Скільки Луценко отримав за призначення «Паші-Конона» першим заступником прокурора Києва?

Наказом генерального прокурора Юрія Луценка від 21 липня 2016 року на посаду першого заступника прокурора Києва призначений Павло Кононенко. Про це повідомляється на сайті ГПУ. Варто зазначити, що раніше закарпатські ЗМІ повідомляли про наміри призначити на цю посаду Кононенка, який не відпрацював жодного дня в системі ГПУ, замість Володимира Янка, якого відправили на Луганщину. Однак згодом цей варіант переглянули, а сам Кононенко отримав ще більш вигідну посаду, з якої незадовго до того був усунений колишній в.о. прокурора Києва Олег Валендюк. Ветерани прокурорського корпусу вкрай скептично оцінили інформацію про майбутнє призначення на посаду першого заступника керівника столиці Павла Миколайовича. Справа в тому, що хоча Кононенко — чужа для прокурорської системи людина, всю свою кар'єру він провів в органах МВС, тому інформація про його діяння та корупційна слава одного з найбільш одіозних правоохоронців України дозволяє оцінити кадровий крок генпрокурора Луценка. Так, уродженець Добропільського району Донеччини розпочинав службу в МВС у 90-х роках оперативником Дніпропетровського міськвідділу міліції, звідки був переведений на посаду заступника начальника Красногвардійського РО УМВС.Там він прославився тим, що зібрав навколо себе групу молодих спортсменів і займався «кришуванням» ринку на «туче» (у тупику 15-го трамвая). Після двох років роботи схеми цей оборотень у погонах отримав пропозицію обміняти на стрімкий кар'єрний ріст «злити» підопічну банду. Про затримання членів ОПГ рапортували аж до тогочасного голови МВС, а Кононенка, який відзначився при цьому, перевели на посаду першого заступника начальника Кіровського відділення міліції Дніпропетровська. На новому місці він налагодив схему роботи за так званою «ресоціалізацією засуджених»: сприяв активному залученню відбувших покарання злочинців до роботи корупційного спрута на чолі з силовиками регіону. В результаті більшість тих, хто приходили й залишалися в новій бандітській групі, працювали на криміналі недовго — для забезпечення необхідних показників у роботі Кононенко періодично «зливав» своїх підопічних вищому керівництву, заробляючи репутацію. Кар'єрному зростанню міліціонера сприяло в цей період також його співробітництво з екс-прем'єр-міністром Павлом Лазаренком, за порадою якого Кононенку дарували крісло начальника спочатку Красногвардійського, а згодом і Жовтневого райвідділів Дніпропетровська.Варто зазначити, що після того, як Лазаренко впав у немилість і втік з України, Кононенко вчасно встиг «перефарбуватися» й увійшов до числа наближених до екс-голови МВС Юрія Кравченка. За його протекцією він став заступником начальника Дніпропетровської міліції, де підпорядкував собі частину ринку проституції, наркоторгівлі та контрабанди. Саме з цих часів до Кононенка прилипло прізвисько «Паша — Конон». Восени 2002 року над Кононенком нависли чорні хмари — дніпропетровський легальний і нелегальний бізнес був крайньо озлоблений на міліцейського полковника, тому він поспішно вирішив ретируватися з Дніпра. Нове притулище він знайшов у сусідній Запорізькій області, де за 400 тисяч доларів де-факто купив собі посаду начальника УБОП — першого заступника начальника обласного МВС. Тут Паша-Конон налагодив бізнес під «кураторством» Ігоря Суркіса з розробки відвалів «Дніпроспецсталі», багатих різними цінними металами. Як писав «Хайвей», допомагали йому в цьому й родинні зв'язки — кум Кононенка Валерій Штанько займав на той момент посаду заступника начальника обласного УБОПа.Разом з оперативником-важняком Олександром Булахом ця трійця налагодила роботу з кримінального та юридичного супроводу розкопок і переробки відвалів балки. Після подій Майдану 2004 року й приходу до влади «помаранчевої команди» Кононенко знову успішно «перефарбувався» й з того часу щільно входить в орбіту впливу нинішнього генпрокурора Юрія Луценка. Так, саме він, займаючи посаду міністра внутрішніх справ, перевів «Пашу-Конона» на посаду першого заступника начальника міліції Дніпропетровщини, додатково доручивши йому також УБОП. Саме під носом у Кононенка сталося одне з найбільш резонансних замовних вбивств того часу — у грудні 2006 року на виході з кінотеатру «Салют» був убитий директор ВАТ «Дніпропетровський центральний ринок» (у народі — «Озерка») Володимир Воробйов — соратник одіозного Максима Курочкіна (пізніше також ліквідованого снайпером). Під час розслідування вбивства Воробйова назовні всплили факти про «неслужбові» зв'язки Кононенка з окремими представниками ОПГ Москви, які діяли на території України й скоїли низку резонансних злочинів.За даними правоохоронців, перед вбивством Воробйова активно «вели» спостереження, а згодом було встановлено — саме начальник обласного УБОПа Дніпропетровщини через своїх підлеглих контролював перетин російським бізнесменом державного кордону, проводив оперативні установки, зовнішнє спостереження. Ці заходи дозволили отримати відомості про канали зв'язку, засоби пересування, місця відвідування й проживання Воробйова. Хмари почали згущатися над Кононенком, а паралельно його почали «копати» в наглядовому відомстві. Щодо співробітників Паші-Конона з УБОПа тогочасний прокурор Дніпропетровщини Володимир Шуба ініціював масштабну перевірку. Йшлося про перевищення посадових повноважень співробітниками УБОП, які супроводжувалися насильством, застосуванням зброї й образою честі й гідності громадян. Але незважаючи на це, у лютому 2007 року новий глава МВС Василій Цушко призначає Кононенка на посаду керівника міліції Дніпропетровська. Восени заговорили про претензії «Паші-Конона» на крісло голови обласного УВД, але проти цього повстав трудовий колектив.Тогочасному президентові Віктору Ющенку було надіслано лист з вимогою не допустити призначення полковника Кононенка на посаду головного міліціонера регіону. Зрештою він став першим заступником голови МВС області, звідки у 2008 році був командирований знову посадженим на крісло міністра внутрішніх справ Луценком на Закарпаття. Тут також проти призначення Кононенка й приведеної ним команди повстали не лише співробітники обласного управління МВС, але й Закарпатська обласна рада. Депутати останньої прийняли рішення звернутися до суду з вимогою визнати недійсними й скасувати незаконні накази міністра внутрішніх справ Юрія Луценка про призначення в область нових керівників міліції. Однак це не допомогло, а на новому місці «Паша-Конон» фігурував одразу в низці скандалів. «Стартував» Кононенко з різкого збільшення розміру хабарів від автомобілістів, а також зростання цін за отримання водійських посвідчень. Слідом за цим на всю країну прогриміла історія з придбанням ним вілли, розташованої в «Сторожниці» — елітній котеджній «загородній зоні» Ужгорода за 380 тисяч доларів.Система поборів у закарпатській міліції була налагоджена Кононенком як годинниковий механізм — гроші збирали з кількох «точок», найприбутковішими з яких вважалися ДАІ, «паспортний» стіл, МРЕО й, звичайно, міські та районні відділення. Добре забутою «новинкою» стало й перекриття працівниками міліції всіх підїздів до митниць: наприкінці тижня, коли «заробітчани» масово їдять додому — з Чехії, Іспанії, Угорщини, Італії — правоохоронці збирали особливо щедрий «урожай». Ну а найбільш резонансним і показовим результатом роботи міліції під керівництвом Кононенка стало «повстання» в Драгові влітку 2009 року. Тоді між місцевими жителями й міліцією виник конфлікт, викликаний працівниками дорожно-постової служби Хустського горрайвідділу міліції, які вимагали хабара. Це викликало стихійний масовий протест драговців: вони намагалися винести за межі села міліцейський автомобіль і перевернули його. Незабаром на місце інциденту з Ужгорода прибули бійці спецпідрозділу «Беркут», які затримали й доставили до Хустського горрайвідділу міліції понад сорок осіб.Уже вночі озброєні міліціонери, затримуючи підозрюваних у скоєнні правопорушення, діяли грубими методами: вривалися в будинки серед ночі, на очах малолітніх дітей надівали наручники на їхніх батьків і били їх. Кононенко всіляко прикривав своїх підлеглих, яких намагалися звільнити від відповідальності. В результаті на Закарпатті відбулася безпрецедентна на той час акція громадянського непослуху: за рішенням зібрання сільської громади було перекрито рух транспорту по центральній автостраді Ужгород-Рахів у селі Сокирниця. Однак незважаючи на ці факти вже у серпні 2009 року з нагоди 18-ї річниці незалежності України президентом України Віктором Ющенком начальнику головного управління МВС України на Закарпатті Павлу Кононенку було присвоєно звання генерал-майора міліції. При цьому й у змінившого Ющенка на посту голови держави Віктора Януковича «Паша Конон» також всіляко намагався залишитися в фаворі. Так, у березні 2010 року він був «прибраний» із Закарпаття й призначений начальником міліції на Придніпровській залізниці.За інформацією журналістів, за це крісло Кононенко клявся в особистій відданості тогочасному голові МВС Анатолію Могилеву й на підтвердження цього — відлистав за нову посаду 400 тисяч доларів. Однак проявити в повній мірі свої корупційні таланти при «донецьких» Паші-Конону не вдалося, й згодом він був звільнений. На публіці він з'явився якраз з початком розслідування однієї з кримінальних справ щодо свого колишнього шефа Юрія Луценка. Так, у квітні 2012 року Кононенко засвітився на прес-конференції на захист нинішнього генпрокурора, на якій тон задавали Віталій Ярема, Володимир Євдокимов і Олександр Ембулатов. Вся ця міліцейська братія заявляла про готовність відшкодування збитків у розмірі 643 тисяч гривень, завданих Луценку за фактом незаконної організації святкування Дня міліції у 2008–2009 роках у палаці «Україна». Надалі «Паша-Конон» остаточно кинувся в комерцію й числився заступником голови правління одного з банків.Після подій Євромайдану разом з іншими «збитими льотчиками» «помаранчевої епохи» Кононенко шукав можливості пристроїтися до владного корита. Так, наприкінці лютого 2014 року він спонсорував організацію протестів «активістів» Дніпропетровщини з метою зайняти крісло начальника обласної міліції. Тоді його кандидатуру на цю посаду висували місцеві «афганці». «Якщо Міністерство внутрішніх справ запросить мене на цю посаду, я не відмовлюся. В такій складній ситуації, яка зараз спостерігається в країні, я готовий», — коментував своє можливе повернення Кононенко. Зрештою глава МВС Арсен Аваков відмовився від ідеї реінкарнації «Паші-Конона» в міліцейському відомстві, однак влітку 2016 року колишній шеф одіозного правоохоронця призначив його на посаду першого заступника прокурора Києва.