← Назад

«Воля народа» отримала контроль над державними аграрними фондами в обмін на голоси за Гройсмана та Луценко

2016-05-18 05:13 · ОРД · littoria82
Бізнес та корпоративні схеми · Енергетика · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

Стало відомо, що в обмін на голоси за прем'єра Володимира Гройсмана, новий склад Кабінету Міністрів та призначення Генпрокурором Юрія Луценка, депутатська група «Воля народа» на чолі з Ярославом Москаленком отримала контроль не лише над ПАТ «Украгаздобыча», але й над ПАТ «Аграрний фонд» та Державним бюджетним спеціалізованим установою (ДБСУ) «Аграрний фонд». Авторами сценарію кулуарних домовленостей є Адміністрація Президента Петра Порошенка та нардепи групи «Воля народа» Сергій Лабазюк, перший заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, та Сергій Мартиняк, член цього Комітету ВРУ. Інсайдери в Міністерстві аграрної політики України повідомляють, що політики-агробізнесмени (Лабазюк очолював Групу компаній ВІТАГРО у Волинській області, а Мартиняк — АПГ «Пан Курчак» у Хмельницькій області) у травні 2016 року провели низку зустрічей у міністерстві щодо кадрових перестановок. Олега Липового, який з липня 2015 року є виконувачем обов'язків голови ДБСУ «Аграрний фонд», найближчими днями замінить ставленик «Волі народа» Олександр Непочатов. Щодо голови правління ПАТ «Аграрний фонд» Андрія Радченка питання також вирішено — на його місце розглядається кандидатура Володимира Драня.Усі претенденти у 2012–2014 роках уже займали керівні посади в ДБСУ та ПАТ «Аграрний фонд» і були звільнені з приходом тогочасного Міністра Олексія Павленка. Державні агрофонди, 100% акцій яких належить державі (створені при Міністерстві аграрної політики та продовольства), є гарантами продовольчої безпеки на агроринку, а також державними регуляторами цін на внутрішньому ринку зернових, борошна та цукру. За рік новий менеджмент державних компаній зумів вивести їх зі збитків. Державні фонди нині приносять сотні мільйонів доходів державному бюджету. Президент Петро Порошенко та його команда вирішили, що простіше провести торги за голоси з групою «Воля народа» (у складі 19 нардепів-представників бізнесу), ніж з однаковою за чисельністю фракцією «Батьківщина». Нагадаємо, що «Батьківщина» висунула низку вимог щодо своєї участі в оновленій парламентській коаліції. Серед них було припинення зрощення влади та олігархату, викорінення злочинних схем, розслідування розкрадань уряду Яценюка та продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Олександр Непочатов, двічі програвши виборчу кампанію до Верховної Ради (у 2012 році балотувався від партії Наталії Королевської, а у 2014 році — від Радикальної партії Ляшка), зосередився на аграрному секторі.До березня 2015 року він очолював Департамент агропромислового розвитку Сумської ОДА. У 2012–2014 роках був заступником начальника відділу контролю та економічної безпеки ПАТ «Аграрний фонд». Був довіреною особою та особистим «казначеєм» екс-голови ПАТ «Аграрний фонд» Олександра Кирюка. Наприкінці 2013 року Державний бюджет передав на баланс ПАТ «Аграрний фонд» як статутний капітал 5 млрд грн. На початку 2014 року Олександр Кирюк та Олександр Непочатов за сприяння першого заступника Національного банку Бориса Приходька вивели зі статутного фонду ПАТ 2,3 млрд грн, розмістивши їх на депозитних рахунках «Радикал банка» (330 млн грн) та «Брокбізнесбанка» (2 млрд грн), які належать до лінійки «сімейних» фінансових активів Януковича та контролюються мільярдером Олександром Курченком. Восени того ж року Національний банк України визнав банки Курченка неплатоспроможними. Ці активи визнані безповоротно втраченими, оскільки ПАТ віднесено до останньої, четвертої групи щодо відшкодування вкладів великим підприємствам. У липні 2015 року Генпрокуратура висунула звинувачення щодо дій екс-першого заступника Національного банку Бориса Приходька та Олександра Кирюка.На даний момент Олександр Кирюк продовжує судитися з ПАТ «Аграрний фонд» щодо поновлення на посаді, з якої його звільнив у 2014 році міністр Олексій Павленко. Володимир Дрань у 2012–2014 роках очолював ДБСУ. Перевірка Міністерства аграрної політики розкрила факти зникнення з фінансових рахунків ДБСУ під час керівництва Володимира Драня 9,9 млн грн. У ДБСУ виявлена нестача 380,7 тис. тонн продовольчої продукції на загальну суму 1,2 млрд грн, яка призначалася для інтервенції на агроринку з метою стабілізації цін. На момент звільнення Володимира Драня у ДБСУ було лише 3,4 тис. тонн зерна. А за законом частка запасів чітко регламентована — на рівні 20% від річної норми споживання населенням. Генпрокуратура України порушила 41 кримінальну справу за фактом розкрадань у ДБСУ, розслідування продовжується. Олександр Кирюк, Володимир Дрань, Ігор Якубович, голова Правління «Державної продовольчо-зернової корпорації України» та один із засновників «Радикал банка» Анрі Веремійченко належали до найближчого оточення голови Міністерства аграрної політики часів Януковича Михайла Присяжнюка та донецького бізнесмена Юрія Іванющенка.Створивши схему, вони вивели з власності ДБСУ 30 тис. тонн цукру на загальну суму 300 млн грн, який зберігався у Черкасах. Після низки звернень виконувача обов'язків голови ДБСУ «Аграрний фонд» Олега Липового до СБУ та МВС було розпочато кримінальне розслідування. ГПУ у рамках «цукрової справи» у Черкаській області постановила залучити до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України Кирюка, Драня та Якубовича. Останній перебуває в міжнародному розшуку. Проте Генпрокуратура у листопаді 2015 року своїм же рішенням заблокувала повернення черкаського цукру. Це дозволило учасникам схеми його реалізувати на внутрішньому ринку, отримавши незаконну вигоду. Повернення на керівні посади в ДБСУ та ПАТ «Аграрний фонд» ставленників режиму Януковича (Непочатова та Кирюка), яких лобіює група «Воля народа», означає, що схеми, розкрадання та корупція, ліквідовані Липовим та Радченком у вверених їм державних підприємствах, будуть відновлені та поставлені на службу новим «кураторам від ВРУ». На чому влада дасть заробити сговірливим нардепам. За даними аудиторської перевірки за фінансовий 2015 рік ПАТ «Аграрний фонд» під керівництвом Андрія Радченка закінчив з чистим прибутком у 410 млн грн.Результати 2014 року, коли головою ПАТ був Олександр Кирюк: чистий збиток компанії становив 1 млрд 747 млн грн. На балансі ДБСУ все ще перебуває 97 тис. тонн цукру. На початку січня 2016 року ДБСУ вийшла на ринок цукру з 11 тис. тонн зі державного інтервенційного фонду, що зберігався на складах у м. Бровари Київської області. Саме це дозволило фактично не допустити зростання споживчих цін, і на рахунках спеціального фонду державного підприємства нині перебуває 450 млн грн. Зрозуміло, що після призначення Непочатова та Кирюка вони через систему фірм-однодневок виведуть ці активи. У Волинській області ДБСУ на складах зберігає 35 тис. тонн цукру на суму 400 млн грн. У жовтні 2015 року державна компанія відбила напади рейдерів, афільованих з депутатами групи «Воля народа». При зміні керівництва ці стратегічні запаси держави, як і у випадку з черкаським цукром, принесуть прибуток новим «смотрящим» за активами ДБСУ. Після передачі повноважень від ДБСУ щодо закупівлі зерна за форвардними програмами та реалізації борошна за цінами нижче ринкових для виготовлення «соціального хліба» ПАТ «Аграрний фонд» ще восени уклав зі 115 контрагентами контракти на поставку 421,5 тис. тонн продовольчого зерна врожаю 2016 року українських сільськогосподарських підприємств.За весняною програмою закупівлі зернових врожаю поточного року загальний обсяг контрактів становитиме 640 тис. тонн зерна (з них 578 тис. тонн — пшениця, 50 тис. тонн — жито та 10 тис. тонн — гречка). Загальна сума коштів, яка буде витрачена під час весняної форвардної програми, — 1,5 млрд грн. Це означає, що у ПАТ «Аграрний фонд» на балансі буде понад 1 мільйон тонн зерна, новому керівництву якого вже розробляють корупційні схеми, щоб покласти гроші собі в кишеню. У разі приходу на посаду Володимира Драня обсяги реалізації «своїм» фірмам-прокладкам, як і контроль за випуском «соціального хліба», здійснюватимуться за попередніми корупційними схемами. При постійному зростанні цін на хлібобулочні вироби «куратори» з «Волі народа» отримають надприбуток. На користь політичної кон'юнктури, як і у випадку з ПАТ «Укргаздобиця», влада фактично здала державні інтереси країни та пожертвувала продовольчою безпекою заради призначення своїх ставленників на ключові посади в Кабінеті Міністрів.Відсутність та небажання конструктивного діалогу президента Порошенка з давнім союзником — партією «Батьківщина» — повернула Україну в часи Януковича, коли за лояльність до влади розраховувалися портфелями, посадами та державними активами. Заявлена як першочергове завдання Кабінету Міністрів боротьба з корупцією щодо цих державних компаній повинна стати показовою для суспільства. Генпрокуратура, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки та Національне бюро розслідувань зобов'язані негайно втрутитися та відреагувати на договірні «призначення», не допустити їх та довести до суду низку поточних кримінальних справ проти Олександра Кирюка та Володимира Драня. Інакше економічно активні та прибуткові державні компанії ПАТ «Аграрний фонд» та Державне бюджетне спеціалізоване установу «Аграрний фонд» група «Воля народа» та її ставленники перетворять у руїну та банкрутів. Наслідком непродуманої кадрової політики стане стрімке зростання цін на продукти першої необхідності: хліб, борошно та цукор, що призведе до ще більшого погіршення ситуації в країні та катастрофічного збідніння народу.

#ВоляНароду #АграрнийФонд #корупція #державніактиви #Порошенко #продовольчабезпека #розслідування #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування