На початку листопада газета «Вести» виявила два паркомісця у київській новобудові на проспекті Перемоги, 42, які придбав син генерального прокурора Олександр Луценко. Журналісти видання «Наші гроші», проаналізувавши власників квартир у будинку, знайшли Луценка Олександра Ігоровича. Квартира обтяжена іпотекою на ім'я Світлани Сергіївни Риженко на суму 3,70 млн грн. Таким чином, Риженко надала Луценкові кредит для придбання цієї квартири.
Світлана Риженко — далеко не випадкова особа для родини нинішнього генерального прокурора. Вона значилася співзасновницею ТОВ «Українські новітні телекомунікації». Журналісти «Української правди» викрили, що Юрій Луценко, перебуваючи на посаді міністра внутрішніх справ, лобіював інтереси цієї фірми, де працювала його дружина. У 2006 році заступник Луценка Олександр Новиков підписав лист, в якому вимагав, щоб усі підрозділи МВС перейшли на тарифні плани «Українських новітніх телекомунікацій». Крім того, пропонувалося у міліцейських частинах замість стаціонарних телефонів запровадити GSM-шлюзи, які б працювали через ту саму фірму-посередника.
Журналісти з'ясували, що обрана МВС компанія не мала досвіду надання таких послуг. Заявку про включення до Реєстру операторів та провайдерів телекомунікацій фірма подала у квітні 2006 року. Проте вже за кілька місяців МВС вирішило ексклюзивно довірити телефонний зв'язок міліції цій компанії. Луценко спростовував звинувачення у корупції та стверджував, що наказав скасувати угоду з ТОВ «Українські новітні телекомунікації».
ТОВ «Українські новітні телекомунікації» належало тестю Луценка Степану Нарембіку та його дружині Ірині. Хоча спочатку у засновниках цієї фірми значились Юрій Воскобойников і Олена Воскобойникова. Остання визнала, що була однокласницею Юрія Луценка, знає його з дитинства і вони є кумами. У історії «Українських новітніх телекомунікацій» фігурувала й Світлана Риженко. У 2009 та 2011 роках вона значилась у засновниках підприємства поряд із тестем і дружиною Луценка.
Про цю жінку у відкритих джерелах майже немає інформації. Свої перші фірми — ТОВ «Центр персонального зв'язку» і ТОВ «Інфопростір Позняки» — вона відкрила у 2008 році, коли Луценко вдруге очолив МВС в уряді Тимошенко. Ці фірми було зареєстровано в Києві на вул. Академіка Туполєва, 19. Будинок за цією адресою площею понад 21 тис кв. м перебуває у власності «Бізнес-центру «Лотос» — родинної компанії Луценків, яка нині записана на сина генпрокурора Олександра.
Нині Світлана Риженко — пенсіонерка, зареєстрована як фізособа-підприємець, яка займається передачею нерухомості в оренду. У неї є вісім приміщень (6 квартир і 2 нежилих приміщення) в одному будинку на Печерську по вул. Еспланадна, 32-В. Це чотириповерховий цегляний будинок, зведений у 1917 році. Окрім апартаментів Риженко там є ще дві квартири, які належать Віталії Загоруйко і Євгену Волохіну. Попри володіння такою нерухомістю, 67-річна жінка мешкає у скромному будинку в селі Зазим'я Київської області.
Нерухомість на Печерську вона здає в оренду. При цьому питаннями оренди займається та сама компанія «Лотос» сина Луценка. Будинок як цілісний об'єкт періодично виставляють на продаж. Остання його ціна цього місяця становила $5,3 млн. Нерухомість загальною площею 1410 кв. м пропонують під офіс, приватну клініку, школу тощо. Ріелтор розповідає, що будинок обладнаний сауною і басейном.
Колишня партнерка по бізнесу родини Луценків володіє будинком у центрі Києва, а сама живе в селі. Жінка справді проживає у Зазим'ї. Походження коштів на придбання нерухомості вона не змогла переконливо пояснити. Вона стверджує, що проживає в селі, а не в одній з восьми квартир у столиці тому, що їй подобається жити у селі. Що далі робитиме з нерухомістю — не знає, а на «Українських новітніх телекомунікаціях» «просто працювала». Звідки взяла величезні кошти, які начебто дала у борг — не каже, однак запевняє, що вони не мають жодного стосунку до її попереднього місця роботи в Антимонопольному комітеті: це особисті заощадження.
Щодо квартири на проспекті Перемоги, Риженко пояснює ситуацію так: «На проспекті Перемоги, 42 Олександр Луценко купив квартиру і передав вам в іпотеку. — Це не той Луценко. Є Юрійович, а це Ігорович. — Син Юрія Луценка купив у цьому будинку два паркомісця. І ми припускали, що і квартиру купив він, але спеціально написали Ігорович, а не Олександрович. — Ні, це не той. — А ким він вам приходиться цей Олександр Ігорович? — Ніким. — Просто так ви йому позичили гроші. Майже 4 мільйони гривень. — Три. — А як ви з ним зв'язуєтесь? — Я з ним зв'язуюся. Їжджу туди в бізнес-центр «Лотос». — Бізнес-центр «Лотос» належить Олександру Юрійовичу. — Юрійович не працює там. Його там немає. От такі от два Луценка — вийшло випадково. Вони вчилися разом. Одногрупник».
Видання зазначає, що власник квартири на проспекті Перемоги, 42 — Луценко Олександр Ігорович 1989 р.н., виходець з Білої Церкви, ровесник сина Юрія Луценка.