Раїса Богатирьова — протеже Януковича та улюблениця бандитської «Сім'ї», яка відкрито симпатизувала Віктору Ющенку. Вона належить до небагатьох українських політиків, які уникли скандальних падінь. Однак її діяльність на посту міністра охорони здоров'я пов'язана з грандіозними скандалами та проведенням корупційних схем. Богатирьова «прикривала» поставки неякісної вакцини, щеплення якої призводили до смертей дітей, причетна до розтрати казни через тендерні закупівлі, а також цілеспрямовано підсаджувала українців на наркотики.
Історія про те, як звичайна швачка очолювала міністерство та успішно заробляла мільйони.
Від швачки до Снігуронки
Раїса Василівна Богатирьова (дівоче прізвище Лактіонова) народилася 6 січня 1953 року в місті Бакал Челябінської області. Батьки Богатирьової — українці зі Слобожанщини. Як саме вони опинилися в Сибіру, невідомо. Коли молодшій дочці виповнилося 6 років (Раїса була третьою дитиною в сім'ї; з найстаршою сестрою у неї різниця становила 13 років), сім'я переїхала на Донбас. Після закінчення школи Богатирьова не склала екзамени до Луганського медичного інституту й влаштувалася швачкою-мотористкою на Краматорську швейну фабрику.
У перші робочі дні молодій працівниці доручили шити чоловічі сорочки — вона відповідала за операцію «планка рукава». Раїса Василівна пошила за 2 дні 300 сорочок, але потім їй повернули речі, назвавши роботу браком. Протягом тижня вона переробляла. Друга спроба здобути вищу освіту виявилася успішною. У 1977 році Богатирьова закінчила Харківський медичний інститут за спеціальністю «лікар». Після отримання диплома влаштувалася працювати в міську лікарню № 2 у Горлівці, незабаром перейшла на посаду акушера-гінеколога медсанчастини № 3 Новокраматорського машинобудівного заводу, наприкінці 80-х стає завідувачкою пологового відділення, заступницею головного лікаря Краматорської центральної міської лікарні. На останньому місці роботи була активісткою місцевого комітету — на всіх новорічних корпоративах виконувала роль Снігуронки. У 1996 році Раїса Богатирьова отримала диплом за спеціальністю правознавство, закінчивши Київський національний університет імені Т. Шевченка. У 2000 році захистила докторську дисертацію.
Більша політика донецької діви
У політику Раїса Василівна прийшла в роки перебудови: у 1990 році її обирають народною депутаткою Верховної Ради України від Краматорська. Посаду акушера-гінеколога отримала завдяки своєму чоловікові, який тоді працював у міськкомі партії. Кар'єра Богатирьової в столиці стрімко йде вгору: вона стає провідним членом Комісії ВР з питань охорони здоров'я, у 1994 році переходить на роботу в міністерство охорони здоров'я (у уряді Валерія Пустовойтенка у 1997–1999 роках), і незабаром його очолює. Новопризначеній міністрові довіряє сам Леонід Кучма й призначає її консультанткою з наукових питань. Поговорювали, що призначенням на посаду міністра охорони здоров'я Раїса Василівна завдячує близьким зв'язкам із сім'єю Кучми, особливо жіночій дружбі з Людмилою Кучмою. Дами подружилися на ґрунті входження до лав кураторів благодійних організацій, а також разом склали присягу в такій специфічній структурі, як Орден святого Станіслава. Ця «шарашкина контора» або лохотрон для багатіїв процвітав з початку 90-х. Першим посвячення пройшов Леонід Кучма, а далі понеслося…
Вважалося, що членство в цьому Ордені отримують за внесок у розвиток держави та добрі справи. Насправді це був елітний клуб, де за членство платили баснословні гроші. Дань збирав Його Превосходительство великого пріора ордена Святого Станіслава в Україні Павло Вялов, людина з кримінальним минулим. Отже, Раїсу Василівну в «клуб» привела Людмила Кучма.
Існує й інша рушійна сила, яка причетна до головокружної політичної кар'єри Богатирьової. Раїса Василівна ніколи особливо не афішувала своє членство з кінця 90-х у Християнсько-демократичній партії, яку очолював шахрай, ловелас і екс-заступник мера Києва Віталій Станіславович Журавський. Політиків пов'язували більш ніж дружні стосунки. Хоча Богатирьова й Журавський це заперечують. Тим не менше вони разом входять до Верховної Ради в групу «Регіони України», яку Журавський планував очолити. Це відбувається за поданням Олександра Михайловича Волкова, «директора парламенту» й «сірого кардинала» Кучми, який мав велику симпатію до Раїси Василівни. Після того як у крісло прем'єра наприкінці 1999 року сів Віктор Ющенко, Раїса Василівна опинилася за бортом — до уряду її не взяли. Недовго думаючи, політикиня повертається до Ради. Там на Богатирьову звертають увагу люди Рената Ахметова.
У 2000 році вони допомагають їй на виборах у Донецьку. Політикиня проходить за мажоритарним округом, який «осиротів» після того, як попередній нардеп Володимир Щербань пішов губернаторствувати в Сумську область. Вона обійшла за кількістю голосів Рената Ахметова й Бориса Колесникова, тодішнього голови Донецької облради. За неї керівництво Донбасу «просило» Леоніда Кучму, тому на виборах «конкурентами» Раїси Василівни стали ті, хто забезпечив перемогу. З того часу й розпочалося тісне співробітництво «донецьких» і Богатирьової, політикиня перейшла в розряд соратниці Колесникова й Ахметова.
У 2004 році Леонід Кучма пішов з посади президента. Богатирьова активно підтримувала політику нового кандидата на посаду — Віктора Януковича. Вона стала його довіреною особою й взялася негласно керувати виборчою кампанією. Гроші Партія Регіонів отримувала, природно, від Рената Ахметова. Але їх перестало вистачати, адже було три тури виборів. Якщо на перший тур гроші лилися рікою, то до третього доводилося економити. Богатирьова й Янукович вирішили звернутися за «допомогою» до міністра транспорту й зв'язку України Георгія Миколайовича Кірпи.
Вони знайомі ще з часів, коли Віктор Федорович був губернатором Донецької області. Кірпа й Янукович були непримиренними ворогами, які змагалися за сфери впливу. У протистояння втрутився Леонід Кучма й особисто «порекомендував» їм дружити один з одним. У розпал виборчої кампанії Янукович звертається до «друга» Кірпи, той не може відмовити. Раїса Василівна пропонує виводити гроші через благодійні фонди, які вона нібито підтримує, та фіктивні фірми. У жовтні 2004 року екс-міністр транспорту дає усне розпорядження керівництву Придніпровської залізниці перевести 16,8 млн гривень допомоги на рахунки кіровоградського благодійного фонду «Артеміда — з добром до людей» та низки товариств з обмеженою відповідальністю в Кіровоградській області. Аналогічним чином й інші залізниці України «скидалися» на вибори для проурядового кандидата. Гроші з Кіровограда, де діяли фонд і фірми, під охороною донецьких міліціонерів розвозилися по всій Україні. Усього — 72,5 млн гривень. Через 2 місяці структури, причетні до розкрадання, ліквідуються без проведення передбачених законодавством перевірок податковими органами, а бухгалтерські документи знищуються.
Проти «Артеміди — з добром до людей» було порушено кримінальну справу, але незабаром її закрили.
Політичні перебіжництво
Оранжева революція перекреслила плани «донецьких» — країну очолив Віктор Ющенко. Янукович не виправдав надій Ахметова. Раїса Богатирьова заговорила про зміну лідера партії, невдало пропонуючи свою кандидатуру. Однак Ренат Леонідович не став ризикувати. У 2005 році Богатирьова встигла засвітитися в скандалі, виставивши себе в невигідному світлі. Хоча «працювала» вона на благо «донецьких». Отже, навесні голові ради Донецької області Борису Колесникову пред'явлено звинувачення у вимаганні акцій ПАТ «Торговий центр «Білий лебідь». Чиновник деякий час був акціонером цього підприємства — володів у 2002 році 10% акцій. Ініціатором звинувачень став Борис Пенчук, керівник фонду «Антикорупція», видавець книги «Донецька мафія». Колесникова взяли під варту, через півроку він вийшов. Щасливим звільненням він завдячує Раїсі Василівні, яка, як кажуть у кримінальних колах, «стала тягти мазу». Вона з адвокатом Колесникова Андрієм Федуром оприлюднили рахунки сім'ї Пенчуків, на яких нібито знайшли ті гроші, які Борис Вікторович чесно сплатив за куплені ним акції торгового центру.
За всі свої заслуги Богатирьова отримала майже 2 гектари землі біля Києва. Через 2 роки Пенчук бере свої слова назад і заявляє, що він облгав Колесникова. Як стало відомо SKELET-info, змусив його це зробити керівник МВС Юрій Луценко. Конфлікт спровокував Віктор Ющенко, у якого в руках була книга Пенчука «Донецька мафія». За її допомогою він хотів «утопити» Ахметова, який після виборів втратив сфери впливу. До Рената Леонідовича тоді можна було дотягтися лише через його праву руку Колесникова. Партія Регіонів викупилася — вони віддали кілька десятків мільйонів доларів Ющенку на «Лікарню майбутнього». У цьому ж році ПР пропонувала обрати Богатирьову віце-спікеркою парламенту. Втім, до висування Раїси Василівни на цю посаду так і не дійшло.
Ситуація загострилася до межі після парламентських виборів 2006 року, коли Партія Регіонів отримала більшість мандатів у Раді. Раїса Василівна швидко сориєнтувалася й тихо «перейшла» на сторону новопризначеного Гаранта, при цьому успішно на людях працюючи на Януковича. Вона представляла інтереси ПР у діалозі з «Нашою Україною» щодо створення «коаліції народної єдності» (вона ж — «широка») під час політичної кризи, яка розгорнулася у 2006 році.
Після створення «антикризисної коаліції», до якої увійшли Партія Регіонів, СПУ й КПУ, її обрали координаторкою. Мета Раїси Василівни була така: відібрати левову частку повноважень голови держави на користь уряду й парламентської більшості. Оскільки Віктор Янукович уже сів у крісло прем'єр-міністра від «антикризисної коаліції». З іншого боку, голова коаліції зіграла на користь Ющенку. Коли він ініціював проведення позачергових парламентських виборів, вона зібрала об'єднану опозицію, до якої увійшли 3 основні політичні сили — Блок Юлії Тимошенко, блок політичних партій «Наша Україна» й громадське руху «Народна самооборона» Юрія Луценка. Ющенко зберіг крісло Президента, Януковича замінила на посаді Тимошенко, а Богатирьова, підтримуючи екс-міністра, стала заступницею голови фракції Партії регіонів, номером «2» у списках. За всіма прогнозами 2006 року Богатирьова мала очолити український парламент, але призначення знову не відбулося.
Королева РНБО
24 грудня 2007 року Президент Ющенко призначає на посаду Секретарки Ради національної безпеки й оборони України (РНБО) Раїсу Богатирьову. Майже місяць вона мовчала й все обдумувала. Повноваження народної депутатки парламенту України Раїса Василівна склала лише наприкінці січня 2008 року. І це при тому, що ПР якраз заявила про свій перехід у глибоку опозицію щодо «оранжевого» кабінету міністрів Юлії Тимошенко. Янукович, дізнавшись про передбачуване призначення Богатирьової, поставив їй ультиматум — відмова від посади або виключення з партії. Природно, Раїса Василівна вже все вирішила, інакше Ющенко не заявляв би про кадрову ініціативу громадськості.
Перед виходом на нову посаду Богатирьова радикально змінила образ і зробила пластичну операцію. Це сталося під час новорічних канікул у Раді. Раїса Василівна завжди відрізнялася пишними формами й невтримним стилем у одязі. У крісло секретарки РНБО сіла стройна блондинка років сорока. Вона охоче ділилася секретами перетворення — здоровий спосіб життя й відмова від пива, сигарет і кави. Насправді ж «здоровий спосіб життя» коштував 50 тис. доларів і «здійснили» його в пластичній клініці чи Австрії, чи Швейцарії. Перетворення відбулося за поданням Віктора Ющенка, який якраз оголосив війну Юлії Тимошенко й шукав претендентку на роль жіночого лідера нації.
З Богатирьової лідер, на жаль, не вийшов. У 2008 році Раїсу Богатирьову виключають з ПР. Офіційною причиною виключення послужило її різке висловлювання щодо «п'ятиденної війни» — збройного протистояння в зоні грузино-південноосетинського конфлікту, одним із наслідків якого стало самовизначення двох держав і визнання Росією незалежності Південної Осетії й Абхазії. Щодо ситуації у Януковича була чітка позиція — визнання Південної Осетії й Абхазії, Раїса Василівна висловилася кардинально протилежно.
Дізнавшись про своє виключення з Регіонів, Богатирьова заявила: «У саму партію Януковича я не повернусь ніколи! Ніколи, навіть якщо він несподівано захоче встати на коліна!». Але як кажуть, не зарікайся. У якійсь діяльності на посаді секретарки РНБО Раїса Василівна помічена не була. Можливо, саме тому вона виявилася «довгожителем» — 4 роки в крісле. Однак Богатирьова все ж відзначилася масштабними махінаціями й корупційними схемами.
Присвоєння землі
У 2008 році, через деякий час після призначення, Раїса Василівна звертається до мера Києва Леоніда Чорновецького з проханням виділити кілька ділянок землі з метою будівництва житла для працівників РНБО. Місія здавалася благородною, але все виявилося не так просто. Богатирьовій, а точніше її відомству, Київська міська рада виділила 0,65 га й 1,62 га. Договір на будівництво з інвестором ЗАО «Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2» ні з того ні з сього укладає деякий Сергій Скрипченко, несподівано призначений радником Секретарки РНБО, нібито за особистою проханням Чорновецького. Скрипченко за сумісництвом виявився довіреною особою Вячеслава Супруненка, зятя екс-мера Києва, який контролює ЗАО.
У 2009 році Горрада Києва дає Скрипченку акти на право користування земельними ділянками, але він ховає їх у «стіл» й не ставить на баланс РНБО. Далі земля опиняється на балансі Інституту національної безпеки, який перебуває у підпорядкуванні відомства, а потім — Інститут ліквідують і право власності на ділянки переходить до ЗАО «Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2», тобто сім'ї Леоніда Чорновецького. До речі, РНБО, залишившись без землі, не скандалила, договорів не оспорювала й ділянки повертати не намагалася. Вартість афери — 20 млн гривень.
На захисті наркотиків
У 2008 році препарат «Трамадол» визнали наркотиком і заборонили продавати в аптеках. На його захист стала Раїса Василівна. Вона заявила, що це чудовий знеболювальний засіб і ніяк не наркотична речовина. Чому політикиня так полюбила препарат? Все просто — заборона зачіпала інтереси сім'ї Богатирьової. Богатирьова з синами. Один із її синів Олександр офіційно був членом набсовету й власником харківського фармацевтичного підприємства «Біолік», яке було головним виробником Трамадолу. «Біолік» уже засвітився в корупційному скандалі — фірма виграла тендери й продавала свою продукцію за завищеними цінами для українських медичних установ. Це відбувалося в період, коли Раїса Василівна була почесною президенткою Тендерної палати України — органу, який перевіряв законність держзакупівель, але в результаті його закрили через масштабні порушення й корупцію.
У 2011 році найбільша російська фармацевтична компанія ПАТ «Фармстандарт» придбала понад 50% акцій «Біоліка». «Фармстандарт» — головний розробник препаратів, що містять кодеїн, у Росії, які необхідні для підпільного виробництва «героїну для бідних» — дезоморфіну, більш відомого як «крокодил». Таким чином російський розробник вийшов на ринок України. Про те, що це вигідне злиття забезпечує поширення «крокодилу» на дві країни, ясно всім.
Продаючи «Біолік», Богатирьова переслідувала 2 цілі: лобіювання російським послом Михайлом Зурабовим Раїси Василівни на посаду міністра охорони здоров'я й отримання «частки» в перепрофільованому бізнесі від продажу наркотиків.
Немного плагіату
У 2011 році Раїса Богатирьова конфузилася на конвокації в Києво-Могилянській академії. Її промова, як секретарки РНБО, була повністю «списана» зі спічу голови корпорації Apple Стіва Джобса перед випускниками Стенфорда у 2005 році. Сама ж Раїса Василівна не визнала плагіат, а відповіла, що «просто була натхненна Джобсом». Внаслідок цього вона потрапила в рейтинг «5 PR-провалів українських чиновників» за версією Forbes.
Після президентських виборів у 2010 році, коли країну очолив Янукович, Раїса Богатирьова зберегла за собою крісло секретарки РНБО. Її відомство було скорочено вдвічі, але вона залишилася при владі. Вже через рік з'явилися чутки про те, що Раїса Василівна може очолити нове міністерство, створене на основі Мінздрава й Міністерства соціальної політики.
Справи Мінздрава
У лютому 2012 року президент Віктор Янукович звільняє Раїсу Богатирьову з посади секретарки РНБО й призначає віце-прем'єр-міністром охорони здоров'я. Раїса Василівна погоджується. Одразу хочеться згадати про гучні заяви політикині. Однак й з цієї ситуації Богатирьова вивернулася — вона сказала, що посада Секретарки РНБО від Ющенка — це єдина на той момент можливість припинити політичні репресії проти ПР. Всі повірили. Через півроку Раїса Василівна стає міністром охорони здоров'я в новому уряді Миколи Азарова. Нове крісло дозволило Богатирьовій розгорнути свою корупційну діяльність з новою силою.
Смертельна вакцина
Скандал розгорівся у 2012 році навколо вакцини для щеплень від гепатиту В. Мінздрав за тендером закупив вакцину у «Фармстандарт-Біолік». До торгів було допущено два підприємства: переможець «Фармстандарт-Біолік» й друге малознане з точно такою ж вакциною, як у переможця. У вузьких колах говорили про те, що друга компанія — дочірнє підприємство тендерного «конкурента». Вартість угоди 1,6 млрд гривень. Незабаром Державна служба лікарських засобів тимчасово заборонила реалізацію вакцини. З'явилася інформація, що вона виготовлялася з грубими порушеннями виробничих технологій.
Крім того, нібито від щеплень загинуло 11 дітей. Під час перевірки виявили 14 критичних, 22 істотних і 4 неістотних порушення при «виготовленні» препаратів. Заявляли, що ця вакцина, виявляється, виробляється на Кубі, після чого завозиться в 20-літрових бочках в Україну й доставляється на підприємство «Фармстандарт-Біолік», де потім розливається в ампули й флакони, а потім маркується. Крім того, з Куби йшла одна кількість препарату, а в Україні його ставало вдвічі більше, тобто вакцину просто розбавляли. Після перевірки вакцину відправили на карантин. Богатирьова дала підконтрольним відомствам перевірити препарат, але він (дивовижно!) виявився високої якості.
Остроти ситуації надавав той факт, що до компанії-виробника неякісних вакцин «Фармстандарт-Біолік» має стосунок син Богатирьової Олександр. Йому на момент проведення тендера й поставки вакцини належало трохи більше 20% акцій підприємства. Активно в цьому скандалі засвітилася голова комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я, «регіоналка» й особистий лікар Бориса Колесникова Тетяна Бахтеєва.
Конфлікт двох дам досяг апогею. Справа в тому, що Бахтеєва займалася в парламенті лобіюванням інтересів фармацевтичних компаній. За чутками, саме вона нібито придумала ліцензування медикаментів, оскільки реєстрацію препаратів прибрала до рук Раїса Богатирьова. Поговорювали, що Бахтеєва затіяла проти Раїси Василівни інформаційну війну, а вакцина — просто привід.
«Потрібні» щеплення
Раїса Богатирьова, не забуватимемо, лікар-гінеколог і турбується про здоров'я українців. На своїй турботі вона вирішила підзаробити. Міністр почала активно просувати вакцину від папіломавірусу. Причому з її подачі вакцина позиціонувалася не більше ні менше як щеплення від раку й рекомендувалася всім молодим жінкам і навіть дівчаткам-підліткам. Вартість такого щеплення в клініках становила близько 1 тис. гривень за дозу (а їх потрібно 2–3).
Чому саме це щеплення потрібне українцям? Мало хто знає, що сім'я Богатирьових років 7–8 тому «присмотріла» собі взаємопов'язані донецькі компанії «Синбіас Фарма» й «Онко Дженерикс», які володіють повним циклом унікального виробництва онкопрепаратів. Виконавчим директором підприємств був Олександр Забудкін. У 2009 році Богатирьови з допомогою Забудкіна намагалися захопити заводи. Вони підробили рахунки, і підприємства в рахунок вигаданого боргу перейшли ланцюгу офшорних компаній. Однією з офшорок була Parleno Investment Limited. Її представляв за довіреністю особисто Олександр Богатирьов. У структури було 10% акцій, а Богатирьов став фінансовим директором. Були довгі судові суперечки, й власник у особі компанії Inmodal повернув собі всі корпоративні права. Винних не знайшли. У 2013 році Олександр Забудкін, працюючи на сім'ю Богатирьових, подає в суд на Inmodal. Лояльність суддів у цій справі забезпечила безпосередньо Раїса Богатирьова, яка перебувала в найтепліших дружніх стосунках із головою ВХСУ Віктором Татковим. Останній захотів скромні 30% акцій обох підприємств і отримав їх.
Так що Раїса Василівна почала торгувати своєю вакциною.
Препарати під забороною
За рік перебування Богатирьової в міністерстві ціни на ліки виросли на 25%. Крім того, вона ініціювала заборону на безрецептурний продаж анальгетиків і знеболювальних у аптеках. І знову на перший план вийшли бізнес-інтереси сім'ї Раїси Василівни. Передбачалося, що для купівлі звичайного знеболювального потрібно піти на прийом до участкового лікаря й отримати рецепт. Всім фахівцям дали вказівку виписувати медикаменти виключно двох виробників: «Дарниці» й «Фармстандарт-Біоліка». Хоча експерти заявляють, що продукція цих фірм належить до другого покоління й неефективна. Незабаром продаж анальгетиків за рецептом скасували.
«Крыша» для контрабанди сигарет
Здавалося б, міністр охорони здоров'я повинен турбуватися про здоров'я людей, але Богатирьова пішла іншим шляхом, вирішивши, що на шкідливих звичках можна добре заробити. Не секрет, що Україна контролює європейський чорний ринок тютюнових виробів. Розквіт «прикриття» припав на час, коли країною керував Янукович, а здоров'я оберігала Богатирьова.
У 2012 році словацькі прикордонники розкрили тунель через кордон з Україною, яким вагонетками перевозилися нелегальні сигарети. Інформацію про це ретельно приховували, у пресу просочувалися крупиці. Голосно про це розповіла журналістка, представниця опозиції того часу Тетяна Чорновіл. Вона заявила, що значна частина контрабандних сигарет виробляється в Донецьку на шахті «Запревальна», де діє підпільна тютюнова фабрика «Хамадей» (раніше називалася «Донецька тютюнова фабрика»). Офіційно це підприємство виробляє не дуже популярні марки сигарет, наприклад, «Епсель Мопсель — Е-мое». Крім офіційної продукції, на ній виробляються й нелегальні сигарети «LM» й «Мальборо». За словами Чорновіл, керівник підприємства Михайло Ляшко — це лише управляючий бізнесом Бориса Колесникова. «Миша Касой», прізвисько Ляшка з 90-х, давно знайомий з Колесниковим і є його бізнес-партнером. Більше того, у «Хамадей» є торговий дім «Час», який реалізує його сигарети. Його власниця — Бондаренко Ірина Миколаївна, невістка Раїси Богатирьової.
Ракова афера
У 2011 році Уряд виділив на будівництво нового корпусу дитячої лікарні «Охматдет» майже 200 млн гривень. Несподівано Раїса Василівна почала нахабно зривати будівництво, заблокувавши постанову про виділення грошей. Богатирьова вирішила передати кошти Нацагенству з питань Євро 2012, яке займалося питаннями проведення футбольного чемпіонату. Громадськість вирішила, що таким чином гроші, які передбачалися на лікарню, піду на проведення Євро. До українців звернувся прем'єр Микола Азаров. Він заявив, що передача повинна прискорити завершення будівництва. Справа в тому, що у Нацагенства з питань Євро 2012 — спрощений режим за тендерними процедурами, які забирають левову частку часу при зведенні інфраструктурних проектів. І тут почалося найцікавіше — пропала постанова, яку мав підписати Азаров. Вона знайшлася у Раїси Богатирьової. Вона взяла папери у Бориса Колесникова, щоб розібратися. І розібралася — Раїса Василівна придумала підписувати документ ще й у Міністерстві юстиції.
Зачим був потрібен цей фарс? Справа в тому, що Нацагенство відправило в Кабмін запит про переведення 180 млн гривень, призначених раніше на фінансування будівництва «Клініки консервативного лікування раку» при профільному Національному інституті, лікарні «Охматдет». Пропозиція перенаправити кошти цілком обґрунтована. Але! Раїса Василівна лобіювала свої інтереси. Клініка при Інституті раку — це будівництво під патронатом сина Богатирьової Олександра, «Охматдет» ж — «чужа» структура.
Закупівлі в офшорах
У 2013 році Мінздрав провів тендери на 1,8 млрд гривень. На суму 8,91 млн гривень Богатирьова зробила закупівлі у ТОВ «Фармекс груп». Її засновниками є офшори «Андовер ентерпрайзес лімітед» (Сейшельські острови) й «Рамін кемікалс лімітед» (Віргінські острови). Єдиним конкурентом на цьому тендері було харківське ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я». Через ланцюг засновників воно контролюється офшорами «Гренланд трейдинг лімітед» (Беліз) й «Ей.Сі. едванст трансформейшн консалтинг лімітед» (Кіпр). Ці компанії входять у групу, яку контролюють бізнесмен Борис Литовський й авторитетний росіянин Ігор Сало.
Нелегальна реєстрація
Відомство Раїси Василівни у 2013 році звинуватили ще в одному порушенні — реєстрації під виглядом ліків імпортних препаратів, які країни-виробники навіть не вважають ліками. Наприклад, препарати чеської компанії Dr. Muller Pharma s.r.o. Застосовувати 15 препаратів цієї фірми за результатами перевірок заборонено. Більше того, з'ясувалося, що всього у 2012 році в Україні в обхід закону було зареєстровано 685 таких препаратів.
Покупки в робочий час
У 2014 році міністр потрапила в чергової скандал. Невідомі зняли на відео й виклали в Інтернет, як вона в робочий час вальяво розходжується по елітному бутику одягу «Луї Вітон». Богатирьова за лічені години стала зіркою YouTube, а потім їй ще довго «промивали мізки» в мас-медіа. Говорили, що в магазині Богатирьова провела 4 години.
Скандальні постанови
У розпал Євромайдану Раїса Василівна поставила свій підпис під скандальними постановами Кабміну №13 й №14 від 22 січня 2014 року. У постановах розширювався «перелік спеціальних засобів, що застосовуються при охороні громадського порядку», а також дозволялося «застосовувати водомети при мінусовій температурі». Однак голова уряду Микола Азаров документ не підписав.
Після втечі Януковича з країни Богатирьову позбавили посади, а ЄС накладав на неї санкції. На політикиню відкрили кримінальне провадження за фактом розтрати понад 300 млн гривень, які призначалися для закупівлі інсуліну й імунобіологічного ліку. Раїса Василівна оголошена в розшук генпрокуратурою України. На початку 2015 року її оголосив у розшук Інтерпол, а київський суд заочно арештував після доказу факту розтрати 350 млн гривень. Під арешт потрапило майно Богатирьової: близько 300 тис. гривень, 100 тис. доларів, величезна квартира в Ялті, 3 квартири в столиці, 2 особняки під Києвом і велика дача. На початку 2016 року стало ясно — справи екс-чиновників часів правління екс-президента Віктора Януковича успішно «зливають». Дані про них зникли з сайту Інтерпола. Зокрема, інформація й про Раїсу Богатирьову.
Життя в Криму
За даними, які доступні в Інтернеті, Раїса Василівна Лактіонова живе в Криму у Форосі. Туди переїхала тютюнова компанія «Хамадей» з Донецька й запустила своє виробництво сигарет. «Хамадей» у Криму зареєстровано як ТОВ «ТК «Пеппел» й на 100% належить єдиному власнику донецької тютюнової компанії Валерію Хоменко.