Добровольці з Донбасу розробили мобільну установку «Охотник» — малогабаритного кібер-солдата, здатного без перезарядження воювати 8 годин. Державний концерн «Укроборонпром» також представив свої досягнення на виставці «Зброя та безпека» у Києві, проте не зміг запропонувати щось подібне. Хоча розробку «Тайпан» працівники оборонпрому назвали унікальною, порівняння з «Охотником» вона не витримує. «Охотник» — це бойовий робот, оснащений вогневим модулем, тоді як творіння «Укроборонпрому» — лише вогневий модуль. Причому принципово іншого класу — помітно більший і важчий. Робот-воїн мініатюрний і безшумний, може непомітно наближатися до противника. І головне — вже мав успішні бойові вилазки. Група ентузіастів створила «Охотника» за власні, порівняно невеликі кошти — витративши близько 10 тисяч доларів. Лідер розробників за освітою економіст, він об'єднав інженерів, програмістів і підприємців, які мріють замінити себе на передовій розумними машинами.
Усі учасники колективу ентузіастів — вчорашні добровольці. За славою не гонятся: мають родичів на окупованих територіях і тому не розкривають своїх імен. За словами лідера розробників, основна ідея полягає в тому, що час прибрати людину з передової. Добровольців стає все менше й менше. На жаль, люди не бачать причин ризикувати собою. Для чого? Заради влади, яка постійно обманює? Кожен розумний українець, на його думку, на вагу золота, і потрібно замінювати хлопців на полі бою машинами. Тим більше що за цими технологіями майбутнє. Вони створили такого воїна, який може замінити кількох людей, нести на собі важкі вогневі засоби — гранатомет, кулемет, снайперський комплекс — і вже успішно його випробували не лише на полігонах, а й на передовій.
На запитання про те, чим вони кращі за іноземні аналоги, розробник відповідає, що іноземні зразки в чомусь кращі, в чомусь гірші, але їхня ціна в рази нижча за аналоги — іноді на порядок нижча. До того ж у них невіддільно точна система наведення, якою не можуть похвалитися відомі йому зразки. Система наведення й система амортизації спроектовані так, що вони мають можливість мінімального кроку переміщення по цільовому сектору в 5 кутових секунд. На дистанції в 1 км можуть переміщатися по цілі з кроком 1,5 сантиметра. Для цього використали власне програмне забезпечення, яке постійно вдосконалюється. На виставці розробник побачив ще 2 гідні уваги експонати, проте вони пішли далі, ніж весь український оборонпром. Не хочучи критикувати, він зазначив, що величезним плюсом є те, що хоча б покладено початок новому для України напрямку — розвитку роботизованих засобів придушення противника. Що стосується «Охотника», він не має конкурентів.
Роботизований спостережно-вогневий комплекс може відаляватися від оператора на 2-3 км і вести самостійну роботу. На виставковому зразку встановили танковий кулемет НСВТ 12,7, проте можуть встановлюватися автоматичні гранатомети й протитанкові керовані ракети. «Охотник» може знищувати укріплені позиції — доти, дзоти. Він не вищий за високу траву, не являє собою теплову ціль, веде моніторинг вверненого йому сектора й у разі появи цілей може ефективно їх придушувати. Без перезарядження може безперервно проїхати 20 км. Працює в режимі спостереження-очікування близько 200 годин. Потім зарядний пристрій підключається до мережі й заряджається. У їхнього апарата 6 коліс, 6 електромоторів. Високоточний, він готовий виступати в ролі механічного контр-снайпера. І поки він працює, оператор сидить за пультом у безпечному місці й спостерігає інформацію з ходових камер на моніторі. Комплекс готовий працювати в умовах протидії засобам радіоелектронної боротьби противника, не втрачаючи управління. Його також можна розглядати як легкий транспортер, який може переміщатися туди, де людині небезпечно — забирати поранених і транспортувати боєкомплект.
На запитання про те, що буде, якщо апарат наїде на міни, розробник пояснює, що маса їхнього апарата така, що протитанкова міна — усилення 130 кг і вище — не спрацює, не вистачить усилення. А від протипіхотних мін він захищений. Вага комплексу 450 кг, і навантаження на кожне колесо — 75 кг, чого недостатньо для спрацювання міни. Зараз опрацьовується питання використання їхнього апарата для розмінування шляхом встановлення приладів виявлення й засобів знищення мін.
На запитання про те, чому ВІП-гості виставки їх не помітили, розробник відповідає, що Аваков, Полторак, Турчинов водили по центральних стендах виставки, а вони стояли дещо осторонь — куди високі гості разом із запрошеними ЗМІ не доходили. На його думку, Петро Олексійович — торговець. Він поставив підхалима Романа Романова керувати державним концерном «Укроборонпром» і контролює його через тіньові схеми, збираючи пінки з державних підприємств. Володіє ще кількома підприємствами, що не входять у концерн «Укроборонпром», типу «Ленінської Кузні» у Києві, де також виробляється продукція військового призначення.
На запитання про те, чому не привертати увагу до свого товару, розробник пояснює, що вони зараз проходять ряд формальних процедур, доводять апарат до рівня вимог, необхідних для промислового виробництва. Хотілося б потрапити на український ринок, але Міноборони — один із можливих каналів збуту. Бажаний, але не єдиний. На виставці був інтерес до них з боку представників африканських і балтійських країн. Литовці розуміють, що перебувають під такою ж загрозою вторгнення з боку РФ. І в будь-який момент, щоб «російські визволителі» не посмів, їм потрібно бути готовими відбити агресію. Тому вони дбають про розвиток збройних сил і берегли людський ресурс, який у них ще більш обмежений, ніж в Україні. З поляками вони також спілкуються.
На запитання про те, чи не бракує державі коштів на інноваційні розробки, розробник відповідає, що гроші є, просто розкрадаються. Мініатюрний БТР «Фантом» від державного концерну «Укроборонпром» коштує дорожче нового «Бентлі». Або візьміть 120-мм міномет «Молот» за півмільйона гривень — 486 тис. грн., якщо точно. Труба на колесах, яка ще й не завжди працює. Мережа наводнена скаргами мінометчиків на жахливу якість «Молотів», з ними траплялися катастрофи вже під час тестування. А у них роботизований комплекс з радіоелектронікою, зі всіма системами коштує дешевше, ніж ця пародія «Молот». Творці «чуда», яке називають першим українським крупнокаліберним мінометом — конструктори заводу «Маяк», що входить до складу «Укроборонпрому», керованого «Ромою з оборонпрому». Найбільше досягнення цього колишнього голови партійного штабу до нинішньої посади — задрипаний автосалон десь у Херсоні. Ось такої висоти технічний спеціаліст керує величезним концерном, до якого входять десятки підприємств. І потім — «Маяк» ж нічого не розробив. Та труба, яку вони називають «Молотом» — ремейк радянського міномета, лише спроба відтворити той, що закінчується на складах, старий зразок. Міноборони закуповує його за завищеними цінами. «Маяк» отримує надприбуток. Надприбуток розкрадається людьми, які отримали високі посади через особисту відданість.
На запитання про те, чи є щось хороше в «Укроборонпромі», розробник відповідає, що йому подобається їхній потенціал і розробки в плані ракетної техніки. Він вважає, що майбутнє за високоточною ракетною зброєю. На уточнення про те, чи йдеться про відновлення ядерного статусу України, розробник пояснює, що ядерна зброя може встановлюватися на ракетні системи, а може й не встановлюватися. Головне — високоточні ракети є не менш грозною зброєю, ніж ядерна, і можуть застосовуватися як для наступальних операцій, так і в превентивних ударах.
На зауваження про те, що РФ володіє ядерною зброєю, розробник відповідає, що реально застосовувати її в цьому конфлікті Росія не буде, адже офіційно не визнає своєї участі. Ескалація може тривати до нескінченності, проте все важче буде Путіну пояснювати світовій спільноті, що на Донбасі воюють місцеві шахтарі й колгоспники. Після трагічної історії з Буком, який заїхав із РФ, дістався до Макіївки, а потім повернувся в передмістя Снігового й збив «Боїнг», вони прибрали цю зброю з їхної території. Зараз на Донбасі видно війну на рівні Першої світової. Окопна ситуація. А їхні ракетні розробки — ракети «земля-земля», які здатні виробляти «Південмаш» у Дніпрі — на виставці можна було ознайомитися з деякими зразками — здатні поражати будь-яку укріплену позицію, будь-яку електростанцію противника з високою точністю. І якщо виробити їх у достатній кількості, можна за 5 хвилин знести всю повністю лінію оборони «Л-ДНР».
На запитання про те, чи захоче держава вкладати в їхніх роботів, якщо в фаворі генерали, які міркують як за Сталіна: «Солдата не жаліти, баби ще нарожають», «30% — нормальні бойові втрати», розробник відповідає, що солдата у них поки не беруть. Проте він зазначає, що, незважаючи на заяви Муженка й Полторака й широку хвилю в ЗМІ про те, що у них немає відбою від контрактників, реальна укомплектованість бойових частин на передовій зараз на рівні 50%. А після того як Президент підписав указ про демобілізацію призову 6 хвилі, залишкова укомплектованість впала до 30%. Тому вже пішли розмови про те, що добровольців потрібно повертати на фронт — хочуть у черговий раз затулити дірку ними. Виставити як м'ясо. Зате всі тилові частини ЗСУ — штабні й снабженці — укомплектовані на 140%. Серед його товаришів є нормальні бойові офіцери, які заслужили авторитет, що йдуть з передової по закінченні контракту. Бачачи, як під крішею державної машини наживаються в АТО величезні капітали, більше не хочуть перебувати в тому середовищі. Це, природно, ослаблює армію.
На запитання про те, що ще перешкоджає їхній перемозі, розробник відповідає, що Президент скрізь розповідає про війну, проте в юридичному плані її немає. Як гарант Конституції, він був зобов'язаний оголосити військовий стан. Не вистачає політичної волі, щоб ефективно протистояти такому ворогу, як РФ. Проблема в тому, що вони мають високоякісного Президента корпорації «Рошен» — і десятків інших бізнесів. Президент залежить від прибутку, є рабом свого капіталу. А потенціал для перемоги над Путіним у них є. Розробник вважає, що вони здатні вирішити цей конфлікт навіть військовим шляхом. Згадайте початок війни — у військкомати вишиковувалися черги. На хвилі Революції гідності хтось у ЗСУ, хтось взагалі під чорним прапором — проте проявляли чудеса героїзму. А зараз добровільницький рух розвалений, тому що владі не потрібні нові Майдани, пасіонарну прошарок вибивають: Путін зі своєї сторони, їхній Президент — зі своєї. Масив таких людей витрачається в АТО.
На запитання про його ставлення до контрактної армії розробник відповідає, що підняли зарплату контрактникам ЗСУ до 7-8 тис. грн. і радіють, що немає відбою від людей, які нічого не вміють — бездельників і п'яниць. Він вважає контрактну армію єдино правильною. Проте контрактники повинні бути здатні професійно й якісно вирішувати поставлені завдання. П'яниця й паразит не здатен нормально воювати, а професійний військовий зі спецпідготовкою не буде працювати за 7 тис. гривень, такій людині потрібно платити щонайменше 1,5-2 тисячі доларів. Він — за армію професіоналів, а не за пережиток радянського ладу, коли як худобу гонять на фронт немотивований народ.
РСВК-М «Мисливець» — роботизований спостережно-вогневий комплекс, мобільний, є одним із концептуальних варіантів використання вогневого комплексу на мобільній платформі вагою 450 кг. РСВК — безпосередньо вогневий комплекс — це єдиний у своєму класі високоточний, дистанційно керований спостережно-вогневий комплекс, який надає можливість коригування наведення на ціль у 0,15 МОА. Для порівняння, кучність найкращих стрілецьких зразків тепер перевищує 1 МОА. Комплекс зібраний для роботи з кулеметом НСВТ 12,7 і в базовому варіанті налаштований на здвоєні постріли. РСВК без платформи є самостійною системою, був протестований у бойових умовах і може успішно застосовуватися окремо від мобільної платформи. Має такі масогабаритні характеристики: Д×Ш×В — 1350×670×500 мм; маса — 110 кг.
Тактичні характеристики за результатами випробувань: дистанція ефективного поразення ростової фігури — 1000 метрів; дистанція ефективного поразення небронованої й легко бронованої техніки — 2000 метрів; час автономної роботи без підживлення — 8 годин; пост оператора пов'язаний з комплексом радіоканалом або кабелем за потребою. РСВК відрізняє виключна точність системи наведення, надійність і простота конструкції, компактність, широкі можливості для апгрейду. МБП — мобільна багатоцільова платформа — може застосовуватися як основа для монтажу вогневих комплексів із різними вогневими засобами — кулеметом, гранатометом, ПТУР та подібним; транспортер вантажів у небезпечних зонах; евакуатор, робот-санітар; основа для спостережних/розвідувальних комплексів, засіб для розмінування. МБП має електричну силову установку, яка практично безшумна, малопомітна, не відслідковується як теплова ціль. Час безперервної роботи в режимі передвищення — не менше 8 годин, у режимі спостереження — до 2 тижнів. Зв'язок з оператором по захищеному цифровому радіоканалу. Оператор у режимі on-line отримує всі відео- й аудіо- з платформи — 3 камери й мікрофон, усі дані зберігаються.