Керівництво Одеського порту збиралося відчужити за мізерну ціну одеський буксирний флот. Посередниками в афері виступають власники приватної стивідорної компанії ТІС. 10 жовтня фінансовий директор P&O Maritime Радо Антолович звернувся до Міністра інфраструктури Володимира Омеляна та виконуючого обов'язки генерального директора Одеського порту Ігоря Ткачука з пропозицією викупити 12 буксирів Одеського МТП всього за 50 млн доларів. При цьому «інвестори» сплатять лише половину суми. Решту 25 млн доларів будуть виплачувати в розстрочку протягом 10 років. Комерсанти у своому листі стверджують, що порту буксири не потрібні, оскільки використовуються неефективно. При цьому в компанії прикриваються наявністю підписаного меморандуму про співпрацю між Омеляном та DP World, повідомляє Антикор.
Простий розрахунок показує, що продаж буксирів за 50 млн з розстрочкою сплати протягом 10 років завдасть збитків ДП Одеський МТП у розмірі 4 млрд грн. Це найбільша афера в українських портах з часів розпилу флоту ЧМП.
Справа в тому, що буксири приносять стабільний прибуток Одеському МТП у розмірі 15–17 млн дол на рік. При цьому 80% прибутку державному підприємству приносять саме ці буксири. Таким чином, Одеський МТП заробить ці 50 млн дол на буксирах за 3 роки, а за 10 років заробить не менше 150 млн дол. При цьому P&O Maritime збирається купити у Одеського порту лише працюючі буксири, без всієї решти малоприбуткової або непрацюючої техніки. Те, що приносить дохід, комерсанти збираються забрати собі, а металобрухт залишити державі.
Зі сторони Мінінфраструктури, прикриваючись гучними назвами компаній та під виглядом залучення інвестицій в Україну, Омелян разом зі своїми заступниками та радниками Надією Казначеєвою, Юрієм Лавренюком та Олександрою Клітіною організовували розпродаж майна державних портів. Оскільки буксирний флот, як і все майно державних портів, не підлягає відчуженню, а ДП ОМТП перебуває у списку об'єктів, що не підлягають приватизації, Омелян лобіює в Кабміні скасування заборони приватизації цих буксирів.
Лавренюк та Казначеєва забезпечують разом з Ткачуком оформлення продажу та прикриття угоди. Бунт у трудовому колективі гасить місцевий лідер профспілки Володимир Зайков та президент порту Микола Павлюк.
Інціаторами угоди є генеральний директор ТІС Андрій Ставніцер та директор з розвитку тієї ж компанії Філіпп Грушко. Представники групи приватних терміналів перебували у складі урядової делегації з представниками P&O Maritime. При цьому офіційно Андрій Ставніцер представляє сторону покупця, у тому числі й на зустрічах у міністерстві. Роль Ставніцера та Грушко в цій схемі – фінансова сторона угоди. Не виключено, що гроші «прогонять» через створений для таких справ Андрієм Ставніцером «інвестиційний фонд» SD Capital, що дозволить «відблагодарити» учасників угоди з міністерства.
Для довідки: у 2006 р Держдеп США заборонив продавати американські порти, які входили до складу P&O на момент її покупки дубайською DP World, через ризики для національної безпеки США. А у 2012 р уряд РФ також вивів DP World зі складу акціонерів ТОВ «Східна стивідорна компанія» у Находці.