«Оборотні» в погонах знову втягнулися в боротьбу за перерозподіл власності, допомагаючи злочинцям та пособникам сепаратистів Донбасу. В Україну повертаються методи режиму Януковича щодо незаконного захоплення бізнесу. Нині все частіше об'єктами рейдерських атак стають успішні підприємці. Причому за наказом конкурентів та недоброзичливців до захоплення бізнесу знову, як виявилося, активно залучаються недолюстровані коруповані правоохоронці. Зокрема, як стало відомо виданню, у багаторічний конфлікт між донецьким підприємцем Сергієм Білогородським та його колишнім бізнес-партнером Владиславом Дрегером втягнулися деякі коруповані працівники Служби безпеки України (СБУ). Унаслідок цього протистояння між давніми опонентами нещодавно раптово набуло нового розвитку.
За словами анонімних чесних офіцерів у СБУ, саме за заявою та лобіюванням пана Дрегера силовики відкрили кримінальне провадження щодо С. Білогородського.
Виявилося, що у своїй заяві підприємець Дрегер, якого раніше самого підозрювали у пособництві терористам ДНР та вивезенні захоплених окупантами українських підприємств до РФ, без конкретних доказів звинуватив Білогородського у зв'язках із сепаратистами та нібито причетності до створення терористичної групування ДНР. Дивним чином СБУ оперативно відреагувала на цю «писульку» неодноразового фігуранта рейдерських скандалів з щонайменше сумнівною репутацією, якого, до речі, низка українських ЗМІ відкрито називають місцевим кримінальним авторитетом та спонсором сепаратистів. Примітно, що сам Білогородський до цього ніколи не потрапляв у поле зору силових структур та розвідки як ймовірний організатор та учасник створення бандформувань ДНР. Тим не менше СБУ, недовго думаючи та не розбираючись у ситуації, за наказом скандально відомого Дрегера підозріло дивно вирішила активно взятися й «потрясти» саме Білогородського. Парадоксальність та абсурдність ситуації посилює й той факт, що пан Дрегер, як стало відомо широкій громадськості з відкритих джерел, сам був активним учасником розвитку «ДНР».
З інформації з відкритих джерел виявилося, що він має стійкі стосунки з одним із головарів бандформувань Донбасу – паном Ходаковським. Причому за інформацією багатьох медіа відомо, що Дрегер у ДНР навіть має прізвисько «перший олігарх ДНР» та «негласний міністр транспорту ДНР». Так, розкрилося, що Дрегеру тривалий час вдавалося за допомогою Ходаковського та чеченських бойовиків у зоні АТО здійснювати перевезення пасажирів через лінію розмежування. За словами очевидців, лише особистий конфлікт Ходаковського з терористом Захарченком змусив Дрегера, як близького соратника Ходаковського (до речі, колишнього працівника СБУ), припинити активну діяльність щодо розвитку ДНР та покинути межі тимчасово окупованої зони, виїхавши на підконтрольну Україні територію, щоб там продовжити сумнівну підприємницьку діяльність. Ці факти знаходять підтвердження як у множині відкритих джерел інформації, так і в закритих масивах даних СБУ.
У цьому зв'язку дуже великі сумніви викликає рвіння пана Дрегера ступити на шлях боротьби з сепаратизмом та спонсорами терористів ЛДНР. Більш правдоподібною та реалістичною виглядає саме версія про намір того «притиснути» до стіни свого опонента, руками нечесних силовиків помститися йому та позбавити прибуткового бізнесу. Зокрема, як стало відомо, незабаром після відкриття кримінальної справи проти Білогородського невідомі рейдери 29 червня 2016 року силовим способом захопили низку підприємств, які належать підприємцю та членам його сім'ї. Виявилося, що йдеться про такі компанії: ТОВ «Голден Сідс», ТОВ «Союз заводів важкого машинобудування», ТОВ «Сватівський завод експериментального ливарства», ТОВ «Приватна охорона», ТОВ «Агрофірма Маяки» та ТОВ «Рай-Олександрівський елеватор». За інформацією з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стало відомо, що без відома власника компаній сталася несанкціонована перереєстрація названих підприємств зі змінюванням юридичних адрес, засновників та директорів-підписантів. Причому хто ці нові господарі-персонажі та яке відношення вони мають до бізнесу Білогородського, на сьогодні для всіх залишається великою загадкою. За дивного збігу обставин перереєстрація цих ТОВ сталася буквально в один день – 29 червня, а нову «прописку» всі фірми отримали в Київській області за однією й тією самою адресою. Збіг? Не думаю.
Не важко здогадатися, що за всіма цими маніпуляціями та зловживаннями може стояти саме пан Дрегер, як ініціатор кримінального переслідування свого візаві та фактично головний претендент на його активи. Тим більше, що сам «бізнесмен», як установили українські джерела, має гарні зв'язки як у системі правоохоронних органів, так і в податковій. Можливо, саме з цим пов'язаний той факт, що як раз після обшуків та вилучення силовиками комерційної документації з підприємств Білогородського незабаром і сталася рейдерська атака на його активи та незаконна перереєстрація компаній на незрозуміло звідки взялих осіб. З іншого боку, виходячи з матеріалів справи, які є у нашому розпорядженні, суть звинувачень на адресу бізнесмена, схоже, притягнута буквально за вуха. Наприклад, у повідомленні пана Дрегера до СБУ про «вчинення злочину» містяться просто припущення заявника про зв'язки Білогородського з бойовиками ДНР без вказівки конкретних фактів. Причому Дрегер вбачає підтримку терористів Донбасу Білогородським, починаючи ще з подій кінця 2013 року, коли в Києві почалися акції протесту проти зриву євроінтеграції.
На думку Дрегера, на той момент депутат обласної ради від ПР Білогородський нібито давав вказівки щодо привезення титушок до Києва. Логіки Дрегеру не занимати: де Євромайдан, а де загроза територіальній цілісності країни та підтримка бандформувань після російської окупації частини Донбасу?! Якийсь, м'яко кажучи, часовий дисонанс. Варто нагадати, що подібне Україна вже переживала в 1937 році, коли за подібними псевдозвинуваченнями та доносами ні в чому невинних людей кидали до в'язниць, відбирали майно, вивозили до Сибіру або розстрілювали без суду та слідства. У цьому зв'язку виникає риторичне питання: а чому СБУ так пильно не займається «подвигами» самого пана Дрегера? Інформації про його зв'язки з терористами Донбасу в відкритих джерелах на сьогодні вже більш ніж достатньо. Тим більше, що цей донецький діяч раніше й сам уже проходив за низкою кримінальних справ у якості підозрюваного та навіть відбував строк за ч. 4 ст. 190 УК (Шахрайство). Однак замість 12 років відсидів набагато менше й вийшов на свободу як раз у період початку російської агресії проти України весною 2014 року, зберігши при цьому свої активи від конфіскації.
Чому силовики закривають очі на інші скандальні похідні запеклого «борця» з сепаратизмом, якого неодноразово пов'язували з низкою резонансних рейдерських атак, кримінальним перерозподілом власності та зв'язками з кримінальним світом. За повідомленнями джерел у СБУ, зацікавленість Дрегера в усуненні свого опонента – очевидна. Саме він докладав немало зусиль (ймовірно й заплатив немало продажним «правоохоронцям»), щоб СБУ відкрила провадження та почала вести досудове розслідування. До речі, громадськості внятних фактів, що підтверджують вину Білогородського, СБУ так досі й не надала. Тому справа донецького підприємця Білогородського набула всіх ознак банальної розправи у стилі бандитських 90-х, коли силовики спільно з криміналітетом також займалися «захопленням» бізнесу конкурентів та відкривали справи на небажаних опонентів. На жаль, влада в країні змінилася, а методи щодо захоплення активів, схоже, залишилися тими самими. Однак факти – річ упертя. І крім надуманих підозр на адресу Білогородського та притягнутих за вуха «доказів» нібито його винності, як виявилося, у справі є конкретні фактичні підтвердження того, що кримінальне провадження – фабрикація чистої води.
Зокрема, як стало відомо від джерел, добре обізнаних з ходом розслідування, є відео, на якому знято, як підозрюваному підкидали докази – гранатомет, патрони, гранати та інше. А у цьому зв'язку справа може набути зовсім іншого розвитку.
Продовження слідує…