Осінь 2015 року — три кулі калібру 9 мм у праву сідницю експерта Рувіна. Зима 2016 року — п'ять куль у двері його автомобіля. Розслідування трагедії рейсу MH17, на жаль, може поступово перетворитися на фарс і стати інструментом для маніпуляцій. Воно вже фактично опинилося в руках шахраїв та шарлатанів від експертизи з різних країн. Прокуратура Нідерландів, все частіше генеруючи неоднозначні заяви, продовжує успішно «боротися» з журналістами та приватними детективами, які неосторожно наблизилися до відомостей про катастрофу, які вони бажають приховати. Російські експерти у «голлівудському стилі» проводять масштабний натурний експеримент, вибухаючи зенітну ракету поблизу відрізаної носової частини російського лайнера. Bellingcat, приватне агентство з досі не встановленим джерелом фінансування, яке виникло за три дні до катастрофи і якому безумовно довіряє Державний департамент США, продовжує регулярно витягувати з рукава нові й нові знімки, вражаючи громадськість можливостями програмного забезпечення Bellingcat, яке встановлює «російський слід».
І звичайно — як же без британців! Вони першими «чорні ящики» розкрили, але внятно не розповіли про їхній вміст, і BBC відправили колесити по Донбасу для опитування місцевих жителів, які бачили в небі літаючі об'єкти на заоблачній висоті та чули їхні звуки, шукаючи плями випаленої трави з місця старту ракети. За такою логікою можна знімати фільми й про НЛО. У цій міжнародній команді спекулянтів на трагедії МН17 своє місце вирішив міцно займати головний експерт від України в розслідуванні трагедії — Олександр Рувін, директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. 11 квітня 2016 року Військова прокуратура України повідомила про затримання кілера, який здійснив покушення на Олександра Рувіна. Після аналізу всієї доступної в ЗМІ інформації щодо цієї заяви версія Військової прокуратури виглядає таким чином. 11 квітня 2016 року в Чернівцях затримано людину, яка двічі покушалася на життя А. Рувіна. Перше покушення сталося 18 листопада 2015 року. Друге покушення тією самою особою було здійснено після повернення А. Рувіна з-за кордону після лікування.
Був обстріляний автомобіль, на якому звичайно передвигався А. Рувін. Затримана особа — член кримської злочинної групування «Башмаки», покушення на вбивство А. Рувіна готували вихідці з Криму та Донбасу — злочинна групування під керівництвом «ворів у законі», яка має тісні зв'язки з російськими кримінальними елементами. Замовлення надійшло від ФСБ Росії, мета — недопущення участі А. Рувіна в міжнародному розслідуванні катастрофи МН17. Іноземні ЗМІ стримано поставилися до резонансної заяви Військової прокуратури України. Більше того, далеко не всі ЗМІ публікували цю новину з версією про причетність ФСБ. До заяв представників органів влади України, особливо щодо таких резонансних подій, за кордоном з деякого часу почали ставитися з сумнівом. Фактично Військова прокуратура України заявила про те, що спецслужба сусідної держави провела на території України спецоперацію, метою якої було ліквідування посадової особи, яка безпосередньо брала участь у розслідуванні катастрофи літака, до якої з високою ймовірністю причетна ця сусідня держава.
Жоден інший орган державної влади України не коментував цю заяву, жодного доказу участі іноземних спецслужб представлено не було. Аналіз інформації в ЗМІ, соціальних мережах, Реєстрі судових рішень України та інших джерелах ставить під сумнів озвучену версію. Після покушення на А. Рувіна 18.11.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) були внесені матеріали кримінального провадження №12015100050011024 за ч.1 ст.115 КК України (Покушення на вбивство). Масштабні слідчі дії, які привели до затримання кілера, проводилися Військовою прокуратурою 11 квітня 2016 року в кримінальному провадженні №12015100080008058, внесеному до ЄРДР 14.08.2015 за ч.2 ст. 194 КК України (Умисне знищення або пошкодження чужого майна).
З матеріалів судових рішень вбачається, що слідчим відділом управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100080008058 від 14.08.2015 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень. Слідчий вказував, що в період часу з 14.08.2015 року по 23.12.2015 року на території м. Києва невстановленими особами вчинено тяжкі та особливо тяжкі злочини проти життя, здоров'я громадян та власності юридичних осіб шляхом вибухів та застосування автоматичної вогнепальної зброї. 14 серпня 2015 року близько 16 год. 25 хв. біля будинку № 17 по вулиці Миколи Краснова у місті Києві невстановленими особами, з метою умисного знищення або пошкодження чужого майна шляхом вибуху, здійснено закінчений замах на вчинення злочину шляхом закладання саморобного вибухового пристрою під автомобіль «Lexus LX 570». 24 вересня 2015 року близько 03 год. 20 хв. невстановлені особи, з метою умисного знищення або пошкодження чужого майна шляхом вибуху, підірвали вибуховий пристрій на території ПАТ «Спеціалізоване будівельне управління» у місті Києві по вулиці Сирецькій, буд. 27-а. 18 листопада 2015 року близько 20 год. 00 хв. невстановленою особою за адресою: м. Київ, вул. Тимошенка, 21, здійснено закінчений замах на життя Рувіна Олександра Григоровича шляхом здійснення трьох пострілів з вогнепальної зброї (пістолет калібру 9 мм.). В наслідок замаху потерпілому заподіяно три сліпих вогнепальних поранення в області ніг та тазу. 15 грудня 2015 року близько 16.00 години за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 96, невстановленими особами, з метою умисного знищення або пошкодження чужого майна шляхом вибуху, здійснено закінчений замах на вчинення злочину шляхом закладання саморобного вибухового пристрою під автомобіль «MAN». 23 грудня 2015 року близько 10 год. 10 хв. за адресою м. Київ, вул. Сирецька, буд. 27 невстановлена особа грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, протиправно застосувала автоматичну вогнепальну зброю з метою пошкодження майна підприємства «Інтернешнл Кур'єр Сервіс». В наслідок протиправних дій пошкоджено вантажні автомобілі та офісне приміщення. Досудовим розслідуванням встановлено, що до вчинення вказаних злочинів можуть бути причетні особи, які є конкурентами підприємця у сфері господарської діяльності, особи, які пов'язані з професійною діяльністю потерпілого Рувіна Олександра Григоровича, а також особи, які є знайомими, близькими або родичами потерпілих.
З матеріалів судових рішень вбачається, що 18.11.2015, приблизно о 20 годині, до житлового будинку приїхав на автомобілі Рувін Олександр Григорович, який пішов до парадного під'їзду зазначеного будинку, в якому він проживає. В цей час невідомий чоловік зробив три постріли з вогнепальної зброї, внаслідок чого отримав вогнепальні поранення правої сідниці і лівого стегна, з переламами правої сідничної кістки і лівої стегнової кістки. Крім того, слідчий зазначав, що ТОВ «Інтернешнл кур'єр сервіс» здійснює діяльність у сфері міжнародних поштових перевезень. Співзасновником цього товариства з часткою в 50 % від статутного капіталу є Рувіна Галина Богданівна, дружина Рувіна Олександра Григоровича.
У кримінальному провадженні №12015100080008058 А. Рувін фігурує як близький товариш В. Сировацького, який указується як єдиний власник ТОВ «Інтернешнл Кур'єр Сервіс», а в провадженні №12015100050011024 — як чоловік Г. Рувіної, яка володіє 50% ТОВ «Інтернешнл Кур'єр Сервіс». Матеріали кримінального провадження №12015100080008058 до ЄРДР вносила Національна поліція в серпні 2015 року, але з січня 2016 року провадження передано в Військову прокуратуру України. У цьому провадженні епізод з покушенням на А. Рувіна — один з кількох, але саме його Військова прокуратура робить центральним. Саме цей епізод робить саме дело резонансним. У версії військової прокуратури зв'язок А. Рувіна і ТОВ «Інтернешнл Кур'єр Сервіс» не згадується. Видимо, А. Рувін не хотів афішувати те, що він є фактичним вигодоодержувачем ТОВ «Інтернешнл Кур'єр Сервіс» і, отже, версія «замовлення» нібито конкурентами, як і родичами, або особами, з якими він має фінансові або майнові суперечки, була йому невигідна.
Без епізоду з А. Рувіним усі інші епізоди кваліфікуються як умисне знищення або пошкодження чужого майна та хуліганство. Аналіз судових рішень у Реєстрі судових рішень дозволяє зробити однозначний висновок про те, що з передачею провадження в Військову прокуратуру ужесточилася кваліфікація кримінальних правопорушень — з'явився тероризм як злочин проти національної безпеки. Але як зробити кримінальне провадження резонансним, гідним Військової прокуратури? А. Рувін знаходить чудове рішення за допомогою добре йому знайомого одіозного прокурора сил АТО — К. Кулика. Трагедія МН17 сталася в зоні проведення АТО, Рувін — експерт у розслідуванні трагедії, проти якого ФСБ провела спецоперацію. МН17, АТО, ФСБ — чудова тема для самореклами як Рувіна, так і Військової прокуратури. Видимо, Рувін добре вивчив роботи доктора Геббельса. Залишається питання.
Чому СБ України не «помітила» спецоперацію ФСБ Росії? У контррозвідки значно більше досвіду в таких питаннях. ТОВ «Інтернешнл Кур'єр Сервіс» — ІКС — міжнародний експрес-перевізник. Вигідний і перспективний бізнес. Але засновники підприємства зробили його ще більш вигідним, організувавши на базі ІКС схему контрабанди та ухилення від оподаткування. Організація — за Сировацьким, прикриття — Рувін. Малознана фірма перемішує через кордон України вантажів більше, ніж, наприклад, українські представництва всесвітньо відомих Fedex, UPS та Aramex разом узяті. Через ІКС перемішуються партії контрафактної продукції, виробів з дорогоцінних металів, синтетичних наркотиків. І при цьому — жодних перевірок. Чорна діра Київської міської таможні ДФС. События, описані в матеріалах судових рішень, не висвітлювалися в ЗМІ, найімовірніше тому, що Сировацький і Рувін не хотіли привертати увагу до свого контрабандного бізнесу. Однак необхідно відзначити, що деякі события можливо мають відтінки імітації. Чого варто приховувати від громадськості вибухи, обстріли та мінування — залишається здогадуватися.
16 серпня 2015 р. Патрульна поліція України. У вихідний патрульним було «гаряче». Недавно часто повідомляють про фальшиві замінування, однак на вул. Краснова, 19, що на столичній Борщагівці, воно виявилося справжнім. 807-й екіпаж 8-ї роти спрацював чітко і злагоджено — обгородив територію, викликав слідчо-оперативну групу. Під «Лексусом» таки виявили коробку зі 100 г вибухової речовини та детонатор. Це событие кваліфіковано Національною поліцією як спроба умисного пошкодження майна. Про спробу вибуху на складі «Інтернешнл Кур'єр Сервіс» наприкінці вересня 2015 року немає жодного повідомлення в ЗМІ. Чутки саме событие породило небагато. Серед них: збіг дати вибуху з днем народження коханки В. Сировацького, «фейковий» характер самого вибуху та його наслідків, проблеми з орендодавцем, загроза кредиторів. Це событие було старанно приховано від широкої громадськості, адже спроба вибуху складу фірми в центрі столиці, безумовно, привернула б увагу до діяльності самої фірми. Можливо, все було організовано для використання самого факту вибуху в якихось інших цілях.
15 грудня 2015 року під вантажним автомобілем у Соломенському районі м. Києва був виявлений підозрілий предмет, схожий на вибуховий пристрій. За прибуттям на місце події вибухотехніками було встановлено, що виявлений предмет є саморобним радіокерованим вибуховим пристроєм. У результаті проведених заходів вибухотехніками Національної поліції був запобігнутий вибух встановленого вибухового пристрою. Потерпілих немає. (У матеріалах провадження фігурує адреса: м. Київ, пр. Воздухофлотський, 96, а очевидці стверджують, що адреса була інша — пр. Воздухофлотський, 81-О — Вантажний термінал аеропорту «Жуляни».) Знову прикладені значні зусилля, щоб приховати факт мінування вантажівки фірми ІКС у міжнародному аеропорту Києва.
Чому мінували вантажівку, що вона перевозила у вантажному терміналі? Ці питання поки залишилися без відповіді. Сам вантажний термінал аеропорту «Жуляни» в цей час став об'єктом рейдерських розборок, які завершилися переходом контролю над ним до однієї з потужних контрабандних структур. Управління вантажним терміналом взяло на себе підприємство «Київ Карго» з метою фактично монопольного використання самого терміналу у своїх цілях. Про обстріл складу та автомобілів «Інтернешнл Кур'єр Сервіс» у грудні 2015 року також не повідомлялося в ЗМІ. 27 грудня 2015 року співробітник «Інтернешнл Кур'єр Сервіс» Віктор Дубровський опублікував на своїй сторінці у Facebook фотографії наслідків обстрілу та залишив коментар, що він зробив знімки вранці по приходу на роботу, а обстріл був здійснений вночі. У наведеному судовому рішенні за версією військової прокуратури обстріл був скоєний о 10.10 23 грудня 2015 року — тобто вранці робочого дня. Невідповідність часу може мати кілька версій, але більш імовірною виглядає така версія — час змінили, щоб кваліфікувати злочин як особливо тяжкий.
Зовні сам факт обстрілу вночі виглядає абсолютно безглуздо. У деяких матеріалах судів фігурує пошкодження стін, вікон складу та шин і стекол вантажівок фірми. Або це імітація нападу. Це не конкретно в мене, це я побачив, коли прийшов на роботу… Видимо, на бугрів надавити хочуть. А виребають, як завжди, пересічні громадяни…. Машини фірми, де я працюю. Також склад, офіс, ще й сусідам дісталось. Добре, що вночі, та люди цілі.
18 листопада 2015 року скоєно покушення на А. Рувіна. У ЗМІ це событие широко висвітлювалося. Невідома особа біля під'їзду дому, де проживає А. Рувін, скоїла три постріли в м'які тканини задньої та латеральних поверхонь таза та стегна з зброї калібру 9 мм. Особа з місця злочину скрилася, поліція заявила про наявність свідків. ЗМІ поспішили одразу пов'язати покушення з участю А. Рувіна в міжнародному розслідуванні трагедії рейсу МН17 як головного експерта від України. Розслідуванням покушення займалася Національна поліція України. Кілька зауважень про роль і місце А. Рувіна в розслідуванні трагедії MH17.
Україна передала повноваження з розслідування катастрофи Нідерландам. Тіла жертв вивозилися в Харків, їхню ідентифікацію та експертизу робили голландські фахівці. Бортові самописці літака були передані керівництвом так званої ДНР представникам Малайзії, а розшифруванням їхніх записів займалися у Великобританії. Обломки літака вивозилися в Голландію. Представників МЧС України бойовики ДНР не допустили до місця трагедії, інших офіційних представників України — також. Дані наземних РЛС Україною не надавалися для аналізу. Рада з безпеки Нідерландів (DSB) опублікувала фінальну версію звіту технічного розслідування 13 жовтня 2015 року — до покушення. Звідки був запущений «Бук» і чий це був «Бук». Це два головних питання версії про ураження літака рейсу МН17 зенітно-ракетним комплексом «Бук». Однозначних відповідей на це питання немає досі.
«Важко переоцінити значення роботи КНИІСЕ — саме під керівництвом Рувіна зроблені всі експертні висновки, відеофільми та презентації з цієї справи. Саме в КНИІСЕ зроблено біохімічний аналіз ураючих елементів російського «Бука», проведена експертиза бойових частин усіх українських зенітних ракет та ракет «повітря-повітря», яка довела непричетність України до злочину. На висновках його експертиз ґрунтується прокуратура Нідерландів у цій справі. І слідчі дії продовжуються — так, нещодавно Україна направляє в Нідерланди партію речових доказів з цієї справи», — говорилося в заяві Ю. Бутусова (приятеля Рувіна). «Незважаючи на такі гучні та багатообіцяючі заяви, в підсумковому доповіді міжнародної групи експертів під керівництвом Ради з безпеки Нідерландів, опублікованій 13 жовтня 2015 р., обіцяних матеріалів українських експертів виявити не вдалося. Звичайно, залишалася можливість їхнього включення в інший звіт, який готувалася прокуратурою Нідерландів за участю представників 12 країн, інтереси яких зачепила катастрофа Boeing-777 авіакомпанії Malaysia Airlines.
На жаль, строк його появи, призначений спочатку на лютий 2016 р., уже був змішений на більш розпливчасту формулювання: «У першому півріччі 2016 року Міжнародна слідча група з справи про крах «Боїнга» рейсу МН17 має намір зібрати вичерпні докази того, з якої зброї та звідки саме був збитий літак». Тим самим прокуратура Нідерландів опосередковано підтвердила раніше висловлені сумніви про відсутність у слідства вагомих доказів та необхідних улик, а також про настільки ж мало обнадійливі перспективи кримінального розслідування катастрофи, як і відверто провальні результати технічного розслідування.» РІА Новини Україна: http://rian.com.ua/inquiry/20160413/1008311558.html
КНІІСЕ не робив експертизу тих ураючих елементів, близько семи десятків яких були виявлені голландцями, за їхніми твердженнями, у тілах жертв та обломках літака. Голландці офіційно представили лише два ураючих елементи. З урахуванням того, що з тілами жертв та обломками «попрацювали» за висновком журналістів The Guardian представники ДНР та Росії, беручи до уваги ту легкість, з якою журналісти кількох іноземних ЗМІ на місці катастрофи отримали доступ та витягли кілька ураючих елементів, під сумнів ставиться результат будь-якої експертизи. Результати експертизи КНИІСЕ з встановлення місця пуску «Бука» викликали сумніви своєю «точністю», отриманою за допомогою не зовсім зрозумілого інструментарію. І американська, і голландська, і британська, і навіть російська сторона не були настільки категоричні у визначенні місця пуску.
«Дані про ракету зі Снежного схожі на «домашню роботу» Києва для комісії. «Представник України попросив фахівця, який представляв цей аналіз, сказати (йому): «Ну, ви розрахунки вже всі зробили, напевно, визначили точку запуску, озвучте нам точку запуску». І цей фахівець нам її озвучив, назвавши Шніцке. Побачивши цей конфуз, представник України попросив поправитися та сказав: «Ну, напевно, це Снежне». І він (фахівець) сказав: «Так, так, це Снежне». Ну, в принципі, ми могли зробити висновок про те, що це «домашня робота», «правильна взаємодія» проведена правильно» — так описує роботу українських експертів у міжнародній комісії один з її учасників.
Так чи мав А. Рувін доступ до того обсягу інформації про катастрофу МН17, який робив би його мішенню спецоперації ФСБ у листопаді 2015 року? У першій половині 2016 року українські експерти знову не надали «вичерпні докази» та заключну технічну експертизу. Можливо, поранення перешкодили Рувіну закінчити експертизу, але вони не перешкодили йому, перебуваючи на лікарняному, проводити у фешенебельному ресторані Києва зустрічі з одіозними представниками влади, ставши об'єктом журналістського розслідування. Неформальна зустріч директора КНИІСЕ, голови Окружного адмінсуду Києва та депутата фракції БПП. Затягування експертизи, відсутність однозначного висновку про належність ракети комплексу «Бук» грає на руку Кремлю та викликає вже серйозну занепокоєність на Заході, хоча далеко не у всіх. Невизначеність, як це не парадоксально, теж має свої вигоди.
І судячи з усього — невизначеність у розслідуванні авіакатастроф — кредо А. Рувіна. У 2001 році він був заступником державної комісії з розслідування катастрофи Ту-154 компанії «Сибір» рейсу SBI1812. Літак з великою ймовірністю був збитий ракетою зенітно-ракетного комплексу під час спільних українсько-російських навчань. Це могла бути або ракета українського комплексу С-200, або ракета російського комплексу С-300. Повторна експертиза КНИІСЕ під керівництвом А. Рувіна спустя 10 років після катастрофи своєю неоднозначністю та розмитістю висновків експертів внесла ще більшу неясність у розслідування. Однак та експертиза чудово вписувалася в тогочасну політичну кон'юнктуру України. Експертиза КНИІСЕ заперечувала належність ракети Україні, але не зробила висновку про належність ракети Росії або про інші можливі причини катастрофи. Це не українська ракета, а російська чи — стверджувати однозначно не можна.
Збіг спустя 15 років? Чому А. Рувін передвигався в ту темну листопадову ніч без охорони? Як ключовий експерт, він не міг не розуміти небезпеки, яка йому загрожувала. А. Рувін чудово обізнаний про стан наскрізь корумпованих українських спецслужб та знає ціну гучним заявам одіозних «добровольців». З часів навчання в Московській військово-інженерній академії він так само, видимо, чудово засвоїв, що «ворон ворону глаз не виклює». Його життю вряд ли що-то загрожувало в ту ніч. Три постріли в м'які тканини задньої та латеральних поверхонь таза — це, безумовно, покарання, переповнене презирством. Нанесення ран у цій частині тіла ще з часів Римської імперії розглядалося як крайня ступінь відрази до діянь покараного та до нього самого. Не можна не відзначити, що до моменту покушення А. Рувін своєю замовленою експертизою фактично знищив Г. Корбана, як колись відправив за ґрати Ю. Тимошенко та Ю. Луценко.
У кримінальному провадженні №12015100080008058 фігурує событие, яке сталося 17.02.2016. Інтернет та аналіз брифінгу Військової прокуратури від 11.04.2016 дають можливість зробити висновок, що на це событие ЗМІ звернули мало уваги: http://society.lb.ua/accidents/2016/02/17/328180_kieve_obstrelyali_avtomobil.html http://censor.net.ua/news/374789/neizvestnye_obstrelyali_avtomobil_stoyavshiyi_v_probke_v_kieve_ranen_voditel_natspolitsiya
17.02.2016 року сталося обстріляння автомобіля, в якому, нібито, знаходився якийсь бізнесмен. Заявлено, що це, нібито, було покушення на автомобіль, в якому мав їхати А. Рувін. У ЗМІ не була широко подана ця резонансна інформація щодо другого покушення на А. Рувіна. Незрозуміло, хто ж постраждав — деякі ЗМІ стверджували, що постраждав водій, який відмовився від госпіталізації, інші ж ЗМІ заявляли, що потерпілих немає. Немає підтверджених даних про ранення самого пасажира. У репортажі ICTV від 17 лютого 2016 року були показані результати обстрілу. П'ять пострілів у кузов автомобіля, один — у поріг, чотири в двері.
7 квітня 2016 року сталося вбивство господаря спортклубу Kiev Sport Club Тараса Зиновенко, колишнього кримінального авторитета за прізвиськом «Тарик». Обидва злочини приписують одній і тій же злочинній групуванню «башмаки», але картини злочинів та їхній результат абсолютно різні. Пізніше Військова прокуратура опублікувала фотороботи нападавців 17 лютого 2016 року. http://ukranews.com/news/200037.
Ниже фото кілера, за твердженням військової прокуратури, який скоїв обидва напади на А. Рувіна — у листопаді 2015 року та взимку 2016 року. З дуже великою ймовірністю нападавці могли стріляти в автомобіль В. Сировацького. Або це була імітація покушення. Місце нападу по вул. Депутатській у 10 хвилинах ходьби від місця мінування автомобіля Сировацького в серпні 2015 року. При визначенні судом міри запобігання для затриманого 11 квітня 2016 року кілера розглядався лише епізод з покушенням у листопаді 2015 року. Причетність його до інших епізодів лише припускається. Відомості про участь спецслужб сусідної держави не наведені.
З матеріалів судових рішень вбачається, що затримана особа підозрюється в тому, що вона 18.11.2015 о 20 год. 01 хв., перебуваючи у дворі будинку № 21 по вул. Маршала Тимошенка в м. Києві, діючи умисно, на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, з метою позбавлення життя Рувіна Олександра Григоровича, із невстановлених на цей час мотивів, шляхом здійснення трьох прицільних пострілів у Рувіна Олександра Григоровича із самозарядної вогнепальної зброї, виготовленої саморобним способом на базі пістолету ПМ під патрон 9х18 ПМ, здійснила незакінчений замах на умисне вбивство, вчинене на замовлення, за попередньою змовою групою осіб. Вона ж, упродовж 2015 року вступила до озброєної банди, яка була створена невстановленими на цей час особами з метою особистого збагачення за рахунок здійснення нападів на окремих осіб та підприємств.
Вона ж, 18.11.2015, у невстановлений слідством час та невстановленому слідством місці, діючи умисно, всупереч вимогам чинного законодавства придбала, отримавши від невстановленої особи без передбаченого законом дозволу, самозарядну вогнепальну зброю виготовлену саморобним способом на базі пістолету ПМ під патрон 9х18 ПМ та носила її з метою використання під час замаху на умисне вбивство Рувіна Олександра Григоровича. Крім того, обставини кримінального провадження дають підстави вважати, що затримана особа поряд із вчиненням замаху на вбивство Рувіна Олександра Григоровича, могла вчинити як член озброєної банди й інші кримінальні правопорушення, у тому числі проти життя і здоров'я потерпілого Сировацького Валерія Івановича та інших осіб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.11.2015 року приблизно о 20 год. 00 хв. невстановлена особа, знаходячись біля будинку № 21 по вул. Маршала Тимошенка в м. Києві, із застосуванням вогнепальної зброї вчинила замах на умисне вбивство директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Рувіна Олександра Григоровича, шляхом здійснення трьох пострілів з пістолету калібру 9 мм., внаслідок чого останньому завдано три вогнепальні поранення правої сідничної ділянки. Будучи допитаним у якості потерпілого Рувін Олександр Григорович показав, що він особисто бачив стрільця та зможе його впізнати за рисами обличчя.
Під час досудового розслідування допитано у якості свідка старшого оперуповноваженого управління карного розшуку, який серед іншого показав, що до вчинення вказаного злочину може бути причетна особа, яка раніше скоювала подібні злочини. 14.09.2009 року у місті Чернівіці було скоєно замах на життя однієї особи. При цьому замах на життя був скоєний таким самим чином, як і замах на життя Рувіна, а саме невідомий здійснив три постріли в спину потерпілого, при цьому так само три кулі влучили безпосередньо у праву сідницю потерпілого. З місця події, під час огляду також було вилучено три гільзи калібру 9 мм. При цьому очевидці скоєння злочину зазначають, що особа яка вчинила замах на життя мала специфічну ходу — кульгала на дві ноги, переносячи вагу тіла з п'яти на носок. Свідком встановлено, що затримана особа специфічно кульгає на дві ноги, переносячи вагу тіла з п'яти на носок. У подальшому свідок змінив місце роботи, перевівшись до ГУ МВС України в місті Києві, а злочин щодо попередньої особи так і не був розкритий. Однією з причин по якій злочин не був розкритий, було також те, що затримана особа змінила своє місце проживання та переїхала до міста Феодосія Автономної Республіки Крим.
Здійснюючи оперативне супроводження кримінального провадження щодо замаху на життя Рувіна, свідком встановлено, що затримана особа у липні 2014 повернулася з тимчасово окупованої території АРК Крим до міста Чернівці та почала працювати охоронцем у кримінального авторитета міста Чернівці, уродженця Азербайджану, колишнього мешканця міста Москва. У подальшому також встановлено, що 17.11.2015 затримана особа виїхала на своєму автомобілі Деу Ланос з міста Чернівці у напрямку міста Києва. Того ж дня затримана особа прибула у місто Вінницю де зупинилася у готелі за певною адресою. 18.11.2015 затримана особа залишила готель та направилася в місто Київ.
Ітак, кілер, який покушався на А. Рувіна — кульгав на обидві ноги, був членом невстановленої банди, яка займалася нападами на людей та підприємства, складалася з невстановлених осіб. Кілер жив у Криму, працював в охороні у кримінального авторитета в Чернівцах та з не чіткою мотивацією скоїв три постріли у праву сідницю А. Рувіна з саморобного пістолета. Це досить незвичайний спосіб реалізації не лише спецоперації ФСБ, але й замовного вбивства.
Цікавий ряд витягів з судових рішень. Під час досудового розслідування було допитано у якості свідка оперуповноваженого, який в протоколі допиту вказав, що під час відпрацювання та встановлення ймовірних свідків та очевидців события здобуто інформацію оперативного характеру щодо причетності до вчинення вказаного кримінального правопорушення дружини потерпілого, яка користується мобільним номером та підтримує тісні стосунки із кримінальним асоціальним елементом та зацікавлена у фізичному усуненні свого чоловіка. Дану інформацію підтверджує тісний зв'язок з кола друзів/родичів потерпілого, який незаангажований та зацікавлений збереженні життя та здоров'я потерпілого Сировацького Валерія Івановича. Потерпілий Сировацький Валерій Іванович вказав, що його дружина користується мобільним номером.
У ході досудового розслідування було отримано ініціативний рапорт від оперуповноваженого, в якому сказано, що в ході супроводження матеріалів кримінального провадження отримано інформацію оперативного характеру стосовно особи потерпілого — Сировацького Валерія Івановича, який користується мобільним номером, який серед кола своїх знайомих має ворогів та осіб з якими склались неприязні стосунки на ґрунті фінансових зобов'язань та боргів. Офіційно, під час допиту, Сировацький Валерій Іванович приховав факти ймовірних конфліктів у колі серед числа знайомих, але у довірительній бесіді з оперативними працівниками повідомив, що не виключає можливості причетності до вказаної события осіб з якими виникли цивільно-правові відносини та фінансові суперечки.
Ці витяги з судових рішень дозволяють зробити висновок, що, по-перше, Сировацький постарався приховати від поліції наявність у нього фінансових та майнових суперечок, тобто боргів, які кредитори могли записати в невиплачені, але невибачені. А по-друге, дружина Сировацького — Ірина Сировацька — бажала смерті чоловіка та підтримувала близькі стосунки з деяким кримінальним елементом, про що знали близькі сім'ї. І поліції це стало відомо. Доступ до інформації по номеру телефону, яким користувалася дружина Сировацького, слідчам поліції вдалося отримати лише з другої спроби.
Аналіз матеріалів Реєстру судових рішень дозволяє зробити висновок, що починаючи з серпня 2015 року В. Сировацький використовуючи можливості правоохоронної системи, маніпулюючи слідством, використовував кримінальне провадження №12015100080008058 для отримання комерційної інформації про підприємства-конкурентів — засновників, фінансової діяльності. За допомогою слідства та Рувіна він отримав доступ до інформації по телефонним номерам усіх цікавих йому осіб. З тижневою регулярністю з подачі Сировацького все нові й нові особи отримували статус «може бути причетна» та їхні телефони ставилися під контроль. Більше того, саме кримінальне провадження використовувалося Сировацьким та Рувіним для впливу на ЗМІ, у яких розміщувалася інформація про їхню протизаконну діяльність. За допомогою слідства вони намагалися встановити осіб, які розміщували цю інформацію, примушували ЗМІ видаляти критичні статті.
У заяві військової прокуратури 11 квітня 2016 року озвучені й причетність «башмаків», й замовлення ФСБ, й участь Рувіна як експерта в розслідуванні трагедії рейсу МН17, й навіть штучно створена дорожна пробка, яка дозволила нападавцям обстріляти автомобіль, в якому нібито міг би знаходитися А. Рувін. Заява про те, що всі причетні встановлені, а докази їхної причетності незабаром будуть знайдені повергає в шок фахівців у галузі права. Перефразовуючи — винних ми визначили, а докази знайдемо. Версія для ЗМІ оприлюднена та в архівах новин слід ФСБ у покушення на Рувіна вже закріплений. Ні слова в заяві військової прокуратури немає ні про одне з событій, пов'язаних з бізнес-партнером А. Рувіна — В. Сировацьким та їхньому спільному кримінальному бізнесі, ні слова про те, що можливі кримінальні розборки, пов'язані з контрабандним бізнесом ІКС, відбуваються в столиці України та їх старанно приховують.
События навколо ІКС можна оцінювати по-різному. Імітація, наприклад, покушення та нападів дозволяє розв'язувати суперечки з кредиторами, шляхом їхнього звинувачення в спробі вбивства з подальшим відмовою від боргових зобов'язань. Версія про причетність конкурентів — зручна версія для внутрішнього користування, версія, яку В. Сировацький старанно вирощував, маніпулюючи Національною поліцією та Військовою прокуратурою. Такими силами в узді можна утримати практично будь-кого. В А. Рувіна стріляли в листопаді 2015 року та з цього нападу А. Рувін та В. Сировацький вичавили по максимуму. А. Рувін — дивіденди від набуття статусу «жертви Кремля», В. Сировацький — надання своїм кримінальним розборкам політичної резонансності. І обидва продовжували експлуатувати систему правоохоронних органів у особистих цілях, виведши маніпуляцію правоохоронними органами на абсолютно новий рівень, сфальсифікувавши «друге покушення» на А. Рувіна взимку 2016 року. Так-так, саме так. Рувін імітував «друге покушення». Були постріли, були отвори від куль. Були «стрільці».
Покушення не було! Мета, з якою Рувіну восени 2015 року холоднокровно тричі прострелили праву сідницю не викликала розбіжностей у більшості осіб, добре з ним знайомих. Особливості цього «покушення» так чи інакше все одно стали б надбанням громадськості, та експерт не виглядав би невинною «жертвою Кремля». Друге «покушення» при правильній PR-підтримці ставило б Рувіна в один ряд з жертвами Кремля — від Немцова до Сенцова! Результат вражає: Рувін — герой-експерт, який уник смерті від кілера ФСБ, Сировацький усім, кому винен — усім «простив», нерадива дружина — в узді, тому що версія її причетності разом з близьким їй кримінальним елементом завжди може отримати динаміку, конкуренти — в страху, будь-хто може стати «причетним» за донесенням Сировацького або Рувіна. Адже справа резонансна та кінця розслідуванню не видно. Але інтерес до описаних событій згас швидко.
А. Рувін встиг попіаритися на участі в спасінні Надії Савченко (цікаво, але російський суд, який не сприймав в принципі українську сторону захисту, прийняв до розгляду експертизу КНИІСЕ). Встиг організувати та провести в полях під Павлоградом абсолютно марну натурну експеримент з наземним підривом справжньої ракети «Бук», видимо, забувши про колосальну різницю температури, тиску, вологості на поверхні Землі та на висоті 9 км. Смерть журналіста П. Шеремета дала новий привід для піару. «Прорувінські» ЗМІ заявили про спільний слід в обох справах — кульгавого на обидві ноги кілера, найманого ФСБ. Справа Рувіна — це, на жаль, діагноз системи влади в країні. Правоохоронці підкинуть, на прокурора надавлять, суд підкупять.
Але експертиза-то покаже правду! Ми вже давно привикли ставити під сумнів законність дій правоохоронних органів та їхні методи. Ми можемо обурюватися щодо неправомірності судових рішень. Але результати експертиз звичайно не викликають сумнівів, скромні експерти — вони у громадській свідомості як би не підвладні іржі корупції. Ті, хто так думають — помиляються. Незалежних експертиз у країні немає! Експертиза давно вже в нашій країні стала такою ж корумпованою, як і інші гілки влади. І впевненою рукою А. Рувін знищує порядних експертів, підриваючи сам принцип незалежності експертизи, створюючи свою злочинну корпорацію «замовлених експертиз». Страшно уявити, до якої кількості секретів — державних та особистих має доступ людина, м'яко кажучи, невисоких моральних якостей!
Який широчайший простір для маніпуляції органами влади відкривається у нього! Прихована влада А. Рувіна дозволяє йому сьогодні впливати на прийняття БУДЬ-ЯКОГО рішення в органах влади в цій країні. І зробити це він, перебуваючи в тіні, може так, що влада й сама не зрозуміє, що нею «маніпулювали». Контрабандист — він завжди слуга кількох господарів по різні боки кордонів. Невразливість рувінського контрабандного картелю побудована на негласній договореності — ми закриваємо очі на твоє незаконне збагачення, ти своїми експертизами надаєш легітимності нашим потребам та діянням, адже до експертів поки що ставлення як до дружини Цезаря. Але просто лаврів скромного експерта виявилося мало. Не дивуйтеся, якщо ЗМІ поширять новини про боротьбу зі всесвітнім злом супер-експерта, якого не беруть навіть срібні кулі. Від Банкової — до Грушевського, від Володимирської — до Резницької, від Львова до Донецька — у експерта Рувіна все під контролем. Йому без сумніву вдається те, що не завжди під силу офіційній владі — контроль над самими органами цієї влади. Може, Рувіна — в президенти? Іван Сергєєв, для «ОРД»