Щоб захистити й примножити награбовані капітали, вони фінансували розгін Майдану та розводили пушних звірків. Влада в оборонному бізнесі часто зносить голову людині, і вона втрачає зв'язок з реальністю, йдеться у спільному розслідуванні видання CRiME та проекту «Громких дел». «Дах» у уряді дозволяв не просто заробляти колосальні гроші в твердій валюті, а фактично грабувати. Коли в «тумбочку» перестало вміщатися, та й просто стало нецікаво, гроші почали вкладати в більш-менш легальний бізнес.
Як уже писалося, Станіслав Хош, нині вже колишній директор «Укринмаша», що входить до структури держконцерну «Укроборонпром», відкрив у столиці ресторан. Milk Bar називається. Відкриття відбулося в березні 2014 року. Так, коли повним ходом йшла окупація Криму, а на Сході розгоралася війна, директор оборонної компанії вклав гроші, вкрадені на оружейних схемах, у ресторан. Справи йшли йому настільки добре, що рік потому він відкрив у центрі Києва заклад під назвою Dogs&Tails.
Якщо вам доведеться скуштувати там американський хот-дог за спеціальним рецептом або випити коктейль, пам'ятайте, що ці кулінарні витончення стали можливі лише тому, що одному кмітливому юнакові пощастило отримати кілька «відкатів» при продажу зброї, що належала державі. Безкарність у період 2012–2014 років дозволяла реєструвати все на себе, не боячись жодних перевірок. Однак тепер в обох закладах Станіслав Хош володіє скромним 1%, тоді як його дружина Анна Леонідівна Козаченко – решту 99%. Це показує лише те, що своїй дружині він не довіряє всього на 1%, інакше переписав би на неї всі 100%. Але суть не в цьому.
На початку 2014 року, коли для шайки Павла Лебедева (тогочасного міністра оборони) запахло смаженим, Павло Валентинович зібрав усіх своїх ставленників і наказав профінансувати, а також забезпечити побут бойовикам, відомим як «титушки», «антимайдан» тощо. Не посмівши ослухатися, Хош у лютому 2014 року вилітає до Лондона й поспішно обналичує рахунки підконтрольних йому офшорних фірм. Одночасно він спускає команду Лебедева нижче й «нагинає» всіх своїх мінійонів, до кого він був благосклонний і давав працювати під своєю «шапкою».
У історії фінансування антипротестних рухів та масових вбивств цивільних активістів далеко не останню роль зіграв і відомий нині «тусовщик», колись такий, що трудився директором вертольотного заводу «Авіакон», колишній заступник генерального директора концерну «Укроборонпром» (2012–2014 рр.) Глущенко Максим Михайлович. На останній посаді він хвалився тим, що є людиною «сім'ї», «дивлячим» від «Сім'ї» в «Укроборонпромі». І справді: він був поставлений на цю посаду Сергієм Арбузовим (перший віцепрем'єр у уряді Азарова; в. о. прем'єра в момент розстрілів на Майдані; нині займається антиукраїнською діяльністю, сидячи в Петербурзі), і аналогічні лебедевським команди отримував від нього. Тепер цей липовий військовий експерт Максим Михайлович не за дорого створив репутацію борця з корупцією, любить мельтішити на ТБ і з сумним обличчям вішає макаронник з екрана про те, як він марно намагався побороти тогочасну корупцію в «Укроборонпромі» й як йому було складно в цьому «болоті». Насправді він корупцію очолював і, крім того, досить успішно займався нафтогазовим бізнесом разом з «молодоолігархом» Сергієм Курченко.
Дружною компанією вони літали на літаку Курченко в Монте-Карло, Ніцу тощо, їздили там на розкішних авто типу Роллс-Ройсів та Феррарі. Тепер він теж не соромиться літати до Москви й спілкуватися з Курченко. Ну й погуляти теж не упускає шансу (див. скрини з Інстаграма з геопозицією: Роял Арбат, Редіссон Роял, Москва тощо). Станіслав Хош пішов у тінь, а Максим Глущенко – уже колишній. Однак це не означає, що «схемщиків» вилучили зі структур «Укроборонпрома». Тепер мова піде про Панасенко Дениса Анатолійовича – директора Департаменту контрактів №1 «Спецтехноекспорту». Він людина начебто без плям на репутації (до останнього часу), інтелігент, з гарною освітою, науковими публікаціями, кандидат економічних наук тощо. Фактично ж Денис Панасенко є сірим кардиналом, власником низки офшорних компаній в ОАЕ, Великобританії, Панамі, на Кіпрі, в Прибалтиці й ще чорт знає де. Послугами його офшорних «пралень» раніше користувалися згаданий вище Хош та його друг Євген Тришновський, також побував об'єктом наших розслідувань.
Тепер, як стверджують наші джерела в «Укроборонпромі», основною його клієнтурою стали директор «Спецтехноекспорту» Павло Барбул та заступник останнього Володимир Муцинов. Зовсім недавно в контексті темних справ «Спецтехноекспорту», в якому невтомно трудиться пан Панасенко, спливла британська офшорка Brasen Development LLP. Як писало видання «Дзеркало тижня», «Спецтехноекспорт» для реалізації контракту з білоруським підприємством «Техносоюзпроект» залучило згадану вище британську фірму, яка за своє посередництво отримала майже 3,6 млн дол., або понад 13% від загальної суми угоди. «Під час дослідження обставин реалізації зовнішньоекономічного контракту правоохоронці отримали офіційну відповідь від Міністерства податків і зборів Республіки Беларусь (№4-17/21234 від 27.11.2014 р.), і в ній сказано, що компанія Brasen Development LLP взагалі не брала участі в переговорах щодо підписання згаданого контракту з ТОВ «Техносоюзпроект».
Ось така невідповідність вийшла! Далі з'ясувався ще один істотний нюанс. За лінією Інтерполу було встановлено, що британська компанія була офіційно зареєстрована півтора місяця після підписання агентської угоди зі «Спецтехноекспортом», – йдеться в статті. Зазначимо, що колеги дещо помиляються (або їх ввели в оману). Насправді британські реєстри відкриті для будь-якого бажаючого (причому безплатно), і не потрібно посилати запит в Інтерпол, щоб встановити: Brasen Development LLP була зареєстрована двома белізькими офшорами ще в 2010 році. Згідно з «Filing history» фірми, 11 листопада минулого року власником Brasen Development LLP став деякий пан з сонячного Абу-Дабі (ОАЕ) на ім'я Yaksh Vikrant, а вже в квітні цього року стартувала процедура ліквідації фірми (мавр зробив свою справу – час замітати сліди). Знаючі люди стверджують, що насправді за таємничим Yaksh Vikrant стоїть інтелігентний клерк зі «Спецтехноекспорту» Денис Панасенко. Як і за заснованою в Об'єднаних Арабських Еміратах офшоркою Richcord Limited (не плутати з однойменною китайською фірмою).
Richcord Limited також виступала «агентом» угод «Спецтехноекспорту». Згідно з даними з надр НАБУ, Richcord Limited зареєстрована безпосередньо на Панасенко, що говорить про високий оборот і значимість компанії, інакше оформляти офшор безпосередньо, без «фунтів» і мутної схеми афільованих компаній, а на себе – просто глупо. Як розповідають наші джерела, працюючи вже багато років у «темі», Денис Анатолійович на «відкатах» від своїх контрактів і заробітку від «обналу» чужих коштів, що пройшли через його підставні компанії, неприлично поліпшив своє матеріальне становище. Так, скромний директор Департаменту контрактів №1 «Спецтехноекспорту» з зарплатою не набагато більше 1000 дол. США пересувається одразу на кількох машинах класу «преміум», а саме: «БМВ» 6-ї серії (кабріолет) 2010 року випуску, «Рендж Ровер Спорт» 2012 року, «БМВ Х6» 2016 року, «Порше Кайєн» 2013 року, «Фольксваген Фаетон» 2010 року в екзотичному кольорі «хамелеон». Крім того, має квартиру й особистий офіс в елітному районі столиці. Але це меркне на тлі масштабів його діяльності в Переяслав-Хмельницькому районі Київської області.
Денис Анатолійович вирішив, що закусочні й рюмочні – це банальність, для нього дрібно, і вклав кошти в землю в Київській області. І не просто в ділянку в пару десятків сотень для дачного будинку, а в шмат, гідний олігархів – у 44 га. Будучи надто підприємливою людиною, Денис Панасенко одразу ж знайшов застосування землі – здав ділянку в оренду на 49 років ТОВ «Пелськом» (норкова ферма з поголів'ям у 50 000 самиць). Але здавати 44 га в оренду втричі цікавіше, коли ти здаєш його своїй же норковій фермі, яка показує цілком гідні фінансові результати (див. у скан-копіях документів нижче). З документів випливає, що в різних частках підприємством володіють Панасенко Денис Анатолійович та деякий Харченко Олександр Миколайович. Харченко є фігурою номінальною, оскільки приходиться шурином (братом дружини) рідного брата Панасенко. «Пелськом» – це фірма, де Панасенко засвічений безпосередньо, однак це далеко не єдиний «норковий» актив Дениса Анатолійовича. За відпрацьованою на зброї схемою він через офшорні компанії придбає ще дві ферми: ТОВ «Мінк» (засновники: Vilabi S.A. Panama, белізька «Верполс Інвестментс Лімітед» + громадяни ПАР) та ТОВ «Норкова ферма «Вікінг» (засновники: британська Conqueror Invest Ltd + група українських громадян з Івано-Франківська та Донецька).
Особливо тут примітний «Вікінг». Ми покопалися в історії його засновників і з'ясували таке. Вийти на слід донецьких Юрія Андрєєва та Івана Собко нам не вдалося. Однак нам попався Присяжнюк Юрій Романович з Івано-Франківська: у 2013 році він поступив в Івано-Франківський коледж Львівського національного аграрного університету. Тобто нині йому трохи більше 20 років. І стати засновником порівняно крупного агропідприємства він міг лише в якості підставної особи. Це ж стосується й британської Conqueror Invest Ltd, створеної в квітні минулого року. Її номінальна власниця – 35-річна Сандра Джина Еспарол, громадянка Сейшельських островів. За останню пару років лише у Великобританії вона стала зіц-головою 128 офшорок, більшість яких зареєстровані за однією й тією ж адресою: Лондон, вулиця Персі, дім 5, офіс 1.
Але найцікавіше у «Вікінгу» інше. У березні 2014 року, після печально відомих подій у центрі Києва, ГПУ відкриває кримінальне провадження № 12014100100002561 від 19.03.2014 р. з формулюванням: «Незаконна діяльність зазначеної організованої групи була забезпечена її організаторами фінансуванням за рахунок підконтрольних суб'єктів господарської діяльності, фіктивних підприємств, а також залученням коштів від легалізації доходів одержаних злочинним шляхом». У справі фігурує ТОВ «Норкова ферма «Вікінг». І тут ми повертаємося на початок, де мова йшла про команду Лебедева, адресовану через Хоша й Тришновського всім учасникам оружейної «схеми», всебічно підтримати антимайданівський рух на придушення Революції Гідності. Так, «антимайдан» програв. Але його спонсори продовжують заробляти мільйони. Продовження буде.