Одеську поліцію очолив Дмитро Головін, раніше — начальник Департаменту кримінального розшуку України. Генерал поліції третього рангу Дмитро Головін став відомим після того, як у травні минулого року обміняв себе на двох заложниць, яких захопив у одеській аптеці напівбожевільний прихильник «російського світу». Тоді ж Головін допоміг оперативникам, які брали участь в операції, знешкодити терориста. За це Петро Порошенко нагородив Головіна орденом «За мужність», а голова Нацполіції Хатія Деканоідзе призначила його начальником Департаменту кримінального розшуку України. Сам Головін не надає особливого значення випадку в аптеці, кажучи, що подібні епізоди є в біографії будь-якого хорошого оперативника.
Незадовго до призначення в Одесу він розповів журналістам видання Фокус про кадровий голод. Головін працював кілька років у Луганську, у Сімферополі та в Одесі. На Донбасі завжди була найважча криміногенна ситуація, набагато гірша, ніж у решті України. З Луганська до Сімферополя його перевели з пониженням після приходу до влади Януковича: він розпорядився розігнати тих, хто займався, зокрема, його зв'язками зі злочинним світом.
У Криму з загальною криміногенною ситуацією в цілому було краще, ніж на Луганщині, але там були активні організовані злочинні групування, які спеціалізувалися на замовних вбивствах. Крім того, на півострові існувала ісламістська організація «Хізб ут-Тахрір», яку в багатьох країнах вважають терористичною. Уже тоді в Криму піднімали голову всілякі пророссійські рухи, якими керували кадрові співробітники ФСБ Росії. Вони протистояли їм спільно з СБУ. До речі, вони працювали й в Одесі.
Головін нагадав, як у 2011 році групування Аслана Дикаєва розстріляла шістьох співробітників міліції. Дикаєв виявився співробітником спецбатальйону ФСБ Росії «Схід». За деякими показниками найнебезпечніші міста України — Одеса та Київ. Навіть на Донбасі ситуація зі злочинністю не така катастрофічна, особливо в Луганській області. Це пов'язано насамперед з великою кількістю силовиків, які систематично проводять на Донбасі всілякі рейди, перекривають дороги тощо.
Головін виїжджає туди, де вчиняються злочини, які можуть викликати соціальний резонанс. Його мета — у разі необхідності допомогти місцевим оперативникам. На щастя, у Полтаві їхні хлопці спрацювали на «відмінно», затримавши вбивцю ще до його приїзду. Злочин він вчинив на побутовому ґрунті. Зараз в історії українських правоохоронних органів непростий момент: деякі поліцейські деморалізовані, багато професіоналів звільнилися, частина людей з тих чи інших причин не хочуть працювати, тому приїзд співробітника департаменту кримінального розшуку для надання допомоги зовсім не зайвий.
За останні два тижні в Україні сталося два подвійні вбивства та одне потрійне. Усі на побутовому ґрунті або з метою пограбування. До війни це були надзвичайні події, а зараз, на жаль, норма. Також до війни вони не стикалися з такою жорстокістю вбивць. Якщо раніше злочинці, які вчинили вбивство в стані алкогольного сп'яніння, протверезівши, йшли здаватися в райвідділення, то тепер вони, коли тверезіють, зазвичай грабують своїх жертв.
Преступління, вчинені на побутовому ґрунті, зазвичай легко розслідувати. Але чому оперативники розкривають менше справ, ніж, наприклад, за часів Союзу? Головін розкриває від 18 до 34% злочинів, залежно від області. За часів Союзу розкриваність становила близько 75%. Але потрібно враховувати, що за часів Союзу був інший системний підхід: міліція була карним органом, поліція ж керується принципом служити й захищати. Крім того, необхідно розуміти, що на нинішній відсоток розкриваності впливає різке збільшення кількості заяв, яке сталося за останні два роки. Люди почали більше довіряти поліції й частіше звертатися до неї, не приховувати злочини. І навіть при цьому розкриваність не гірша за європейську. Наприклад, у Німеччині вона становить 20%, а щодо крадіжок там ситуація ще гірша, ніж у них.
Під час переатестації в кримінальному розшуку звільнили 257 осіб по всій Україні — це 2,3% від загальної кількості співробітників. Деякі також пішли у зв'язку зі чутками про пенсійну реформу, за якою поліцейських нібито збираються позбавити вихідного пособу. Важливим фактором була низька зарплата — близько 3,5 тис. грн. на місяць. Але недавно Кабмін збільшив зарплату до 10 200 грн., пообіцявши до того ж забезпечити їх усією необхідною технікою. Адже не секрет, що в технічному плані злочинці значно випереджають їх.
Зараз у Головіна по штату близько 11 300 осіб. Але близько 2000 посад вакантні. Тобто фактично з злочинністю борються трохи більше 9 тисяч оперативників. Дві тисячі вакантних посад — це ціла армія. Це найбільший некомплект за весь час незалежності. Фактично це весь склад кримінального розшуку трьох великих областей. При тому, що раніше криміналістичний блок налічував до 22 тис. співробітників, а зараз він зменшився вдвічі.
Головна причина некомплекту — те, що під час переатестації не працювали поліцейські комісії, які відбирали персонал на різні посади. Зараз вони знову почали працювати. Але щоб виправити ситуацію, потрібно мінімум півроку. Головін не проти розумного скорочення Нацполіції, але хоче відзначити, що в деяких країнах Євросоюзу кількість поліцейських на душу населення навіть більша, ніж була до війни в Україні. Тому за деякими напрямками однозначно потрібно збільшувати кількість оперативників. Наприклад, у боротьбі з наркоторгівлею, яка дуже впливає на загальний рівень злочинності. Адже близько 60% злочинів вчиняється під впливом наркотичних речовин. Про обсяг цього ринку говорить така цифра: недавно його співробітники затримали 4,5 тонни коноплі вартістю близько 15 млн грн. І це ще не найбільша партія.
За словами міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, зараз на одного слідчого припадає по 500–600 кримінальних проваджень. Як одна людина може справитися з такою навантаженням? Слідчі підпорядковуються Головному слідчому управлінню. Вони ведуть справу, проводять допити, а потім пишуть доручення співробітникам кримінального розшуку, які займаються безпосередньо розшуком злочинців. По кожній справі буває близько 10–20 доручень. І все це в паперовому вигляді, про електронний документообіг поки що йдуть лише розмови. Гори паперів, архіви — у них все, як у радянські часи. Тобто можна уявити навантаження оперів з кримінального розшуку. Зараз вони хочуть об'єднати функції слідчого й розшукника, як на Заході, де всім займаються детективи. Крім того, пропонують Раді прийняти закон про кримінальні проступки, який зменшить кількість документів під час розслідування злочинів середної тяжкості. Адже зараз при вбивстві людини й при крадіжці курки співробітник поліції повинен оформлювати однакову кількість документів.
Незважаючи на величезне навантаження співробітників Нацполіції, 15 слідчих і стільки ж оперативників уже більше місяця розслідують справу про нібито самоуправство жильців дому по вул. Воскресенській у Києві, які створили власне ОСББ як альтернативу ЖЕКу забудовника. Головін знає про цю ситуацію, і вона зовсім нетипова. Опери повинні шукати злочинців, а не працювати «листоношами», ходячи по квартирах і опитуючи жильців. Час листоношів закінчується. На це спрямовані зусилля не лише кримінального розшуку, але й Нацполіції.
Голова Національної поліції Хатія Деканоідзе недавно повідомила, що в цьому році на 900 співробітників поліції заведено кримінальні справи за всілякі порушення. Серед них є співробітники кримінального розшуку? Так. Як правило, їх звинувачують у перевищенні повноважень, у отриманні неправомірної вигоди й у всілякі п'яних витівках. У сім'ї не без урода, як кажуть. Але це далеко не правило, адже над ними занадто багато контролюючих органів: керівництво криміналістичної поліції, керівництво Національної поліції, департамент внутрішньої безпеки, СБУ.
У Києві з початку року кількість злочинів зросла в півтора раза. При цьому голова МВС Арсен Аваков прогнозує подальший ріст злочинності. Що потрібно поліцейським, щоб вони справлялися зі своїми обов'язками? Поки що з усіх силових структур лише поліція пройшла реформування, як би це реформування не критикували. Тим часом з ростом злочинності повинні боротися також прокуратура, СБУ, суди, а головне — Верховна Рада.
Наприклад, уже півроку обговорюється можливість поправок до так званого закону Савченко, але воз і нині там. А поки депутати нарадуються, кожен десятий випущений на свободу за цим законом вчинив повторні злочини. У тому числі 28 вбивств, жертвами яких стали семеро дітей. Ще 22 людини загинули внаслідок завдання їм тяжких тілесних ушкоджень, 76 осіб стали жертвами розбійних нападів, 170 — жертвами грабежів. Ось таку ціну заплатила Україна за прийняття недосконалого закону й за повільність у тому, що стосується прийняття поправок. Розумієте, країна у них хвора: війна, економічні проблеми, радянське світогляд. Якщо, наприклад, у Німеччині кожен вважає своїм обов'язком повідомити про злочин у поліцію, то у них це досі багато хто розцінюють як доносительство.
Головін пропонує ужесточення відповідальності за тяжкі злочини, істотну зміну Кримінального процесуального кодексу, який занадто ліберальний для нинішної ситуації в країні. У співробітників поліції повинно бути більше повноважень. Ось простий приклад: за 9 місяців цього року вчинено 491 тис. злочинів, близько 220 тис. з них — крадіжки, причому 101 тис. — крадіжки різних гаджетів. З цих гаджетів знайдено лише 5 тис., а ж два роки назад вони знаходили від 13% до 18% викрадених пристроїв. Тому що тоді оперативник мав право без санкцій і постанов прокурора отримувати доступ до трафіку, дзвінків з того чи іншого номера тощо. Також необхідно ужесточити підхід до «ворів у законі».
Два роки назад Україна була поділена на сфери впливу 28 ворів у законі, які мали розвинені мафіозні організації з потужною структурою. 13 їм удалося видворити з країни, оскільки вони не були громадянами України. Але у багатьох з тих, хто залишився, є доступ до різних ЗМІ, які, як тільки вони підбираються до цих людей, починають кричати про поліцейський свавілля й про порушення прав людини.
Але багато поліцейських дійсно зловживають своїми повноваженнями. І поки одні борються зі злочинністю, інші прикривають рейдерські захоплення й угони. Угони — взагалі окрема тема, яка викликає сміх у їхніх європейських колег. Вони не можуть зрозуміти, як людина, яка угнала машину за 100 тис. доларів, може вийти на свободу, сплативши залог 25 тис. грн., а потім відійтися умовним строком. Кількість угонів за останні два роки зросла, у тому числі тому, що поліція, на відміну від ДАІ, перестала зупиняти машини й перекривати траси. Люди йдуть на угон і розбій, знаючи, що не опиняться у в'язниці. Недавно вони затримали в Києві четирьох бандитів, які спеціалізувалися на крадіжках і грабежах. Двох з них випустили під залог у 110 тис. грн. Це при тому, що одна вдала крадіжка приносить в середньому від 1 до 3 млн грн. За деякими видами злочинів — угонами, розбійними нападами, квартирними крадіжками — потрібно ужесточити відповідальність і скасувати можливість внесення залогу. Якщо це зроблять, ситуація зміниться на очах. А лібералізм лише погіршить ситуацію.
Кримінальний кодекс передбачає серйозну відповідальність за незаконне зберігання зброї. Тим не менше незаконний обіг зброї збільшується. Поліцейські звітують про конфіскацію вже не лише автоматів, але й гранатометів. Основна причина — війна на сході? Якщо раніше вибух гранати був чимось із розряду фантастики, то тепер ці вибухи звучать майже щодня, багато сварок закінчуються ними. У Львівській області організатори недавнього замаху на місцевого криміналістичного авторитета закладали під асфальт міни, після вибуху розстріляли машину жертви з гранатометів і автоматів. За це затримані колишні бійці одного з добровольчих батальйонів. На жаль, Кримінальний кодекс не передбачає відповідальності за пересилання й зберігання запчастин від зброї, через що їх все частіше пересилають через кур'єрські служби. Цікаво, що зброя в мирні регіони йде не лише з зони АТО, вони все частіше конфіскують чеську й польську зброю.
«Незаконне зберігання» вважається злочином середної тяжкості, і суддя в будь-якому разі призначає залог. За цим слідує в кращому разі умовний строк. Недавно вони затримали в Києві криміналістичного авторитета, у якого вилучили пістолет, помпове рушницю, автомат і гранату. Суддя випустила його під залог у 501 тис. грн. Європейські колеги неодноразово зауважували, що їхній Кримінальний процесуальний кодекс написаний так, щоб у злочинців було якомога більше можливостей уникнути покарання. Статті про незаконне зберігання зброї це стосується в першу чергу.
Представники МВС і Нацполіції часто кажуть, що поліпшити криміногенну ситуацію можна, лише провівши ті чи інші зміни в законодавстві, але відповідні законопроекти навіть не ставляться на голосування. Вони постійно подають законодавчі ініціативи (за цей рік подали більше 10), які узгоджують з правоохоронним комітетом Верховної Ради. Але депутати за них не голосують. Два місяці назад народні обранці успішно провалили законопроект, який мав створити проблеми для «ворів у законі». Їм сказали, що він порушує конституційні права громадян України. Така ж ситуація з незаконною добичею бурштину, з незаконною вирубкою лісів, з рейдерськими захопленнями. Деякі депутати звинувачують їх у тому, що вони хочуть зробити державу тоталітарною й «повернутися в совдепію». Це чистий популізм! Без певного обмеження громадянських свобод їм не вдасться вирівняти ситуацію зі злочинністю.
Представники Німеччини заявили, що незабаром нададуть громадськості інформацію щодо розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. Яка роль Німеччини в цій справі й чи є прогрес у розслідуванні вбивства? Головін не може назвати це повідомлення інакше як інформаційним викидом. ЗМІ намагаються з будь-якої краплі інформації зробити сенсацію, і ніхто не думає про те, що це може зіграти на руку злочинцям. Якщо їм допомагають міжнародні партнери, про це розповідати необов'язково. Так, у поліцейському середовищі є негідники, через яких виходять подібні витоки інформації. Але виходить, що ті, хто готовий платити за подібну інформацію, є й у журналістському середовищі. По справі Шеремета вони зібрали близько 100 терабайт інформації, опитали більше 1,5 тис. свідків. Спеціальна група з найбільш підготовлених співробітників кримінального розшуку, слідчого управління, прокуратури й СБУ працює 7 днів на тиждень і практично цілодобово. У цієї групи є результати. Це непростий злочин, і вчиняли його професіонали. Поки це все, що можна озвучити.
Як просувається справа про вбивство патрульних поліцейських у Дніпрі? Вони зробили так, що головний підозрюваний по цій справі, колишній боєць батальйону «Торнадо» Олександр Пугачов, зрозумів: у нього лише два шляхи — умерти від наслідків ранення (незадовго до смерті його ранив у живіт хлопець-поліцейський) або здатися. Він занадто любив себе, щоб умерти, і прийшов у лікарню, знаючи, що його там напевно чекають і що з ним при затриманні ніхто не буде церемоніатися. У всіх лікарнях Дніпра тоді були влаштовані засідки, а всі виїзди з міста були перекриті. Покинути Дніпро Пугачов не міг. Зараз він проходить лікування, перебуваючи під вартою.
Кримінальний розшук супроводжує й справи Майдану. Чи є надія, що в наступному році їх передадуть у суд? Вони сподіваються на це. По справах Майдану тісно співпрацюють з Генпрокуратурою. Цілодобово працюють над розкриттям вбивств не лише мітингуючих, але й співробітників міліції. Більше він поки що нічого сказати не може.