Звільненню Георгія Туки з посади голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації передувала серія скандалів. Проти Туки виступали луганські майданівці, працівники його апарату, вчорашні соратники. Це підірвало репутацію мега-популярного волонтера. Однак відставка обернулася для Георгія Туки підвищенням! Тепер він заступник голови міністерства, що виросло з «Агентства з відновлення Донбасу», яке одразу прозвали міністерством освоєння мільярдних донорських траншей. У новій ролі Георгій Тука зможе брати участь у розподілі набагато більших грошових потоків. Засновник громадської ініціативи «Права справа» луганчанин Дмитрій Снегирьов звернувся до правоохоронних органів з інформацією про зловживання екс-голови ЛОВЦА. У розмові з «ОРД» він розповів, як у період губернаторства Георгія Туки розбазарювалися державні кошти, лобіювалися інтереси Бориса Колесникова та Костянтина Григоришина. На запитання про те, чи мають його заяви про причетність Георгія Туки до розкрадання бюджетних коштів фактичну основу, Снегирьов відповів, що він подав більше п'яти звернень до правоохоронних органів щодо фактів розкрадання коштів.
Щодо Північнодонецького аеропорту вже отримано реакцію: вдалося заблокувати на самому початку реалізації ідею «відновлення» аеропорту вартістю 4 млрд грн, які хтось намагався «освоїти». Йшлося про так звану реконструкцію аеропорту, що знаходиться в 35 км від лінії зіткнення. 15 січня директор комунального підприємства «Північнодонецький аеропорт» Юрій Фалалєєв заявив, що області потрібно 5 млн грн на передпроектну документацію і ще 100 млн на сам проект. Реконструкція аеропорту мала б коштувати державі 2 млрд грн. Тука погодився. Планувалося подовжити злітні смуги так, щоб вони приймали «Боїнги» з Європи.
Хто звідти полетить у зону бойових дій? Тим більше — після того, як був збитий малайзійський «Боїнг» та введена заборона РНБО про польоти в зоні АТО. Снегирьов звернувся до НАБУ, Генпрокуратури, МВС з приводу того, що планувалося розробити передпроектну документацію на 5 млн грн (хоча потреби в ній не було, оскільки ще в 1989 році таку документацію розробляли), та ще 100 млн витратити на проект. Після його звернень 15 квітня відбулося перше засідання робочої групи. Юрій Фалалєєв виступив з заявою про те, що на реконструкцію планувалося витратити вже не 2, а 4 млрд грн! Тобто кошторис підвищився вдвічі, коли до освоєння коштів підключилися структури Бориса Колесникова, зокрема фірма «Альтком». Також він заявив, що про реконструкцію не може бути й розмови, бо аеропорт не буде відповідати безпеці. А Тукою планувалося виділити гроші з місцевого бюджету на передпроектну і проектну документацію.
На запитання про те, чи можливо, що губернатора підставили, використовуючи його неопитність у державних справах, Снегирьов відповів, що помилкам немає кінця. Були витрачені 35,5 млн грн на відновлення зруйнованої інфраструктури Станично-Луганського району та самої Станиці. По-перше, виникає питання — яка була собівартість відновлення? По-друге — це зона бойових дій. Там є так званий піший перехід, який розпорядженням самого пана Туки був закритий, тому що там були обстріли. Витратити десятки мільйонів на відновлення інфраструктури, яка завтра буде зруйнована артилерією ворога, означає закопати 35,5 млн гривень. У самого пана Туки на Фейсбуці є запис: «Негідники, вони знищили те, що ми відновили». Це діє так звана чеченська схема — коли виділяються гроші, потім відновлюється зруйноване, потім починаються бойові дії та знищується відновлене, і потім знову на ці ж речі виділяються кошти. Є питання і щодо відновлення інфраструктури в Лісичанську, і щодо відновлення в місті Попасна — де, так само, є лінія бойового зіткнення. Там взагалі кричуща ситуація: були виділені кошти на відновлення інфраструктури, а почали робити фонтан у центрі міста!
Незрозуміло й те, коли 8 млн грн виділяється на басейн у місті Кременній: це що — нагальна потреба? І на будівництво трьох футбольних полів, щодо яких у Снегирьова є великі сумніви в їхній потребі. А ще існує десь 10 проектів, на розробку яких були виділені гроші, і там суми також — не один десяток мільйонів. На ці гроші не те що проект, можна було б зробити будівництво. Снегирьов сам реконструював, будував, і знає, скільки що коштує. Луганська область є першою за кількістю вимушених переселенців, і гроші, що пішли на проектування, можна було б спрямувати на будівництво соціального житла або на ремонт житла для біженців. Наступний епізод — будівництво «логістичного центру» в Новотошківці (також у зоні бойових дій), на який разом з відновленням будинків і соціальної інфраструктури витратили більше 14 млн грн. Там і державні кошти, і гроші міжнародних інституцій. Втім, рішення про відкриття логістичного центру приймається на рівні Мінська за узгодженням усіх сторін конфлікту. А пан Тука, не маючи дозволу, підписав документи на виділення бюджетних коштів. Ось як мільйони закопуються: начебто й відповідного рішення цей центр побудував, і гроші витрачені, а центр не працює.
Снегирьов гадає, що це перевищення повноважень та нецільове використання бюджетних коштів, але оцінку мають дати правоохоронні органи. Задля того, щоб саме в Новотошківці зробити перехід і дати можливість запрацювати логістичному центру, пан Тука своїм розпорядженням закрив обидва переходи в Станиці та Золотому, щоб дати можливість розблокувати перехід у Новотошківці. Поміняли Туку на Гарбуза — і без жодних проблем починає працювати піший перехід у Станиці Луганській. І наразі очікується відкриття другого в Золотому. На запитання про те, чому Тука віддав перевагу Новотошківці, Снегирьов припускає, що можливо, тому, що в Новотошківці є така людина, як пан Шакун, людина сумнівної репутації, через якого схеми з виділенням фінансування на логістичний центр краще вдаються.
Пан Тука цікаво поводиться й з відновленням доріг. Йому пропонували програму ремонту автошляхів, яка б дозволила зекономити витрати бюджетних коштів втричі, а він вирішив будувати дороги з іноземним інвестором. За оцінками пана Туки на це треба 10 млрд грн. Але там постійне пересування важкої техніки, яка це все руйнує. Саме перед звільненням Туки з посади державою було припинено недоцільне фінансування ремонту. На запитання про те, що він знає про те, що в ЛОВЦА в квітні ціле управління звільнилося, а Тука писав у Фейсбуці, що це шантаж, Снегирьов відповів, що все управління фінансів було змушено піти, хоча це були професіонали, які зробили свідомий вибір на користь України. Вони не були згодні з тією політикою фінансування і лінією поведінки, які їм нав'язував пан Тука.
Ось приклад політики — у 2013 році були перераховані гроші за 77 машин швидкої допомоги вартістю 47 млн грн фірмам, афільованим з Олександром Януковичем. Частину грошей віддали, а частину ні, так як почалася війна. Потім директора звертаються до суду, і суд приймає рішення, що заборгували — треба виплатити. Але кому? Велика частина цих машин залишилася на непідконтрольній території. Проте пан Тука пише резолюцію: видати гроші. Натиснув на главу казначейства, і той проплатив ці гроші.
Люди кажуть, що в цьому винна команда, яку Туці порекомендував Андрій Алеша. «У нас з'явився смотрящий Алеша, який раніше був у Запоріжжі смотрящим, після бандита Анісіма» — такі повідомлення в соцмережах робили північнодонецькі активісти. А жителям Донецька персонаж на прізвище Алеша відомий як один з найбезпредельніших депутатів міськради з ПР, людина Сім'ї та «молодший партнер» Іванющенка. Снегирьов зафіксував автівку Альоші АА 3110 ОХ біля будівлі Луганської ОВЦА після того, як питання про те, що на Луганщині з'явився донецький «смотрящий», підняв депутат від БПП з Лисичанська Віталій Шведов. Це чоловік, який воював, захищав Батьківщину, людина, яку Снегирьов поважає, і якого сам пан Тука називав своїм другом — на додачу Шведов був у команді Туки. І ось він забив на сполох щодо присутності такого собі Альоші в ОВЦА. Ця інформація підтвердилася призначеннями варягів від Альоші. Наприклад, заступник Туки в ОВЦА Максим Шахов — що прибув з Запоріжжя, де працював разом з Альошою та відповідав за ЖКГ, одну з найбільш «грошовитих» тем.
Люди Альоші взяли на себе всі фінансові потоки. Тука неохоче зізнався, що знайомий з Альошею та начебто перетинався з ним по бізнесу. Але які перетинання можуть бути в багатія Альоші та бізнесмена рівня Туки? Колишній очільник МВС області в недавньому відеоінтерв'ю розповів, що кар'єрне минуле пана Туки не було дуже успішним: працював офіціантом, був помічений біля кримінальника Авдишева, продавав у Єгипті телефони.
На запитання про останню заяву щодо луганського бізнесу російського олігарха Григоришина та лобіювання його інтересів Тукою, Снегирьов відповів, що Туці байдуже з ким «освоювати» бюджетні кошти — чи то з фірмами Колесникова, чи то з російським олігархом Григоришиним, чиє підприємство «Луганське енергетичне об'єднання» («ЛЕО») не перереєстроване на українській території та заборгувало нашій державі 1,2 млрд грн. Бойовики в Луганську щомісяця отримують з об'єднаної енергосистеми України (ОЕС) електроенергію вартістю 140–150 млн грн, а оплачують лише 50 млн грн. Григоришин постачає електроенергію в «ЛНР» та платить податки в казну так званої «Луганської народної республіки». З громадян, які проживають на території «ЛНР», стягує гроші за електрику в російських рублях, та навіть представники «уряду» самопроголошеної «ЛНР» увійшли до наглядової ради григоришинського «ЛЕО».
А в планах Туки йшлося про будівництво ЛЕП у Кременній та будівництво підстанції «Сіверська». Вартість проекту — 500 млн грн. Такий договір було підписано з держкомпанією «Укренерго» в особі пана Юрія Касича, який перед тим як працевлаштуватися в «Укренерго», встиг попрацювати на олігарха Григоришина, був заступником генерального директора «Луганського енергетичного об'єднання», а зараз спільно з Луганською обласною військово-цивільною адміністрацією працює над питанням, в якому зацікавлений Костянтин Григоришин. Щоб пояснити будівництво підстанції та додаткової ЛЕП, пан Тука казав про проблеми з енергопостачанням ТЕС у місті Щастя, потужностей якої насправді вистачає для всієї області. Але як тільки зняли Туку, бачимо, що проблеми з енергопостачанням зникли, так що виникають запитання щодо зацікавленості пана Туки. Більше того — Кременна це заповідна зона. На Луганщині великі проблеми з лісовими насадженнями, і саме там робилися вирубки. Прокуратурою області порушено справу про незаконну вирубку.
І ось що цікаво: коли йшлося про реконструкцію аеропорту, пан Тука пояснював, що війна ось-ось має закінчитися, а коли виникла потреба будувати ЛЕП, почав казати, що війна триває і необхідно будувати додаткову ЛЕП. Більш того — коли нахабство григоришинського «Луганського енергетичного об'єднання» сягнуло того, щоб відрізати від постачання будівлю, яка є місцем розташування спецназу ЗСУ на нашій території (мотивуючи це заборгованістю в розмірі 1,7 млн грн), пан Тука став на бік Григоришина! Він повідомив, що стурбований, та виступив з критикою Держказначейства, яке дало розпорядження не платити установам, які зареєстровані на захопленій території. Хіба не дивна реакція «патріота до мозку кісток»?
На запитання про те, чи отримується, що Тука ратував за фінансування тероризму, Снегирьов відповів: так, адже йдеться про «ЛЕО» — структуру, яка не є законною, розташована в захопленому Луганську та не пройшла реєстрацію в Україні. Підприємства-споживачі, які заборгували Григоришину, звернулися до суду і таким чином досягли погашення заборгованості. А очільник ЛОВЦА підтримав. Але подивіться, як вирішилося, коли схожа ситуація виникла на тому боці. Коли «ЛЕО» спробувало відрізати ДТЕК «Свердловантрацит», яке належить пану Ахметову, де заборгованість сягала 400 млн грн — яка була на це реакція представників «МГБ ЛНР»? Прийшли до менеджерів «ЛЕО» та пояснили, що вони «підуть на подвали». А пан Тука, маючи заборгованість лише 1,7 млн грн, замість того, щоб так само пояснити менеджменту Григоришина, що той не правий, каже, що треба сплачувати борги «ЛЕО».
На запитання про те, як він бачить законний вихід, Снегирьов гадає, що треба вирішувати питання з націоналізацією цієї фірми. Як це приватне підприємство російського громадянина буде диктувати умови державним підприємствам України? Як це підприємство, яке фактично фінансує терористів, робить нас заручниками своїх власних забаганок? Експлуатує наші ресурси та вимагає в нас гроші? Тука мав таки питання ставити, а не лобіювати інтереси російського олігарха Григоришина.
На запитання про те, що пошло не так, адже призначення Георгія Туки багато майданівців сприйняли як прорив, як свідоцтво нового етапу в розвитку держави, Снегирьов відповів, що може, починати треба з того, що очільник Луганської військово-цивільної адміністрації Георгій Тука сфальшував дані про свою освіту. В його офіційній біографії вказано, що людина закінчила Київський політехнічний інститут, але насправді цього немає. І зараз людина без вищої освіти буде виконувати функції заступника міністра. Тут уже запитання не лише до пана Туки, а й до Президента: чому на момент призначення пана Туки не було проведено так звану спецперевірку? Є відповідь: з КПІ, що пан Тука був відрахований з вишу за академічну неуспішність, вищої освіти в цьому ВНЗ не отримав.
Залежно від політичної кон'юнктури він корінним образом міняє точку зору. Коли пан Тука прийшов на посаду, він казав, що виступає за жорстку блокаду, а зараз уже не проти торгувати з терористами. До речі, його перші позови почалися лише через півроку його перебування на посаді, тобто він мав час показати свої справи.
Відразу після призначення головою ОВЦА Георгій Тука, за його ж словами, спитав у Президента — яким буде розмір фінансування. А практика показала, що сталася «оговорка по Фрейду»: людина прийшла освоювати державні кошти, а «боротьба з Системою» тривала у віртуальному просторі — у Фейсбуці. Практика показала, що цей аматор з держапарату лобіює інтереси крупного приватного бізнесу. Ще варто пригадати, що пан Тука підписав угоду з «Укрзалізницею» про будівництво додаткової залізничної колії, яка має об'єднати Білокуракино зі Сватово. Причому, як він сам каже, до нього з відповідною пропозицією вийшов приватний агропромисловий бізнес — тобто це забаганка аграріїв, яка обійдеться державі в 430 млн грн!
Ще приклад: припинена робота елеватору, який належить державному «Хліб України», внаслідок судових тяганин з підприємством пана Журавльова (який є в орбіті «регіонала» Єфремова), і знов чомусь «державник» пан Тука підримав не державне підприємство, а підприємство, яке пов'язане з Єфремовим. Більш того — все зерно, яке складає стабілізаційний фонд Луганщини, і яке б мало піти на соціальний хліб, щоб знижувати рівень соціальної напруги, було перевезено до Харківської області. Нанесені збитки державі, область залишилася без зерна — хто за це має відповідати?
На запитання про те, чи відповідає задекларована бідність образу життя Георгія Туки, який у 2015 році заповнив дивну для бізнесмена декларацію (у власності лише Opel Vectra 2007 року, ГАЗ-2705, квартира в 18 квадратних метрів, 6 соток, весь офіційний дохід — «аж» 5648 гривень зарплати на місяць, і суцільні прочерки там, де мало б бути майно членів сім'ї), Снегирьов відповів, що за кількістю охоронців пан Тука може конкурувати з Президентом України. Тут виникає питання — хто фінансував таку величезну охорону. Тука казав, що це відбувається за рішенням суду, але й цей факт потребує перевірки, бо людина вже з питанням про вищу освіту прокололася. Також треба перевірити інформацію з відкритих джерел — про те, що донька пана Туки навчається в елітному навчальному закладі, де платня за рік значно перевищує річний дохід пана Туки.
На запитання про те, як він оцінює гуманітарну політику центральної влади щодо українського Донбасу, Снегирьов відповів, що в Північнодонецьку та на всіх теренах підконтрольної Україні Луганщини трансляція у переважній більшості йде російською. Він гадає, що ми маємо поступово витісняти російськомовні газети та книги. Бо україномовний продукт — це основа побудови культурологічної програми. Мало б бути й просвітницька діяльність. Пам'ятаєте, за радянських часів були лектори товариства «Знання» на державній зарплатні? Це не поганий досвід. Поки що центральна влада ігнорує проукраїнське населення Луганщини в момент надання йому владних повноважень та реалізації цих повноважень.
Коли проукраїнські активісти закинули Георгію Туці, що в його команді відсутні місцеві патріоти, і більше того — проукраїнські активісти були звільнені з роботи (Денищенко, Шведов та інші), він на це відповів, що йому не зрозумілий містечковий патріотизм луганчан. На жаль, Україна залишається феодальною державою, де є панівні фінансові клани. Країна поділена на території кланів, і замість того, щоб будувати єдину державницьку програму розвитку всієї України, Київ намагається домовитися з донецьким кланом. Жодних намагань поламати Систему, при якій Донбасом керують феодали Ахметов та Єфремов з боку Києва, немає.
На запитання про те, чи може вихід у децентралізації та наданні більше повноважень громадам, Снегирьов відповів, що в умовах війни він підтримує жорстку вертикаль централізованого управління. А «децентралізація» — це лише красиве прикриття для договорняків. Пригадайте — з чого АТО взагалі почалося? Донбас намагався контролювати потоки, які йшли з центру. Крок про створення військово-цивільної адміністрації був правильним з боку Києва, бо це була спроба нівелювати негативну діяльність місцевих рад, де є повне представництво ПР. Керівники ОВЦА отримали можливість використовувати всі владні повноваження для корисного освоєння бюджетного фінансування. На жаль, ця ідея нівелювала себе призначенням людей, які не володіють місцевими реаліями. Це ж у значній мірі стосується й Жебрівського, який керує Донеччиною.