← Назад

Грузинські «реформатори» виявилися гастролерами в Україні

2016-11-01 19:49 · ОРД · littoria82
Бізнес та корпоративні схеми · Земля та забудова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Оборона та ВПК · Освіта · Статки та декларації · Суди та судова система · Центральна влада

Відкрити оригінал

«Милі громадяни Грузії, залишилося всього кілька днів до того, як ми з вами зустрінемося, всього через кілька днів почнеться нове майбутнє Грузії», — писав Михеіл Саакашвілі у Facebook 3 жовтня цього року. Однак, як виявилося, милі громадяни Грузії готові бачити Саакашвілі виключно як підсудного за майнові та інші злочини. Партія нинішнього одеського губернатора зазнала в Грузії сокрушительної поразки. І справа тут зовсім не в російських інтригах. Грузію й досі складно назвати проросійською державою. Справа в тому, що громадяни Грузії, на відміну від українців, уже досхочу наїлися популізмом і позерством Саакашвілі. До речі, дружина Саакашвілі теж провалилася на виборах. Саакашвілі в Грузію їхати категорично відмовляється, розуміючи, що там його просто посадять. Не за політику. За крадіжки. Так що, схоже, образ «реформатора» та ефективного менеджера Саакашвілі зберігається лише в Україні. Та й то лише у Facebook. Самі одеситяни клоунаду грузинського губернатора вже не сприймають.Виникає питання, а навіщо він тут? Заради чого його тримають? Спочатку, зрозуміло, це був якийсь реформаторський піар, потім Петро Олексійович вирішив використовувати Саакашвілі як кишенькового пінчера, що облаює Авакова. Але пінчер незабаром взбісився й почав гавкати вже на самого Петра Олексійовича. Правда, після поразки в Грузії Саакашвілі дещо затих і навіть помирився з раніше ним викриваним тандемом Ангерти-Труханова. І навіть передав їм підряд на будівництво траси Одеса-Рені.Схоже, почав «розбиратися в темі»? Тим не менше, нині Саакашвілі вже не лише в Грузії, але й в Україні — «збитий льотчик» і «кульгава качка» придатна для одноразового використання лише як «торпеда» на виборах. Однак проблема ж не лише в Саакашвілі. Услід за пережованим авантюристом в Україну хлинула ціла товпа політичних та адміністративних невдах, які вміють виключно працювати ротом у ефірах. Та й заводити сюди нових земляків, іноді відверто кримінального характеру. Особливо удручаюче виглядають ці земляки в правоохоронних органах. Недавно Одеська область випередила Київську й зайняла перше місце в Україні за кількістю злочинів. Причому йдеться про абсолютну кількість, хоча Одеська область — не найбільша. Злочинність в Одесі перевищує й Київ з його потоком криміналу й зброї з зони АТО, і навіть залишки Донецької та Луганської областей. Самих лише розбійних нападів за 9 місяців цього року зареєстровано понад 600. І це при тому, що багато розбоїв реєструються як крадіжки, а то й взагалі не реєструються.Розкриття кваліфікованих злочинів упало практично до нуля. Тобто, якщо вбивство було вчинено не в п'яній бійці, а хоч як-то сплановане, то поліція його ніколи не розкриє. Зростання злочинності з початку реформ — майже вдвічі. І це при тому, що намагаються не реєструвати. На 50% виросла кількість угонів, на 60% вбивств, крадіжок (насправді набагато більше, але їх не реєструють), на 70% грабежів, у 2,5 рази — зґвалтувань, майже у 3 рази — розбійних нападів (це зазвичай катування в своєму домі).У чому ж причина такого дикого сплеску злочинності? Причину звуть Гіоргі Лордкіпанідзе. Треба сказати, що спочатку біографія майбутнього начальника одеської міліції викликала багато питань. Надто вона нагадувала якусь ненаукову фантастику грузинського розливу. Тут тобі й Аграрний університет, й контррозвідка, й «Альфа», й купа звань та орденів. Біографію наведемо в кінці тексту. А поки що повернемося в день сьогоднішній. Такого розгулу злочинності в Одесі не було ніколи. Про це говорить не лише статистика, але й враження городян. Особливо радується бізнес. Як кажуть одеські підприємці, нині платити потрібно не лише місцевим одеським ментам, податківцям та іншій сволоті, але й приїжджим грузинським «авторитетам». Які не соромляться говорити, що той чи інший район їм передав «на прогодування» Міхо. Та й Гія, звичайно. Сам же Лордкіпанідзе повністю повторює діяльність свого патрона Міхо — піар, піар, піар і ніякої роботи. Та й, звичайно, постійно йому хтось заважає. Через рік після вступу на посаду Лордкіпанідзе заявив: «Я обіцяю одеситам, що зможу забезпечити повний порядок і безпеку для жителів, але мені потрібна підтримка громадян, щоб обрізати щупальця злочинного синдикату».Зазвичай таке заявляють на початку кар'єри, а не в її кінці. Втім, у випадку Лордкіпанідзе, особливої різниці немає. Людина спочатку займалася крівельованням грузинських злодіїв, а не поліцією, грала на підтанцьовці у Саакашвілі й пиарилася досягненнями міністерства як своїми. Ось що пишеться про його діяльність на одеському сайті «Храбро»: «Начальник облУВД відвернувся від традиційних постів про затримання дрібних злодіїв, щоб повідомити мега-новину: «Співробітниками Управління кримінального розшуку спільно з працівниками Департаменту УР Національної поліції України, Слідчого управління та бійцями спецпідрозділу «Корд» була викрита група угонщиків елітних автомобілів.» Як завжди, всю роботу провів угрозиськ МВС, а угро облУВД під керівництвом Лордкіпанідзе та колишнього збирача данини з сутенерів Могили давно неспроможна. Решта банд автоугонщиків продовжують нормально працювати, а попалися звичайні безпритульні. Втім, чи можуть у Лордкіпанідзе дійти руки до роботи, коли дні присвячені піару, вроді чествування автора книги про міліцію?Примітно, що крім свого заступника Присяжнюка, який торгує посадами в облУВД, Лордкіпанідзе запросив Івана Григоренко — знаменито корумпованого начальника облУВД, активно співпрацював з бандами старших товаришів Труханова, а за зазначені заслуги призначений головою райадміністрації в Суворовському районі. Всіх керівників кримінального блоку Лордкіпанідзе призначав і хаотично змінював сам. Ситуація продовжує погіршуватися після призначення керівниками райвідділів юнаків без якогось досвіду міліцейської роботи. Втім, чому дивуватися, якщо в керівництво облУВД Лордкіпанідзе взяв мінімум двох, а можливо, чотирьох вихідців з банди старших товаришів Труханова.» Виникають два питання. Перше, як же може соратник Саакашвілі, відомого непримиренного борця з «ворами в законі» — нині з ними активно співпрацювати?Як з грузинськими, так і з одеськими? Істина полягає в тому, що боротьба Саакашвілі з «ворами в законі» дуже й дуже мітологізована. Саакашвілі дійсно боровся з ДЕЯКИМИ кланами «ворів в законі». Але лише для того, щоб розчистити місце для тих «ворів в законі», які його підтримували. Нині цим наближеним «ворам» у Грузії стало невтішно й Саакашвілі забезпечив їм «нову землю» для грабежу. Земля ця називається Україною.Друге питання, як з такими результатами діяльності Лордкіпанідзе досі займає свою посаду? Відповідь проста й звуть її — Хатія Деканоідзе. Ця колишня секретарка Згуладзе, схожа то ли на совеня, то ли на напружену білочку, була поставлена на посаду начальника Національної поліції виключно для торпедування Авакова. В принципі, можна було б поставити й водія Згуладзе або Мустафу. Мустафа, мабуть, був би краще.До речі, а де Ека? Ека, Ека, Екабистроонасмилася, однак. Єдина функція Хатії — саботаж і підтримка нинішньої грузинської діаспори в українських органах влади. Справляється — непогано. Кажуть, грузинські злодії навіть присвятили їй пісню під назвою «Доля воровська, Мама-джан». Я в Тбілісі крав немало. А в Батумі заклали гади. І тепер пишу тобі, рідна, ай, мама-джан! Ось яка доля воровська. І тепер пишу тобі, рідна, ах, мама-джан!Ночами я народився під забором, Злодії окрестили мене злодієм, Мати рідна назвала Романом ах, мама-джан! І тепер кайфую я під планом. І тепер шнюю по кишенях. А тепер сиджу на голих нарах, У мене є хліб і все, що хочеш. Тільки немає свободи дорогої, ах, мама-джан! Тихіше, люди, просимо дуже, тихіше. Ой! Голуби цілуються на даху. Ось вона любов сама ліцує ай, мама-джан! Старий вір про Батьківщину тужить. Світла й свободи я не знаю.Ой, як живеш ти там, моя рідна? Замість чорних очей коханої світла ай, мама-джан! Бачу, як зима змінює літо. У таборах ми кубики таскали, Від морозу руки мерзли. Всіх козлів ми поунищтожили ай, мама-джан! І за це строк нам прибавляли. Ай, спасибі, джана, за посилку! Ай, спасибі, джана, за підстилку! План, адже це — гірке ліки ай, мама-джан! Я без плану, як король без царства. План, адже це — гірке ліки ай, мама-джан! Але повернемося до Саакашвілі. У нього втрачено авторитет не лише в Грузії й в Україні, але й у США. Американська преса вже клеймить не лише мера Одеси Труханова, але й Саакашвілі. Так, The Chicago Tribune прямо називає Труханова мафіозі й ключовою фігурою корупції в Одесі, чия діяльність зводиться до головування над спортивними заходами, але водночас указує, що Саакашвілі практично нічого не зробив за півтора року для боротьби з корупцією. Мало того, Саакашвілі, як і Лордкіпанідзе, займаються відвертим продажем посад у своїх відомствах. Ось що пишеться на сайті «Храбро»: «Нові заступники Саакашвілі: Москва, Крим, Енакієво — та просто Іванющенко. У грузинських реформаторів фішка полягає в кадровій чехарді.У Лордкіпанідзе, наприклад, за рік змінилося 9 заступників — усі особисто ним перевірені, рекламовані й призначені. Не відстає й його босс. Спочатку заступників взагалі не було, а хто завгодно робив нічого. Порошенко підсунув Саакашвілі свого однокурсника Жмака, щоб хоч хто-то працював, але від Жмака був лише цирк з фальшивими афганськими орденами. Інших заступників спочатку не могли вибрати, потім не могли призначити, а потім вони не змогли працювати. З цього приводу губернатор Саакашвілі набрав нових заступників. Як водиться, з фальшивою західною освітою. Тобто, після річного курсу в західних університетах. Без найменшого досвіду керівництва хоч овочевою базою до приходу до Саакашвілі. З абсолютно провальними — непомітними — результатами керівництва трьома райадміністраціями. У яких вони не провели ніяких помітних реформ, не контролюють райради й поточну роботу райадміністрацій і ніяк не вплинули на земельну та іншу корупцію. Наталуху з Москви Жумадилову з Криму ми писали. Додамо про Льва з Луганська. Коротко — Наталуха одружився на дочці українського нардепа, через родича входить в орбіту Фірташа.За декларацією, ніде не працюючи, обзавелся квартирою в 127 кв.м. і новим на момент покупки джипом Toyota. Комічно: за освітою Наталуха перекладач з французької, але, як він пише у своїй біографії, писати французькою не вміє. Юристом Наталуха працював один місяць — решту часу на посадах вроді «помічника юриста». Що стосується Жумадилова, то працівник з нього такий хороший, що за декларацією, дружина за рік взяла 38 тис грн допомоги. Що не завадило Жумадилову придбати й задекларувати кросовер MG3, куплений у 2014 році новим. Забавно, що Жумадилов правильно не довіряє банкам, а чесно указав у декларації, що зберігає 850 тис грн готівкою. За спеціальністю Жумадилов викладач «соціально-політичних і філософських дисциплін». Це як Костусев. До речі, в керівництво РГА Жумадилов одразу взяв Едема Бекіровича й Ісмаїла Наріманновича. Що стосується трудової діяльності Жумадилова, то за протекцією родича він три місяці працював начальником відділу закупок мобільного провайдера «Астеліт».Два роки очолював інтернет-провайдера в Казахстані, причому компанія одразу з його приходом почала активно прокладати оптоволоконні мережі в багатьох містах Казахстану — тобто, прийшов він директором при чиїхось хороших зв'язках. Хороша трудова рекомендація, однак є деяка дивність: про провайдера з таким великим обсягом мереж гугл не видає взагалі ніякої інформації з 2010 по 2014 роки. А тамтешня студентка, написавши роботу якраз про цю компанію KazNetworks, вважає її зовсім не інтернет-провайдером з тисячами кілометрів власних ліній, а компанією зі створення вебсайтів. Згадується компанія Жумадилова лише в переліку клієнтів місцевої IT-компанії. Так що історія може бути й правдивою, що зробило б Жумадилова найкомпетентнішим з набраних Саакашвілі співробітників. Але сайт компанії Жумадилова KazNetworks був створений у 2013 році, тоді як за опублікованою на ньому інформацією, тисячі кілометрів оптоволокна прокладали з 2010 року. А домен компанії, зареєстрований на Зейнолла Жумадилова, був зареєстрований у 2011 році. Такий досить незвичайний інтернет-провайдер, який рік працював без власного доменного імені.Потім ще пару років Жумадилов керував ювелірною майстернею «Кримський стиль». Але після анексії Криму майже рік не міг знайти собі роботу. Найбідніший з нових заступників Саакашвілі — Михаїл Лев з Луганська. За рік цей видатний діяч заробив і задекларував 8540 грн. Зате у підаючого надії борця з корупцією є три квартири: 40, 190 і 140 кв.м. А щоб між ними передвигатися — джип Mercedes GL. А якщо на джипі не проїдеш, то є катер Bayliner. Цікавий, однак, рівень компетентності Льва. В інтерв'ю він розповідає, як змусив місцевих підприємців знизити ціну на вугілля з 4 до 3 тис грн за машину. Воно, звичайно, прекрасно, але вугілля можна продавати й по 2 тис — важливо, яке це вугілля й скільки його на машині. На відміну від Льва, підприємці це розуміють і змогли знизити ціну на третину. Лев також вимагав, щоб земля не обробляється «невідомо ким без сплати податків і оренди». Хитрість у тому, що податок на землю сільськогосподарського призначення — чисто символічний, сума незначна. А без офіційної оренди навіть у сільській глибинці влади рідко дають обробляти землю.Далі за текстом виявляється, що оренду платили, але як вимагає закон — 3%, а не як хотів Лев — 6%. Фермерів навантажили ще на 3%, що принесло в сільські бюджети ще кілька сот тисяч гривень, що абсолютно незначно. До приходу до Саакашвілі Лев працював одним з 46 помічників БЮТівського нардепа Михаїла Соколова. Піднявся Соколов, до речі, на тому, що його батько в радянські часи працював з Кучмою. Два роки Лев не працював. Потім два роки числився старшим юрисконсультом непублічної юридичної компанії «Лекс плюс». Настільки непублічної, що навіть сайт у неї порожній. Тільки ось компанія «Лекс плюс» розташована зовсім не в Києві, як пише Лев у своїй біографії, а в Енакієво. Але «Лекс плюс» де-небудь активно працював. За звітністю, у компанії 42 співробітники — але зовсім не юридичною діяльністю займалися, а торгівлею. Щоб довго не розповідати, уточнимо, що директор компанії «Лекс Плюс» — прекрасно відомий у Донецьку Костянтин Баландін з оточення Юрія «Енакіївського» Іванющенко. Зареєстрована «Лекс Плюс» по вул. Марата, 2, а на Марата, 1 розташована велика компанія Іванющенко.Раніше «Лекс плюс» прямо належала сім'ї Іванющенко. Михаїл Лев потрапив у компанію Юрія Іванющенко за протекцією свого батька Олександра. Згодом Олександр Лев переїхав у Вінницю, де просував спочатку Батьківщину, а потім Укроп Коломойського. Раніше Олександр Лев очолював «Вугілля України», пов'язаний з Іванющенко й Аврамовим. Саме цими зв'язками пояснюється той успіх, з яким Михаїл Лев на посаді голови РГА знайшов «київських поставщиків вугілля», щоб збити ціну у місцевих у районі постачальників. Тепер зрозуміло, що поставщики були такими ж київськими, як компанія «Лекс плюс», а призначений Саакашвілі голова РГА збирався завозити вугілля з окупованих територій від компаній Іванющенко.»І виникає цілком логічне питання, навіщо ці пройдошистські грузинські гості Петру Олексійовичу? Він не розуміє, що вони фактично працюють на Путіна, дестабілізуючи політичну, економічну й кримінальну обстановку в Україні? Якщо він сподівається використовувати їх проти своїх політичних опонентів на грядущих виборах, то це марно. Насамперед грузинські варяги обрушаться на нього. Хоча б для того, щоб виправдати власну неспроможність і крадіжку. В українському суспільстві ці гастролери вже ніякого крім відрази не викликають. Мало нам своїх балаболів і злодіїв, так ще й імпортні тут командують. І, фактично, їхній негатив Порошенко нині вже бере на себе. І від цього непотрібного й небезпечного балласту пора позбавлятися.

#Саакашвілі #Грузія #Корупція #Одеса #Реформи #Україна #Поліція #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування