Видання БізнесЦензор зібрало факти, які демонструють, як оточення президента Петра Порошенка розширює свій вплив на регулюючі державні органи та державні підприємства. З кожним роком все більше людей з президентського оточення займають впливові посади, які контролюють величезні грошові потоки. Аналіз кадрової політики президента Порошенка показує, що з моменту його обрання стратегія призначення людей на посади залишилася незмінною. Як і раніше, на посади регуляторів та керівників державних підприємств призначаються куратори з президентського оточення. Це має певну схожість з політикою попереднього президента Віктора Януковича, який призначав на ключові державні посади людей, які працювали з його сином Олександром. Аналіз навмисно не охоплював кадрову політику Адміністрації президента та Державного управління справами, оскільки зрозуміло, що кожен президент приводить у свій офіс своїх людей.
Складу Кабінету міністрів України розділений між президентом Петром Порошенком та фракцією «Народний фронт» на чолі з екс-прем'єром Арсенієм Яценюком. При цьому 70% міністерських портфелів контролює президент. До квоти Порошенка належать: прем'єр-міністр Володимир Гройсман, міністр юстиції Павло Петренко, перший віце-прем'єр-міністр з економічного розвитку Степан Кубів, міністр МВС Арсен Аваков, віце-прем'єр-міністр з євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем'єр з гуманітарних питань В'ячеслав Кириленко, віце-прем'єр-міністр Володимир Кістіон, міністр екології Остап Семерак, віце-прем'єр з соціальних питань Павло Розенко, міністр освіти Ліля Гриневич, міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко, міністр інфраструктури Володимир Омелян, міністр фінансів Олександр Данилюк, міністр молоді та спорту Ігор Жданов, міністр соціальної політики Андрій Рева, міністр продовольства та аграрної промисловості Тарас Кутовой, міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик, міністр культури Євген Ніщук, міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко, міністр оборони Степан Полторак, міністр закордонних справ Павло Климкін, міністр інформаційної політики Юрій Стець, міністр з питань окупованих територій та тимчасово переміщених осіб Вадим Чорниш.
Щоб голова фракції «Блок Петра Порошенка» (БПП) Юрій Луценко міг очолити Генеральну прокуратуру без юридичної освіти, президент особисто рекомендував главам депутатських груп негайно внести відповідні зміни до законодавства. Для цього йому навіть довелося скасувати офіційний візит у Великобританію. Не обійшлося без підтримки опозиції та олігархів. У результаті «закон під Луценко» встановив рекорд за швидкістю прийняття, підписання президентом та публікації в офіційній пресі. За часів президента Віктора Януковича бізнесмен і політик Петро Порошенко особисто вів переговори з колишнім диктатором про амністію Луценка, коли той відбував покарання у в'язниці.
Бувша співвласниця інвестиційної компанії «Інвестиційний капітал України» (ICU) Валерія Гонтарева очолює Національний банк з червня 2014 року. На посаду головного банкіра Гонтареву запросив її давній знайомий — президент Порошенко. Її компанія ICU обслуговувала бізнес Порошенка, зокрема кондитерську корпорацію Roshen.
Константин Ворушилін, голова Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до приходу на державну службу займав посаду голови наглядової ради Міжнародного інвестиційного банку, який належить президенту Порошенку. Раніше, коли Порошенко був власником автомобільної корпорації «Богдан», Ворушилін відповідав за інвестиційну фінансову діяльність компанії. За даними НБУ, сім'ї Ворушиліна належить 5% акцій президентського банку. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб займається поверненням депозитів клієнтам банків, які збанкрутували, та продажем майна і кредитних портфелів неспроможних комерційних установ.
Вихідець з ICU Олександр Животовський у липні 2014 року очолив Національну комісію, яка здійснює регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Комісія перебуває під контролем президента, який призначає її керівників. Коли Валерія Гонтарева була співвласницею компанії ICU, Животовський займав у її компанії посаду директора підрозділу «корпоративні фінанси».
За президента Порошенка компанія ICU стала кузнею кадрів для державних органів управління. Так, у попередньому складі уряду посаду голови Національної комісії регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а потім і крісло міністра енергетики та вугільної промисловості займав Володимир Демчишин. У ICU він працював директором відділу інвестиційно-банківських послуг.
Сьогодні НКРЕКП очолює Дмитро Вовк, який до цього працював менеджером кондитерської корпорації Roshen у Росії. У корпорації президента Вовк почав працювати в березні 2013 року. До цього, з 2009 року, був помічником віце-президента з корпоративних фінансів компанії «Інвестиційний капітал України» (ICU). До речі, колишній партнер Гонтарєвої та співвласник ICU Макар Пасенюк сьогодні є фінансовим радником президента Порошенка. Саме він давав коментарі під час офшорного скандалу, в якому засвітилася іноземна компанія глави держави.
НКРЕКП має велике значення. Як повідомляло БізнесЦензор, ринок енергетики та комунальних послуг можна оцінити приблизно в 400 млрд грн. У наступному році через зростання тарифів ця цифра буде більшою. Саме НКРЕКП регулює його діяльність. Головною її функцією є встановлення тарифів на електроенергію, газ та опалення для населення, бізнесу та промислових підприємств. Від комісії залежить, скільки населення та промисловість платять за енергоресурси та комунальні послуги.
У серпні 2014 року президент Порошенко призначив свого бізнес-партнера Олега Гладковського (раніше носив прізвище Свинарчук) головою Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Ця комісія контролює експорт зброї з України. Крім того, у лютому 2015 року президент призначив Гладковського першим заступником секретаря РНБО Олександра Турчинова. Фактично Порошенко зробив Гладковського куратором українського оборонного комплексу від президента.
Гладковський і Порошенко знайомі з 90-х років. Разом вони починали бізнес з продажу автомобілів і кондитерських виробів. Потім була створена їхня спільна компанія «Укрпроминвест». Гладковському належить автомобільна корпорація «Богдан» (раніше вона належала Порошенку). У результаті війни на Донбасі корпорація «Богдан» займалася виробництвом військової техніки в надії на державні контракти. Крім того, чиновнику належить 9% «Міжнародного інвестиційного банку» Порошенка.
«Укроборонпром» об'єднує підприємства оборонної промисловості України. До недавнього часу наглядову раду концерну очолював народний депутат «Народного фронту» Сергій Пашинський. Призначив його Олександр Турчинов, будучи виконуючим обов'язки президента України. На початку жовтня Пашинський заявив про свою відставку. З уходом Пашинського оточення президента зосередило контроль над оборонною промисловістю. Так, «Укроборонпром» з середини 2014 року очолює колишній власник автосалону та керівник виборчого штабу Петра Порошенка на Херсонщині Роман Романов.
Стратегічне підприємство «Зоря Машпроект», яке виробляє газотурбінні установки та входить до «Укроборонпрому», очолює Костянтин Картошкін. Раніше він був генеральним директором «Севастопольського морського заводу», який до анексії Криму належав Порошенку.
У травні 2015 року Фонд державного майна, який управляє пакетами акцій державних підприємств та проводить їх приватизацію, очолив колишній голова ДФС Ігор Білоус. Екс-інвестбанкір зайняв крісло голови ФДМ за квотою президента Порошенка.
У червні 2016 року виконуючим обов'язки голови Агентства автомобільних доріг («Укравтодор») був призначений Євген Барах. На державну службу він прийшов з бізнесу. Зокрема, у 2009–2010 роках він працював експертом у ТОВ «Інвестиційний капітал України» (входить до ICU).
Особливо варто зупинитися на особистості одного з найвпливовіших депутатів часів президентства Порошенка. Йдеться про народного депутата БПП Ігоря Кононенка, його соратника та бізнес-партнера. Депутату належить 15% у «Міжнародному інвестиційному банку» Порошенка. Потім разом з Олегом Свинарчуком (Гладковським) та Олегом Зіміним він заснував компанію «Укрпроминвест». У велику політику Кононенко прийшов у 2014 році, ставши народним депутатом за списками БПП. До цього він був депутатом Київської ради від партії УДАР Віталія Кличка. З 2006 року був депутатом Київської ради від Блоку Леоніда Черновецького. У Київській міській раді Кононенко познайомився з Олександром Грановським, який відомий як учасник корпоративного конфлікту навколо ТРЦ SkyMall. Сьогодні він також народний депутат від БПП і відповідає за неформальне курування прокурорського та суддівського корпусів в інтересах оточення Порошенка. У президентському оточенні Кононенку відведена особлива роль — він відповідає за комунікацію з депутатами різних фракцій, вирішує тонкі питання (кадри, лобіювання та фінанси) та неформально курує роботу державних підприємств.
Фонд державного майна перенес приватизацію найбільшого хімічного підприємства «Одеський припортовий завод» на грудень. Попередній продаж ОПЗ за ціною 500 млн доларів США не відбувся через відсутність покупців. Як заявив голова ФДМ Ігор Білоус, стартова ціна заводу може бути знижена до 200 млн доларів США. На приватизацію ОПЗ наполягають західні кредитори України. Головна мета приватизації: залучити інвестиції в Україну та усунути корупційні схеми, за допомогою яких збагачуються державні менеджери та «профільні» народні депутати. На початку року БізнесЦензор повідомляв, що завод контролювався двома політичними групами — БПП та «Народним фронтом». НФ на ОПЗ представляв голова наглядової ради заводу Сергій Перелома, який був призначений за протекцією Миколи Мартиненка. Інтереси оточення президента представляла Ольга Ткаченко, яка займала посаду члена правління ОПЗ. Вона була введена в правління заводу у 2015 році за квотою соратників президента Петра Порошенка. До цього у неї не було досвіду роботи на хімічних підприємствах.
Раніше Ткаченко працювала помічником народного депутата від БПП Олександра Грановського. Обидві ці групи впливу через афільовані іноземні компанії заробляли на ОПЗ, купуючи продукцію заводу за зниженими цінами та поставляючи йому газ за завищеними. Більш детально про це можна прочитати у публікації БЦ. Схемами з поставками газу та продажем добрив зацікавилися правоохоронці. Зокрема, Національне антикорупційне бюро вело справи як щодо Ткаченко, так і щодо Переломи. Однак суди дали хід лише тим справам, які стосувалися Переломи. Так, у липні за справою про розтрату коштів «Одеського припортового заводу» були затримані голова наглядової ради Перелома та перший заступник голови підприємства Микола Щуриков. У результаті вони були відсторонені від посад. На початку жовтня Ткаченко звільнили з посади члена правління ОПЗ. Однак ще до цього членом правління ОПЗ був призначений Олександр Візір — колишній помічник Ігоря Кононенка. Візір на той момент був виконуючим обов'язки заступника директора Департаменту управління державними підприємствами та корпоративними правами держави — начальника Управління корпоративних прав держави ФДМ.
Інший помічник Кононенка, який відповідає у ФДМ за корпоративне управління державною власністю — Дмитро Державин. Він з березня 2016 року працює заступником голови Фонду державного майна Білоуса. Згідно з його біографією, у 2008–2011 роках він був радником заступника генерального директора ЗАО «Укрпроминвест» Порошенка-Гладковського-Кононенка. У 2011–2014 роках — консультантом ТОВ «Богдан Електронікс» Порошенка.
Олександр Візір став куратором від Кононенка ще в одному важливому для України державному підприємстві. У серпні він був призначений заступником голови наглядової ради «Центренерго» — єдиної генеруючої компанії, яка залишилася в державній власності. На її приватизацію також неодноразово наполягали міжнародні кредитори та українська громадськість, але вже два роки влада гальмує продаж «Центренерго». Навколо підприємства постійно виникають скандали з поставками вугілля для виробництва електроенергії. Так, ТОВ «Торговий Дім-Ресурс» у вересні 2015 року без тендера отримало замовлення на поставку вугілля державному «Центренерго» на суму 520 млн гривень.
«Торговий Дім-Ресурс» тривалий час був записаний на Ігоря Тупікова, який працював парламентським помічником Сергія Тригубенка. Його, у свою чергу, називають соратником Кононенка. ТОВ «Торговий Дім-Ресурс» продав «Центренерго» вугіль державної шахти «Краснолиманська». Попереднє керівництво державної шахти заявляло, що Тригубенко розставляє на шахті підконтрольний менеджмент.
Колишній помічник Кононенка Олександр Візір у якості представника ФДМ був також призначений членом наглядової ради компанії «Миколаївобленерго», яка належить державі. Акції «Миколаївобленерго», «Харківобленерго», «Хмельницькобленерго» та «Запоріжжяобленерго», як і «Центренерго» разом з ОПЗ, підлягають приватизації. Раніше роботу цих підприємств контролювала компанія «Енергомережа» Дмитра Крючкова. Вона, зокрема, скупляла борги «Центренерго» та державних обленерго. Як раніше повідомляло видання INSIDER, Крючков разом з Григорієм та Ігором Суркісами у 2014 році прийшов до Кононенка (заступника голови фракції БПП) і запропонував схему заробітку на державних обленерго та «Центренерго».
«Підконтрольні» Крючкову обленерго, з одного боку, закупляли товари та послуги у пов'язаних компаній за завищеними цінами. З іншого боку, обленерго переступали борги підприємств за спожиту електроенергію на користь «Енергомережи». Розслідуванням схем з виведення коштів з обленерго займалося НАБУ, а один з бенефіціарів — Дмитро Крючков — у липні був оголошений у розшук.
На початку жовтня переможець конкурсу на посаду голови державної компанії «Укренерго» Сергій Зуєв звинуватив на засіданні Антикорупційного комітету Верховної ради народного депутата Кононенка в тому, що той ініціював проти нього кримінальну справу за державну зраду. За словами Зуєва, мета Кононенка — зберегти на посаді керівника «Укренерго» нинішнього виконуючого обов'язки голови компанії Всеволода Ковальчука. Ковальчук у 2011–2013 роках очолював у «Укренерго» тендерний комітет. У той період малознана компанія «КП «Укренергомонтаж» отримала від ДП контракт на 3,7 млрд грн. Компанія мала протягнути високовольтні лінії електропередач з Рівненської АЕС у київський регіон, щоб позбавити столицю України від дефіциту електроенергії.
Проект вартістю 500 млн євро профінансував Європейський банк реконструкції та розвитку. На момент отримання держконтракту «Укренергомонтаж» контролювався міністром палива та енергетики Юрієм Бойком. У 2014 році після падіння режиму Януковича змінилися й власники «Укренергомонтажу». Зокрема, акції компанії зосередили ТОВ «Енергостандарт плюс» та «Прайм-консалт груп», які контролюються киянином Володимиром Підгорним. При цьому директор ТОВ «Енергостандарт плюс» Валерія Шевченко перед зміною власників «Укренергомонтажу» війшла до наглядової ради компанії «Енергомережа» Крючкова, який працював під кураторством Кононенка.
Управління дев'ятьма гідроелектростанціями на Дніпрі та Дністрі — ПАО «Укргідроенерго», на 100% що належить державі, за даними «Української правди», також вийшло в орбіту впливу Кононенка. Компанію з 2011 року очолює Ігор Сирота.
При звільненні Олександра Лазорка з посади голови «Укртранснафти» (оператор нафтопроводів) його куратор Ігор Коломойський стверджував, що зміною менеджменту державної компанії управляє саме Кононенко. Лазорка на цій посаді змінив Микола Гавриленко. Як повідомляло видання, Гавриленко був співвласником мережі АЗС «Вік-Ойл» та тривалий час очолював компанію, яку разом з партнерами продав у 2010 році міжнародній корпорації ТНК-ВР. Зокрема, Гавриленко був співвласником компанії Turitella Corporation з Британських Віргінських островів (БВО), створеної ще у 1999 році. Її співвласниками також були Андрій Малицький, Ігор Філіпенко та Андрій Адамовський. Адамовський — бізнесмен, власник кількох торгових центрів. Його партнером є народний депутат від БПП Олександр Грановський, соратник Ігоря Кононенка. Гавриленко заперечує свій зв'язок з Адамовським, Грановським та Кононенком.