До Євромайдану Сергій Левочкин та Дмитро Фірташ будували найбільший у країні торгово-розважальний комплекс «Республіка». Його мало оточувати цілий мікрорайон з житловими будинками, школами, дитячими садками та відповідною інфраструктурою. Фінансування будівництва здійснював переважно банк «Надра». Після Майдану він став банкротом, а Фірташ осів у Відні. Недобудований ТРК може піти з молотка, щоб закрити борги за рефінансуванням НБУ. Щоб запобігти цьому, Сергій Левочкин оточив недобудову своїми ділянками та перегородив до неї в'їзди. Паралельно він намагається вивести комплекс з-під застави в «Надрах».
Екс-глава Адміністрації президента Януковича не хоче повертати кредитні борги й користується досить простою схемою, щоб цього уникнути. На кону — доля недобудованого міні-міста в межах столиці та відшкодування коштів державі.
На окраїні Києва, біля станції метро «Теремки», огороджений довгим парканом височіє недобудований торговий центр вражаючих масштабів. Це ТРК «Республіка», відкриття якого обіцяли ще наприкінці 2013 року. Дату кілька разів переносили й у підсумку відклали на невизначений строк. Зараз тут гуляє сквозняк. Від морозного вітру страждають самотні охоронці на кількох точках навколо будівництва. Повз проходять люди, але вони спрямовуються в сусідні «Епіцентр» та «METRO», розташовані на тій же Кільцевій дорозі.
За проектом «Республіка» мала стати торговим комплексом площею близько 300 тис. кв. метрів. Для порівняння: площа ТРЦ «Skymall» становить трохи менше 90 тис. кв. метрів, ТРЦ «DreamTown» — трохи менше 170 тис., а ТРЦ «OceanPlaza» — 235 тис. кв. метрів.
Крім самого торгового центру, навколо «Республіки» планувалося побудувати житлові багатоповерхівки, дитячі садки, школи, поліклініку, наземні багатоповерхові паркінги та довгоочікуваний автовокзал «Теремки». Все це могло стати (або все ж коли-небудь стане) міні-містом у межах української столиці площею близько 1,2 млн кв. метрів. Розмір інвестицій, які необхідно було вкласти в реалізацію цього проекту, оцінювали понад 300 млн доларів США. На даний момент, на думку експертів, у нього вкладено близько 60% планової суми.
Будівництвом «Республіки» займалося підприємство «Мегаполісжитлобуд», пов'язане з народним депутатом від «Опозиційного блоку» та екс-главою АП Віктора Януковича Сергієм Левочкиним. Засновником та власником «Мегаполісжитлобуда» є кіпрська компанія «Берлінотто Лімітед». Саме через неї простежується зв'язок із Сергієм Левочкиним. Секретар та директор «Берлінотто Лімітед» — Амаль Саруут Ламбру — згадувалася у публікації Сергія Лещенка про житло народного депутата на Лазурному березі у Франції. Там Ламбру фігурувала як директор вже іншої компанії, на яку записана закордонна нерухомість українського чиновника.
«Мегаполісжитлобуд» також є інвестором проекту «Республіка». А гроші для його реалізації компанія взяла в банку давнього бізнес-партнера Левочкина Дмитра Фірташа — банку «Надра». Сам Дмитро Фірташ уже 2,5 року вимушено перебуває у Відні. А його банк у 2015 році визнали неплатоспроможним і ввели туди тимчасову адміністрацію. На той момент борги банку перед НБУ становили близько 12,5 млрд грн. Все це — рефінансування, тобто кредити центробанку. Більшість рефінансування отримала ця фінустанова ще за попередніх власників (серед них покійний Ігор Єремеєв) під час хвилі кризи 2008 року.
Фірташ якийсь час фінансував «Республіку» через банк «Надра». Як забезпечення виступала земля, яку оформляли договорами іпотеки. Саме завдяки договорам іпотеки та великим сумам виділених грошей ЗМІ прямо пов'язували олігарха з цим проектом. Сам факт співпраці не викликає особливих питань. Для всіх також не є секретом, що Дмитро Фірташ та Сергій Левочкин самі по собі є давніми бізнес-партнерами по телеканалу «Інтер».
Загальновідомий факт: Левочкина, Фірташа, Юрія Бойка, Івана Фурсина та, до певної пори, Валерія Хорошковського відносили до неформальної групи «Росукренерго». Вона була орієнтована на добрі відносини з Москвою й мала сильні позиції під час президентства Віктора Ющенка та Віктора Януковича. Давні партнери Левочкин та Фірташ.
Розуміється, тепер ситуація змінилася. Фірташ вимушено перебуває у Відні, а Левочкин та Бойко перетворилися на самостійних політиків. Імперія газового олігарха поступово розпадається. Колишні політичні партнери поступово розводять активи. Зокрема, це стосується проекту «Республіка». Його всіма силами намагаються вивести з-під впливу Нацбанку.
У неплатоспроможного банку «Надра» як застава залишилася частина майна «Мегаполісжитлобуда». Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Костянтин Ворушилін заявляв, що НБУ планує пустити з молотка майно, заставлене власниками проблемних банків у рахунок рефінансування. Зокрема, це стосується ТРК «Республіка».
«Республіка» перебуває під жорстким контролем НБУ. Гроші від продажу майна мають піти на повернення рефінансування НБУ — інакше можуть з'явитися кримінальні справи щодо працівників регулятора, які видали кредити «Надрам» без забезпечення. Тому Нацбанк дуже жорстко контролює, щоб великі застави не пішли «вбік». Гігант «Республіка» — занадто помітна одиниця, щоб про неї просто забули. Тим більше, що, за словами Ворушиліна, «Надрам» уже не вистачає залогового майна, щоб розрахуватися з Нацбанком. Невдивовижно, що НБУ намагається стягнути свої гроші.
У березні 2016 року Господарський суд Києва відкрив справу за позовом Нацбанку до «Берлінотто Лімітед» — кіпрського власника «Мегаполісжитлобуда». НБУ намагається стягнути залогу для погашення рефінансування. У наявному документі також не уточнюється, про яку залогу йдеться, але є всі підстави припускати, що на кону — найбільший торгово-розважальний центр країни. Хоч і недобудований. Засідання було призначено на 5 квітня 2016 року. Однак цього дивним чином не сталося. У Єдиному судовому реєстрі інших документів по «Берлінотто», крім постанови про відкриття справи, на сьогодні все ще немає.
«Мегаполісжитлобуд» брав кредити не лише в банку «Надра». Серед кредиторів числився також банк «Клірингова палата», акціонерами якого є Юлія Левочкина (сестра Сергія) та Іван Фурсин (бізнес-партнер чиновника). Згідно з даними з Державного реєстру прав на нерухоме майно, «Мегаполісжитлобуд» мав до кінця 2021 року повернути 1,38 млрд грн у рамках консорціумного кредитного договору двом фінустановам — банку «Надра» та банку «Клірингова палата». Левова частка цієї суми припадає на банк Фірташа. Він виділив для будівництва «Республіки» 1,25 млрд грн, а ось банк Левочкина — лише 130 млн грн.
Існував ще один кредит, імовірно, під ту ж землю. Через деякий час після отримання консорціумного кредиту «Мегаполісжитлобуд» оформив ще одну іпотеку — і також у банку «Надра». На цей раз — на суму 1,2 млрд грн. Але у другому випадку боржником стало інше підприємство — «Д Х Інвест нерухомість». «Мегаполісжитлобуд» виступив його майновим поручителем. Засновниками «Д Х Інвест нерухомість» є два підприємства, і також з кіпрською пропискою.
Після краху банку Фірташа платити по боргах вони не стали. Тоді борг перейшов до «Мегаполісжитлобуда». Тимчасова адміністрація «Надр» спробувала стягнути у нього 1,19 млрд грн, але суд відмовив у відкритті кримінальної справи. Причина — неплата судового збору, який у цьому випадку становив би 206,7 тис. грн. Тоді ліквідатор банку пояснював неплату своїм важким фінансовим станом, однак не надав суду довідку з Фонду гарантування вкладів про початок процедури ліквідації фінустанови.
Що це було — випадковість чи навмисний хід тимчасового адміністратора?
Що чекає на ТРК «Республіка» та решту майна, якщо дотримуватися духу закону? Воно має бути продано. Оскільки обсяг застави має перевищувати суму кредиту, більшість грошей мають відійти «Надрам». І не лише тому, що банк Фірташа давав більшу суму кредиту, ніж банк Левочкина. Ще й тому, що НБУ вимагає повернути рефінансування, а в цьому сенсі для нього будь-яка застава — це джерело грошей. І абсолютно неважливо, під який проект видано кредит. НБУ за законом має право забрати все, в обхід інших кредиторів.
Але в українській реальності все відбувається навпаки. Левочкин збирається забрати все собі. Сам чи за домовленістю з Фірташем — таємниця за сімома печатями. Поки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Нацбанк говорили про те, що хочуть пустити «Республіку» з молотка, наприкінці 2015 року «Клірингова палата» оформила на себе частину землі навколо ТРК. Площа її була порівняно невелика (трохи більше 6 га), але значимість цієї дії — ох, яка велика.
Цікаво, що переоформлення сталося в рамках виконання умов іпотеки з банком «Клірингова палата». По суті, підприємство, близьке до Левочкина, вирішило виплатити борги в першу чергу банку Левочкина. В обхід НБУ та Фонду гарантування. Природно, повертати майно державі «Мегаполісжитлобуд» не хоче.
Після відкриття справи про стягнення застави на користь НБУ Господарський суд відкрив ще одну — за позовом ліквідатора банку «Надра» до самого «Мегаполісжитлобуда». Підприємство хочуть зобов'язати повернути 1,39 млрд грн. Зараз справа призупинена у зв'язку з роботою експерта. Залучити останнього, до речі, попросив представник відповідача. Він задав лише два питання: підтверджена чи документально задолженість? та відповідає чи нараховуватися задолженість умовам кредитного договору? Експертиза тривала вже понад півроку, хоча в тиші кабінету вона могла бути зроблена за кілька днів.
Цікаво, що поки банк «Надра» у 2014 році стрімко втрачав вклади юридичних осіб, банк «Клірингова палата» активно їх нарощував. Не виключено, що деякі вкладники просто перейшли з банку Фірташа в банк Левочкина. Навряд чи вони обидва про це не знали.
Ще одна цікава деталь. Після відкриття справи Господарським судом повним ходом пішла переоформлення земельних ділянок на Кільцевій дорозі. З Державного реєстру прав на нерухоме майно отримана справка про актуальних власників майна за адресою Кільцева дорога, 1 — місцем розташування ТРК «Республіка». Всі документи перебувають у розпорядженні редакції. Згідно з виписками, 4 квітня 2016 року з'явилося п'ять записів про присвоєння права власності на ділянки банку «Клірингова палата». Причина для передачі права власності — договір про задоволення вимог іпотекодержателя. Це сталося менше ніж через місяць після відкриття двох справ Господарським судом за позовом тимчасової адміністрації банку «Надра» та Нацбанку.
Але це ще не найцікавіше. Згідно з кадастровою картою, більшістю землі навколо «Республіки» володіє банк «Клірингова палата». Частина землі при цьому орендується у Київської ради. Це призводить до простого ефекту. Через один із трьох ділянок, які переоформили у грудні 2015 року, зараз пролягає один із в'їздів до недобудованого ТРЦ (біля недобудованого автовокзалу). У реалізованому проекті таких в'їздів мало бути три. Але чи буде «Клірингова палата» пропускати будівельників — питання відкрите. Також до готового ТРЦ мала йти дорога прямо від метро «Теремки» — і також через землю, яка належить банку Левочкина.
Таким чином, навіть якщо тимчасовій адміністрації банку «Надра» або самому Нацбанку вдасться стягнути й продати залогове майно, майбутній його власник буде буквально оточений землею структур Сергія Левочкина й мусить це враховувати. А значить, територія ТРК різко впаде в ціні. Адже навіть якщо «Республіку» викупить хтось незалежний, він не зможе її запустити в роботу. Левочкину буде достатньо возвести навколо ТРК високий паркан з колючим дротом. Він матиме на це повне право.
Поки що земля під «Республіку» перебуває у власності забудовника — «Мегаполісжитлобуда». Ця земля якраз і була предметом застави в консорціумному кредитному договорі з двома банками — «Надра» та «Клірингова палата». Також у рамках ще однієї договору іпотеки фігурувала «Д Х Інвест нерухомість», поручителем якої є сам забудовник ТРК.
Похоже, що прихильники Левочкина намагаються не допустити відкритих торгів, щоб тихо переоформити «Республіку» на самих себе. Для цього використовується хитра лазівка. Консорціумний договір дозволяє залишити в заставі в різних банках один і той же земельний ділянок. Далі в дію вступають талановиті юристи. Вони можуть, незважаючи на вимоги НБУ та Фонду гарантування, допомогти «Клірінговій палаті» переоформити на себе всю залогове майно «Мегаполісжитлобуда». Судячи з усього, це й відбувається.
У програвших — держава. Фонд гарантування вкладів та Нацбанк, схоже, залишаться без можливості відшкодувати кошти, покладені як компенсація Нацбанку та вкладникам «Надр».
Realist звернувся за коментарем до Сергія Левочкина й запитав про зв'язки з забудовником «Республіки», інтерес у недобудованому ТРК та переоформлення землі. І отримав, на наш погляд, просто відписку. «У відповідь на Ваші питання відзначаємо, що народний депутат Левочкин С. В. особисто не веде комерційної діяльності, тому не може ні підтвердити, ні спростувати викладену у Вашому запиті інформацію», — відповіли Realist'у в прес-службі народного депутата.
Ми також звернулися за уточненнями в банк сестри та партнера Левочкина («Клірингова палата»), щоб нам розповіли про майбутню долю переоформлених ділянок. Відповіді на момент публікації ми не отримали.
Ми припускаємо, що оточення екс-глави АП Януковича та він сам зберігають інтерес у реалізації проекту найбільшого ТРК у країні, який може стати своєрідним Ватиканом у межах української столиці.