За інформацією обізнаних джерел, 7 липня 2016 року на окремому чартері з Росії з забезпеченням «окремого вікна на кордоні» в Україну таємно прибув голова російського «Зовнішекономбанку» (ВЕБ) Сергій Миколайович Горьков у супроводі генерального директора компанії «ВЕБ-Лізинг» пана Димова А.П. та рідного брата банкіра — Горькова А.М. Нагадаємо, ВЕБ у Росії — це державна структура, яка перебуває під особистим контролем президента РФ Путіна (колишній співробітник КДБ СРСР, екс-глава ФСБ). І вже ні для кого не секрет, що всі його голови — і колишній Дмітрієв, і нинішній Горьков — кадрові співробітники ФСБ.
За даними джерел, брат Горькова також є нинішнім співробітником ФСБ і під прикриттям курує славнозвісний «ВЕБ-Лізинг». Варто відзначити: чергове підтвердження того, що в цій структурі на відповідальних посадах працюють співробітники спецслужб і «кроти», став недавній скандальний арешт і засудження співробітника ВЕБ за звинуваченням у шпигунстві. Як відомо, в Україні ВЕБ, який перебуває під західними санкціями, володіє «Проминвестбанком» (ПІБ), а «ВЕБ-Лізинг» є материнською структурою для таких скандально відомих компаній, як ТОВ «Укррослізинг», ТОВ «Український лізинговий фонд» (УЛФ), «ВЕБ-лізинг Україна» та інші. У зв'язку з таємним візитом путінських топ-менеджерів російських компаній виникає питання, чим знову цікавиться ФСБ в Україні і чому неофіційно прибули її кадрові офіцери саме зараз. Виявилося, що так звана «група Горькова» облаштувалася в офісній будівлі українського ПІБ, куди «на звіт» викликалися всі директори псевдоукраїнських компаній, які існують фактично і працюють лише для однієї, відомої лише їм мети, яку визначають за адресою ФСБ на Лубянці з Москви.
Сам факт таємного візиту цих співробітників ФСБ в Україну вже викликає занепокоєння. І те, що їхній приїзд — не просто легка прогулянка на територію країни, яка воює, а щось більше, — сумнівів немає. Дим без вогню не буває. Все це відбувається на тлі загострення ситуації на Донбасі та активізації українських «дочок» банку Путіна щодо відібрання українських активів, продовження економічної війни Кремля проти України. Раніше, за повідомленнями українських ЗМІ, ВЕБ з подачі «сім'ї» Януковича був замішаний у резонансному поглинанні українського стратегічного активу та найбільшого зернотрейдера країни — Госпредприємства «Хліб Інвестбуд». Після того, як за непрозорою процедурою «Хліб Інвестбуд» перейшов під контроль росіян, Москва отримала доступ до ринку зерна України, яка стабільно входить до топ-5 найбільших зернових експортерів світу. Мало того, що підприємство отримувало з легкої руки соратників Януковича найбільше квот на експорт зерна і було замішане в низці інших корупційних схем, коли члени «сім'ї» екс-президента втекли з країни, розкрилося й те, що загальна заборгованість «Хліба Інвестбуда» перед державними кредиторами наблизилася до 0,5 млрд грн.
Розрахуватися за боргами компанія не змогла, тому в 2014 році розпочалася процедура її банкрутства. Загальна сума зниклих коштів «Хліба Інвестбуда» оцінена щонайменше в 100 млн дол. Куди подалися гроші підприємства, досі залишається загадкою для українських силовиків. Пошук виведених активів продовжується. У середині червня поточного року розгорівся чергової скандал навколо ВЕБ та його афільованих структур в Україні. Стало відомо, що незадовго до російського вторгнення на Донбас «Український лізинговий фонд» (УЛФ) почав активно фінансувати запуск розробки найбільш «лакомих» вугільних пластів на найпередовіших державних вугільних підприємствах на сході України. З урахуванням цих вливань загальна сума фінансування українських госпредприємств на сході країни, які згодом опинилися на окупованій території після вторгнення РФ у 2014 р., перевищила 100 млн дол., або близько 2,5 млрд грн. Таким чином, низка українських госкомпаній, які опинилися на підконтрольних РФ територіях так званих «ДНР» і «ЛНР», були поставлені в залежність від грошових вливань російського бізнесу.
Ці госпредприємства на Донбасі захоплені окупантами, а фінансові зобов'язання їм потрібно виконувати де-юре перед українською компанією, а де-факто перед росіянами. Що це як не приховане (заздалегідь здійснене) фінансування військових дій на сході України і спроба завдати ще більшого удару по українській економіці? Зараз же за рахунок захоплених вугільних підприємств на окупованому Донбасі активно «годуються» псевдореспубліки ЛДНР — «лежачі» підприємства різаються на метал і вивозяться в РФ, а вугіль з активних госшахт за «мутними» схемами завозиться на підконтрольну Україні територію.
Після недавнього резонансу в українських ЗМІ навколо УЛФ директор компанії Олександр Кащеєв попався на відвертій брехні. Зокрема, пан Кащеєв у відповіді на офіційний запит народного депутата України повідомив, що 100% власником лізингової компанії нібито є компанія PASTORIK INVESTMENT LIMITED, а кінцевий її бенефіціар — невідомий громадянин Кіпру. Але якщо подивитися на звітність групи ВЕБ у відкритому доступі, то можна побачити, що 100% власником компанії PASTORIK є російський «ВЕБ-Лізинг».
Як називається такий підлог? Як відомо, за такі дії, згідно з закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (у частині подання в органи фінансового моніторингу свідомо неправдивої інформації), передбачена кримінальна відповідальність. Це чергове підтвердження істинних намірів російської бізнес-агресії проти України — «під прикриттям» законного бізнесу продовжувати економічний тиск на українські компанії, госструктури, економіку та бюджет країни.
Яка роль ПІБ у цій усій історії? Варто нагадати, що експансія РФ на фінансовому ринку України розпочалася в 2009 р. саме після першого «падіння» системного «ПІБ». Найбільшими вкладниками банку на той момент був ряд великих і середніх підприємств Донбасу. Коли ж ВЕБ нібито «врятував» «Проминвестбанк», взявши під контроль 99% його акцій, росіяни опинилися власниками донецьких боргів, отримавши вплив на роботу великого бізнесу Донбасу. Потім фінустанова проявилася ще в одній неординарній події — усуненні з олігархічної карти України Віталія Гайдука та Сергія Тарути. Українських бізнесменів змусили здати контроль над «Індустріальним союзом Донбасу». На початку 2010 р. 50% плюс дві акції корпорації придбав пул невідомих російських інвесторів, а угоду профінансував саме ВЕБ. У результаті великі металургійні підприємства корпорації опинилися під контролем росіян. З моменту входження російського ВЕБ на український ринок ПІБ також почав активно кредитувати промислово важливі галузі української економіки, отримуючи в заставу основні фонди низки стратегічних підприємств.
Водночас банк активно залучав і депозити від фізичних осіб. Однак уже протягом півроку у населення виникають серйозні проблеми з поверненням депозитних вкладів. Банк ніби й працює, перебуває в переліку платоспроможних фінустанов, але ситуація, за відгуками клієнтів, нагадує картину в проблемному «Дельта-банку» за кілька місяців до введення тимчасової адміністрації: невидача депозитів, черги в відділеннях, зменшення ліміту каси на видачу в банку, проблеми з інтернет-банкінгом та так далі. На тлі цього банк активізувався щодо «вибивання» кредитів з низки українських підприємств. Інакше грозять «забрати» залогове майно позичальників (переважно — високоліквідні промислові активи України). У подібній ситуації в якийсь інший банк НБУ вже давно ввів би тимчасову адміністрацію (Нацбанк у подібних випадках зобов'язаний ввести тимчасову адміністрацію протягом 5 днів). Але ситуація виглядає більш ніж дивною — 6 місяців вкладники не можуть забрати свої гроші, а ПІБ тим часом відбирає ліквідні активи у прибуткових українських компаній. Куди дивиться регулятор і правоохоронці в цій ситуації — поки не ясно.
Але очевидно, що не без сприяння ФСБ на банківський сектор і українське бізнес-середовище Росія знову посилює свій тиск, а секретний візит офіцерів ФСБ в Україну, схоже, не сулить нічого хорошого.