Генеральний прокурор Юрій Луценко планує призначити у відомстві керівника внутрішньої безпеки, який займатиметься очищенням прокуратури від осіб, чий спосіб життя та видатки не відповідають їхнім офіційним доходам. Цю посадову особу вже називають «чистильником», і, за інформацією, вона не походить з системи прокуратури. Питання про те, кого саме призначить Луценко на цю посаду, залишається відкритим.
Василь Вовк, колишній начальник Головного слідчого управління Служби безпеки України, висловив скептицизм щодо перспектив таких чисток. На його думку, будь-які очищення не відбудуться незалежно від того, кого Луценко призначить на посаду начальника управління внутрішньої безпеки. Вовк вважає це публічними ходами, спрямованими лише на демонстрацію громадськості нібито реформ у прокуратурі. За його словами, Луценко зайшов у кабінет Генерального прокурора з уже заповненою «шахматкою», де практично не було вільних місць — аж до прибиральниць на керівних поверхах. Хоча зараз щось змінюється в цій структурі, це не призведе до кардинальних змін. Вовк припускає, що будуть якісь «показові» справи, наприклад проти заступника начальника відділу Державної служби експертного контролю, які представлятимуться як боротьба з корупцією у вищих ешелонах влади.
Вовк також зазначив, що Луценко за кілька днів на посаді зробив чимало непрофесійних кроків, але це не має значення. На його думку, всі високопосадовці, які залишилися в Україні, мають особистий «імунітет» від влади, а ті, що перебувають за кордоном, витрачають вкрадені мільйони на те, щоб мати такий імунітет. Деякі з них уже досягли цього, наприклад Іванющенко.
Олена Яхно, журналістка та помічник-консультант народного депутата Верховної Ради України, вважає, що гадати на кофейній гущі немає сенсу, оскільки все стане відомо незабаром. Однак вона підтримує саму ідею перевірок. На її думку, невідповідність зарплати та рівня життя працівників прокуратури — одна з причин, чому відомство має нульовий рівень довіри в суспільстві. Яхно вважає, що людям ця ідея сподобається, і Юрій Віталійович отримає багато позитивних реакцій. Проте вона наголошує, що головне — щоб сама особа «чистильника» викликала довіру.
Андрій Вігірінський, юрист та аналітик, висловив критичну позицію щодо цієї ініціативи. На його думку, все те, чим, за словами Юрія Віталійовича, повинен займатися керівник спецпідрозділу, є підміною контролюючих органів. Вігірський нагадує, що нещодавно було сформовано спеціалізований орган — Національне агентство з питань протидії корупції, яке й повинно порівнювати фактичний рівень життя чиновників, держслужбовців та правоохоронців із задекларованими та офіційними доходами та статками. Для цього й приймався закон про електронне декларування. Тому керівнику спецпідрозділу в прокуратурі немає сенсу робити те ж саме, оскільки цю роботу все одно виконуватиме Національне агентство.
Вігірський розуміє позицію Луценка, оскільки йому поки нічим похвалитися безпосередньо в питаннях слідства чи процесуального керівництва, а кампанія, яка супроводжувала його призначення, вимагає широкого інформаційного супроводу. На його думку, Луценко не вигадає нічого нового, тому боротьба з корупцією та гучні звільнення, на його розумінні, задовольнять суспільний голод та попит на реформи.
Щодо конкретної особи, Вігірський вважає, що гадати на кофейній гущі немає сенсу. Однозначно ця людина повинна бути не з системи, а краще такою, яка навіть здійснюючи юридичну приватну практику, не стикалася з представниками прокуратури. Йдеться про юриста, який однозначно не працював у сфері кримінального судочинства, господарського чи адміністративного права в частині, пов'язаній з правозахисною діяльністю органів прокуратури. Оптимальний варіант — юрист-міжнародник, який добре володіє знаннями та практичними навичками у цій сфері, має привиті європейські цінності та принципи нормотворчості та правозастосування.
Вігірський пояснює, чому йдеться саме про юриста. Якби не було об'єктом його безпосередньої діяльності, будуть люди, які все життя боролися зі злочинністю, і якщо при доказуванні будуть допущені прорахунки, помилки та порушено процесуальний порядок, то в подальшому вони використають це як підставу для судового рішення про поновлення. Інші критерії — це індивідуально довірчі відносини між керівником ГПУ та керівником підрозділу, або ж виключно чиста та бездоганна репутація особи, яку будуть призначати. Однак водночас із цією людиною буде складно знаходити консенсус у позиціях щодо конкретних кандидатур, і тут такі питання як «замовили слівце» не спрацюють. Об'єктивно, для системи потрібен іноземець, юрист-міжнародник, однак Луценку, як людині президента, з усіма наслідками цього, потрібна компромісна особа з незаплямованою репутацією, яка водночас послухає тоді, коли потрібно буде.
Ігор Луценко, народний депутат України, висловив свою позицію лаконічно, запропонувавши призначити людину, яка воювала в Державній аудиторській службі.
Володимир Бойко, журналіст, дав різко критичну оцінку цій ініціативі. На його думку, розповіді Юрія Віталійовича про якогось «чистильника», якому він доручить очолювати Управління внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури, свідчать про те, що на додаток до «фейсбук-міністра» внутрішніх справ в Україні з'явився ще й «фейсбук-генпрокурор». Бойко вважає, що подібні заяви Луценка розраховані виключно на невибагливих читачів соцмереж, які не уявлять ані структури, ані особливостей діяльності правоохоронних органів.
На думку Бойка, кого саме Луценко призначить начальником того чи іншого управління ГПУ, зокрема Управління внутрішньої безпеки, не матиме жодного значення. Юрій Віталійович має чималий кадровий резерв — це колишні міліціонери, які займатимуться тим самим, чим вони займалися, коли Луценко очолював Міністерство внутрішніх справ України, тобто продаватимуть справи та добиратимуть платоспроможних кандидатів на ту чи іншу керівну посаду. Бойко вважає, що було б символічним, якби на чолі Управління внутрішньої безпеки Луценко поставив Олександра Новикова — легендарного екс-начальника Служби внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України. Однак, за його інформацією, пан Олександр зараз перебуває у Лондоні. Тому, на думку Бойка, керівні посади в ГПУ посядуть менш відомі, але не менш заможні люди.
Зокрема, за інформацією Бойка, Управління внутрішньої безпеки запропоновано очолити Петру Шкутяку, сину колишнього народного депутата Зиновія Шкутяка. Щодо проанонсованих перевірок на предмет відповідності офіційних доходів прокурорів їх способу життя, Бойко вважає, що якби така перевірка була проведена, першим би був звільнений з посади без права працювати на державній службі мультимільйонер Юрій Луценко. Бойко наводить приклади: квартира Юрія Віталійовича на вулиці Старонаводницькій у Києві площею 700 кв. м. у елітному комплексі «Царське село», садиба під Києвом площею півгектара, ексклюзивні годинники фірми «Брегет» — все це, на його думку, свідчить про те, кого саме треба гнати з прокуратури в першу чергу.