Як показало розслідування видання «ОЛІГАРХ», за останні п'ять років державна компанія «НЕК «Укрэнерго» витратила на тендерах «з душком» майже 4 млрд гривень, використовуючи масштабну схему виведення коштів.
Для багатьох це буде відкриттям, але в Україні завжди був переізбиток генеруючих електромощностей, а дефіцит спостерігається в передачі електроенергії зі Заходу в Київ. «У нас по черзі працюють ровенський блок на 1000 МВт і хмельницький блок на 1000 МВт. У результаті в західному регіоні зараз залишається «заблокованою» 1000 МВт потужності», — пояснювала недавно суть проблеми виданню Forbes Ukraine Ольга Кошарна, директор з питань інформації та зв'язків з громадськістю асоціації «Український ядерний форум». Щоб розв'язати проблему, державна «НЕК «Укрэнерго» мала побудувати високовольтні лінії електропередач разом із підстанціями.
Коштів на це не було протягом усіх років незалежності, поки на допомогу не прийшла Європа. Протягом 2008–2010 років кредити розміром 500 млн євро погодилися виділити Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ). Вони ж чітко контролювали їхнє витрачання, тому замовлення отримували іноземні підрядники. «Укрэнерго» живих грошей не бачила», — повідомив джерело в ЄБРР. Якщо міжнародні кредитори давали гроші лише на ЛЕП, то підстанції «Укрэнерго» будувала за свій рахунок. У той час за цей напрямок у державній компанії відповідав Всеволод Ковальчук (з вересня 2010 до травня 2013 року він очолював тендерний комітет). І майже всі підряди за часів Януковича отримала компанія «Укрэнергомонтаж».
Чим пояснюється її успіх? ЧАО «КП «Укрэнергомонтаж» до президентських виборів 2010 року була фактично порожною оболонкою і майже не здійснювала діяльності. Але все перевернулося з ніг на голову в 2011 році. Тоді вона отримала перший підряд — реконструкцію підстанції в селі Нові Петровці (поблизу Межигір'я). Цей контракт приніс компанії понад 500 млн гривень. Ще один крупний підряд на 841 млн гривень надійшов наприкінці того ж року: реконструкція підстанції «Новокаховська» в Херсонській області. У серпні 2012 року — ще 2,4 млрд гривень. Причини успіхів пов'язані зі змінією власника 75% акцій «Укрэнергомонтажа», які були оформлені на Наталю Борисенко, Олександру Кулик та Антона Чернецова. Вони ведуть спільний бізнес з британською DV Corporation, близькою до тодішнього голови Мінпаливенергетики Юрія Бойка. Крім того, Чернецов входив до спостережної ради північнодонецького об'єднання «Скловолокно», яке вважається вотчиною Бойка, а його сім'я вела спільний бізнес з торгівлі паливом із сім'єю екс-голови Мінпаливенергетики.
Таким чином, тендерний тандем Ковальчука та найближчого оточення Юрія Бойка, який нині головує в Опозиційному блоці у Верховній Раді, привів до того, що «Укрэнергомонтаж» за пару років отримав підрядів від «Укрэнерго» аж на 3,7 млрд гривень.
Однак це лише вершина айсберга. За даними видання, потім підряди КП «Укрэнергомонтаж» передавав у субпідряд ЧАО «СВС-Днепр» та її «дочці» — ТОВ «КЕСК». «СВС-Днепр» — справжня, стара організація, яка займалася будівництвом ЛЕП ще з радянських часів. Власники «СВС-Днепр» — Володимир Випирайло та Микола Кравченко, заслужений енергетик України. Щоб отримувати роботу, їм довелося піти на поступки. Половина акцій у їхньому рідному ЧАО «СВС-Днепр» була «зарезервована» в різні часи для різних представників влади. Так, після Помаранчевої революції в 2005 році, коли президентом став Віктор Ющенко, 50% ЧАО стали володіти структури, близькі новопризначеному міністру палива та енергетики Іванові Плачкову. Коли в 2010 році до влади прийшли донецькі — 50% передали згаданому «Укрэнергомонтажу», близькому до Бойка.
За даними журналу «Нове час», аналогічні схеми практикувалися й продовжують практикуватися в «Укрэнерго» й на міжнародному напрямку, в обхід поверхневої уваги іноземних банків. Джерело видання, добре знайоме з роботою компанії, розповіло про те, як тендери «Укрэнерго» на будівельні роботи виграють хорватські (Dalekovod d.d.) та індійські (згадана вище Kalpataru) компанії. Вони, у свою чергу, передають їх українським субпідрядникам, засновниками яких є родичі Ковальчука. А самі тендери часом оголошуються на роботи, виконані роки тому. За даними ревізії Держфінінспекції, у 2011–2013 роках «Укрэнерго», у якому в той час Ковальчук був головою комітету з конкурсних торгів, провела з порушеннями 12 закупок, за якими підписані контракти на суму 2 млрд гривень. Такі закупки виграли компанії, у тому числі підконтрольні самому Ковальчуку та його сім'ї. За цим епізодом у 2015 році ГПУ навіть відкрила кримінальне провадження.
Йдеться, наприклад, про компанію «Хорос», яка таким чином отримала 48 млн гривень. Під час слідства було встановлено, що бувший голова комітету з конкурсних торгів, перший заступник директора ДП НЕК «Укрэнерго» сприяв і продовжує сприяти підконтрольним йому та членам сім'ї підприємствам у визнанні їх переможцями тендерів «Укрэнерго». З метою легалізації державні гроші зараховувалися ТОВ «Хорос», а далі під виглядом плати за виконані роботи, надані послуги, зараховувалися ТОВ «ВАКК», ТОВ «Тилос», ТОВ «Виробничо-комерційної компанії «Укрстройінвест-2000», засновником, директором або розпорядником якої є сестра Всеволода Ковальчука Анна. Але незважаючи на масштабний набір порушень, знайдених як Держфінінспекцією, так і ГПУ, підозра Ковальчуку поки що не була висунута. Що, можливо, пов'язано з тим, що його вважають близьким до давнього бізнес-партнера президента України Петра Порошенка Костянтина Григоришина, з яким Ковальчук підтвердив особисте знайомство.