Чому СНБО не згадує про «Нарика» Петровського?

Цікаве питання, чи не так? «Умку», якого карманний «вор у законі» чомусь арештовували (хоча вже перевели під домашній арешт), а про голову ОПГ №1 Олександра Петровського («Нарика») чомусь ніхто не згадує. Ветеринар «очкує»? Чи «синагога» прикриває? «Нарик», звісно, уже не той. Не можна порівняти з 90-ми, коли на ньому «баранів» було більше, ніж на Ахметові. Але тим не менше. Рейдерство, бандитизм, спроби керувати міською та не тільки владою. І методи все ті самі. З 90-х. Ось сьогодні побили правозахисницю з Дніпра Наталю Ешонкулову. ТГ-канал «Темний лицар Дніпра» повідомляє: «Можна по-різному ставитися до міських активістів. Але те, що зробили нариківські бики з Наталею Ешонкуловою, це за межами добра і зла. Навіть жирне обличчя Мирошника не заслуговує таких жорстоких побоїв. Нарик остаточно впав у маразм і маргінальність — з ряженими попами, міськими божевільними та ось з такою «боротьбою» з жінками. «Куль не бояться», ага. А від баб ссуться під себе.» Як-то справді не узгоджується з усією цією мультиконфесійною релігійністю, особистим попом Богданом, переписуванням Тори.Проте це не цікаво. Цікаво інше. Чому «Умку» садять, а його шефа «Нарика» не чіпають? Чи він тепер Данилову з Зеленським контроль над «вулицею» обіцяє? За інформацією деяких ЗМІ, сам лідер найбільшої злочинної групування Дніпра — Олександр Налекрешвілі, колись лояльний до групи «Приват», прийняв рішення йти у велику політику. У його планах — отримати на майбутніх виборах крісла трьох нардепів і, крім того, крісло мера Дніпра. Допомагати йому в цьому буде заступник голови БПП та давній соратник Олександра Вілкула Андрій Павелко.События 24 липня 2016 року шокували всю Україну. Того дня близько 8 вечора до одного з кафе в центральній частині міста підїхала група людей на автомобілі й відкрила вогонь з автоматів. У результаті — один чоловік помер на місці, другий — у лікарні, і четверо отримали поранення.За інформацією «Дзеркала Тижня», причиною перестрілки став конфлікт між членами місцевих злочинних групувань. «Бандитські розбірки за борги. Дві бригади. Одна «Нарика» (кримінальний авторитет Олександр Налекрешвілі (Петровський) – Авт.). Набили стрілку. Поруч ресторан «Нарика». 20 хвилин «терли» й почали стріляти. Два трупи», — повідомив співрозмовник видання. Подібних перестрілок у стилі 90-х, ще й у людному місці, у місті не було давно. Але цей випадок може виявитися не одиничним.Як уголовник «Нарик» став бізнесменом і меценатом. У Дніпрі Олександр Петровський (Налекрешвілі) більше відомий за своєю кличкою з кримінального світу — «Нарик». Уродженець Грузії з 8 класами освіти, свою «кар'єру в бізнесі» розпочав з організації дрібної ОПГ на початку 90-х.Уже до 1993 року на його рахунку був серйозний «послужний список» з тяжких правопорушень — кілька випадків розкрадання державного та колективного майна в особливо великих розмірах, вимагання, самоуправство, загроза вчинити вбивство, три кримінальні справи за фактами хуліганства та підробки документів, незаконне отримання від фірми «АвтоВАЗтех-обслуговування» 12 автомобілів. «Обвинувачується в тому, що він не працюючи з 1989 року й не маючи законних джерел засобів існування, став на шлях вчинення умисних тяжких корисливих злочинів», — було написано в кримінальній справі Налекрешвілі, фрагменти якої наводить «Україна кримінальна». Але в 1993 році справа «Нарика» в суді «розвалилася», і він продовжив будувати свою кримінальну імперію, обростаючи при цьому корисними зв'язками в міськраді та правоохоронних органах. Наприкінці 90-х ці зв'язки допомогли йому прибрати до рук прибутковий речевий ринок «Металург». На той момент він уже володів цілим рядом місцевих фірм, ресторанами та банком. «Заробленими» коштами Петровський (прізвище його вітчима) вкладав у особисті бізнес-проекти, чим відрізнявся від багатьох інших «колег по цеху».За даними УБОП, покровителем «Нарика» (принаймні в 90-х роках) був сам Умар Джебраїлов, координатор чеченських злочинних спільнот у Росії та Україні. Після кількох замахів на своє життя наприкінці XX століття бандит покинув країну й легалізував свої активи в країнах ЄС. Після цього, перебуваючи в розшуку, він неодноразово повертався в Україну, і в 2000-х навіть був затриманий правоохоронцями, але ненадовго. Уголовному авторитету на початку 2010-х пропонували «коронуватися», але він відмовився. Замість «Нарика» почесний у злодійському світі титул отримав Сергій Олійник за прізвиськом «Умка», «права рука» Петровського. За інформацією різних джерел, Олександр Налекрешвілі може мати громадянства Ізраїлю та Швейцарії. У сферу його бізнес-інтересів на даний момент входять імпорт металу, агробізнес, торгівля нафтопродуктами, продаж автомобілів, обіг дорогоцінних металів та ін. Він також контролює групу депутатів у міськраді Дніпра й є засновником благодійного фонду «Солідарність». З недавніх пір Налекрешвілі має безпосереднє відношення до ще однієї «Солідарності» — президентської.Місяць тому в столиці Австрії Відні шумно відгуляли весілля дочки «Нарика» — Богдани. Сватом Петровського став не хто інший, як Андрій Павелко, заступник голови фракції БПП. https://site.ua/uploads/post_body_images/5915/59a1cfc8503ed.png Або http://prntscr.com/gdqa0n Саме Павелко й буде, за всією видимістю, допомагати новоспеченому родичу досягти бажаної мети в 3 депутатські мандати й крісло мера. Титушкувод і соратник Вілкула. Персона Павелка в українській політиці теж далеко не однозначна. Колеги по парламенту характеризують його як «тушку» й «політичного перебіжця». У велику політику Павелко потрапив завдяки крайньо вдалому шлюбу з Аленою Сергієнко, дочкою екс-народного депутата й крупного днепровського бізнесмена Леоніда Сергієнко. У 2010 році Павелко висувався на пост мера Дніпра від партії «Фронт Змін», але програв. У провальному політичному проекті Яценюка він не затримався й разом з тестем у 2012 році був обраний народним депутатом від «Батьківщини». Під час своєї каденції Павелко кілька разів крупно «відзначився», чим і заробив собі дурну славу в кулуарах парламенту.Павелко й Сергієнко були серед тих депутатів, які не з'явилися на важливому для фракції засіданні, на якому голосували за відставку уряду Азарова. Вони ж підтримали сумнівну ініціативу Арбузова про введення векселів всупереч рішенню фракції. У результаті «Батьківщина» виключила Павелко й Сергієнко з партії з формулюванням «за зраду інтересів народу України й систематичне невиконання рішень фракції щодо голосувань з питань порядку денного Верховної Ради України». Під час подій Євромайдана в Дніпрі преса неодноразово писала про причетність Павелко до організації підвозу «титушок» в інтересах небезпечного Олександра Вілкула. З останнім Павелко пов'язують тісні дружні стосунки, яких він не приховує. На виборах 2014 року Андрій Павелко очолював штаб президентської БПП у Дніпропетровській області. І тут не обійшлося без скандалу. Виявилося, що попри перемогу Порошенка на виборах, працівники штабів, підконтрольних Павелко, грошей так і не отримали. На даний момент Павелко має статус близького соратника Порошенка й поєднує посаду в парламенті з керівництвом ФФУ.За його декларацією за 2016 рік, заступник голови БПП розпоряджається крупними сумами «кешу» — 650 тисяч євро, 360 тисяч доларів і 1,27 млн гривень.За всією видимістю, Павелко й його новоспеченого родича «Нарика» вже активно готуються до політичної кампанії. Початок було покладено аккурат до Дня Незалежності. Вечером 24 серпня на президентському 5-му каналі вийшов дуже цікавий сюжет. https://youtu.be/PLLKOs1Tr68 Основний лейтмотив — «Нарик» з соратниками не пустили в Дніпр «російську весну» й відстояли Україну. Примітно, що ні єдиного згадування про роль Коломойського й інших його близьких соратників у цій благій справі у фільмі немає. Зате чітко простежуються ті, хто, скоріше за все, увійдуть в «обойму Петровського» в майбутній виборчій кампанії. У їхньому числі й колись лояльний до «Укропу» нардеп Денисенко.Вийде чи у «Нарика» увійти у велику політику й якщо так, то якою ціною? Поки що сказати складно. З впевненістю можна стверджувати лише те, що Президентові з його й без того «шаткими» рейтингами подібні союзники на руку точно грати не будуть.