Не припускаючи, що ще до Майдану і після нього сам керівник «Оплоту» був причетний до низки замовних убивств. «Оплот антимайдану», «опікун» долі дійсно нещасних дітей «Л-ДНР» Євгеній Жилін зустрів свою смерть на Рублево-Успенському шосе, біля селища «Горки-2», де мешкає московська «еліта». Чоловік років сорока з накладними вусами та товстим шаром гриму, одягнений як підліток, у жовтих окулярах і панамі, увійшов до ресторану «Ветерок» — улюбленого місця зустрічей різних «авторитетів». Попросив еспресо (маленька чашечка в закладі коштує 7 доларів) і, не торкнувшись кави, не знявши рукавиць, чекав 1,5 години. Потім з'явився з охоронцем один із постійних відвідувачів — рожевощокий і життєрадісний Євгеній. Жертва приїхала на «Toyota Land Cruiser» і разом зі спутником сіла за свій звичайний столик. Кілер галантно дав їм близько 40 хвилин на їжу. Дочекався дзвінка, відповів по мобільному телефону, встав, дістав з рюкзака пістолет і спокійно підійшов до Жилина. Вистрелив йому в лоб. Потім ще раз. Третій куля дісталася охоронцю Андрію Козарю, який піднімався зі стільця. Після цього вбивця спокійно вийшов.Пішком через ліс. Машина чекала на протилежному шосе, куди оперативно-слідчу групу привела службова собака: https://www.youtube.com/watch?v=tvRbvgyaad8 Версія 1: спецоперація українських силовиків (Жах хунти бродить по Москві) Автор цієї версії — слуга Януковича Юрій Кіт, який примкнув до азаровського «Комітету порятунку України», — журналіст спробував надати історії відтінок «політичного благородства». Кіт впевнений, що в Києві у Жилина багато своїх людей, які наростили опір, і ось, мовляв, довга рука «хунти» дотягнулася до Євгенія. Такої ж думки дотримуються й інші втікачі «романтики Новоросії» та «ватні» аналітики, які перебувають на утриманні Кремля. Усі вони намагаються знайти у своєму зраді та ненависті до України щось красиве, і при цьому страшенно налякані. Тому називають Жилина «одним із найнеумовних борців проти Майдану» та «організатором ополчення». В Україні Жилин був оголошений у міжнародний розшук за підозрою в порушенні чотирьох статей КК, включаючи тероризм та створення незаконного збройного формування.У лютому поточного року був навіть заочно арештований Печерським райсудом Києва як обвинувачений в організації викрадень у столиці в січні–лютому 2014 року. Деякі з його харківських друзів встигли побути за ґратами й отримати строк, а так звані «харківські партизани» вже розгромлені. Отже, робота за справою «Оплоту» рухається своїм чередом. Якщо це убивство здійснили спецслужби, то не українські, а російські. У цій частині Підмосков'я, де сталося убивство, мешкають ФСБівці, топ-чиновники та олігархи, ретельно охоронювані ФСО (Федеральною службою охорони). Скрізь камери відеоспостереження та невтомний нагляд гайцівського спецпідрозділу, відповідального за урядові траси. Що ж до українських мстителів, у них не повірили навіть схильні до «знищених правосеками немовлят» путінські пропагандисти. Версія про те, що Україна перейшла до відкритого терору в РФ, і відтепер жоден «діяльний ворог хунти» не може почуватися в безпеці навіть у Москві — вона, звісно, красива. Однак будьмо реалістами. Це було під силу місцевим, з ким Жилин міг зіпсути стосунки на фінансовій основі, його «побратимам», які мають міцні зв'язки в Москві, або якійсь злочинній групуванню, яка перебуває під крилом ФСБ.Версія 2: зачистка російських кураторів або спільників по «ХНР» (Він занадто багато знав) «Йде зачистка людей типу Жилина, які багато знають» — логіка тих ідейних «новоросів», які помилково поставили вбитого керівника «Оплоту» в один ряд із Бедновим, Мозговим, Дремовим та іншими командирами бойовиків, які мали свою точку зору. Хто «зачистив»? Тут кілька варіантів: Кремль, «ДНРівська» братва, харківські терористи та їхні спільники. Один із носіїв цієї версії — деякий «громадянин ДНР» Євгеній Шабаєв написав, що максимальну вигоду від цього злочину отримав «Захар»: «Женя знав, як і хто привів у «Оплот» полковника, як його виводили в «спасителі»: https://vk.com/id259704145?w=wall259704145_3856 Стосунки у них справді були складними, і бувати в Донецьку Жилину було некомфортно. Хоча він доклав руку до створення «ДНР» зі «оплотовцем» Захарченком на чолі. «Був обраний Саша з Донецька, який хотів очолити там «Оплот». Наш чоловік поїхав у Донецьк на мітинг, ми його вивели, дали майку, дали прапор. Він зумів організувати людей, а я займався фінансуванням та озброєнням цього підрозділу», — розповідав Жилин у інтерв'ю 2014 року.Якби не знайомство з харківським «Оплотом», можливо, нинішній керівник «ДНР» Захарченко так би й торгував курами. Але в грудні 2013 року «Саша-Гавриловські курчата» опинився в числі «титушок», яких Партія регіонів використовувала як бойове крило антимайдану. А вже в квітні 2014-го шайка з Захарченком на чолі в пов'язках «Оплоту» вальяжно зайняла Донецьку міськраду. І в цей момент Сашу «виводили в спасителі» місцеві друзі — на кшталт нардепа Олександра Бобкова (який нині мешкає в «ДНР»), у якого спочатку Саша був на посилках. Як сказав «ОРД» один із «ДНРівців», «Жилин дав Захарові попользуватися своїм брендом. Зробив безоплатний франчайзинг. А сам воювати побоявся». За гроші місцевих спонсорів та московських кураторів Жилин спробував створити «Харківську народну республіку», розпалив війну, а потім швидко втік у безпечні місця. Його подальша участь у бойових діях обмежилася кількома фотографіями на тлі техніки. І це одна з причин, чому сьогодні ті, хто добре знав Жилина, воліють про нього мовчати. У січні 2015 року Жилин заявив, що Захарченко та Плотницький повинні піти у відставку.Він звинуватив їх у переслідуванні колишніх «товаришів по зброї». Мовляв, почали кидати в підвали тих, хто грабував, а самі їздять на «грабованих» машинах! За ці та інші поради з дивана (з ресторану) Жилина терпіти не міг не лише Захарченко, але й деякі з бойовиків, яких він нібито захищав. Чутки про те, що Жилина зачистив Кремль як одного з головних агентів по Південному Сходу, народилися в умах фанатів закритого проекту «Новоросія» з легкої руки самого Жилина. Не так давно в «Одноклассниках» з його боку була досить нервова реакція на затримання в Києві харківського сепаратиста Андрія Бородавки, якого видворили з РФ. Бородавка, до речі, одразу почав співпрацювати з українським слідством і незабаром вийшов на волю. А ось із коментарів Жилина просвічувало, що «грізний качок» боїться — як би й його самого не «злили»: «06.07.2016р. Вже два дні, як активіст антимайдану Андрій Бородавка видан Росією спецслужбам України. Жахливе, яке не має для мене пояснення, подія. Видан чоловік, який знає багатьох із ще живих підпільників Харкова….. І всі так звані лідери харківського опору мовчать. Навіщо ВВП таке робить?» https://ok.ru/profile/114603114342/statuses/65505141424230 Ближче до правди версія, що замовниками можуть бути Геша та Доша, яким «злити Женю» допомогли російські силовики. Зараз згадують, що Жилин підозрювався в замаху на Геннадія Кернеса, і навіть кілька років провів у СІЗО. У травні 2004 року був підпалений його автомобіль (тоді ще депутата Харківської міськради), через п'ять місяців біля його дому був підірваний інший його автомобіль. В організації замаху були звинувачені офіцери УБОП на чолі з Євгенієм Жилиним. Тим не менше, він зумів і вийти на волю, і навіть відновитися в міліції. Після чого якраз примкнув до соратників Кернеса та Добкіна, які опікувалися «спортивним клубом «Оплот». А взимку 2013–2014, коли в Києві відбувався Майдан, і жилинський клуб став одним із головних постачальників «титушок», цей «патріотичний клуб» активно підтримувався Кернесом та Добкіним. Сам Жилин у інтерв'ю Мустафі Найєму того періоду (лютий 2014 р.), хвалячись тим, що його браття відрізали вухо комусь із майданівців, називав Кернеса другом! І клявся, що буде захищати від захоплення «злочинців майданунів» ті будівлі, в яких сидять Геша та Доша.Якби Жилин справді потрапив у руки українських правоохоронців, то він був би дуже цінним свідком. Міг наговорити років на 15 тюремного строку для батьків «Харківської народної республіки», відомих як Геша та Доша. Як вважає колишній харківський слідчий Олександр Ружанський, ця версія найміцніша: «Особисто я впевнений, що вбивство Жилина — це усунення важливого свідка. Свідка, який мав дуже багато інформації щодо подій часів Євромайдану, «Російської весни» і російської агресії в Україні. Перш за все, свідка діяльності в той період тих, хто зараз досить впевнено почуває себе в Україні і кому всілякі головняки від зв'язків з Жилиним не потрібні. Це, перш за все, Геша та Доша. Саме вони разом з Жилиним були головними організаторами й фінансистами злочинних угруповань харківських титушок взимку й навесні 2014 року. Якраз зараз Гешу та Дошу трошки прищімили. І хоч нічого серйозного від наїздів ГПУ їм не загрожує, Жилин у товаришах їм уже не був потрібен зовсім»: https://www.facebook.com/alex.patrio/posts/1133274683406448 Жилина періоду 2003–2005 років Ружанський знав і по роботі — згадує про нього як про типового опера з УБОП із завищеною самооцінкою. Досить непоганого в професійній сфері, але надто амбіційного. Але також Жилин був носієм інформації щодо ролі Кремля. Щодо того ж радника Путіна Глазьєва — з оприлюднених ГПУ записів розмов. Там, наприклад, є фрагмент: Глазьєву в приймальню дзвонить деяка «Тамара від Євгенія» і просить поквапити «кошторис» для «титушок» 27.02.2014 (за 2 дні до захоплення «оплотовцями» Харківської обласної адміністрації та старту кровожадної «російської весни»): https://www.youtube.com/watch?v=l6K1_vHrJPU Олександр Ружанський ідентифікував цю харківчанку як кореспондентку «Оплот.інфо» — Тамару Ільїну, яка пізніше втекла разом з Жилиним до Москви. На фото: Євгеній Жилин та Тамара Ільїна Бажати смерті Жилину могли багато його соратників, і масштабом набагато менші за Кернеса. Далеко не всі «оплотовці» змогли втекти, багато хто й досі перебуває в Харкові. Деякі отримали строки за участь в «антимайдані», а кого-то Жилин тримав на гачку за допомогою компромату — усі вони, звісно, зітхнули з полегшенням після уходу керівника, однак не мали ні матеріальних, ні фізичних сил для його усунення.3. Бандитські розборки (Привіт від Слона? Або від Нікопова?) У слідчому комітеті РФ комерційну діяльність вбитого вважають головною версією мотиву убивства, і це той рідкісний випадок, коли з ворожим слідчим комітетом варто погодитися. Як і очікувалося, на слід вбивці Жилина в елітному селищі не вдалося напасти, незважаючи на «план Перехоплення». Суть у тому, що вся «комерція» Жилина була глибоко криміналізована. І, за словами його друзів, дозволяла «Оплоту Антимайдану» бути долаловим мільйонером. Ці самі друзі підозрюють, що Жилин наживався й на гуманітарці з РФ, грів руки «на боротьбі з фашизмом», торгуючи вкраденим на сході України, однак справою всього його життя залишалася незаконна конвертація грошових коштів. Початок цієї діяльності Жилина поклала його робота в УБОП приблизно 16 років тому. Обнальний бізнес, до речі, познайомив і пов'язав Жилина з багатьма його друзями по «російській весні», включаючи Захарченка. І по сей день цей тіньовий бізнес не просто живий в Україні, але й успішно розростається. 7 березня 2014 року, приблизно так само хладнокровно, як казнили самого Жилина, був убитий його знайомий Євгеній Слоневський (прізвисько Джон).Це був, звісно, не ресторан для мешканців Рублівки, але теж досить пафосне закладення під назвою «Норма». Такий же тихий вечір, тільки в Харкові. І двоє чоловіків, що вечеряли. Кілер випустив у Слоневського та його спутника дві черги. Убив обох. Забавно, що прихильники «Антимайдану» тоді приписали це убивство «неонацистам-майданівцям», а як же — адже вбитий був товаришем лідера «патріотичного Оплоту»! А злочин був розкритий по гарячих слідах. Затримано 9 членів ОПГ, причетних до замахів, убивств та підпалів. У цьому відео йдеться про те, що підозрюваний у замовленні має зв'язки в правоохоронних органах і має прямий стосунок до «Оплоту». Вбитого коректно називають бізнесменом (як сьогодні москвичі називають Жилина). Хоча про бізнес братів Слоневських знає весь Харків — це величезна мережа конвертаційних центрів: https://www.youtube.com/watch?v=uaKOerCcSA4 Єдиним підозрюваним у вбивстві Слоневського спочатку був і залишається Євгеній Жилин. Спочатку цей «борець з організованою злочинністю» крив Слонів, які відмивали грошові кошти в особливо великих розмірах.Потім вийшов з міліції й складав братам конкуренцію власним обнальним бізнесом. Багатьох витіснив з ринку, а потім усунув головного конкурента й відібрав більшість клієнтів у старшого з братів — того, що залишився живим, Олега Слоневського. Один із організаторів убивства Джона-Слоневського пізніше помер у Росії від раку, і в оточенні Жилина були претензії щодо того, що Жилин не навідував свого підручного в лікарні. А ось що писали наші читачі в коментарях на сайті «ОРД» за два роки до усунення Джона: «14.01.2012 16:33 Олег: Зараз під Жилина загоняють комерсантів у податковій, у нього серйозна крива з'явилася в Києві. Податківці, не соромлячись, пропонують комерсантам або працювати з його обнальними конторами, або взагалі не працювати. Він перейшов дорогу таким людям як Слоневські, Артур та Погоренко. Думаю, йому скоро настане пи***» Інші цікаві коментарі цього та інших користувачів можна прочитати тут: /2011/12/20/dpa-organizuye-svoyu-konvertatsijnu-merezhu/?page=2 Втім, у Жилина є на території України не лише бажаючі помститися родичі його жертв, але й партнери, яким набридло ділитися.І перш за все це — Андрій Нікопов, колишній слідчий СБУ харківської області, який працював на цій посаді під керівництвом Євгенія Файницького, співзасновник «Оплоту» та інших жилинських контор. На фото: Андрій Нікопов та Євгеній Жилин Про цю персону ми вже згадували тут: /2016/04/18/-korruptsiya-v-voennoj-prokurature-komu-vojna-a-komu-elitnyie-apartamentyi-dorogie-avtomobili-i-biznes-zapisannyij-na-rodstvennikov-chast-2/ Військова прокуратура України вважає, що «На Нікопова А. В. Жилін Є. В. поклав організацію фінансування терористичної групи «Оплот» шляхом отримання безпідставно здобутих грошових коштів від протиправної діяльності низки підконтрольних фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності». За чутками, партнер Жилина по обнальному бізнесу Андрій Нікопов не просто розвивається в Києві, але отримав зелене світло на обслуговування клієнтів із числа представників «майданівської влади». Бізнесмен, якого військова прокуратура оголосила фінансистом терористів, має близько 20 фірм у столиці й працює без проблем! Нарешті, обвинувачений на території України в тероризмі громадянин Жилин міг перейти дорогу московським «обнальщикам», а там це виключно поле діяльності путінських спецслужб.Окремо треба сказати про спутника Жилина Андрія Козаря, який зараз перебуває в комі. І про роль обох у замовному вбивстві журналіста Василя Климентьєва. Поранений у «Ветерку» Козарь — теж колишній співробітник харківського УБОП, і перебуває в бігах з 2010 року — з тих пір, як його заподозрили в викраданні та вбивстві харківського журналіста. А ймовірним організатором (а можливо й замовником) є знову ж таки «герой Новоросії» Жилин. Головний редактор харківської газети Василь Климентьєв розоблачав корупцію в правоохоронних органах. Він зник 11 серпня 2010 року. Тіло досі не знайдено. Слідством було встановлено, що за журналістом заїхав його давній знайомий на автомобілі «БМВ». Це й був Козарь. Журналіст довіряв Козарю — так само, як і вбитий Слоневський не очікував удару від Жилина. І якщо Козарь вижить, МВС України має намір потребувати його екстрадиції, щоб задати кілька питань, які зовсім не пов'язані з політикою. Ці питання стосуються не лише вбивства журналіста, але й низки інших «мокрих справ» з його та Жилина участю.Обидві рублівські жертви підозрювалися в скоєнні серії убивств співробітників правоохоронної системи під час «ментівських воєн» у Харкові ( .ua/2011/10/04/glavnyiy-militsioner-harkova-uvolen-mentovskie-voynyiprodolzhayutsya/ ). Серед найрезонансніших — вбивство офіцера з використанням вибухового пристрою, який «оборотні» намагалися видати за самогубство… Так чи інакше, але Жилина наздогнало його криміналізоване минуле. Воно, як відомо, не відпускає. Особливо, якщо йдеться про продажних функціонерів, які молять золотого тельця.
Ліквідація Жилина як закономерний результат діяльності продажного функціонера з кривавими руками
Енергетика · Кримінал · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система · Центральна влада