Як опозиція торпедує демонополізацію фармацевтичного ринку України

Дефіцит життєво важливих ліків, завищені ціни — це влаштовує монополістів і корупціонерів фармринку. Тому вони чинять опір набранню чинності закону про спрощення державної реєстрації лікарських засобів. Доступ медикаментів і товарів медичного призначення на український ринок корумпований надзвичайно. Звідси — завищені ціни, дефіцит ефективних препаратів, обмежений асортимент. 16 червня 2016 року Президент України Петро Порошенко підписав закон «Про внесення змін до статті 9 Закону «Про лікарські засоби» щодо спрощення державної реєстрації лікарських засобів» — документ був прийнятий Верховною Радою 31 травня 2016 року. Підписавши закон, він однозначно позначив мету, яку потрібно було досягти: «Ми перекриваємо ще один канал фінансування корупції в Україні, і це також очевидні переваги. До України зможуть, нарешті, приходити провідні фармакологічні компанії, які з етичних міркувань відмовлялися платити хабарі. На сьогодні двері для них — чесних і порядних — в Україні відкриті».Щодо якості, то йдеться про препарати, які виробляються, зареєстровані для застосування та застосовуються в країнах із суворими нормативними актами: США, Канаді, Австралії, Японії, Швейцарії та зареєстровані в країнах Європейського Союзу за централізованою процедурою. На наступний день після підписання закону під час відвідування Головного військового клінічного госпіталю Міноборони Порошенко зробив надзвичайно жорстку заяву — повідомив, що реалізація прийнятого закону дозволить зробити «хай не великий, але дуже важливий крок до того, щоб ліки були дешевші й доступніші, і щоб на цьому не наживалася бандитська мафія». Одразу ж дав доручення в.о. міністра охорони здоров'я Віктору Шафранському підготувати за тиждень відповідні нормативні акти — щоб закон почав працювати. Але, видимо, такий хід подій влаштовує не всіх на фармацевтичному ринку — знайшлися охочі, якщо не зупинити, то хоча б виснажити запущені реформи. Генеральний директор фармацевтичної компанії «ІнтерХім» Анатолій Редер лякає українців подорожчанням препаратів.«Оскільки внаслідок прийняття закону № 4484 українські фармацевти, які поставляють на ринок ліки, які в середньому в п'ять разів дешевші за імпортні, повинні будуть реєструвати свої препарати півтора-два роки, а іноземні виробники зможуть пройти процедуру реєстрації за 10 днів, то те, що було зроблено, приведе до зростання цін на середню упаковку продаваних ліків, — цитує Редера агентство УНН. — Ми всі переконаємося в цьому через рік. Люди будуть змушені купувати дорогі ліки, тому що вітчизняні таблетки в п'ять разів дешевші будуть ще 1,5 року чекати реєстрації. Це питання рівності умов. Держава своїми руками створює проблеми своєму ж виробнику. І позбавляє громадян доступу до дешевих ліків». Однак, як зазначено в законі, йдеться лише про препарати, які виробляються, зареєстровані для застосування та застосовуються в країнах із суворими нормативними актами. Тобто ні про який «третій світ» мови не йде. Кампанія триває вже не першу неделю — її організаторів нісколько не бентежить те, що реформи однозначно підтримані й Президентом, й прем'єр-міністром.На одному з перших засідань уряду в квітні Володимир Гройсман заявив: «Невідкладно своїм першим рішенням новий уряд зробив крок до впровадження в Україні спрощеного механізму реєстрації ліків. Зокрема, щойно прийняте рішення Кабміну стосується лікарських засобів, які вже пройшли сертифікацію в США, країнах ЄС, Швейцарії, Японії, Канаді, Австралії. Ми довіряємо експертизі цих країн, і немає потреби робити довгострокову експертизу в Україні». Тоді ж уряд прийняв рішення про впровадження низки заходів, які вплинули б на зниження вартості лікарських засобів в Україні: «Серед затвердженого урядом першочергових кроків: скорочення строку експертизи лікарських засобів, перегляд лімітів контрактів, а також вимог до упаковки ліків з метою їх удешевлення для українців. Демонополізація та дерегуляція фармацевтичного ринку розширять доступ якісних ліків на український ринок, підвищить конкуренцію, усуне корупційні зловживання, і в результаті приведе до зниження цін, — заявив Володимир Гройсман. — Саме цим шляхом ми будемо рухатися й далі».Урядова ініціатива отримала, як відомо, сильну підтримку в Раді. Чому — пояснює народна депутатка, перша заступниця голови комітету ВР з охорони здоров'я Оксана Корчинська: «Боятися (цього закону) потрібно лише тим, хто випускає медпрепарати низької якості, оскільки розширення асортименту європейськими, американськими ліками змусить такі підприємства переглянути свій підхід до виробництва. Нам необхідно суттєво збільшити асортимент, у всіх наших сусідів-європейців вибір ліків у рази більший». Оксана Корчинська впевнена, що закон сприятливо позначиться не лише на асортименті, але й на цінах: «Це не приведе до миттєвого падіння цін, але коли іноземні компанії зрозуміють, що зможуть без корупції поставляти свої ліки в Україну, це значно полегшить життя тяжкохворим пацієнтам, і як мінімум дозволить стримувати зростання цін завдяки високій конкуренції». Позитивно до нової процедури поставилися керівники громадських і пацієнтських організацій. Наприклад, співзасновниця благодійного фонду «Таблеточки» Ірина Литовченко впевнена, що «Ні в якому разі негативно на український фармринок цей закон не вплине.Навпаки, він вплине як мінімум на 2 пункти: по-перше, знизяться ціни на медикаменти, що надзвичайно важливо, адже раніше в Україні був ряд деяких не дуже адекватних за якістю препаратів, які тут продавалися, але наші фармацевти не допускали на ринок хороші й якісні європейські аналоги. Тепер же у нас з'явиться можливість ці препарати завезти й використовувати. По-друге, для лікування онкозахворювань близько 15-20% препаратів не зареєстровані в Україні, і ми, волонтери, були змушені завозити їх контрабандою з-за кордону, порушуючи законодавство. І лікарі, які використовували ці препарати для лікування, по суті також порушували закон. Тепер же, коли ці препарати будуть законно завозитися в Україну, нам не потрібно буде придумувати схеми, займатися якимись хитрощами. По-третє, це доступ до різних розробок. Якщо раніше новостворені препарати з'являлися на нашому ринку лише спустя багато років, то тепер усі новітні медикаменти можуть завозитися в Україну й бути доступні нашим пацієнтам». Литовченко також очікує позитивного впливу на ситуацію з цінами: «Якщо дивитися на ринок у Грузії, Болгарії, то там вартість однієї назви препарату нижча (ніж в Україні) на 30-40%, іншого — у 2-3 рази.Проблема дорогих і рідких препаратів полягала в тому, що їх було складно в принципі поставити в Україну». Співзасновниця БФ «Таблеточки» очікує скорішого запуску нових процедур, щоб почати ними користуватися для забезпечення найтяжчих хворих життєво необхідними препаратами: «На сайті МОЗ уже вивішено наказ, відповідно, ще є кілька питань до держлекслужби та інших організацій. Ось коли будуть підписані всі акти, ми зможемо нормально купувати ліки. Поки що закон не працює. Але ми з колегами вже написали величезну пачку листів усім європейським виробникам, і як тільки будуть прийняті ці акти, ми, як представники пацієнтських організацій, розішлемо ці листи виробникам і попросимо їх прийти в Україну зі своїми медикаментами». З думкою Ірини Литовченко згодна представниця БФ «Пацієнти України» Інна Бойко: «На даний момент багато пацієнтів, особливо онкохворих, страждають через відсутність на ринку багатьох життєво необхідних для лікування препаратів. Багато медикаментів, які потрібні онкохворим, неможливо купити в Україні, їх елементарно немає на ринку, оскільки вони не зареєстровані.І у пацієнтів залишається два виходи: вони або купують ці ліки на чорному ринку, ще більше ризикуючи своїм здоров'ям, оскільки за якість цих препаратів мало хто візьме на себе відповідальність. Або ж вони змушені оформляти індивідуальний ввіз препаратів, що є надзвичайно складною й довгою процедурою». «Прийнятий закон № 4484 відкриває можливості для того, щоб на ринок потрапляли медикаменти, перевірені найкращими у світі регуляторами, які не дозволять собі реєструвати препарати сумнівної якості», — впевнена представниця БФ «Пацієнти України». Інна Бойко особливо звертає увагу на те, що Президент одразу після підписання закону вимагав завершити розроблення підзаконних актів протягом тижня (тобто до 23-25 червня) — щоб цей закон почав виконуватися. Однак, за її словами, на 5 липня був розроблений лише один підзаконний (нормативний) акт: «Ми зі свого боку активно включилися для максимального прискорення цих завершальних процедур».