Чи можливе повторення «російської весни» в Одесі, Харкові, Києві 1–9 травня? Хто може запобігти таким спробам?
Ігор Луценко, народний депутат України, вважає, що повторення провокацій цілком можливе, якщо російському підпіллю вдасться організуватися. «На мій погляд, якщо вдасться зорганізуватися російському підпіллю, то, звісно, повторення провокацій абсолютно можливе. Я не думаю, що в Києві це буде настільки просто зробити. За Харків теж не скажу, бо не знаю ситуацію, яка там є. А з приводу Одеси допускаю, цілком можливо. Бо ми бачимо, що російським силам дали можливість згуртуватися, дали можливість вийти на вулиці, показати, що їхній організований вихід можливий, отже, можливі і подальші якісь печальні наслідки», — заявив він.
Юрій Касьянов, волонтер і публіцист, займає протилежну позицію: «Неможливо. Тому що вони вичерпалися. Без поштовху ззовні (зовнішньої агресії) сепаратисти не ризикуватимуть зараз на масштабні провокації».
Татяна Деркач, релігійна публіцистка, припускає, що в цих регіонах можливі провокації, але лише такого характеру. «Я думаю, в цих регіонах можливі провокації, і тільки. «Російська весна» як ідея совершенно себя дискредитувала в очах її «некомерційних» прихильників. Але залишилося багато «грантоїдів», для яких розхитування ситуації — їхня пряма обов'язок і улюблена робота».
Володимир «Адольфич» Нестеренко, письменник, сценарист і блогер, вважає, що повторення «російської весни» як такої неймовірне. «О повторенні «російської весни» — не думаю, саме як російської весни. Упор зараз будуть робити і роблять на корупцію влади, на збідніння населення, на внутрішню боротьбу. А «російська весна», на мій погляд, себе вичерпала, вон Безлер Гіркіна матом кроє в Інтернеті».
Євген Карась, активіст об'єднання націоналістів «С14», припускає можливість, але пізніше. «Можливе, але пізніше. Військовим шляхом зараз не підуть, бо силові структури України вже у значно кращому стані. А найголовніше — немає жодної боязні перед росіянами. Убили їх багато. І уб'ють в десяток разів більше у випадку вторгнення. Путін це теж чудово розуміє. Я думаю, російська ставка на розхитуванні ситуації в країні. Найбільш вразлива в даному випадку влада».
Карась наголошує, що основна загроза національній безпеці країни зараз — моральний стан нинішньої політичної та владної еліти. «Їхня корупція, зажерливість та тупість дуже небезпечна закладка вибухівки у фундамент країни напередодні важких часів. Основні аргументи, на яких базуються сепаратисти в Одесі, Закарпатті, чи ті ж копачі бурштину — «влада в Києві краде наші гроші, ми самі окремо житимемо краще!» І ця риторика має відгуки — чим відрізняється Кононенко від Плотницького? Обидва кримінальні розкрадачі державного майна».
Щодо того, хто врятує ситуацію, Карась упевнений, що сепаратистські заколоти московської агентури в Харкові, Одесі чи на Закарпатті в Берегово утоплять у крові патріоти. «Окрім добровольців та націоналістів це будуть проукраїнські активісти, які ще вчора сиділи в офісі ІТ-компанії, або взагалі звичайні студенти. Саме ці люди візьмуть на себе право захисту країни. На ментів сподіватися не дуже варто, бо там, як ми бачили досі все наскрізь вороже до України. Менти — це п'ята колона зрадників та ворогів України. СБУ ще має надто багато нелюстрованих саботажників, тому патріотичним офіцерам важко вживати рішучих заходів. Тож, лише своїми силами. Зрештою, в українців це завжди виходить прекрасно».
Маруся Звіробій, керівник мобільної інструкторської групи ВДВ ЗСУ «Марусині ведмеді», вважає, що спроби можуть бути, але їх присікатимуть самі громадяни українських міст. «Спроби можуть бути, їх присікатимуть самі громадяни українських міст. Зараз люди досить агресивно реагують на георгіївські стрічки, але прекрасно відрізнять ветеранів, до яких все ж лишається лояльне ставлення, від провокаторів, яким може бути непереливки».
Олександр Кравчук, громадський активіст, не думає, що проект «російської весни» повториться в Одесі й у Харкові. «Навіть прихильники «російського світу» не хочуть війни у власну домівку… Думаю, 2 й 9 травня будуть намагатися максимально використати, як картинку, російські ЗМІ й колишні регіонали, нинішні члени «ОБ». Не виключаю спроб спецпідрозділів ФСБ вчинити диверсії на території України. Це вже питання до СБУ й ЗСУ».
Онисія Колесникова, активістка громадського об'єднання С14, не бачить причин, чому б це було неможливо, особливо в Одесі і Харкові. «Не бачу причин, чому б це було неможливо. Тим більше в Одесі і Харкові. В Одесі мер Труханов з російським паспортом. У Харкові – все той же Гепа, тут навіть не коментую. І давайте не забувати про харківську проросійську банду «Оплот».
З усієї банди засуджено декілька осіб, а решта? А скільки засуджено сепарів за 2 травня в Одесі? Та навіть у Києві – вже всі бачили відео з російським триколором на шевроні у машині «беркутівця». І це під самим райвідділком! Вони навіть не приховують, на чиїй вони стороні. А скільки тітушні, екіпірованої краще, ніж вояки в зоні бойових дій? Я не думаю, що якісь заворушки будуть у Києві, а от у Харкові чи Одесі – можливо. А стосовно того, хто міг би їм завадити, – тут є велика різниця між тим, хто міг би, і хто дійсно буде це робити. Бо з точки зору сил і ресурсів завадити могли б «правоохоронні» органи – поліція, СБУ, Нацгвардія і хто там ще у нас є. Але по факту в разі якихось проросійських виступів вони, швидше за все, лишаться осторонь, а захищатимуть свої міста прості громадяни, активісти та добровольці. За що проти них ще й кримінальні справи повідкривають. В принципі, нічого нового, так було завжди. Хотілось би помилятися».
Дмитро Р Ізниченко, активіст і доброволець батальйону «Донбас», вважає, що повторення неможливе. «Ні, не можливе. Гадаю, москвини цього разу будуть діяти інакше».
Олександр Животовський, кіборг АТО, також не думає, що це можливе. «Не думаю, що можливе. Наприклад, у Запоріжжі нещодавно була недоспроба якогось реваншу, вона потерпіла провал. Там активну роль зіграла небайдужа громада та атошна організація. Власне, цей синтез і зберігає статус кво в Запоріжжі. Але, якщо назвати цю весну чимось іншим, Майданом, наприклад, то все може вийти. Бо дирівська риторика досить популярна в суспільстві. Ставка на соціальні теми може виграти, але то вже інша історія».
Матеріал записала Алена Ладнюк, ГЕНПЛАН Littoria82.