Блогер Вячеслав Завершин опублікував низку компрометуючих документів, які вказують на корупцію та злочини одіозного радника президента РФ Владислава Суркова-Дудаєва на портальі OpenRussia. Суркова звинувачують у документально підтвердженій причетності до незаконного «освоєння» російських бюджетних коштів, які як братська допомога надходять на територію «ЛНР». Першоджерелом матеріалу став луганський сайт «Луганськ-1», який за інформацією журналістів є інформаційно-розвідувальним прикриттям органів ФСБ РФ-МГБ ЛНР. На даний момент цей сайт раптово припинив своє існування. Завершин стверджує, що одним із напрямків боротьби російських відомств на Донбасі є боротьба за ринок енергоресурсів, передусім горючо-мастильних матеріалів (ГММ), спрямованих на військові потреби. І якщо люди Шойгу (МЧС РФ) «списують» все на війну та навчання, то організатори поставок у особі уряду та відповідальних осіб з АП знімають свій відсоток з відкатів та неіснуючих поставок.
Про це недвозначно свідчать документи «МГБ ЛНР» щодо зустрічей чиновників «ЛНР» з кремлівськими «кураторами». Документи засвідчують, що стан ринку енергоносіїв Донбасу перебуває під контролем росіян, передусім Владислава Суркова та деякого «Полярника», під маскою якого, згідно з даними ЗМІ, скривається начальник управління президента РФ з соціально-економічного співробітництва з державами СНГ, Республікою Абхазія та Республікою Північна Осетія Олег Маркович Говорун. Передусім державних діячів цікавили можливості особистого збагачення шляхом виведення викрадених коштів за схемою, детально описаною працівниками МГБ ЛНР у наступному документі.
Для довідки: згаданий у тексті «Мірбанк» — це російське ВАТ АКБ «Мир», яке до березня 2014 року називалося Флексінвест Банк і формально належало фонду Aurora Russia Ltd. — офшорній компанії, зареєстрованій на британському острові Гернсі та керованій підданими Сполученого Королівства. Банк був орієнтований на надання послуг електронних переводів Юністрім.
Однак у березні 2014 року, змінивши назву, банк перейшов у власність невизначеної групи російських інвесторів, не афільованих з попередніми власниками Aurora Russia Ltd. За окремими даними, банк «Мир» потрапив у сферу контролю осіб, орієнтованих на Владислава Суркова, і використовується для організації виведення коштів через систему електронних переводів з ЛНР, ДНР, Південної Осетії та Абхазії. Цікавим моментом є те, що відділення цього банку існують лише в Москві, підмосковних Мітищах та… столиці Дагестану Махачкалі. Крім того, згідно з документальними даними, не останню роль у незаконному збагаченні оточення Володимира Путіна зіграв і українсько-російський бізнесмен Костянтин Григоришин, фактичний власник усіх енергетичних підприємств у Луганській та Донецькій областях і монополіст у цій сфері.
Примітно, що у багатьох вищезгаданих документах фігурує особа відставного прем'єра ЛНР Геннадія Ципкалова (виконавець у «відкатних» схемах Суркова). При цьому він переважно всіма способами блокував у інтересах Владислава Суркова всі зрушення у бік перерозподілу сфер впливу на ринку енергоресурсів.
Про це свідчать не лише документи МГБ, але й офіційні документи парламентських комісій ЛНР з розслідування гучного в ЛНР «справи Лямина» — міністра палива, енергетики та вугільної промисловості, арештованого за корупційні дії у 2015 році. Роль цієї персони — прямого паја пана Суркова — проливає світло не лише на події жовтня 2015 року, а саме на спробу перевороту в ЛНР за участю силовиків, але й на те, що відбувається в середовищі російської еліти. Нагадаємо, що у жовтні 2015 року працівниками МГБ ЛНР був арештований міністр палива, енергетики та вугільної промисловості ЛНР Д. Лямин за звинуваченням у організації корупційної схеми у сфері поставки ГММ. У відповідь голова ЛНР І. Плотницький висловив різкий протест, чим спровокував кризу влади в республіці та виступлення керівників низки територій на підтримку силовиків. Зусиллями АП переворот удалося зупинити, але він явно показав, хто є ким на донбаській шахівниці. За інсайдерською інформацією, демарш ЛНРівських силовиків (безпосередньо підпорядкованих ФСБ РФ) навряд чи був можливий без безпосереднього узгодження з кураторами, зокрема з головою ФСБ Олександром Бортніковим.
Якщо враховувати той факт, що Бортніков підтримує давні партнерські відносини з головою «Роснафти» Ігором Сечиним (останній, у свою чергу, має досить холодні відносини з групою Суркова), напрошується висновок, що голова «Роснафти» (який має прямі та безпосередні інтереси на Донбасі) руками ФСБ-МГБ недвозначно вказав Суркову на його місце або ж просто використав ситуацію у своїх тактичних цілях. Зокрема, з часом Геннадій Ципкалов був звільнений, а всю ситуацію, щоб відвести безпосередній удар від Суркова, перевели в площину боротьби донбаських повстанців з спробами демонізованого українського олігарха часів Віктора Януковича — Сергія Курченка (відомого своїм романом з телеведучою Тиною Канделакі) та голови адміністрації президента України Порошенка повернути свій вплив у Новоросії. Але, судячи з усього, Курченко є не більше ніж банальним громовідводом. Тим більше, що «схема» (звичайно, з певними поправками) продовжує безперебійно працювати. Далі російський блогер розкриває зв'язки російських чиновників та українського криміналітету.
Особливо — з Юрою Енакіївським. Згідно з документів слідчої комісії «парламенту ДНР», основною фігурою «справи Курченка» виступає деяка ТОВ ПКФ «Вибір». Абсолютно підставна донецька фірма, створена лише для того, щоб зробити неможливим відстеження економічних зв'язків між «ДНР», донецьким смотрящим Юрою Енакіївським та урядовими колами РФ. Зовсім інша ситуація склалася в «ЛНР». То чи у поспіху, то чи за чиїмось злим умислом, луганським посередником стало підприємство, безпосередньо пов'язане з ім'ям Іванющенка. Зокрема, у документах вище ми вже згадували цю організацію — ТОВ «Лутугіно-Пропан». Згідно з українським ЄДРЮР, засновниками цього підприємства є енакіївські бізнесмени брати Кечіяни, які входять в оточення Юрія Іванющенка. Ці ж люди стоять за іншою донецькою фірмою — ТОВ НПК «Шельф», також за даними з відкритих джерел пов'язаною з Іванющенком.
Незважаючи на гучні заяви про припинення схеми Курченка, гучні арести непричетних та невинних, вищезгаданий ЧП «Лутугіно-Пропан», що належить до імперії Іванющенка, продовжує працювати на території «ЛНР» та сплачувати податки в казну республіки, про що свідчать дані «податкової служби ЛНР».
Блогер робить висновок про те, що справа Курченка та спровокований ним політичний криз у республіках був ніщо інше, як провінційною проекцією так званої «війни веж Кремля». Однак, щоб не надавати гласності суть та результати закулісної боротьби груп і відомств, їх прикрили інформаційною завісою під назвою «справа Курченка». При цьому пресловута схема продовжує працювати, одна з донецьких угруповань продовжує править, планомірно знищуючи конкурентів, а бюджет РФ продовжує худнути. Разом з тим, представники місцевої еліти, зокрема групи голови фракції Партії регіонів у ВР Олександра Єфремова та екс-губернатора Володимира Пристюка (до яких опосередковано причетний і сам голова ЛНР Ігор Плотницький), перебувають під невсипущим контролем спецслужб.
Не будучи голослівними, нижче наводимо підтверджуючі документи. Автор розслідування робить висновок про те, що «голова ЛНР» Плотницький ближче до літа буде усунений, поступившись своїм місцем більш близькому за етнічними ознаками та кланово-родинними зв'язками до «сурковців» нинішньому луганському градоначальнику Манолісу Пілавову. На думку власника наведених документів, все йде до того, що Донбасу повернеться його історична назва — Дике поле або Дика степ. Бандитський край під управлінням донецьких авторитетів, непридатний для життя людей, у якому царують закони сили та відсутні якісь закони. Руйнівна азіатщина Батия, яку несе з собою псевдоправославний російський світ, створюючи останні 20 років такі анклави як Придністров'я, Абхазія, Північна Осетія, «ЛНР/ДНР».