Як кажуть, не минуло й півроку… «ЗМІ» «ДНР» та «Новоросії» у особі сайту «Комітет» спробували спростувати інформацію, викладену в моєму журналістському розслідуванні «Східний глухий кут. Що спричинять нові розклади в «ДНР»?», а заодно розпіарити одного з героїв моєї статті, колишнього нардепа-регіонала з Донецька Олександра Бобкова. Оригінал цього матеріалу розташований за адресою http://komitet.net.ua/article/155722/
До цього моменту моє прізвище фігурувало у них головним чином у всіляких розстрільних списках та на сайтах різних «народних трибуналів». Зачепило, значиться! І недарма…
Повністю мою статтю можна прочитати за посиланням, яке розкриває багато що для людини, далекої від тамтешніх реалій. По телебаченню про це не показують. Нагадаю, що в моєму матеріалі від березня поточного року акцент ставився на те, що на ролі «сірого кардинала» від так званих «старих донецьких еліт» Ахметова давно посунув Бобков. В нього й взяв інтерв'ю сайт, яким з середини 2000-х керує нинішній «депутат Народного Совєта ДНР», до недавнього минулого «міністр пропаганди» Олександр Хряков. У ті роки він був головним ідеологом маргінального руху «Україна без Ющенка» і, за сумісництвом, головою Донецької обласної Спілки підприємців малого та середнього бізнесу. До початку війни в Донбасі найбільш проросійський сайт в Україні «Комітет» фінансувався на особисті кошти одіозного Бориса Колесникова, які регулярно передавалися на руки Хрякову через заступника мера Донецька з питань торгівлі Геннадія Ткаченка.
Так само фінансувався завжди особисто Колесніковим і сайт «КІД», відомий в регіоні під жартівливим прізвиськом «Задолбасс» (http://zadonbass.org/). Насправді прісне й тупувате інтерв'ю, але… Загалом, примуси дурня Богу молитися…
Нинішній куратор «ДНР» від донецьких еліт та від радника Суркова Олександр Бобков в інтерв'ю поділився старим фото зі свого особистого архіву, на якому він зображений поруч з найкривавішим катом новітньої історії України, лідером організованої злочинної угруповання кілерів Гіві Немсадзе («Папою»). Того самого, сліди якого шукали «орли» «Термінатора» Луценка в 2005 році в донецькій резиденції «Люкс» Ріната Ахметова, коли там відбувався обшук. Немсадзе тоді не знайшли, а наїзд на Ахметова закінчився пам'ятним «чаюванням» Юрка з Ринатом. Зате згодом розкопали в штольнях 57 трупів, вбитих цим угрупованням на замовлення Донецького клану, починаючи з середини 90-х і закінчуючи початком 2000-х. При президенті Януковичі всі три десятка членів організованої злочинної угруповання на чолі з їх лідером були передбачувано відмазані від правосуддя Київським райсудом Донецька з подачі тодішнього заступника Генпрокурора Пшонки Рената Кузьміна.
Про все це я докладно написав у вересні 2010-го в своїй статті для Радіо Свобода «Донецької мафії більше не існує. Де-юре…» (http://www.radiosvoboda.org/content/article/2160051.html). Але найцікавіше журналістське розслідування по банді Немсадзе, яке дає повне розуміння цієї організованої злочинної угруповання, я написав трохи пізніше. Пропоную ознайомитися з ним тим, хто тоді не прочитав: http://www.radiosvoboda.org/content/article/2335644.html
До речі, саме бандюки Бобкова та Немсадзе приїжджали до столиці викрадати, катувати й убивати активістів Майдану, таких як Юрій Вербицький та Igor Lutsenko, взимку 2014 року. Звичайні тітушки для таких цілей не годилися. Про місце та статус Немсадзе сьогодні в «ДНР» я також дещо писав: http://www.ostro.org/blogs/furmanyuk/160373/
Більш того, Бобков в інтерв'ю «Комітету» фактично визнав свій зв'язок не тільки з «главою ДНР» Захарченком і головним «податківцем» Тимофєєвим («Ташкентом»), але й з донецькими олігархами проросійського спрямування Орловими, активи яких чомусь ніяк не бажає розкуркулювати ні «істинно народний уряд молодої республіки», ні правоохоронці «нової України» Порошенка.
Хоча Орлови періодично курсують з території вільної України в окупований Донецьк і назад. Як і сам герой моєї статті й інтерв'ю «новороському ЗМІ» Олександр Бобков. Зокрема, рік тому його бачили в самому центрі Києва — у метро «Арсенальна». Але то вже таке — ясна річ, що відверто колаборантській владі у Києві не цікава боротьба з окупантами. А ось фото я збережу для історії. Хочеться вірити, що колись воно все ж таки ще стане в нагоді…
На першому фото: Донецьк, 1978 рік. Гіві Немсадзе — другий ліворуч, Олександр Бобков — в центрі.