Екс-заступниця Квітащвілі та народний депутат намагаються допомогти підозрюваному у сприянні терористам Сергію Білогородському

Екс-перша заступниця колишнього Міністра охорони здоров'я України Олександра Квітащвілі — Олександра Павленко, а також один із народних депутатів із провладної коаліції, чиє ім'я не називається, активно намагаються сприяти тому, щоб справу підозрюваного у сприянні терористам Сергія Білогородського розглядали повільніше. Нагадаємо, що Шевченківський районний суд Києва арештував його на два місяці на початку червня цього року. Його підозрюють у фінансуванні тероризму, а саме — у сплаті податків через підприємства, якими він володіє, до казни так званої «ДНР». Відомо, що Сергій Білогородський є власником кількох підприємств, які нині працюють на окупованій території Донбасу й надають послуги так званим «міністерствам ДНР». За аналізом звітності, яку подають ці підприємства до «податкової ДНР», за рік Білогородський сплатив понад 10 млн рублів до «бюджету» терористичної організації, а також значні суми особисто керівникам «ДНР». За цими та іншими фактами нині ведеться слідство.Як повідомив журналістам джерело в слідчих органах, неназваний народний депутат, про якого відомо лише те, що він висувався саме з Донецького регіону, а також екс-високопосадовиця з МОЗ намагалися чинити тиск на слідство, зокрема й звинувачувати слідчих, які ведуть справу Білогородського, у необ'єктивності та корупції. Цілком очевидно, що незважаючи на затримання, бізнес і зв'язки Білогородського працюють досі, раз йому протягнули руку такі впливові люди.Але що ж пов'язує донецького бізнесмена й екс-працівницю Міністерства охорони здоров'я? Очевидно, нічого, крім недбалості молодої юристки, однією зі спеціалізацій якої є «політична адвокатура» та «захист корпоративних конфліктів і спорів». Особливо цинічним видається той факт, що Олександра Павленко отримала свою посаду в МОЗ після Революції Гідності, фактично прийшовши в міністерство на крові Небесної Сотні, а тепер намагається виправдовувати того, хто організовував ці нелюдські вбивства.Побувавши на боці Путіна, не гребує й пособниками терориста? Олександра Павленко заробила собі ім'я на захисті інтересів політиків та представленні їхніх інтересів у ЦВК. Але чи не втратила його після того, як взялася керувати судовим захистом інтересів російської авіакомпанії «Сибір» у конфлікті з Міноборони України. Нагадаємо, йдеться про трагедію, яка сталася над Чорним морем у 2001 році — літак російської авіакомпанії з невстановлених досі причин упав у воду. Усі 78 осіб на борту загинули. Росіяни одразу звинуватили українську сторону в тому, що літак був збитий українською ракетою, тоді як різноманітні експертизи цю версію відкинули. Тим не менше, пані Павленко сміливо взялася захищати інтереси «Сибіру» в українських судах. І хоча жоден суд так і не довів вину України в трагедії, країна виплатила родичам загиблих грошові компенсації. До речі, головою комісії, яка розслідувала обставини авіакатастрофи над Чорним морем, був Володимир Путін. Проте, прийшовши на високу посаду в українське правительство, Олександра Павленко не відзначилася юридичною чистоплотністю.Так журналісти радіо «Свобода» у своєму проекті «Схеми» викрили заступницю Квітащвілі в порушенні законів України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та «Про центральні органи виконавчої влади», де йдеться про те, що робота адвоката несумісна з державною посадою, а також що державна посада несумісна з іншими видами діяльності. Крім того, журналісти довели, що своїми законодавчими ініціативами у сфері закупівлі ліків та ніколи не мавши жодного стосунку до медицини Олександра Павленко намагалася саботувати голосування за закон, який передбачає передачу закупівлі ліків Міністерством охорони здоров'я міжнародним організаціям.Повернімося до нашого загадкового народного депутата з провладної коаліції, який також зацікавлений у якнайшвидшому звільненні Сергія Білогородського. Навіщо якомусь підозрілому донецькому бізнесмену протягнули руку з Верховної Ради України? Погодьтеся, хоча український парламент нині й так далекий від еталону чесності та патріотизму, але подібна симпатія — це все ж таки перебір. Не виключено, що подібна зацікавленість народного депутата у долі Білогородського викликана спільністю бізнес-інтересів та можливою майбутньою виборчою кампанією на Донбасі, під час якої знадобилася б його фінансова та фізична підтримка. Не зупиняє нардепа навіть той факт, що Сергій Білогородський може бути частиною масштабного плану російських спецслужб, які просували на вищі посади в українській владі своїх ставленників. Минулого року Служба безпеки України викрила кількох високопосадовців у українських держустановах, які мали безпосередній стосунок до створення сепаратистських організацій «ДНР» та «ЛНР».Конкретні імена тоді названі не були, але в інтернеті можна знайти згадку про заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Романа Абрамовського, звільненого з посади у 2015 році за його власною заявою. Очевидно, у Мінрегіоні намагалися замовчати інцидент, але інформація все одно просочилася в ЗМІ — справа в тому, що незважаючи на призначення на високу посаду в українському правительстві, Роман Абрамовський аж до травня 2015 року залишався власником заводу «Коксохімообладнання» (м. Донецьк), який після захоплення регіону терористами продовжив сплачувати податки вже до казни. Також у 2013–2014 роках Роман Абрамовський працював на народного депутата від Партії регіонів у ВР VII скликання Олександра Бобкова — відомого сепаратиста та засновника антиукраїнського руху «Оплот Донбасу», а нині — командира бойовиків «ДНР». Олександра Бобкова пов'язують із захопленням будівлі донецької міськради в квітні 2014 року. Відзначився Олександр Михайлович і на «коронації» Захарченка. Отже, саме Роман Абрамовський — колишній бізнес-партнер нині ув'язненого Сергія Білогородського та помічник депутата-терориста Бобкова.Сергій Анатолійович Білогородський, уродженець республіки Комі (Російська Федерація), який отримав громадянство України у 2004 році, за деякими відомостями — шляхом надання недостовірних даних. Уже у 2010 році став депутатом Донецької обласної ради 6-го скликання за партійними списками Партії регіонів і навіть балотувався на виборах до Верховної Ради України у 2014 році. У цей же період Сергій Білогородський був фактичним власником кількох автотранспортних та автостанційних підприємств Донецької області, а також — ТОВ «Приватна охорона». Саме автобуси з цих підприємств Білогородського підвозили «титушок» на Майдан Незалежності під час Революції Гідності. Один із таких рейсів жителі Полтавської області зупинили й розоружили. З самого початку захоплення сходу України терористами та російськими бойовиками Білогородський надавав всебічну допомогу та сприяння цьому процесу. Так у Донецьку в будівлі за адресою проспект Ілліча, 3, якою Білогородський володіє через підконтрольну фірму, зареєстрована «громадська» організація «Оплот Донбасу», «засновниками» та керівником якої є терорист Олександр Захарченко.На тимчасово окупованій території у Білогородського цілком прибутково працює бізнес з вивезення твердих побутових відходів, поставлений на облік у «ДНР» в середині 2014 року. Значна частина доходів (а це — мільйони рублів) передається керівництву «ДНР». Також Сергій Білогородський разом із колишнім регіоналом Олександром Бобковим та Романом Абрамовським були співвласниками заводу «Коксохімообладнання» (м. Донецьк), який сплачує данину терористам і ремонтує їхню військову техніку. Можна сміливо припустити, що як тільки Сергій Білогородський опинився за ґратами, запрацювали схеми з переховування його майна, зокрема й в офшорах, оскільки стаття, за якою він проходить, передбачає конфіскацію майна. Сподіваємось, цей факт не ускользне від уваги правоохоронних органів, і Білогородському не вдасться сховатися від покарання. Ігор Миколаєв, для «ОРД»