Головний висновок проміжних виборів до Верховної Ради 2016 року такий: скупка голосів виборців досягла промислових масштабів, нею займаються справжні організовані злочинні групи «сітьовиків», які почувають себе абсолютно безкарними та мають «дах» у вищих ешелонах влади. На думку експертів, у Чернігові та Полтаві вибори були настільки ж брудними, як на Донбасі. Але луганський протеже Банкової пішов далі за всіх, поєднавши традицію з новаторством. Крім сітьової скупки на сході апробували нову технологію фальсифікації виборів: рейдерський захват комісій. У цій публікації — деталі виборчого маркетингу та кримінальні штрихи до портретів новоспечених депутатів.
На Луганщині вибори провели спеціальні команди титушок із Донецької області. На Луганщині (округ 114) «нашкраєць» Сергій Шахов переміг за допомогою того самого прийому, який колись зробив столичним градоначальником Леоніда Черновецького. Так, Сергій «Кит» не є засновником виборчої піраміди — впроваджувати її почали поступово ще наприкінці епохи МММ, у 90-х роках. Але саме завдяки шаховим полтинникам — за які команда Шахова відкрито скупляла електоральні голоси у 2012 році, ця технологія набула широкої популярності.
Працює така схема за принципом сітьового маркетингу. Кандидат найймає людей, завдання яких пройтися списком виборців та «агітувати» (гривнею) 10 прихильників, отримуючи за кожного свій відсоток. Потім кожен із десяти залучає нових учасників, які далі плетуть сітку в розрахунку на гонорар. Спільними зусиллями так звані десятники, сотники та тисячники забезпечують своєму роботодавцю майже гарантований результат. Поки суперники дарували велосипеди, балували виборців концертами Зіброва, «засівали» Луганщину лампочками та лавочками, а то й спекулювали на низьких інстинктах (як кандидат від антиукраїнського медведчуківського «Вибору» Андрій Лесик, який зробив своїм девізом дружбу з агресором), лідер президентського проекту «Наш край» Сергій Шахов скупляв бабусь по 200 гривень за голос та вводив у комісії представників від понад 50 своїх технічних кандидатів. У відчайдушній спробі насолити лідеру гонок, хтось із ворожих політтехнологів в останній момент розповсюдив фейк про його смерть від передозування (натякаючи на пристрасть Шахова до «медпрепаратів»).
Але зупинити переможця це не могло. Рутину звичайної скупки «Наш край» розбавив соціальними карточками, які дозволили поєднати скупку з банальним розводом. «Активація карточки ще не оголошена, пізніше інформація буде розповсюджена для всіх, хто володіє карточкою. Її можна використовувати поки при оплаті електроенергії, але ви бачите — там ні магнітної лінії немає поки, нічого немає. Карточка тимчасова. Буде після активації інша карточка… Ви ж заповнювали відривний листочок? Ось коли будуть активувати, вам позвонять… Звичайно, якщо ви проголосуєте однозначно за Шахова», — говорить представниця штабу «нашкраєця» на цьому відео: https://www.youtube.com/watch?
У день виборів метушня з цифрами, взятими з повітря, вражала уяву спостерігачів: спочатку явка виборців стрибнула до 65%. Після того як піднявся галас, впала до 40%. А насправді у голосуванні взяло участь не більше 20% жителів. Святкувати перемогу Сергій Шахов почав одразу ж після закриття дільниць. А ближче до ночі, коли в комісіях мала кипіти робота, члени окружної виборчої комісії спокійно розійшлися по домах. «Приїхали ввечері (18.07.16 о 21:50), щоб заявити про масові фальсифікації. Охорона повідомила, що комісія не працює, хоча на той момент сайт ЦВК інформував про обробку лише 15% протоколів, і інформація щогодини продовжувала оновлюватися. Написав заяву про злочин. Це шок – раніше комісії працювали ніч напролет», — написав кандидат Всеволод Філімоненко та опублікував таке відео: https://www.youtube.com/watch?
Пояснювався «феномен» просто. За 3 години до виборів сталася масова заміна складів дільничних комісій представниками технічних кандидатів, які без сорому пояснювали: «Ми від Шахова» (представляючи за папірцями інші прізвища). Ці найманці прибули на 7 автобусах із Донецької області та вигнали легітимних учасників виборчого процесу, зайнявши їхні місця в комісіях.
Без жодного документа, що підтверджує повноваження, без присяги члена комісії, у якій є, між іншим, такі важливі слова: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність перед українським народом, клянусь дотримуватися Конституції України, чесно та сумлінно виконувати свої обов'язки, виходячи з принципів верховенства права, законності, об'єктивності та неупередженості, забезпечувати реалізацію та захист виборчих прав громадян України».
«По суті з вулиці зайшли якісь дивні люди та сказали, що вони тепер проводять вибори! Підкріплювалося це дзвінком із районної адміністрації та окружної виборчої комісії: «Так-так. Ми прийняли рішення про заміну членів. Посвідчення та протокол про заміну складу комісії пришлемо потім, а ви йдіть корів пасти та все що ви там звичайно робите за входом», — говорять вони легітимним членам комісій, і ті йдуть. А самозванці, які не приховували, що проделали великий шлях, щоб заробити грошей, проводять вибори, підраховують голоси. Було незаконне рішення окружної виборчої комісії о 5 ранку, хоча за законом заміни робляться до 12 ночі», — розповідає народний депутат Олексій Рябчин, який був очевидцем описаних процесів та готує позов до Центральної виборчої комісії. https://www.youtube.com/watch?
Програвший кандидат — журналіст Всеволод Філімоненко обурений тим мізерним кількістю голосів, які йому намалювали ці титушки. «Все було заздалегідь продано у високих кабінетах за мільйон на 3 євро (ціна знижена через те, що це проміжні вибори)», — міркує він. У кого як, а у Сергія Шахова проблем із фінансами точно немає – він відомий як обнальщик сім'ї втікача-Президента та «пральна машинка» злодіїв із числа нинішньої політичної «еліти».
Залишається лише гадати – для чого директор ТОВ «Шахов Сергій Володимирович» так рвався в недовговічний нинішній парламент та яким чином розраховує окупити «інвестиції» у своє депутатське місце в короткий термін?
Сітку для Микитася сплели ті самі люди, які провели Березенка. Спостерігачі підрахували, що виборча піраміда 2016 дозволяла кандидатам всього за мільйон доларів придбати приблизно 30 тисяч голосів. Чого, з урахуванням пасивності електорату, було достатньо для перемоги в будь-якому з 7 округів (де 17 липня відбулися довибори). У Чернігівському округі № 206 переміг київський бандит-забудовник Максим Микитась — президент будівельної корпорації «Укрбуд». Він ще на Великдень помаячив у округі, осчастливив малозабезпечених продуктовими наборами, провів «Богатирські ігри», навіть дрібно звітував у себе на Фейсбуці про 70 ламп, шкільні дошки та якусь там пісочницю. Але ставку, звичайно, зробив на фінансову піраміду. Якщо у Шахова були соціальні карточки, то політтехнологи, найняті Микитасем, удосконалили сітку скупки через «лист громадської підтримки», який люди підписували за гроші.
І, схоже, нікому ці вибори не коштували так дорого, як йому – у Чернігові ціна одного голосу доходила до 500 гривень. «Підкупом займався особисто мер Чернігова Владислав Атрошенко — діючий у минулому депутат від БПП, а раніше – регіонал. Сітку будував Стариков Роман Михайлович, екс-голова благодійного фонду «Полеський оберіг», через який здійснювався підкуп та який тепер директор «Зеленстрою». Керувала підкупом Пушкова Світлана Олексіївна, працівниця молокозаводу «Добряна», — заявив у ефірі каналу 112 народний депутат Андрій Лозовий, який особисто спіймав парочку скупщиків. У процесі були задіяні ті самі працівники штабу, які роком раніше привели до Верховної Ради порошенківця Сергія Березенка. Координатор «Опори» Ольга Айвазовська назвала кампанію у Чернігові найпроблемнішою, вказуючи, що довірена особа Микитася брала участь у закритих нарадах із членами окружної виборчої комісії. Заперечуючи свій зв'язок із владою, мільйонер-забудовник ще у травні показав своє грубе обличчя, вилив потоки брудні та прокльони на адресу журналістів. А в цей самий час, як розповіли «ОРД» місцеві жителі, члени БПП із комунальних підприємств уже ходили по квартирах та дворах, пропонуючи людям продати свій голос за Микитася.
Те, що дахом «укрбудівця» є партія влади, стало ясно ще рік тому — коли мер Віталій Кличко особисто взявся курувати злочинну забудову під назвою «Сонячна Рів'єра». Заради легалізації цього дітища Микитася річку Дніпро перетворили (на папірцях) у невелику річку Десну. А охороняти стройку Микитась найняв озброєних бандитів у балаклавах та камуфляжі – які відкрили вогонь по місцевих активістах та навіть поранили працівника МВС: https://www.youtube.com/watch?
Як розкопали журналісти «Наших грошей», незважаючи на те, що «Укрбуд» формально вважається державною корпорацією, по суті це дах різних фірмочок, зареєстрованих в офшорах. А прикриття для скандальних строєк Микитась провів через рішення Господарського суду Севастополя, винесені вже після анексії Криму у 2014 році… З минулого Микитася, якого сьогодні підтримує Банкова, як і у випадку з Шаховим, торчать вуха Саші Януковича. До Майдану «Укрбуд» контролював особисто старший син Президента, з чиєю каденцією збіглася й розквіт цього будівельного «генія».
А на Полтавщині (в округі 151) переміг лідер місцевої «Батьківщини» Руслан Богдан. Крім терміновості добрих справ (наприклад – задобрювання виборців за допомогою листів шифера), він використовував масовий підкуп та — як заявив «Комітет виборців України», втягнув у злочинну сітку фальсифікації виборів членів дільничних виборчих комісій. Поводом для такої заяви послужило відео, на якому Вячеслав Демчук, керівник районної організації «Батьківщини» пропонує членам комісій від технічних кандидатів «лесі» (200 гривень) та «сковороди» (500 гривень), закликаючи допомогти перемозі Руслана Богдана. «Старшим доведені цифри, які ви повинні зробити на дільниці. Це цифри підйомні. Ми беремо явку 45%, ми спрямовуємо вас на 35-37%, а все інше… Мінімум, який треба зробити, вам доведуть. А все що вище — це ваша мотивація – у «лесях», «сковородах» та інших видатних наших людях. Будуть вам премійні, піднімете те, що лежить на землі у фінансовому плані», — викладає чоловік голови окружної виборчої комісії Інни Демчук, звертаючись до членів дільничної виборчої комісії на цьому гучному відео: https://www.youtube.com/watch?
Забавно те, як навіть спіймані з поличкою, тисячники Руслана Богдана дралися та запиралися комічним чином. А Михайло Цимбалюк, керівник Львівської обласної організації ВО «Батьківщина» не впізнав Демчука на відео — заявивши, що це провокація невідомих із метою зірвати вибори в округі, де перемагає невигідний владі кандидат. Сам Богдан уже у парламенті встиг побувати та був виключений із фракції «Батьківщини» як «тушка». Минуле цього депутата непорочне — у 90-х був членом банди, яка займалася рекетом, з 2005 року змінив прізвище та подався в політику, у 2009 році опинився фігурантом педофільського скандалу, пов'язаного з «Артеком» (вину не було доведено). Через свою компанію «Промгаз України» брав участь у схемах закупівлі газу в РФ без посередництва «Газпрому» та «Нафтогазу». І, як писала (ще будучи журналісткою) Тетяна Чорновіл, давав можливість заробити «януковичам» у часи, коли ті були в опозиції (фірми Арбузова надавали фіктивні рекламні послуги газовим трейдерам, і Богданові в тому числі, а в свою чергу газотрейдери приховували прибуток, формуючи завищену «рекламою» вартість природного газу при його розподілі).
Зрозуміло, що й цей новоявлений депутат – хлопець дуже заможний, а значить – дуже потрібен Юлії Володимирівні. Журналісти полтавського інтернет-видання підрахували, що підкуп коштував новоявленому депутату не менше мільйона доларів: http://poltava.to/project/1616/
Округ у спадщину та провал партії влади. Було б неправдою сказати, що у чотирьох інших округах вибори були виборами у повному сенсі слова, хоча на чорному тлі Луганська, Чернігова та Полтави виглядали пристойно. Їхня спільна риса — договірняки між олігархічними кланами та, звичайно – змаганням фінансів. Округ 85 на Івано-Франківщині спочатку розглядався кандидатами як вотчина, яка повинна перейти у спадщину. На спадщину претендували двоє: брат колишнього БПП-шника, а тепер позафракційного депутата та співвласника «Буковелі» Олександра Шевченка та брат міністра енергетики та «господаря Калуша» Ігоря Насалика. Сергія Насалика підкосив скандал. Журналісти 1+1 розповсюдили відео, що доводить ніжну дружбу міністра енергетики України Ігоря Насалика та міністра-терориста за прізвиськом Ташкент.
Як виявилося, ще будучи народним депутатом від БПП Ігор Насалик наведався до бойовиків у Донецьк та налагодив поставки енергетичного вугілля. Яке, до речі, купується там за завищеною ціною, тоді як на території, підконтрольній Україні (ДП «Селидовугіль») енергетичне вугілля виявляється невостребуваним, через що шахтарі не отримують зарплату та у них трапляються голодні непритомності. І – хто його знає – можливо, саме ця дружба міністра з «ДНР» стала причиною, через яку Насалик перейшов у міністерське крісло: https://www.youtube.com/watch?
У підсумку переміг «укроповець» Віктор Шевченко. Один із його соратників безхитрісно описав у соцмережах те, яким чином Віктору вдалося збільшити результат у 10 разів: «Завдання штабу В. Шевченка на старті компанії було не визначеним – працюємо на виграш, але усвідомлюємо практичну його неможливість)) Соціологія за 40 днів до дня виборів: Насалик – 46,1, Сікора – 9,29, Тебешевська – 8,29, Савка – 7,24, Шевченко – 2,71… 2,71 – це не нуль, тому множити можна) Це нуль на що не множ, буде нуль)) На рівні місцевого штабу працювали «в позитив» — коротко можна кампанію звести до гасла «Все буде Буковель!» (високооплачувані робочі місця, комфорт, безпека, якість інфраструктури, перетворення депресивної території в заможну та щасливу… – все це можливо для нашої команди, — зразок є, знаємо як). Ще й так збіглося, що якась структура (яка не має жодного стосунку до штабу Віктора Шевченка!) відвезла кілька (десятків?) автобусів мешканців округу на Буковель і вони змогли переконатися, що є модель і зразок для наслідування! Класно збіглося!)». Все це не дивує, адже й старший брат потрапив до Верховної Ради за допомогою поїздок виборців на ТК Буковель в обмін на ксерокопію паспорта. На поприщі парламентарія Олександр Шевченко нічим особливо не запам'ятався, крім ефектного нокауту, у який він відправив Олега Ляшка. Молодший брат контролює ТОВ «Амбіка», яке є оператором розваг на «Буковелі». У важкі часи, які переживає країна, цей чоловік не відчуває кризи: рік тому Віктор відкрив на гірськолижному курорті дорогий спа-комплекс «Вода». Розваги та зростання власного добробуту – це вичерпний перелік інтересів цього «слуги народу» (судячи з аналізу його акаунту в соцмережі).
Виборцям залишається сподіватися, що Віктор хоча б уміє битися, та порадує настільки ж яскравими сценами у Верховній Раді – як на цьому відео з участю його брата, яке можна дивитися нескінченно: https://www.youtube.com/watch?
Раздача безплатних путівок у «Артек-Буковель» сприяла тріумфу ще одного кандидата від «Укропа» — Ірини Констанкевич, яка переконливо перемогла в округі № 23, де її виборча кампанія була найбагатшою. Переможниця є землячкою та підлеглою Ігоря Палиці, який тісно пов'язаний із фінансовою групою «Приват». І, кажуть, її перемога на Волині – результат домовленості. Як і перемога Тетяни Ричкової у Дніпропетровському округі № 27 – там, очевидно, угода відбулася між правлячою партією та господарями Дніпра. Про спонсорів виборчої кампанії волонтера Ричкової (яка теж грішила раздачею запрошень в аквапарк), залишається гадати, але заради її перемоги відмовилася від боротьби та мала гарні шанси «укроповка» Оксана Томчук. Волонтер всіма силами підкреслювала свою позапартійність, хоча активне просування Тетяни з боку Адміністрації Порошенка ні для кого не секрет: Ричкова – радниця міністра оборони України.
Низький рейтинг партії влади потягнув би її на дно, тому до Верховної Ради волонтер пройшла як позапартійна. У своїй перемозі вона була впевнена задовго до виборів, називаючи себе «переможцем міста Дніпропетровська». Мізерний рейтинг партії влади зіграв на руку й «батьківщинівцю» Юрію Одарченку, хоча у Херсонському окрузі № 183 він мав приблизно рівну підтримку з діючим губернатором Андрієм Путіловим. Але головний суперник Одарченка, мабуть, чересчур обнаглів, розгорнувши власну піар-кампанію за бюджетні гроші.
Як «хлопець до успіху йшов» та чи можна з цим боротися. За результатами виборів у трьох найпроблемніших округах сьогодні відкрито десятки кримінальних справ, але абсолютний рекордсмен — Луганщина. «Вибори в Україні це ілюзія. Вони не виконують основну функцію — забезпечення громадянам участі в суспільно-політичному житті країни. Перша мета, яку ставлять перед собою потенційні претенденти — завести побільше технічних кандидатів для комплектування максимальної кількості дільничних комісій своїми людьми та подальшої фальсифікації (вбросу та перекладання бюлетенів з голосами конкурентів у стопку потрібного кандидата).
Друге й не менш важливе — підкуп, яким займаються команди «сітьовиків», системно працюючих за відпрацьованою схемою. А як ще лівому для округу кандидату отримати результат у кілька тисяч голосів за три тижні виборчої кампанії при явці 15%? Але, як показав досвід цих виборів, виявляється, є ще спосіб! Центральна виборча комісія може не публікувати до останнього інформацію про явку на округі, оголосити її вже після того як узгоджений зверху кандидат з'ясує, скільки йому не вистачає куплених голосів, тобто дозволити дорисувати недостаючі 15-20%. До 3 годин ночі (18.07.16) результати по явці з 7 округів відсутні були лише по 114 округу та значно відставали по 151 у Полтавській. Я впевнений, що якщо провести перепідрахунок голосів у 114 округі, то ми знайдемо сотні, якщо не тисячі порожніх бюлетенів, а також з галочкою за мною та інших кандидатів — у конвертах запакованих під прізвищами «засівав», — коментує луганський кандидат із народу Всеволод Філімоненко, чиїх членів дільничної виборчої комісії навіть не допустили до жеребкування.
«Що мене більше всього тривожить – це те, як запросто можна створити паралельну виборчу структуру! Нами зафіксовано пряме втручання у виборчий процес представників районних адміністрацій, які «курували» вибори та по телефону давали вказівки головам комісій пускати псевдочленів дільничної виборчої комісії. Якщо зараз Центральна виборча комісія проковтне всі порушення — це загроза національній безпеці», — говорить народний депутат Олексій Рябчин. Відповідальність за масштабні порушення у 114-му округі, на його думку, несе адміністрація Президента, яка протидіє деполітизації держслужби. Рябчин нагадав, що у квітні представник Президента у Верховній Раді України Артур Герасимов (член команди Шахова на виборах 2012 року у Горлівці) зареєстрував законопроект №4370-1, що стосується вступившого в силу навесні нового закону «Про державну службу». Серед положень закону, який хоче гальмувати Герасимов — виключно конкурсний відбір при призначенні на всі державні посади, чітке відмежування від державної служби політичних та патронатних посад… Адже Президентові вигідно, щоб голови райдержадміністрацій підкорялися партійній дисципліні БПП, а не Кримінальному кодексу.
Ще одна програвша Шахову кандидатка Ірина Веригіна вважає, що вибори за мажоритарною системою повністю дискредитували себе. «Замість ідеологій змаганням є гроші, і тому треба змінювати виборчу систему, проводити вибори за відкритими партійними списками», — говорить вона. Солідарний з Веригіною й генеральний директор «Комітету виборців України» Олексій Кошель – під проведенням виборчої реформи він розуміє повний відмову від мажоритарки та заборону на політичну рекламу.
Однак, вирішать ці заходи проблему системного підкупу? Як і з будь-яким іншим злочином, тут немає іншого способу, крім суворого покарання. Найкраще було б поступати зі злодіями-політиками, як у спорті – дискваліфікація та зняття з гонок кожного, кого спіймали на фінансовому «допінгу». Ну а поки у нас у країні не працює навіть той хилий закон про кримінальну відповідальність за підкуп виборців, який з помпою був прийнятий перед виборами до Верховної Ради у 2014 році. Не працює він тому, що не влаштовує Банкову — адже у найбільш наглій формі підкупом займаються її люди. Варто нагадати, що «Наш край», який на Луганщині представляє Сергій Шахов – це проект першого заступника Голови Адміністрації Президента Віталія Ковальчука. І, за наявними даними, пан Ковальчук не просто прикриває Шахова, а забезпечує свою креатуру адміністративним ресурсом. Сумний для майданівців факт полягає в тому, що саме при Президентові-«майданівці» здійснилася мрія обнальщика Сергія Шахова, який, як кажуть, «йшов до успіху» не один рік, піднімаючись з самих низів кримінального світу.
Пан Ковальчук зробив те, на що не наважилася «злочинна влада» (з якою сам Шахов ототожнював себе при колишньому Президентові) — подарував «пральній машинці» януковичів округ. Варто також нагадати, що за побудову системи підкупу у 2012 році на Шахова були заведені кілька кримінальних справ. І це, незважаючи на те, що «Сергій Кит» дарував «Батьку» дорогі подарунки, називав себе племінником Януковича та був дуже корисний арбузовим та пшонкам. А на місцевих виборах 2015 року шаховські «спортсмени» діяли ще більш відкрито, здійснюючи поквартирний обхід пенсіонерів та забезпечуючи їх талонами для голосування на користь «Нашого краю». «Комітет виборців України» вже тоді пробив у набат: піраміда підкупу дала жуликові 10 тисяч голосів по 200 гривень за штуку. Але, на жаль, місце у парламенті стало єдиним «покаранням» для мега-скупщика. З огляду на особистість тепер уже народного депутата Сергія «Кита»-«Полтинника» Шахова, стає зрозуміло, що чекати від Президента Порошенка яких-небудь кроків по реформуванню виборчої системи не варто.
І в умовах, коли рейтинг правлячої партії прямує до нуля, фальсифікувати вибори будуть все більш люто. Риторичне питання — чи перешкодять монополізації влади народні депутати? Захочуть ли змін люди, які й самі прийшли до влади завдяки своїм грошам та політичній корупції? Хоча сьогодні це вже не питання виживання у владі якихось конкретних політичних сил або окремих корумпованих персонажів. Це питання виживання Держави. Якщо виборча реформа не відбудеться, наступні вибори до Верховної Ради по всій території України пройдуть у стилі Шахова.