У вівторок Верховна Рада з гучною невдачею відхилила законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності для «ворів у законі» та посилення відповідальності за злочини, вчинені злочинними угрупованнями». Законопроект № 1188 не набрав необхідної кількості голосів, хоча спікер Андрій Парубій двічі виносив його на голосування в першому читанні. Депутати також не підтримали пропозицію відправити його на доопрацювання. Це свідчить про значний вплив злочинного світу на український парламент. Особливо активно під час обговорення законопроекту виступали депутати від Опозиційного блоку, що не дивує, оскільки саме ця фракція має сильні зв'язки зі східними регіонами країни.
Україна традиційно не була територією, де панували «вори у законі». Хоча такі злочинці існували й у радянські часи, вони переважно перебували в місцях позбавлення волі і не мали серйозного впливу на криміногенну ситуацію, на відміну від Росії чи Грузії. Причина полягала в тому, що на українській території за часів СРСР було мало тюрем суворого режиму, де утримувалися «вори у законі». Більшість колоній розташовувалися на сході України, де історично був найвищий рівень злочинності та де воровське середовище мало міцніші традиції. Проте воровське середовище залишалося радше фоном, а не визначальним чинником криміногенної ситуації. Достатньо згадати бурхливі 1990-ті роки, коли формувалося рекетне середовище. Воно складалося переважно з колишніх спортсменів, вуличних босяків та прибічників. Спроби старих «ворів» об'єднати та очолити ворогуючі угрупування закінчилися невдачею. Молоді беззаконники не сприйняли закони воровського світу, багато «ворів» загинули в цій війні з «комсомольцями». Все кардинально змінилося, коли країну очолив двічі несудимий Віктор Янукович.
Він прибув до Києва зі своєю командою зі сходу, привнісши в політику та державне управління свої поняття, своїх «ворів» та їхніх помічників. Саме тоді країна дізналася про термін «смотрящий». Такі люди з'явилися в різних галузях економіки та на окремих підприємствах. Про залучення злочинних елементів нарівні з бійцями Національної гвардії та «Беркута» для придушення народних виступів сьогодні знає кожен. Шість років тому, ще за часів Ющенка, була здійснена спроба дискредитувати «ворів» через преса. Ініціатива належала тогочасному керівнику міліції та досвідченому оперативнику Віталію Яремі. «Ворів» затримували та змушували писати заяви про те, що вони не є «ворами у законі», після чого відпускали. За воровськими поняттями така заява прирівнюється до відмови від почесного звання вора з подальшою втратою статусу, а то й до жорстокішого покарання. Однак ця методика не дала очікуваного результату. Проблема полягає в тому, що «вор» не вчиняє злочинів особисто, а вменити йому керівництво злочинною організацією надзвичайно складно. У багатьох цивілізованих країнах існує спеціальне законодавство для боротьби з лідерами воровських та інших мафіозних спільнот.
У США мафіози перебувають під довічним прослуховуванням та зовнішнім спостереженням ФБР. В Італії сама причетність до мафії є підставою для найсуворішого кримінального покарання – навіть без доведеного факту вчинення злочину. У сицилійській столиці Палермо в центрі міста розташована тюрма для мафіози, де їх утримують десятиліттями в найсуворіших умовах. Усе майно мафіози підлягає конфіскації з подальшою передачею на конкурсах представникам місцевих громад. За часів Саакашвілі Грузія також дуже ефективно протидіяла впливу «ворів». Як відомо, у грузинів історично склалися міцні воровські традиції. Відповіддю держави стали найсуворіші антиворовські закони. За кілька років багато впливових «ворів» опинилися за ґратами на довгі роки. Найбільш удачливі з них віддали перевагу виїзду за межі Грузії, зокрема в Україну. У сусідній Росії також ведеться активна боротьба з воровським середовищем. Проте там своя специфіка: влада та спецслужби досить успішно контролюють воровське середовище, керують ним та змушують працювати на сумнівні інтереси Росії.
Сьогодні на сході України, на територіях, захоплених промосковськими маріонетками, «вори» відіграють важливу роль у «державному управлінні» – всі вони контролюються російськими спецслужбами. У нинішньому протистоянні України з Росією остання використовує «ворів» у своїй гібридній війні. Законопроект № 1188, який провалив парламент, мав на меті створити умови для адекватної реакції правоохоронної системи на підривну діяльність «ворів». Те, що законопроект був тотально відхилений – без права на доопрацювання – свідчить про серйозність цієї проблеми та про те, наскільки потужне воровське лобі засідає в нашому законодавчому органі. Як результат, Україна сьогодні є притулком для «ворів». Спонукувані кремлівськими кураторами та суворими законами сусідніх країн, «вори» прибувають до нашої держави, де їм не загрожує нічого, крім депортації. Нещодавно поширилася інформація про розподіл сфер впливу «ворів» на території Одеси напередодні літнього сезону. За даними автора, готується передача контролю над Києвом одному з «ворів» зі сходу України.
Не всі з цим згідні. А значить, у найближчій перспективі нас чекають воровські війни на вулицях столиці. За моїми відомостями, нелегальну видобувку бурштину в Україні також контролюють «вори» під кураторством генералів, місцевих та київських чиновників. Хочеться сподіватися, що законодавці та керівництво країни розуміють усю серйозність загрози, що виходить звідси. Справа в тому, що «вор у законі» – це в 99% випадків – довічне звання. І вплив «вора» навіть за ґратами залишається дуже сильним. «Вор» не має «прописки»: у будь-якому регіоні, у будь-якій країні йому забезпечені прийом, притулок та воровські контакти. Тому боротися з ними нелегко. Тут не підходять загальноприйняті методи, коли судові заходи можуть проводитися 3–6 місяців. «Вор», як у США та інших цивілізованих країнах, повинен довічно перебувати під контролем правоохоронних органів. Хочеться вірити, що законодавці не припинять спроб обуздати воровське середовище. Інакше «вори» встановлять тотальний контроль над життям нашого суспільства. І тоді беззаконня рекету в бурхливі 1990-ті покажеться дитячими забавами.
Українцям, які змогли зірвати військові плани Кремля, під силу зупинити й воровське нашестя. Перешкодою можуть стати лише парламентські колаборанти.