Незважаючи на спроби затемнити ситуацію, вже очевидно, що восени будуть парламентські вибори. Президентові потрібен абсолютно керований парламент. «Голуба» опозиція, окрилена соцопитуваннями, прагне реваншу. Тимошенко та Ляшко хочуть більшого впливу на фінансові потоки. Комуністи прагнуть вийти з підпілля.
Заборонена КПУ перебралася під крилом малознаного проекту «Нове державство» на чолі з номінальним головою Олегом Гнатюком. Шансів у них небагато, кажуть, що навіть Калетник не дуже хоче інвестувати в насильницьке омолодження Петра Симоненка. Останній ще не готовий до кладовища й намагається не лише «вирішувати питання» в Україні, але й шкодити їй, де тільки можливо.
Зокрема, Симоненко зараз намагається ініціювати в Європарламенті через депутата Лівої партії Німеччини Ернста введення санкцій проти керівництва України у зв'язку з офшорним скандалом, типу поширення національ-соціалістичної ідеології та нібито небажанням виконувати «Мінські угоди». Водночас Банкова намагається розвалити «Нове державство» Симоненка, торпедуючи його зсередини за допомогою «Союзу Лівих сил» нещодавно відкинутого з посади Василя Волги. Цей досвідчений казнокрад сидить на міцному гачку ГПУ, яка легко може згадати, що й коли товариш Волга ще вкрав у українського народу. Водночас Банкова в особі Ложкина відстьобує трохи грошей Волзі на розвиток «лівого» проекту. Але Вася сильно ризикує, погоджуючись на таку роль, тому що початківці можуть не лише зеленкою облити, але й ноги за це скотство поламати.
Не все благополучно й в «Опозиційному блоці». Жорсткий конфлікт між Льовочкіним та Фірташем-Бойком загрожував розколом у цьому сміттєзбірні. Несподівана допомога підійшла зі сторони Вікторії Нуланд, яка погрозила обом групам альтернативно-обдарованих політичною смертю й проблемами в бізнесі.
Який сенс Нуланд мирити наших жуликів? Схоже, що США розраховують, що лише «Оппоблок» матиме шанси в ОРДЛО при вірогідному проведенні там виборів. І лише вони, за задумом Держдепу, зможуть замінити терористів Захарченка-Плотницького. А потім можна буде пустити під ніж і їх. У принципі логічно, але не факт що вийде. Тим більше що Вадим Новинський отримав потужне фінансування Кремля для створення якогось нового політпроекту. Російсько-мирсько-православного. Який, за задумом Кремля, повинен буде замінити «проданий госдепу» Оппоблок.
Ринат Ахметов в черговий раз показав себе лохом, якого кидають уже вчорашні школярі. Донецький чепушило вклав 5 мільйонів доларів у нардепа Мураєва, щоб той розвивав власний політпроект. Ринату раптом привиділося, що за юним жуликом маячить світле політичне майбутнє. Однак, як завжди помилився. Мураєв тупо гроші вкрав, а проект не розвинув. Зараз Ахметов намагається на розпальцовках з Мураєва гроші вибити. Але наглий хлопчисько грошей не повертає, поваги не проявляє й взагалі стверджує, що лохам гроші повертати – себе не поважати.
Можливо, Мураєв розраховує на підтримку своїх «старших товаришів»? Наприклад, свого дядька – Вадима Рабіновича? Або свого зятя – видного діяча АП Андрія Таранова? Тим більше що Таранов зараз захворів на «комплекс Бога», одружився на реальній чаклунці й остаточно звихнувся. Загалом у політиці спостерігається бродіння старого лайна, яке чекає на свого ассенізатора.
У українській політиці з'являються нові люди, здавалося б, треба радіти. Але проблема в тому, що люди ці переважно, як би – без біографії. З абсолютно незрозумілою «історією першого мільйона». Що змушує припустити, що фігури ці – несамостійні, підставні, грубо кажучи – «фунти». Ми вже писали про одного такого незрозумілого персонажа, «дивлячого» від Кононенка – Порошенка, якогось Гранівського. Але є серед нових парламентських «дивлячих» й ще більш цікаві люди. Наприклад, Євген Мураєв.
Його прізвище стало відомо переважно завдяки журналісту-депутату Сергію Лещенку. Журналіст розповідав: «Звонили з каналу NewsOne, запропонували в прямому ефірі по телефону прокоментувати ситуацію із законом №3700 про диктатуру партійних вождів. Але при цьому не називайте прізвище Corbana», – попросила журналіст. Я трохи приголомшився від безпосередності, з якою вводять цензуру, але запитав коректно: «Може, прізвища Мураєва й Азарова (формального й неформального власників каналу) теж не називати?». «Почекайте на лінії», – сказали у відповідь. Чекав-чекав, але не дочекався. На цьому спілкування припинилося».
«Також за відставку проголосувала Юлія Льовочкіна, яка є делегатом у ПАРЄ, де розповідає про безчинства «київської хунти» – і неголосування поставило б її в недвозначне положення. І ще один голос «за» дав Мураєв – представник «нової хвилі» в Партії регіонів, власник каналу NewsOne, який намагається грати свою гру, у тому числі з оточенням Михайла Саакашвілі – достатньо подивитися на лояльне висвітлення його діяльності цим медіа».
Весь цікава фігура. Харківський міні-олігарх, за чутками – родич Азарова. З'явився буквально з нізвідки. У політику його за ручку привів Михайло Добкін. Але явно не з вулиці. То чи дійсно хороша «родовід», то чи якісь інші зв'язки. До речі, вас не дивує, що в країні, яка воює, благополучно працює канал, який фінансує Микола Азаров? Представник нині ворожої країни й навіть здається премʼєр або президент «уряду в еміграції». Ще цікавішим є те, що представник Азарова підтримує Саакашвілі. Супер-реформатора з неясними мотивами.
Євген Володимирович Мураєв народився 2 грудня 1976 року в Змієві, у сім'ї службовців – Володимира Кузьмича й Ольги Олексіївни Мураєвих. У 1993 році Євген закінчив Фізико-математичний ліцей № 27 міста Харкова – одну з найкращих шкіл у місті. Після закінчення навчання він вступив до Харківського державного університету ім. Горького (зараз – Харківський національний університет ім. Каразина) на механіко-математичний факультет. Але, проучившись там лише рік, перевелся на престижний і «грошовий» економічний факультет, який закінчив у 1999 році за спеціальністю «фінанси й кредит».
Свою трудову діяльність 23-річний Мураєв розпочав одразу з посади директора – у 2000 році він очолив ТОВ «Анклав 2000». Попрацювавши там рік, він перейшов на посаду директора в ТОВ «МКМ». У 2005 році, під час реорганізації фірми став директором ТОВ «МКМ Харків», де й працював до 2008 року. У тому році у Мураєва сталася «кар'єрна стрибок» – він став генеральним директором ТОВ «Східна фінансова група». 15 квітня 2010 року Президент Віктор Янукович призначив Євгена Мураєва головою Змієвської районної державної адміністрації, де Мураєв і працює донині. Мураєв одружений і виховує синів Михайла (2007 р.н.) та Ігоря (2009 р.н.). За чутками, Мураєв своєю запаморочливою діловою й політичною кар'єрою зобов'язаний родинним зв'язкам із Миколою Азаровим.
У березні 2006 року Євген Мураєв був обраний депутатом Харківської обласної ради V скликання від партії Інни Богословської «Вече», яка примкнула до «регіоналів». В облраді Мураєв очолив постійну комісію з питань паливно-енергетичного комплексу, енергозбереження й житлово-комунального господарства, що було близько його бізнес-спрямованості.
Але «дорослої» політичної кар'єри Мураєва розпочалася у 2010 році, коли його призначили головою Змієвської районної адміністрації. До речі, поки інших свіжопризначених голів районів представляли на місцях начальники обласних управлінь і віце-губернатори, нового керівника Змієвщини представляв особисто губернатор Михайло Добкін. У 2010 році Мураєв знову обраний депутатом облради, але вже від Партії регіонів. У рідному районі новий голова РДА розгорнув бурхливу діяльність – правда, переважно спортивно-культурної спрямованості. Діяв Мураєв «з розмахом» – на його «Масляниці на Коропових хуторах» палять рекордні 14-метрові чучела й роздають горілку з млинцями, під Змієвом влаштовують міжнародні трофі-ралі, чемпіонати України з кінного спорту, змагання з бальних танців та інші заходи, що мають яскраво виражений піар-відтінок. До речі, практично на всіх культурно-спортивних подіях Змієвщини присутні або губернатор особисто, або голова облради.
Водночас голова РДА любить й новаторські програми. Коли в Україні заговорили про проект «Село майбутнього», де молоді з мегаполісів пропонуватимуть котеджі, а та в відповідь даватиме країні молоко й вовну, однією з перших у списку кандидатів опинилася Змієвщина. Взагалі, Євгена Мураєва ніяк не можна назвати звичайним чиновником – видимо, позначається вік. Коли в селі Таранівка місцеві археологи-любителі викопали танк, голова району особисто приїхав подивитися на незвичайну знахідку. На святкуванні 88-річчя району Мураєв влаштував благодійний продаж цегли по 10 гривень штука. Зібрані гроші обіцяли віддати на оформлення проектно-кошторисної документації для будівництва нових об'єктів у районі. Втім, зібрали всього 5 тисяч гривень.
На даний момент Євген Мураєв є членом Партії регіонів й входить до депутатської групи «Молоді регіони».
Діловими інтересами Євгена Мураєва переважно займалися паливно-енергетична сфера. Керовані ним ТОВ «Анклав 2000», ТОВ «МКМ» та ТОВ «МКМ Харків» займалися й оптовою торгівлею ГСМ. Водночас у ТОВ «Східна фінансова група» були вже ширші інтереси.
Так, скажімо, у 2008 році вона придбала у АОЗТ «Житло» 98,72% акцій АОЗТ «Українсько-Сибірське промислове об'єднання «Завод Рапід», що спеціалізувався на металообробці. У 2010 році частка «ВФГ» збільшилася до 99,709%, однак у листопаді 2011 року завод, керований Володимиром Кузьмичом Мураєвим (батьком Євгена), був визнаний банкротом. Крім того, Євген Мураєв за сумісництвом працював комерційним директором словацько-української торгово-інформаційної компанії «Словенфотрейд». Також він був головою спостережної ради ВАТ «Українсько-Сибірська інвестиційна корпорація», пов'язаної з «УкрСиббанком».
Іноді надмірна активність Євгена Мураєва обертається гучними скандалами, у яких його противники іноді вбачають особисті інтереси. Так, після президентських виборів 2010 року, коли зміна голів райгосадміністрацій стала не лише очевидним, але й законодавчо необхідним кроком, Мураєв – на той момент ще депутат облради, що курував Змієвський район – влаштував публічну «порку» тогочасному голові Змієвської РДА Анатолію Гацько.
Депутат-«регіонал» заявив на сесії райради, що район перебуває в жалюгідному стані, ціни підвищуються, промислове виробництво падає, злочинності все більше, й навіть корови доять погано. І додав, що Гацько у другому турі президентських виборів задіяв адмінресурс й агітував за Юлію Тимошенко. У результаті райрада висловила своєму тогочасному районному керівнику недовіру. А через місяць з гаком Мураєв передбачувано займав його місце.
У березні 2011 року у Мураєва сталася конфлікт із районним прокурором Олегом Бурцевим. Як заявив голова РДА, за останні три місяці до нього надійшло близько 10 скарг від представників малого й середнього бізнесу на районну прокуратуру – підприємці нібито заявляли про незаконні побори. Обласна прокуратура влаштувала внутрішню перевірку, але підтвердження словам Мураєва не знайшла. Тоді на вулиці Змієва вийшли «образені» бізнесмени, а сам голова району звернувся за допомогою до губернатора Добкіна. Той дипломатично відповів, що впливу на прокуратуру у нього немає, але пообіцяв «розібратися». Зрештою, прокуратура прийняла «соломонове рішення» – поміняла місцями голів прокуратур двох районів. Олег Бурцев відправився у Волчанський район, а на його місце прислали тамтешнього голову райпрокуратури Ігоря Голуба. Скарги Мураєва припинилися.
Наступний гучний скандал у Мураєва сталася навесні 2012 року – на цей раз із головою Комсомольської поссради Степаном Мындарем. Мураєв звинуватив того у завищених тарифах на ЖКГ, незаконному продажу комунального майна й, не мудруючи лукаво, просто запропонував подати у відставку. Мындарь, природно, відмовився й звинуватив Мураєва в залякуванні місцевих жителів і депутатів. У конфлікт включилися місцеві газети «Змієвський кур'єр» та «Вісті Змієвщини» й навіть деякі регіональні ЗМІ.
А останній скандал Мураєва «докотився» вже до Києва. Пов'язаний він був із національним природним парком «Гомільшанські ліси», створеним у Змієвському районі зовсім недавно, лише у 2004 році. Однак уже у 2010-му ідею створення парку почали оспорювати – аж до збору підписів, фактично, за його ліквідацію в нинішньому вигляді. Звернення з 271 підписом селян було винесено на розгляд сесії Задонецької селищної ради, але депутати більшістю голосів виступили проти.
Водночас екологи впевняли, що місцевих жителів настроюють проти «Гомільшанських лісів» спеціально. Євген Мураєв несподівано підтримав «ворогів природи», заявивши, що національний парк не утримується в належному стані. Він стверджував, що в «Гомільшанських лісах» не проводяться санітарні рубки дерев, що може створити проблеми у разі пожежі. А також висловив незадоволення тим, що в заповіднику розвелося занадто багато живності. «Через те, що тварин у парку занадто багато, вони завдають збитків сільськогосподарським угіддям. З'явилися вовки, тварини хворіють», – заявив він тоді. Для поліпшення ситуації Мураєв пообіцяв знайти інвестора, який профінансує будівництво на території національного парку туристичної інфраструктури – байдарочних станцій, козацьких сіл, елітної рибалки та інших «радостей відпускника». За його словами, це був би єдиним способом отримувати дохід й приділяти «Гомільшанським лісам» належну увагу. Втім, противники цієї ідеї поговорювали, що голова району переслідує власні ділові інтереси, однак конкретних підтверджень ніхто не надав.
Про мораторій на продаж землі: «Продаж землі приведе до дуже жорсткої конкуренції на цьому ринку. Вижиють найсильніші». Про збагачення: «Для мене деякі керівники великих господарств, які говорять: «та я ось 20 років на землі й нічого для себе не заробив», не є авторитетами». Про слово й діло: «Наше слабке місце – і це вже, на жаль, традиційно – те, що ми мало говоримо й пояснюємо, намагаючись більше робити, не витрачаючи час на розмови. Саме в цей час інформаційний вакуум заповнюється хибною інформацією, плітками й чиїмись дозвільними домислами. Саме так народжуються чутки й страхи, панічні настрої й втрачається щось дуже важливе, руйнується віра в майбутнє, гине національна ідея».
Відець – Володимир Кузьмич Мураєв займав посаду генерального директора АОЗТ «Рапід»: Керівник: Мураєв Володимир Кузьмич – генеральний директор Бухгалтер: Дегтярева Людмила Миколаївна Чисельність працівників: 9 Юридична адреса: 61030, м. Харків, вул. Грецька, 79 Телефон основний: (057) 2520084 Банківські реквізити Код ЄДРПОУ: 14067309 Харків/20080206 02:13/Інформаційне Агентство «Резонанс-Харків»/
По даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку /ДКЦПФР/, змінилися власники АОЗТ «Українсько-Сибірське промислове об'єднання «Завод Рапід» /м. Харків, генеральний директор Мураєв Володимир Кузьмич/. По даних річного звіту за 2006 рік, основними напрямками діяльності компанії були: – здавання в найм інших машин та устаткування – виробництво різноманітних металевих виробів – здавання в найм власної та державної нерухомості невиробничого призначення.
По даних реєстратора на 30.09.2003, крупними акціонерами компанії були: АОЗТ «Житло» – 98.7291%. http://rez.com.ua/all_news/14364/ Харківський завод «Рапід» у 2008 р. збільшив чисті активи в півтора раза: http://www.sq.com.ua/rus/news/ekonomika/02.06.2009/harkovskij_zavod_rapid_v_2008_g_uvelichil_chistye_aktivy_v_poltora_raza/ Постановою Господарського суду Харківської обл. від 08.11.2011 р. АОЗТ «Українсько-Сибірське промислове об'єднання «Завод Рапід» визнано банкротом і відкрита ліквідаційна процедура. http://cna.com.ua/ru/news/11514/ Інфо жовтень 2015 р. http://www.ua-region.info/14067309
Мати – Ольга Олексіївна – доцент кафедри хімії в Харківському національному університеті комунального господарства ім. А. М. Бекетова. Дружина – Валерія Мураєва (голова постійної комісії з питань молодіжної політики, спорту й туризму, депутат Харківської обласної ради); багато років спонсорує Змієвський інтернат. Теща – Маргарита Ковтунова (директор ЛДЦ «ЛОРИТОМ» – медицина) Тесть – Олег Ковтунов (медик, скоріше за все, неврологія).