Перший заступник міністра соціальної політики звернувся до Мінфіну з пропозицією скоротити фінансування соціальних програм для ветеранів АТО та спрямувати «заощаджені кошти» на підвищення фонду оплати праці своїм працівникам. В Україні багато хто вважає, що для того, щоб чиновник перестав красти, йому потрібно дати більшу зарплату. Так що Василій Шевченко йде в ногу з часом. У цій публікації — про те, як чиновники наживаються на протезах і путівках, та прикривають «ветеранськими» темами крадіжки.
«Аж» 39 інвалідів АТО можуть розраховувати на житло
Соціальний захист потрібно починати з себе — ну який ти, запитується, захисник інших, якщо не захистив свій гаманець і касу правлячої партії? Не бажаючи бути шевцем без чобіт, перший заступник міністра соціальної політики спрямував у Мінфін 12-сторінковий лист (копію листа від 21.04.2016, за № 5977 «ОРД» передали небайдужі громадяни), що містив ідеї щодо перерозподілу державних коштів, головним розпорядником яких є Міністерство соціальної політики. Інвалідам АТО буде цікаво дізнатися, що протезування за кордоном потрібне лише 37 повернувшимся з передової, а потреба в регенерації кінцівок за версією Шевченка існує лише у 48.
Тому, як вважає перший заступник міністра, потрібно заощадити 56 млн грн бюджетного фінансування за цією статтею. Цікаво, що ці відомості розходяться з інформацією Державної служби України з питань учасників АТО — у їхній базі даних 418 потребуючих захисників України. Серед пунктів, які Василій Шевченко бажає скоротити, — стаття «Субвенція з державного бюджету на виплату соціальної допомоги дітям-сиротам та батькам-вихователям у сімейних дитячих будинках за принципом «гроші йдуть за дитиною» на 63 мільйони. Але найцікавіший пункт — «Забезпечення житлом осіб, які брали участь в АТО та втратили нижні кінцівки». Спираючись на якісь відомі лише йому оперативні дані, Шевченко дійшов висновку, що «атошників», потребуючих житла, у нас у країні всього 39! І тому, як пише перший заступник міністра, можна скоротити фінансування цієї програми з 63,9 млн грн до 29,8 мільйонів.
Куди ж Василій Васильович пропонує спрямувати заощадження? Накинути на потреби міністерських управлінців 46 мільйонів. З них майже на 9 млн грн він хоче купити комп'ютерної техніки. Якийсь «не державний чоловік» скаже, що можна було б забезпечити комп'ютерами тих же інвалідів АТО — ось і була б їм реабілітація. Але Шевченко впевнений, що в міністерстві від нового обладнання буде більше користі (як сплітничать колеги, екс-міністр Павло Розенко любив пограти в комп'ютерні ігри). 400 системних блоків по 8,5 тисяч гривень кожен і стільки ж моніторів — по 4,5 тисячи гривень за штуку закупить «міцний господарник». І напевно ветеранів АТО утішить, якщо вони дізнаються, що за їхній рахунок поліпшиться життя управлінців у сфері соціального захисту учасників антитерористичної операції, а не якихось інших чиновників. Як кажуть, «лікар сит і хворому легше». Не забув перший заступник міністра й про психологічну реабілітацію воїнів, яку злі язики називають найсолодшою темою для «розпилу». Фінансування цієї статті Шевченко пропонує підвищити на 48 млн грн, а під статтю «санаторно-курортне лікування ветеранів Великої Вітчизняної війни та жертв нацизму» (скільки з них залишилося справжніх ветеранів?) — сподівається розпилити ще 11,9 мільйонів.
При цьому дефіцит коштів на трудову реабілітацію інвалідів становить 799 млн грн. На житло «чорнобильцям» не вистачає 949 млн грн. А дефіцит коштів на переселенців становить 645 мільйонів… На цьому тлі, звичайно, скромно виглядає цифра в 29 тисяч гривень, яку Василій Шевченко (у міністерстві його називають «головним з атошників і переселенців») виписав собі минулого року як матеріальна допомога… А 2014-й рік перетворив Василія Шевченка на офіційного мільйонера. Хоча він повторив у декларації все майно, зазначене в попередньому звіті, звідки ні звідки на банківський рахунок Василія Васильовича «капнули» 1,587 мільйона гривень. А заощадження на рахунку безробітної дружини збільшилися до 382 тис. грн. За минулий рік цей ВІП-чиновник заробив мало — 186,2 тис. грн, з яких 154,6 тис. грн становила його зарплата. А сума коштів на рахунку збільшилася до 1,633 млн (плюс рахунок дружини). І звідкись з'явилося «інше нерухоме майно» площею в 80,9 кв. метрів… Перший заступник голови найбільш забезпеченого міністерства чомусь нічого не розповів про свої видатки (а адже закон цього вимагає).
Ось, видимо, на бензин для автомобілів преміум-класу й виписав собі Василій Васильович матеріальну допомогу.
Хто монополізував протезну галузь?
Добре тому живеться, у кого друзі — віце-прем'єри. Колеги кажуть, що без відома Шевченка нині в міністерстві й муха не пролетить. Надійна крила цієї впливової персони — кореш з студентської молоді, які тепер великі шишки в уряді Гройсмана. Колишні приятелі по гуртожитку Павло Розенко та В'ячеслав Кириленко проштовхували ідею зробити Шевченка міністром з питань окупованих територій і ВПЛ. Що було б насмішкою над опікуваними — якщо згадати, що правозахисники вимагали звільнити Шевченка за стигматизуючі висловлювання про «внутрішньо переміщених осіб». А логіка приятелів зрозуміла: міністерство з питань переселенців у перспективі розглядається як № 1 з розпилу мільярдів на відновлення Донбасу. Багато «великих діячів» передчувають надходження іноземних траншів, які можна буде «правильно перерозподілити». Але поки Мінсоц розпоряджається левовою часткою бюджету, Василій Шевченко потрібен у Мінсоці.
«Розенко, піднявшись на віце-прем'єра, ще якийсь місяць підписував задним числом накази на працевлаштування. Конкурси на заміщення посад не оголошували, за місце брали до 3000 доларів. Шевченко розставив на ключових посадах своїх прихвостнів: Юрія Лагуту зробив начальником управління кадрів, Валерія Заднепрянця — директором департаменту фінансів. Обидва — з попереднього приходу Павла Розенка до Мінсоці», — розповідає джерело в міністерстві. Коли в 2005–2006 роках Розенко займав посаду першого заступника міністра соціальної політики, Василій Шевченко був на посаді генерального директора промислового об'єднання «Укрпротез», а Юрій Лагута працював заступником у гендира Шевченка. Причому обидва ще тоді були викриті в махінаціях з тендерами, але відкупилися в прокуратурі. У березні Олексій Краснощеков — голова експертної групи з протезування при громадській раді Фонду соціального захисту інвалідів оприлюднив висновок Державної регуляторної служби, яка виявила масу порушень у використанні бюджетних коштів на протезування ветеранів АТО за кордоном.
«У 2015 році протезування за кордоном учасників АТО забезпечували дві компанії, і вони підвищили вартість допомоги з протезування у валютному еквіваленті — зокрема, «CorporaS.u.r.l» — на 20,7 проц. Це привело до завищення вартості протеза більш ніж на 760 тис. грн», — йдеться у звіті, на який посилається Краснощеков. «Чому за кордон ми виділяємо стільки грошей, що освоїти не можемо, а своїх підприємств і фахівців не розвиваємо? Більшість можна було б обслужити в Україні, а це десятки мільйонів заощадження бюджетних грошей», — посмів замахнутися «на святе» активіст, який борється за сучасну вітчизняну протезну галузь. За словами Краснощекова, те, що робиться за кордоном, можна зробити в 4 рази дешевше в Україні, і навіть за донорські гроші. Але чиновники воліють списувати по 2 млн грн на одну штучну кінцівку через два кишенькові підприємства: «Otto Bock» та «Corpora S.u.r.l.» (про любов Василія Шевченка до цих фірм ми якось писали тут: /2016/03/04/asotsialnyij-ministr-pchyolka-majya-diskriminatsiya-separatizm-i-proteznyie-zavodyi_1/). Замкнути на собі всі можливості для ветеранів АТО першому заступнику міністра допомогло постанова Кабміну № 518, якою створено закритий клуб «протезистів».
У Державної служби з питань ветеранів АТО, завдяки цій постанові, є лише 2 варіанти постачальників. Ці монополісти входять до складу комісії, яка приймає рішення з протезування. Склад комісії, яка ділить державні гроші, завищуючи вартість виробів, затверджується особисто Шевченком. І він же очолює комісію.
Шокова «реабілітація» бійців від БПП-шників Березенка та Лопушинського
Тема реабілітації повернувшихся з АТО — така ж мутна вода, у якій приємно ловити рибу, і теж сосе з держави мільйони. У 2015 році в державному бюджеті на психологічну реабілітацію постраждалих учасників АТО передбачили майже 50 млн грн. Усі ці кошти отримала Державна служба України з питань ветеранів війни та учасників АТО, яка підпорядковується особисто Шевченку. Ситуація тут така ж, як і з протезуванням: під новий рік терміново розпилили 33 бюджетних мільйона на санаторно-курортне лікування. 7,7 мільйонів дісталися санаторію «Женева 4*» (Трускавець), який, як пише http://24tv.ua, належить віргінському офшору «Брезертон Лімітед», а реальним власником є нардеп від Блоку Петра Порошенка Андрій Лопушинський.
Вдобавок у «Женеви» є кредитна заборгованість понад 98 млн грн. А найнеприємніше — рівень «реабілітації», який надали тут бійцям. 1200 бійців взяли на себе психологи-волонтери. Харчування не входило до вартості путівки. А сервіс, який є в готелі для «не безплатних» клієнтів, для «атошників» обернувся відсутністю гарячої води, несправним ліфтом (люди на костилях піднімалися на 7-й поверх) і годуванням «чим Бог пошле» у спортзалі. На прохання дати пульт від телевізора бійці, буває, чули: «Атошники бувають різні, украдете ще». А ось яку «психологічну допомогу» отримали бійці в незаконно приватизованому ТОВ «Феофанія», яку пропагував БПП-шник Сергій Березенко. «Клінічна лікарня «Феофанія» — це просто гучна назва. До них за тендером служба АТО відправила нашого контуженого бійця, — розповідає позивний Як з батальйону Донбас, — Там його поселили в жорсткий совок, убите приміщення з грибком і плісню, практично без опалення (справа була взимку). А вся психологічна допомога — це розмова раз на день ні про що, і парк. Ходи, гуляй — ось тобі реабілітація.
Ми зробили запит у Державну службу з питань ветеранів АТО й з'ясували, що сума, яка виділяється цьому закладу на кожного бійця, — 5050 гривень за 14 днів. Без харчування й без медичного обслуговування. А люди, які потрапляють туди, у плані емоційного стану йдуть не в плюсі, а в мінусі». Процедура купівлі путівок у міністерстві, за словами голови всеукраїнської організації «Суспільство ветеранів АТО» Кирила Сергєєва, сприяє шахрайству. «Існують бізнес-групи, які моніторять усі тендери в Мінсоці. Їхні юристи підставляють під ці тендери свої умови, лишень би содрати державні гроші, і проходять усі тендерні процедури. Буває, приходять такі шахраї до дирекції санаторію: «Ми до вас нікого не будемо везти, просто підпишіть», і за тисячу доларів директор санаторію підписує договір. По сто доларів набирають людей з дипломом психолога: «Підпишіть, що ви у нас працюєте». Потім знаходять бійців, яким платять 1500 грн — за те, що нібито вони пройшли психологічну реабілітацію, а різницю — в кишеню. За процедурою вибирається найдешевше пропозиція, а як витрачаються гроші — цього Державна служба з питань ветеранів АТО, навіть якщо у неї виникнуть сумніви, не має права перевірити.
А послуги психолога — це не шкарпетки, які можна потримати в руках. Тут потрібно проводити конкурс — оцінювати професіоналізм, а не дешевизну», — розповідає Сергєєв.
Предані корупції чиновники не тонуть при всіх владах
У голови «атошної» служби Артура Деревянка на всі критичні випади відповідають, що це зона відповідальності вищого керівництва, яке нав'язало йому людей Наталії Королевської. Таких, як начальник відділу закупівель Кіт, про якого розповідають легенди. «Мені поки гроші не потрібні, потім якось. Не був би я закупівельником, якби не міг прогодуватися», — нібито так відповів Олександр Кіт на «назойливу» пропозицію бухгалтера нарешті взяти свою зарплату… за півроку! При Павлі Розенку прилаштувався в постмайданному Мінсоці не один «геніальний закупівельник». 2/3 розпильників з команди «злочинної влади», яких мала торкнутися люстрація, знайшли контакт з Павлом Валеріївичем. У тому числі — колишній директор департаменту соціального захисту постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи Сергій Подорожний, який для партії Королевської забезпечував у Кіровограді рекордний результат.
Недавно цього голову Кіровоградської обласної організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» та члена партії «Україна — вперед» спрямували на роботу до Кіровограда. Але встиг Подорожний попрацювати й у команді «майданівців». Причому так сподобався, що екс-міністр подав його на президентську нагороду — минулого року Подорожний отримав орден «За заслуги III ступеня». «Будучи директором департаменту у Розенка, близька людина Королевської по прізвищу Подорожний об'їздив усі області з темою закупівлі путівок для чорнобильців. І скрізь, зустрічаючись з губернаторами, передавав указівку Павла Валеріївича: з усіх питань закупівель контактувати особисто з Олександром Кітом, — розповідає джерело в Мінсоцполітиці. — Усе, що купується на гроші міністерства, усе проходить через цього Кіта. Нинішньому керівництву він служить так само вірно, як служив Королевській. А відкат з кожної путівки виріс з 30% до 40%». Недавно запахло смаженим у господарстві Наталії Зінкевич, яка працювала при всіх владах. Була «своєю» й для Королевської, й для Денісової. Виконувала обов'язки голови Державної служби зайнятості при Розенку.
СБУ завела кримінальне провадження за фактом закупівлі службою зайнятості у період 2012–2015 років послуг з супроводу Єдиної інформаційно-аналітичної системи. Виявилося, що фактично послуга не надавалася, хоч гроші за неї отримувала фірма, пов'язана з «Опозиційним блоком». І за допомогою цього «повітря» з кишені платників податків за кілька років було вкрадено… 122 мільйони доларів США!
Активісти збираються судитися з «міністерством саботажу»
На допомогу для бійців АТО, як і два роки тому, продовжують скидатися по копійці небайдужі українці. За весь час війни у Мінсоцполітиці не організували жодного обміну досвідом з іноземцями, які рвалися з ідеями, похерили спільний проект Канади та США з підтримки протезування, не розробили план розвитку. Навіщо потрібно міністерство й його численні служби з тисячним штатом, якщо опіку бійців АТО та переселенців беруть на себе волонтери? «Вони не кажуть: ми проти, просто не підписують потрібні накази, пропускають строки й чекають, коли у волонтерів і донорів остигне бажання допомагати, просто тримають на столах накази, не пускають по адміністративній лінії.
Сама структура Мінсоца — це некерована звалище сміття. Країна стоїть перед необхідністю скорочувати видатки, але навіть первинний аналіз видатків Мінсоца говорить про те, що ми можемо підвищувати соцстандарти, не підвищуючи фінансування, а збільшуючи ефективність використання грошей, обмежуючи безбожну корупцію», — розповів про стиль роботи чиновників правозахисник Юрій Богданов, активіст «Підмога.інфо» на одній із прес-конференцій: https://www.youtube.com/watch?v=rXTBaov6qMA Недавно перший заступник міністра Василій Шевченко (який раніше сказав, що біженці Донбасу самі винні в своїх бідах — самі вибрали Януковича, так вам і надо), назвав своїх критиків, присутніх на засіданні в Адміністрації Президента громадських активістів, — «інвалідною мафією». На що громадськість образилася й написала скаргу. Загрожують, що якщо Шевченка не звільнять, звернуться до адміністративного суду. Набагато гірше, коли «слуги народу» публічно ганьблять Україну. Такий конфуз сталося на одному з заходів з канадцем Джоном Бетцдорфом та нашим Василієм Шевченком.
Коли перший запропонував «державному діячу» скласти план розвитку на 5 років і допомогти з залученням грошей, «діяч» снизійшов до відповіді в дусі коронованої особи, яка помітила челобитника: «У вас є моя візитка, звертайтеся».
Два батальйони пільговиків з прокуратури та СБУ
На яку соціальну захист, крім «оздоровлення» у «Женеві» можуть розраховувати герої АТО? Багато «кіборгів», на яких влада в свій час від душі попіарилася, все ще вибивають собі посвідчення УБД. Ті, хто вибив, кажуть, що право на проїзд у громадському транспорті — єдина турбота Держави, яку вони на собі відчувають (хоча пільг і гарантій, передбачених для «атошників» законом, — 22). І ця пільга супроводжується скандалами. У Сумах ветерани АТО блокували автовокзал, у Полтаві пікетували міськраду, вимагаючи забезпечити їм безплатний проїзд. Сотні бездомних ветеранів АТО, чиє житло залишилося на окупованій території, не можуть отримати хоча б тимчасові притулки безплатно. Пільга з оплати комунальних послуг на них теж не поширюється. Працевлаштуватися «атошнику» так само нереально, як і будь-якій іншій людині (чому — запитайте про це Наталію Зінкевич).
Є питання й до отримання статусів УБД. Менше ніж за рік кількість зареєстрованих учасників АТО помножилася в 5 разів і досягла 205 тисяч! СБУшники й прокурори складали пару батальйонів з числа цих «атошників». Вони активно будуються в столиці й рубають ліс у Київській області… «Якщо раніше жулики заносили в мерію чемодан, щоб їм виділили землю, то тепер уже від імені «атошників» ведуться корупційні схеми. У Биківні виділили 6 га нібито під роздачу вдовам бійців АТО. А потім прийшли представники місцевої громади й показали цікаві схеми: уже 10 років, виявляється, як весь цей ліс навколо опушки «для вдів» розрізаний на ділянки для суддів і прокурорів…. Раніше не було юридичних підстав вирізати ліс, ось і придумали взяти 6 га поки ще не виріза ного лісу й під необхідність провести для них комунікації протягнути рішення вирізати ще 200 га навколо», — розповідає Кирил Сергєєв про одну з найвідоміших афер з виділенням для сімей загиблих бійців АТО 92 ділянок землі в селищі Биківня, у Деснянському районі. Як Держава ставиться до своїх захисників, так вони й будуть воювати. На жаль, у окопи з мирних міст надто часто долітають деморалізуючі історії. Татяна Заровна, «ОРД».