього керівника театру імені М. Кулиша Книга Олександра Андрійовича. Дуже багато функцій об'єднала в собі ця особистість, яка кожен раз перед прем'єрою нового спектаклю виходить у «вишиванці» та щось втирає глядачам за їхні гроші. І багато мешканців нашого міста знають лише одну сторону медалі, яку повісив на себе Олександр Андрійович. Розповімо вам, як же Олександру Андрійовичу вдалося досягти таких висот, присвоїти таку кількість регалій і чому він уже 27 років є незмінним генеральним директором та художнім керівником театру імені М. Кулиша.
Олександр Андрійович народився в селі Покровка (Очаківський район, Миколаївська область). Закінчив Херсонське училище культури, Київський державний інститут культури. Кандидат у майстри спорту з легкої атлетики. Переможець чемпіонату Далекосхідного військового округу з легкої атлетики. В армії оволодів професією радіооператора. Володіє природним даром влучного стрільця. Побудував дім, посадив понад 3 тисячі дерев, батько п'яти дітей, дідусь двох онуків. Варто відзначити, що Олександр Андрійович театр любив завжди. Навіть у школі у нього була прізвиська «артист». Саме режисерську спеціальність він обрав, і свою кар'єру розпочав керівником сільського будинку культури, у якому пройшли його перші театральні «університети». Коли він очолив театр, йому едва виповнилося тридцять років. І таким чином опинився, як кажуть, у «потрібному місці й у потрібний час», сам того не підозрюючи. А його козиром стало саме те, що на всю Херсонську губернію працює лише один театр. Варто відзначити активну діяльність молодого директора, а також немалі підприємницькі здібності, завдяки яким сьогодні театр став цілим комерційним проектом не лише для області, але й особисто для Книги.
І як справжній бізнесмен, Олександр Андрійович, трохи підзаробивши, потягнувся в ряди провінційної «еліти». І далеко не випадковою була ідея організації Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» та придумав його не хто інший, як сам Олександр Книга. Прикро лише, що основна мета фестивалю-конкурсу — популяризація театру, піднесення його авторитету, обмін досвідом між творчими колективами — відійшла на другий план, а ось особистий комерційний інтерес від фестивалю Олександр Андрійович втілив завдяки створенню ТОВ «Фестивальний центр». Погодьтеся, лише ледачий упустить шанс і не буде утримувати свій сімейний бізнес за рахунок театральних ресурсів. І Олександр Андрійович довів, що до таких не належить і готовий рвати й метати для особистої сімейної вигоди.
Чесно заробленого? Оскільки ТОВ «Фестивальний центр» як агентство з організації заходів і свят не дуже користується популярністю у жителів Херсона, то «рідний батько» підкидає смачний шматочок для життєдіяльності. Так, Фестивальний центр надає послуги реклами та володіє множеством рекламних щитів по місту, на яких щодня розклеюються афіші театру та гастролерів. Особливо цікавим видом діяльності є показ театральних спектаклів Фестивальним центром, які випускаються за фінансові кошти театру. Але Книга, мабуть, підрахував, що театр і так багато заробляє та перевиконує плани, і таким чином, оплативши за договором оренди спектаклю разову суму театру (розраховується виходячи зі кошторисної вартості), Фестивальний центр продає спектаклі або концерти (як правило, прем'єрні до Нового року або 8 березня) протягом кількох днів, використовуючи при цьому артистичний склад та обслуговуючий персонал, які отримують у театрі за ці виходи бюджетну зарплату, а також друк афіш та розклейку по місту — це бонус від театру.
По підсумку, чистий прибуток від прокату спектаклів Фестивальним центром перевищує в кілька разів суму оренди, перерахованої театру, і еквівалентна він десяткам тисяч гривень. Рентабельність 200%! Прибутковіший бізнес, дорогі читачі, ви не знайдете у всьому світі, хіба що зброя та наркотики. Книга взагалі ніколи не залишає своє дітище «Фестивальний центр» без роботи. Часта зміна влади (пережив уже 13-го губернатора), вихід на пенсію, що не за горами, велика сім'я та багато інших причин навели Книгу на думку про створення «сімейного бізнесу» в рідному місті Цюрупинськ, пос. Ближній Карабай, поблизу лісної зони. І за сімейними традиціями щасливою власницею земельної ділянки під базу відпочинку «Чумацька Криниця» стала третя за рахунком офіційна дружина директора театру Книга Оксана. Але головним козиром у створенні бази відпочинку послужив знову рідний театральний ресурс. І як ми вже згадували, Олександр Андрійович не ледачий чоловік, і все закрутилося та завертілося зі швидкістю світла як у театрі, так і на базі відпочинку директора та художнього керівника театру де-юре, а по факту вже крупного бізнесмена Книги.
І не випадковим є той факт, що з кожним роком у театрі збільшували випуск театральних постановок, під випуск яких списуються величезні гроші, і як результат — ростуть як «гриби після дощу» будиночки та різного роду будівлі на базі відпочинку сім'ї Книги. Місцеві «братки» в вузьких колах поговорюють, що й земля під Чумацьку криницю куплена за бюджетні гроші, але це лише поговорюють. А ось не словом, а ділом свою любов до бюджетних грошей Книга довів зовсім у недалекому минулому. Книга взагалі вважає, що має право розпоряджатися бюджетними грошима, які видають для театру (зарплата артистів, ремонти будівлі) на свій розсуд. Отже, у 2014 році зі стін театру вийшов величезний скандал між адміністрацією театру та артистами оркестру, але на який не звернули уваги ні правоохоронні органи, ні перевіряючі інстанції, ні вищестоящі структури. Ну це й не дивно, оскільки всі посадові особи перевіряючих органів Херсонської губернії мають довічний безплатний абонемент у 9-му ряду в єдиний театр на всю область і сваритися їм через якийсь оркестр з директором храму Мельпомени ні до чого.
Отже, 03.04.2014 року був виданий та підписаний наказ № 48-к про внесення змін в організацію виробництва та праці у зв'язку з виходом Постанови КМУ від 01.03.2014 р. № 65 «Про економію бюджетних коштів та недопущення витрат бюджету», а з 11.06.2014 року ввів цей наказ у силу, завдяки чому артисти оркестру позбулися 0,5 ставки та переведені на 3,5-годинний робочий день. І все вроді бути правильно, і всі на це підписалися, і виплачували вже з цього періоду артистам оркестру (а це, на хвилинку, 17 осіб) половину зарплати, але ось лише економії, яку так яскраво Книга переслідував для бюджету області, не виявилося. Усі 11 мільйонів, видані на дотацію заробітної плати театру, були наприкінці року чудово витрачені в повному обсязі. Виникає питання — то де ж економія і чому заощаджені кошти розміром приблизно 200 тис. грн. благодійником Книгою так і не поповнили бюджет області, а ж могли б відремонтувати кімнати інтернатів або шкіл. Але розумний Книга разом з не менш розумним головбухом та начальником відділу кадрів вирішили наприкінці року на заощаджені за рахунок артистів оркестру кошти виплатити матеріальну допомогу працівникам театру, причому не всім, а лише наближеним та тим, хто більше за всіх потребує.
Одним із таких працівників стала провідний економіст Гнідіна Н. А., яка їздить на роботу на автомобілі Мitssubishi Lancer. Отримала Наталія за якісь заслуги матеріальну допомогу розміром оклада, може на бензин дівчині не вистачає. Підсумок історії такий, що артисти оркестру виграли перший суд, але програли апеляцію, як це й полагається в місцевих судах. На сьогодні всі ці люди завдяки власним зусиллям були повернені на повну ставку, але гроші бюджету їм так ніхто й не повернув, а свавілля помішика Книги всі правоохоронні та перевіряючі органи спустили нанівець. Адже й не дивно, це ж єдиний театр в області, монополіст свого роду, і всі люблять Книгу таким, яким він є. А є він на сьогодні ще й депутатом обласної ради, але це вже інша історія та продовження буде. У 78-му театральному сезоні Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені М. Кулиша ситуація вже виходить з-під контролю та за межі дозволеного.
Відсутність нормальної трудової та творчої атмосфери, склоки та розбірки всередину колективу, порушення трудових прав людини, переслідування за інакомислення, перевищення служебних повноважень призводять до погіршення якості продукту, який сьогодні виробляє єдиний театр в області. А Книга О. А. поєднав у собі стільки посад та функцій, що вже не справляється та не може контролювати ситуацію. Статистика також говорить сама за себе, що за час роботи у театрі жодному з акторів не вдалося купити квартиру або дім, у той час як головбух за 12 років роботи придбала квартиру та дачу, комерційний директор придбала вже 2 автомобілі з салону та збудувала дім. А ось залякані та бідні актори зовсім забули, що лише за рахунок їхньої майстерності існує цей храм культури та дирекція повинна виконувати їхню волю, а не навпаки. Ольга Беспалова, для «ОРД»