Редакція ОРД провела опитування серед політиків, журналістів, волонтерів та громадських активістів про те, кого вони бачать наступним президентом України.
Ігор Луценко, народний депутат України, вважає, що потрібна парламентська республіка без президентів. Політолог Кирил Молчанов зазначає, що все залежить від часу проведення виборів. За його словами, якщо вибори провести найближчим часом, то це буде Юлія Тимошенко, оскільки вона єдина, хто переможе у другому турі. Однак Молчанов також висловлює думку, що Україні хронічно не везе з президентами, тому він підтримує парламентську республіку.
Журналіст Володимир Бойко заявляє, що він нікого не бачить на посаді президента, вважаючи Петра Порошенка останнім президентом України. Юрій Касьянов, волонтер та публіцист, припускає, що наступний президент України буде авторитарним, але прогресивним правителем. За його твердженням, це буде людина, яка не пов'язана з нинішньою «елітою» і здатна проводити самостійну, незалежну від олігархічних груп політику.
Касьянов порівнює майбутнього президента з історичними фігурами, які трансформували свої країни: Мустафою Кемалем Ататюрком для Туреччини, Карлом Маннергеймом для Фінляндії, Давидом Бен-Гуріоном для Ізраїлю та Лехом Валенсою для Польщі. На його думку, такий лідер буде диктатором, оскільки «гри в демократію» з продажним парламентом і залежним урядом занадто дорого обходяться Україні. Він зможе дати народу нову національну ідею, об'єднати суспільство для протидії зовнішній та внутрішній агресії, побудувати сильну, незалежну, справедливу європейську країну. За словами Касьянова, іншого варіанту немає, інакше Україна знову перетворитися на окраїну Російської імперії.
Журналіст Олег Кубах вважає, що пора міняти всю політичну еліту, а не лише президента. Він не бачить різниці між проросійськими та «проєвропейськими» політиками. За його твердженням, теперішня «еліта» не здатна не лише приєднати Україну до когорти цивілізованих країн, а й навіть вивести її з економічної кризи. Кубах зазначає, що вона не відповідає рівню нового покоління українців, які створюють справжнє громадянське суспільство, боїться та зневажає їх. На його думку, найбільш гуманним було б, якби всі теперішні політики просто зникли. Кубах підкреслює, що поки громадяни платитимуть за тепло й електрику Ахметову, а за газ Фірташу та Бойку, прізвище президента не матиме жодного значення. Він вважає, що Україну врятує рішучий лідер, який швидко зламає олігархічну систему й при цьому залишиться вірним основним європейським принципам. Однак Кубах запитує: чи бачить хтось такого серед сучасних політиків? На його думку, ні.
Володимир «Адольфич» Нестеренко, письменник, сценарист та блогер, вбачає наступним президентом Вадима Рабиновича. Він стверджує, що голосував за Рабиновича на президентських виборах, але «нечистоплотні махінації» всім відомих персон не дозволили йому займти честне президентське місце. Нестеренко вважає, що має восторжествувати справедливість.
Олександр Кравчук, громадський активіст, хотів би бачити новим президентом України високоморальну людину з патріотичного руху, яка не має й не матиме ніякого відношення до олігархічних і чиновницьких груп впливу. Він наводить приклади Леха Валенси в Польщі та Вацлава Гавела у Чехії. За його словами, історія України показує, що президент має бути передусім високоморальною, чесною людиною, яка прагне докорінно змінити олігархічно-корупційну систему. Кравчук виділяє Дмитра Яроша, Олеся Донія та Святослава Вакарчука.
Олена Білозерська, боєць Української Добровольчої Армії, вважає, що президентом має стати Дмитро Яріш. Вона обґрунтовує це тим, що він абсолютно щиро не прагне особистого збагачення, отже, не буде красти. Крім того, коли в державі війна, він сам і всі дорослі чоловіки в його родині воюють, отже, він не боягуз. Білозерська підкреслює, що він любить Україну й її людей серцем, а не розумом, отже, намагатиметься щось для них змінити на краще.
Андрій Грачов, учасник АТО, висловлює бажання, щоб наступним президентом України став Володимир Гройсман. Він запрошує приїхати до Вінниці, де, на його думку, коментарі будуть зайвими.
Олександр Ружанський, доброволець АТО та громадський активіст, в ідеалі бачить в Україні президента з дуже обмеженими повноваженнями. За його твердженням, Україна повинна стати парламентською демократією, а президент виконувати більш технічні та церемоніальні функції, як, наприклад, у Німеччині та Ізраїлі. Ружанський вважає, що пора викинути з Конституції гетьманські засади існування України. Він зазначає, що навіть в історичній площині Україна ніколи не отримувала чогось особливо доброго від гетьманства. Однак, з урахуванням діючої Конституції, президента треба обирати. Ружанський вбачає за доцільне готуватися обирати замість «капітулянта, феєричного брехуна і повністю безпорадного» Порошенка не політичну фігуру, а морального авторитета, на кшталт Вацлава Гавела у Чехії.
Ружанський припускає, що це міг би бути, наприклад, письменник Василь Шкляр, волонтер Юрій Касьянов або навіть журналіст Юрій Бутусов. Він запитує: чому ні? Його відповідь полягає в тому, що політичні корупційно-кримінальні крани вже давно окупували всі гілки влади та службові посади й не збираються піти геть від державних кишень. Ружанський вважає, що цей фестиваль воровських, корупційних і лицемірних покидьків треба рішуче зупинити й знищити. На його думку, зробити це може тільки та людина, яка не пов'язана з нинішньою владною й взагалі політичною клептократією.
Опитування записала Олена Ладнюк для видання ГЕНПЛАН.